Стаття 154. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю

1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження на­лежною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обо­в\'язки чи обмеження.

2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснен­

404

ня власником повноважень щодо володіння, корис­тування і розпорядження земельною ділянкою.

Стаття спрямована на забезпечення власнику зе­мельної ділянки встановленою Конституцією та інши­ми Законами України гарантії юридичної самостійно­сті у здійсненні прав щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою. Зокрема, стаття 19 Конституції зобов\'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб ді­яти лише на підставі, в межах повноважень та у спо­сіб, що передбачений Конституцією та Законами Укра­їни. Права землевласників-підприємців на невтручання державних органів у їх господарську діяльність гаран­товані ст. 15 Закону «Про підприємництво», частиною 4 якої передбачено, що державні органи і службові особи можуть давати підприємцям вказівки тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законо­давством. Таким чином, необгрунтоване втручання органів виконавчої влади або місцевого самоврядуван­ня в здійснення власником земельної ділянки зазна­чених правомочностей є порушенням законодавства та прав власника. При цьому не має значення, яким спо­собом та у якій формі (письмовій чи усній) здійснено таке втручання. Наприклад, недопустимо нав\'язуван­ня вказаними органами власнику земельної ділянки під будь-яким приводом передачі земельної ділянки в оренду визначеній особі, розмірів та форм орендної плати, посівів культур, виробництво яких економічно невигідно власнику, втручання в розпорядження влас­ником вирощеною на земельній ділянці продукцією, включаючи визначення ринку та форм її збуту, при­мусову участь в різних господарських об\'єднаннях, встановлення непередбачених законодавчими актами додаткових обов\'язків та обмежень.

Передбачена даною статтею гарантія стосується та­кож перевірок виробничої діяльності землевласника на належній йому земельній ділянці, що здійснюють­ся з порушенням відповідних діючих нормативних ак­тів, зокрема, Указу Президента України від 23.07.98 р.

405

№ 817/98 «Про деякі -заходи з перегулювання підпри­ємницької діяльності».

Втручання державних органів та органів місцевого самоврядування у здійснення власником повноважень можливе тільки на підставі та в межах рішення суду.

Органи виконавчої влади та органи місцевого само­врядування несуть відповідальність за шкоду (як ма­теріальну так і моральну), заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень що­до володіння, користування і розпорядження земель­ною ділянкою. Дана норма ЗК базується на статті 56 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи орга­нів місцевого самоврядування матеріальної та мораль­ної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місце­вого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Законодавством України, крім компенсації матері­альної та моральної шкоди, за незаконне втручання вищевказаних органів та їх посадових осіб у здійснен­ня повноважень власником земельної ділянки перед­бачена адміністративна та кримінальна відповідаль­ність. Зокрема, ст. 16б3 Кодексу України про адмініс­тративні правопорушення встановлена відповідальність у вигляді штрафу за дискримінацію підприємців ор­ганами влади і управління. Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність службових осіб за зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України), перевищення влади або службо­вих повноважень (ст. 365 КК України), якщо їх дії заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або інтересам юридичних осіб.

Аналогічні положення щодо захисту прав має також титульний землекористувач.

406