§ 1. Поняття та ознаки інвестиційної діяльності
Інвестиційна діяльність має важливий соціально-економічний аспект. Недостатнє дослідження проблем правового регулювання суспільних відносин у сфері інвестиційної діяльності значною мірою негативно позначається на ефективності залучення та використання як внутрішніх, так і іноземних інвестицій в Україні, що, в свою чергу, призводить до зменшення ефективності економічного розвитку країни взагалі.
Слід також зазначити, що структурна перебудова економіки, а також науково-технічний прогрес реалізуються шляхом залучення інвестицій. Тому ефективно функціонуючий інвестиційний ринок можна назвати одним із факторів швидкого й ефективного економічного та соціального розвитку України.Інвестування може здійснюватися у вигляді: 1) інвестування діяльності іншої особи; 2) інвестування власної діяльності (самоінвестування); 3) спільного інвестування діяльності однієї або декількох осіб[132].
Перш ніж говорити про те, що необхідно тлумачити під категорією «інвестиційна діяльність», необхідно визначитись із співвідношенням останньої та підприємницької діяльності. Якщо брати взагалі, то інвестиційна діяльність є однією із форм підприємницької, але це має місце лише в тому випадку, коли такою діяльністю займається професійний суб'єкт (наприклад інституціональний інвестор). В іншому випадку не будь-яка інвестиційна діяльність повинна вважатися підприємницькою, проте може бути господарською без мети отримання прибутку. До такого виду діяльності О. М. Вінник пропонує застосовувати категорію «інвестиційна операція», якою слід визнавати окрему дію чи сукупність взаємопов'язаних дій, спрямованих на вкладення інвестицій у певний об'єкт (об'єкти) на короткостроковій або середньостроковій основі з метою досягнення певного соціально-економічного ефекту, в тому числі отримання прибутку[133].
Однак головною проблемою в такому випадку є не вирішене законодавцем питання про те, чи слід вважати суб'єктами підприємницької діяльності осіб, які володіють контрольним пакетом цінних паперів, але не набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Необхідно звернути увагу, що такий прорахунок законодавця є не єдиним. Якщо взяти до уваги законодавче тлумачення поняття «інвестиційна діяльність», то згідно із ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» нею визнається сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Варто зауважити, що у наведеному визначенні можна чітко визначити помилку законодавця відносно суб'єктного складу таких правовідносин. Так, по-перше, виходячи з такого визначення, можна констатувати, що іноземні громадяни й особи без громадянства обмежені у праві на заняття інвестуванням, хоча ми знаємо, що це не відповідає істині. Стосовно другого аспекту - юридичних осіб - не встановлюється ніяких обмежень відносно такої діяльності, а просто зазначається, що вони мають право проводити операції, пов'язані з інвестуванням різних сфер діяльності, тобто не враховано законодавчі обмеження (наприклад, згідно із ч. 2 ст. 12 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» в Україні забороняється створення телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства; за статтями 21, 22 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вимагається попередній дозвіл НБ України на створення банку з іноземним капіталом).Виходячи з цього, ми пропонуємо визначення, за яким інвестиційна діяльність є законодавчо врегульованою системою практичних дій, за винятком законодавчих обмежень, фізичних осіб, юридичних осіб, а також держави, направлених на реалізацію інвестиційних проектів.
Змістом інвестиційної діяльності є дії її суб'єктів. Тому її ознаки в більшій мірі необхідно характеризувати з урахуванням саме цього змісту. Так, ознаками інвестиційної діяльності є такі:
- система практичних дій учасників інвестиційних правовідносин;
- ці дії є основою для виникнення правових наслідків для суб'єктного складу таких правовідносин (виникнення, зміна або припинення права власності, прав і обов'язків);
- ця система практичних дій проводиться з метою досягнення певної цілі, тобто практичні дії спрямовані на реалізацію саме інвестиційних проектів, а не будь-яка інша діяльність.