<<
>>

§ 1. Поняття, ознаки та види господарської діяльності

Поняття господарської діяльності є одним із ключових у вивченні господарського права. Що стосується законодавчого визначення цього поняття, то його містить низка нормативно- правових актів, зокрема ГК України[1], ПК України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Закон Укра­їни «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Так, у ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з п. 14.1.36 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготов­ленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надан­ням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені під­розділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на ко­ристь першої особи, зокрема за договорами комісії, дору­чення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономіч­ну діяльність» господарська діяльність - це будь-яка діяль­ність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробницт­вом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Закон України «Про ліцензування певних видів госпо­дарської діяльності» під господарською діяльністю розуміє будь-яку діяльність, у тому числі підприємницьку, юридич­них осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язану з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, надан­ням послуг, виконанням робіт.

Отже, вищезазначене свідчить, що чинне законодавство України містить різне легальне тлумачення господарської діяльності як правової категорії. Наведене не сприяє пози­тивній динаміці розвитку господарського законодавства, оскільки використання одного й того ж поняття для окремих нормативно-правових актів лише вносить плутанину щодо їх використання щодо кожного виду господарських правовід­носин.

Вбачається, що закріплене в ГК України визначення господарської діяльності є найповнішим та містить більш де­тальну характеристику господарської діяльності, ніж понят­тя, що закріплені в інших нормативно-правових актах.

Специфіка господарської діяльності визначається: сфе­рою її здійснення (сфера суспільного виробництва); змістом (виробництво суспільних благ, що мають мінову та спожив­чу вартість, для задоволення потреб інших учасників госпо­дарських відносин та реалізація цих благ у товарній формі на інший еквівалент); суб'єктами, які її здійснюють (ними є суб'єкти господарювання); інтересами, які виникають і ма­ють бути реалізовані під час її здійснення (приватні інтереси в одержанні прибутку та/або досягненні інших соціально- економічних результатів, які є об'єктами як приватних, так і публічних інтересів)[2].

Ознаки господарської діяльності:

1) діяльність суб'єктів господарювання. Згідно з ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють госпо­дарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відо­кремлене майно і несуть відповідальність за своїми зо­бов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передба­чених законодавством. Суб'єктами господарювання є:

а) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяль­ність і зареєстровані в установленому законом порядку;

б) громадяни України, іноземці та особи без громадянст­ва, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

2) особлива сфера здійснення господарської діяльності - сфера суспільного виробництва (виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг здійснюються не для за­доволення власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб);

3) метою такої діяльності є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг;

4) виготовлення та реалізація продукції, виконання ро­біт чи надання послуг повинні мати вартісний характер (ре­зультати господарської діяльності реалізуються за плату і функціонують як товар);

5) виготовлення та реалізація продукції, виконання ро­біт чи надання послуг повинні мати цінову визначеність.

Додатково виділяють як ознаки господарської діяльності професійні засади її здійснення та поєднання в ній приват­них інтересів виробника і публічних інтересів (держави, су­спільства, значних прошарків населення тощо)[3].

Приватні інтереси виробника полягають в одержанні прибутку чи ін­ших вигод/переваг від господарської діяльності, а публічні інтереси, зокрема інтереси суспільства в особі широкого кола споживачів, - в отриманні певних благ, інтереси держави - в отриманні прибутків та інших обов'язкових платежів від суб'єктів господарювання, інтереси територіальної громади - в забезпеченні зайнятості членів громади шляхом їх залу­чення на засадах індивідуального підприємництва чи тру­дового найму суб'єктами господарювання до господарської діяльності, у задоволенні потреб громади в певних продук­ції, роботах, послугах, в участі суб'єктів господарювання у вирішенні завдань територіальної громади в благоустрої, у сплаті місцевих податків та зборів тощо[4].

Види господарської діяльності:

- залежно від мети господарської діяльності виокрем­люють два її різновиди: а) комерційну (підприємницьку);

б) некомерційну господарську діяльність.

Комерційна господарська діяльність розкривається че­рез поняття «підприємництво» та визначається ст. 42 ГК України. Некомерційне господарювання згідно зі ст. 52 ГК України визначається як самостійна систематична господарсь­ка діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та ін­ших результатів, без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється су­б'єктами господарювання державного або комунального се­кторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких згідно зі ст. 12 ГК України забороняється підприємництво, на ос­нові рішення відповідного органу державної влади чи орга­ну місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом (наприклад біржова діяльність). Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи мі­сцевого самоврядування, їх посадові особи.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється не- комерційними суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організацій­них формах, що визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених законодавством.

На су­б'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну від­повідну діяльність, поширюються загальні вимоги щодо ре­гулювання господарської з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визна­чаються законодавчими актами України.

Отже, некомерційна господарська діяльність здійсню­ється з метою задоволення певних суспільних потреб, а отримання прибутку від господарської діяльності відіграє другорядну роль. Некомерційною господарською діяльністю, наприклад, є діяльність частини казенних, експерименталь­них та інших планово-збиткових підприємств, які фінансу­ються за рахунок держави;

- залежно від сфери національної економіки, в якій здійс­нюється діяльність, виділяється: а) інвестиційна діяльність; б) біржова діяльність; в) торговельна діяльність; г) діяльність на ринку цінних паперів; ґ) зовнішньоекономічна діяльність та ін.;

- залежно від сфери здійснення господарської діяльності виокремлюють: а) виготовлення та реалізацію продукції; б) виконання робіт; в) надання послуг;

- залежно від ринку (внутрішній чи зовнішній), націо­нальної приналежності суб'єктів господарювання (вітчиз­няні товаровиробники/резиденти чи іноземні інвестори та нерезиденти) розрізняють: а) господарську діяльність за уча­стю вітчизняних товаровиробників (резидентів); б) зовніш­ньоекономічну діяльність (за участю резидентів та нерези­дентів), у тому числі іноземне інвестування.

<< | >>
Источник: Господарське право України : підручник : у 2 ч. Ч. 1 / [Андреева О. Б., Жорнокуй Ю. М., Гетманець О. П. та ін.]. - 2-ге вид., зі змін. та випр. - Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ,2016. - 324 с.. 2016

Еще по теме § 1. Поняття, ознаки та види господарської діяльності:

  1. § 1. Поняття, ознаки та види господарської діяльності
  2. Питання 4. Поняття та ознаки підприємництва. Співвідношення економічної, господарської та підприємницької діяльності
  3. Саморегулівні організації господарської діяльності: поняття, види
  4. 4.1. Поняття та види корпоративних актів як засобів саморегулювання господарської діяльності
  5. Поняття саморегулювання господарської діяльності
  6. Види та форми саморегулювання господарської діяльності
  7. Види саморегулівних організацій господарської діяльності
  8. § 3. Види господарської діяльності, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ліцензуванню
  9. § 1. Поняття і правові підстави патентування ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  10. § 3. Види господарської діяльності, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ліцензуванню
  11. § 1. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
  12. § 1. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
  13. 13.1. Поняття, ознаки та види екологічно уражених територій
  14. Питання 1. Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності.
  15. § 1. Поняття та ознаки інвестиційної діяльності
  16. Поняття саморегулівних організацій господарської діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -