§ 1. Поняття, ознаки та види господарської діяльності

Поняття господарської діяльності є одним із ключових у вивченні господарського права. Що стосується законодавчого визначення цього поняття, то його містить низка нормативно- правових актів, зокрема ГК України^[1], ПК України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Закон Укра­їни «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Згідно з п. 14.1.36 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготов­ленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надан­ням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені під­розділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на ко­ристь першої особи, зокрема за договорами комісії, дору­чення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономіч­ну діяльність» господарська діяльність - це будь-яка діяль­ність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробницт­вом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Закон України «Про ліцензування певних видів госпо­дарської діяльності» під господарською діяльністю розуміє будь-яку діяльність, у тому числі підприємницьку, юридич­них осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язану з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, надан­ням послуг, виконанням робіт.

Отже, вищезазначене свідчить, що чинне законодавство України містить різне легальне тлумачення господарської діяльності як правової категорії. Наведене не сприяє пози­тивній динаміці розвитку господарського законодавства, оскільки використання одного й того ж поняття для окремих нормативно-правових актів лише вносить плутанину щодо їх використання щодо кожного виду господарських правовід­носин.

Специфіка господарської діяльності визначається: сфе­рою її здійснення (сфера суспільного виробництва); змістом (виробництво суспільних благ, що мають мінову та спожив­чу вартість, для задоволення потреб інших учасників госпо­дарських відносин та реалізація цих благ у товарній формі на інший еквівалент); суб'єктами, які її здійснюють (ними є суб'єкти господарювання); інтересами, які виникають і ма­ють бути реалізовані під час її здійснення (приватні інтереси в одержанні прибутку та/або досягненні інших соціально- економічних результатів, які є об'єктами як приватних, так і публічних інтересів)^[2].

Ознаки господарської діяльності:

1) діяльність суб'єктів господарювання. Згідно з ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють госпо­дарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відо­кремлене майно і несуть відповідальність за своїми зо­бов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передба­чених законодавством. Суб'єктами господарювання є:

а) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяль­ність і зареєстровані в установленому законом порядку;

б) громадяни України, іноземці та особи без громадянст­ва, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

2) особлива сфера здійснення господарської діяльності - сфера суспільного виробництва (виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг здійснюються не для за­доволення власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб);

3) метою такої діяльності є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг;

4) виготовлення та реалізація продукції, виконання ро­біт чи надання послуг повинні мати вартісний характер (ре­зультати господарської діяльності реалізуються за плату і функціонують як товар);

5) виготовлення та реалізація продукції, виконання ро­біт чи надання послуг повинні мати цінову визначеність.

Додатково виділяють як ознаки господарської діяльності професійні засади її здійснення та поєднання в ній приват­них інтересів виробника і публічних інтересів (держави, су­спільства, значних прошарків населення тощо)^[3].

Види господарської діяльності:

- залежно від мети господарської діяльності виокрем­люють два її різновиди: а) комерційну (підприємницьку);

б) некомерційну господарську діяльність.

Комерційна господарська діяльність розкривається че­рез поняття «підприємництво» та визначається ст. 42 ГК України. Некомерційне господарювання згідно зі ст. 52 ГК України визначається як самостійна систематична господарсь­ка діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та ін­ших результатів, без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється су­б'єктами господарювання державного або комунального се­кторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких згідно зі ст. 12 ГК України забороняється підприємництво, на ос­нові рішення відповідного органу державної влади чи орга­ну місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом (наприклад біржова діяльність). Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи мі­сцевого самоврядування, їх посадові особи.

Некомерційна господарська діяльність здійснюється не- комерційними суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організацій­них формах, що визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених законодавством.

Отже, некомерційна господарська діяльність здійсню­ється з метою задоволення певних суспільних потреб, а отримання прибутку від господарської діяльності відіграє другорядну роль. Некомерційною господарською діяльністю, наприклад, є діяльність частини казенних, експерименталь­них та інших планово-збиткових підприємств, які фінансу­ються за рахунок держави;

- залежно від сфери національної економіки, в якій здійс­нюється діяльність, виділяється: а) інвестиційна діяльність; б) біржова діяльність; в) торговельна діяльність; г) діяльність на ринку цінних паперів; ґ) зовнішньоекономічна діяльність та ін.;

- залежно від сфери здійснення господарської діяльності виокремлюють: а) виготовлення та реалізацію продукції; б) виконання робіт; в) надання послуг;

- залежно від ринку (внутрішній чи зовнішній), націо­нальної приналежності суб'єктів господарювання (вітчиз­няні товаровиробники/резиденти чи іноземні інвестори та нерезиденти) розрізняють: а) господарську діяльність за уча­стю вітчизняних товаровиробників (резидентів); б) зовніш­ньоекономічну діяльність (за участю резидентів та нерези­дентів), у тому числі іноземне інвестування.