Неподаткові доходи держави та органів місцевого самоврядування

Неподаткові публічні доходи об'єднані у досить неоднорідну групу платежів, елементи якої відмінні між собою як за правою при­родою, так і за особливостями правового регулювання джерела їх надходжень.

1. У першу чергу це особливості правового регулювання непо­даткових публічних доходів, які на відміну від податкових платежів, встановлених Податковим кодексом України, регулюються низ­кою законів та підзаконних актів, що мають різну галузеву на­лежність.

2. Крім того, відносини щодо справляння податкових доходів від­різняються від податкових невизначеністю суб’єктного складу. Од­ним із обов'язкових суб'єктів податкових правовідносин є спеціальний уповноважений фінансовий орган, який реалізує податкову політику та представляє інтереси держави в цілому. Натомість неподаткові доходи отримують органи, установи, організації, основним предметом діяль­ності яких є не мобілізація платежів, а інші види діяльності (наприклад, головне завдання суду - здійснення правосуддя). Платниками непо­даткових платежів є невизначене коло осіб, правовий статус яких за­лежить від специфіки платежу.

3. Ще однією специфічною рисою неподаткових доходів є переваж­но цільовий характер спрямування платежів до відповідних бюджет­них або позабюджетних фондів. Так, власні надходження бюджетних установ, державних підприємств та організацій, цільових соціальних позабюджетних фондів мають власну специфіку щодо планування та­ких надходжень, їх адміністрування, використання та контролю.

Залежно від фонду, до якого зараховуються неподаткові плате­жі, неподаткові доходи поділяють на:

• неподаткові доходи державного та місцевого бюджетів;

• доходи публічних цільових позабюджетних фондів.

Бюджетні неподаткові надходження деталізовано у Бюджетній класифікації. Ці надходження групуються за такими класифікацій-

ними ознаками: доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного і побіч­ного продажу, інші неподаткові надходження.

Важливою складовою доходів бюджету є доходи від операцій із капіталом. Згідно зі ст. 9 Бюджетного кодексу України, до доходів від операцій із капіталом зараховані надходження від продажу ос­новного капіталу (надходження коштів від реалізації безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, скарбів, знахідок, а також валютні цінності і грошові кош­ти, власники яких невідомі, надходження від відчуження державно­го або комунального майна); надходження від реалізації державних запасів товарів (надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, надходження від реалізації розброньованих ма­теріальних цінностей мобілізаційного резерву).

З метою ефективної реалізації соціальних завдань держави створено цільові позабюджетні фонди відповідно до законів України. Усі соціальні фонди сформовано державою або за її участю. На за­конодавчому рівні встановлено постійний обов'язок сплати платежів до цих фондів. Нині до соціальних фондів вноситься єдиний внесок, поняття якого наведено у п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року, відповідно до якого єдиний вне­сок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок до системи загальнообов'язкового соціального страхування. Кошти, отримані в якості внесків до соціальних позабюджетних фондів, мають виклю­чно публічно-правовий характер, цільову спрямованість та викорис­товуються для виконання соціаль них завдань держави.

4. Неподаткові платежі за способом справляння можуть мати обов’язковий або добровільний характер.

Деякі види доходів мають публічно-правовий характер, їх обов'язковість встановлена законодавством (соціальні обов'язкові платежі, штрафні санкції, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного 306

середовища) або вони поступають як оплата чи компенсація вар­тості наданих адміністративних публічних послуг (ліцензування, сертифікація, реєстрація, атестація) на підставі волевиявлення плат­ника. Такий обов'язок сплати, на відміну від податкового не має ре­гулярного характеру, не загальний, одиничний, непостійний та нетри­валий.

Неподаткові доходи можуть мати приватноправовий харак­тер та надходити на підставі цивільних договорів (оренда, привати­зація державного або комунального майна, надання платних послуг навчальними закладами). Добровільний характер мають також пла­тежі, які надходять від платників як добровільні соціальні внески, благодійні внески або дарунки. Особливу правову природу мають доходи, які надходять як допомога від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, внаслідок конфіскації майна або реалізації безхазяйного майна, дарунки, скарби або знахідки.

5. Наступна відмінна риса полягає в тому, що неподаткові пуб­лічні доходи можуть мати компенсаційний або безоплатний ха­рактер. Переважно неподаткові платежі мають відплатний компен­саційний характер, який має місце при отриманні адміністративної послуги (судовий збір, виконавчий збір, плата за реєстрацію суб'єк­та господарювання), за наявності цивільно-правових підстав (плата за навчання, орендна плата) або інших підстав, передбачених у за­конодавстві (добровільні пенсійні внески, доходи від розміщення облігацій). Безвідплатний характер неподаткові доходи мають при умові їх отримання як прибуток від розміщення цінних паперів, або благодійні внески, дарунки тощо.

6. Нестабільність джерел неподаткових надходжень не до­зволяє у достатньому обсязі спрогнозувати їх розмір на відміну від податкових платежів.

Як правова категорія, неподаткові публічні доходи - це пла­тежі, які мають обов'язковий або добровільний характер та отри­мані державою чи місцевим самоврядуванням на підставах, вста­новлених законодавством.

Неподаткові публічні доходи об'єднують спільні риси: вони ви­ражені у грошовій формі, надходять у власність держави та місце­вого самоврядування для задоволення публічних потреб на підста­вах та в порядку, передбачених законодавством.

Формування неподаткових публічних доходів - це процес вста­новлення, адміністрування та акумулювання неподаткових платежів без застосування інструментів та принципів фіскального тиску на підставах, встановлених законодавством. Неподаткові публічні до­ходи містять чималі резерви зростання, але на сьогоднішній день недостатньо регламентуються прогнозування, справляння та конт­роль за такими надходженнями на законодавчому рівні.

11.5.