§ 3. Компетенція загальних зборів: оптимізація повноважень

3.1. Виключна компетенція загальних зборів

Питання виключної компетенції поділяються на дві групи:

• передбачені законом;

• передбачені статутом.

До виключної компетенції, передбаченої законом, належать повноваження:

1.

2. передбачені Законом про господарські товариства;

3. передбачені іншими законами.

Статутом товариства до виключної компетенції зборів можуть бути віднесені будь-які інші питання, які на погляд товариства мають вирішуватися саме зборами. Далі ми детальніше зупинимося на питаннях, які належать до обох груп.

1. Питання виключної компетенції, передбачені Цивільним кодексом

Згідно з ч. 2 ст. 159 ЦКУ, до виключної компетенції загальних зборів належать чотири повноваження:

• Внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу

Закріплення повноваження щодо зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства у виключній компетенції загальних зборів є новелою. Згідно з ч. 1 ст. 156 ЦКУ, акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій.

Зверніть увагу на те, що з 1 січня 2004 року норма статуту, яка дає право правлінню приймати рішення про збільшення статутного фонду більш як на 1/3, не може застосовуватися, оскільки суперечить вищезгаданій статті ЦКУ.

даємо, що згадана норма ЦКУ виключає можливість делегування цих повноважень іншим органам товариства.

• Затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства

Ця норма представляє собою дещо скорочений варіант п. “д” ч. 5 ст. 41 Закону про господарські товариства. “Скорочення” полягає, зокрема, у тому, що законодавець залишив поза увагою передбачене Законом повноваження загальних зборів щодо затвердження звітів і висновків ревізійної комісії (у ЦКУ взагалі відсутня згадка про ревізійну комісію як орган акціонерного товариства).

• Рішення про ліквідацію товариства

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦКУ, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або в результаті ліквідації. Статтею 159 ЦКУ до виключної компетенції загальних зборів віднесено лише рішення про ліквідацію акціонерного товариства, в той час як згідно з Законом про господарські товариства виключно загальними зборами приймається також рішення про припинення товариства в результаті передачі його майна, прав та обов’язків правонаступникам, а також рішення про призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу. Треба також звернути увагу на те, що згідно з порядком ліквідації юридичної особи, встановленим ст. 111 ЦКУ, орган, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, має затвердити проміжний ліквідаційний баланс. Таким чином, до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить питання щодо затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

2. Питання виключної компетенції, передбачені Законом про господарські товариства

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 159 ЦКУ, до виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом також може бути віднесене вирішення інших питань. Отже, слід звернутися до статті 41 Закону про господарські товариства, у якій питання виключної компетенції викладені трохи інакше, ніж у ЦКУ:

• внесення змін до статуту товариства;

• затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

• створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

• прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Повноваження щодо дочірніх підприємств

У Законі про господарські товариства визначені питання виключної компетенції загальних зборів, які стосуються діяльності дочірніх підприємств акціонерного товариства. Це:

• затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства;

• створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, затвердження їхніх статутів.

Вже багато років серед практиків та теоретиків триває дискусія щодо правового статусу дочірнього підприємства. Не вдаючись в деталі цієї дискусії, ми спробуємо відповісти на питання про те, що варто розуміти під "дочірнім підприємством", визначаючи перелік питань виключної компетенції.

Згідно з п. 8 ст. 63 Господарського кодексу України, у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім. Аналіз статті 126 Господарського кодексу дозволяє віднести до дочірніх ті підприємства, які знаходяться у так званій вирішальній залежності від контролюючого підприємства. Згідно з п. 3 ст. 126 Господарського кодексу вирішальна залежність виникає у разі, якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій.

Таким чином, вищезгадані повноваження загальних зборів акціонерного товариства щодо дочірніх підприємств стосуються усіх підприємств (незалежно від їхньої організаційно-правової форми), що знаходяться у вирішальній залежності від товариства.

3. Питання виключної компетенції, закріплені іншими законами

Законом України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” (ч. 2 ст. 9) до виключної компетенції загальних зборів віднесено прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Окремими законами. що регулюють діяльність певних категорій акціонерних товариств. передбачені інші повноваження. що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Наприклад:

• до виконання плану приватизації (розміщення акцій) рішення про участь ВАТ у об’єднаннях підприємств і промислово- фінансових групах та про його внески до статутних фондів інших господарюючих суб’єктів (ст. 142 Державної програми приватизації на 2000-2002 рр.);

• визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання (ст. 38 Закону України “Про банки і банківську діяльність”);

• затвердження укладених договорів з компанією з управління активами та зберігачем. а також затвердження рішень про їх розірвання; затвердження змін до регламенту корпоративного інвестиційного фонду (ст. 15 Закону України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”.

4. Питання виключної компетенції. які можуть бути встановлені статутом

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 159 ЦКУ. до виключної компетенції загальних зборів статутом товариства може бути також віднесене вирішення інших питань. Така можливість дозволяє акціонерним товариствам врегулювати в статутах питання. про які “забув” законодавець та точніше викласти “лаконічні” норми. Наприклад. товариство може віднести до виключної компетенції питання щодо затвердження внутрішніх документів товариства. затвердження кошторисів витрат діяльності органів товариства тощо.

Загалом, з врахуванням чинного законодавства та практики роботи з українськими товариствами, фахівці Міжнародної Фінансової Корпорації рекомендують внести до статутів товариств наступні повноваження, що є виключною компетенцією загальних зборів. (див. таблицю 1 "Виключна компетенція загальних зборів" на стор. 15-16).

3.2. Невиключна компетенція загальних зборів

До питань невиключної компетенції загальних зборів належать:

• повноваження, що зазначені у ст. 41 Закону про господарські товариства, крім питань виключної компетенції;

• інші питання, віднесені статутом товариства до компетенції загальних зборів;

• усі інші питання діяльності товариства.

Варто пам’ятати деякі нюанси визначення невиключної компетенції загальних зборів:

1. Законом про господарські товариства передбачено віднесення до компетенції загальних зборів наступних питань невиключної компетенції:

• визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

• винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

• затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

• вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що ним випускаються;

• визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

• затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Ці питання відносяться до компетенції загальних зборів “за замовчуванням”, тобто говорити про їх делегування наглядовій раді або виконавчому органу можливо, якщо:

• відповідне повноваження закріплене у статуті за наглядовою радою або виконавчим органом;

• загальні збори прийняли рішення про делегування відповідного повноваження;

• до статуту товариства вносяться зміни, згідно з якими відповідні повноваження надаються наглядовій раді або виконавчому органу.

Якщо жодної з цих умов не виконано, питання, віднесені Законом про господарські товариства до невиключної компетенції, вирішуються тільки загальними зборами.

Для прикладу розглянемо наступну ситуацію:

ПРИКЛАД: Відповідно до п.

З метою оптимізації порядку розподілу повноважень серед органів товариства загальні збори прийняли рішення про внесення змін до статуту, згідно з якими до компетенції загальних зборів були віднесені повноваження щодо визначення умов оплати праці лише членів наглядової ради та ревізійної комісії товариства. При цьому повноваження щодо визначення умов оплати праці інших осіб, зазначених у п. "и" ст. 41 Закону так і не були віднесені до компетенції будь-якого органу товариства. Це означає, що ці питання також повинні вирішуватися загальними зборами за правилом "замовчування". Тобто, фактично, ніяких змін в компетенції загальних зборів АТ "Х" не відбулось.

2. Згідно зі статтею 98 ЦКУ, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Це означає, що з 1 січня 2004 року загальні збори акціонерного товариства можуть приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

3. Нововведення ЦКУ щодо можливості розширення виключної компетенції зборів у статуті та права зборів вирішувати будь-які питання діяльності товариства фактично нівелює положення Закону про господарські товариства про можливість закріплення у статуті питань невиключної компетенції, не передбачених ст. 41. Саме тому у статуті недоцільно зазначати ще і додаткові повноваження невик- лючної компетенції. Краще обмежитися лише виключною компетенцією зборів.

3.3. Делегування зборами своїх повноважень іншим органам

Делегування повноважень органам управління — це передача тимчасово або постійно вирішення питання іншому органу, наглядовій раді або правлінню. Делегування зазначеним органам може бути здійснене двома способами:

• шляхом прийняття відповідного рішення загальних зборів з зазначенням часу, на який делегується повноваження (наприклад, один рік), та обсягу переданих повноважень;

• шляхом внесення відповідних змін до статуту.

Залежно від того, до якої категорії повноважень віднесені ті чи інші питання, залежить і спосіб делегування. Нижче у таблиці 2 наведені варіанти обрання способу делегування залежно від категорії повноважень.