§ 2. Способи і форми припинення господарської діяльності

Ліквідація передбачає припинення існування, припи­нення господарської діяльності юридичною особою. Підста­ви ліквідації регламентуються законом і можуть випливати із фактичних об'єктивних складових або із суб'єктивного наміру учасників юридичної особи припинити господарську діяльність.

Основною відмінністю реорганізації від ліквідації є той факт, що в результаті реорганізації права та обов'язки юри­дичної особи переходять повністю або частково шшій/ін- шим новоствореним суб'єктам. І важливо лише визначити, в якому обсязі, які саме зобов'язання і права переходять но- воствореному суб'єкту. В разі ліквідації майнові права та обов'язки суб'єкта підприємництва, що припиняє свою дія­льність, не переходять до новоствореного суб'єкта господа­рювання, оскільки такий не утворюється. Разом з тим його майнові права та обов'язки можуть переходити до власника (власників) майна, що використовувалося у підприємниць­кій діяльності, або до засновника (засновників) суб'єкта під­приємництва. Державну реєстрацію припинення підприєм­ницької діяльності здійснюють ті ж органи, які проводять державну реєстрацію її заснування (державну реєстрацію суб'єктів господарювання), та в порядку, встановленому За­коном України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

ЦК України лише загальним чином регулює припинення фізичної особи - підприємця. В ст. 53 ЦК України вказано, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, вста­новленому законом. Натомість ст. 51 ЦК України визначає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосову­ються нормативно-правові акти, що регулюють підприєм­ницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановле­но законом або не випливає із суті відносин. У свою чергу, ГК України в ст.

Із відмінностей природи юридичної та фізичної осіб як суб'єктів цивільно-правових і господарських комерційних відносин випливають і відмінності у порядку припинення такої їх діяльності. В даному випадку про реорганізацію фі­зичної особи - підприємця у розумінні, яке застосовується до юридичних осіб, звісно, мова йти не може. Загалом чин­не законодавство України надає змогу людині реалізовувати своє визначене Конституцією право на здійснення підпри­ємницької діяльності в двох формах: бути учасником юри­дичної особи чи існувати як фізична особа - підприємець. До першого випадку застосовуються всі положення законо­давства України, встановлені для юридичних осіб, і тому в даному контексті нас цікавить поняття та порядок припи­нення господарської діяльності фізичної особи в статусі під­приємця. Припинення діяльності фізичної особи - підприємця можливе лише шляхом ліквідації.

Аналізуючи положення чинного законодавства України, можливо дійти висновку, що припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця може бути пов'язане із незадовільним результатом її господарської діяльності або ж є результатом інших фактичних життєвих обставин (фі­зична смерть, божевілля і т. п.). Або ж такі підстави припи­нення діяльності суб'єкта можна поділити на пов'язані із суб'єктивним наміром даної фізичної особи припинити під­приємницьку діяльність і такі, що пов'язані із зовнішніми факторами (постановлення відповідного судового рішення).