§ 7.3. Загальна характеристика правового режиму територій та об'єктів ПЗФ України

Категорії територій та об'єктів ПЗФ України розрізняються за природним походженням, порядком створення, юридичним статусом, правовим режимом охорони та використання, функціональним зону­ванням території та іншими ознаками.

Національним законодавством для кожної категорії територій та об'єктів ПЗФ України встановлено спеціальний правовий режим. Ре­жим територій та об'єктів ПЗФ визначається відповідно до ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» з урахуванням їхньої класифіка­ції та цільового призначення. Конкретні вимоги до режиму окремих заповідних територій та об'єктів у межах, визначених законодавством, можуть встановлюватися положеннями про ці території чи об'єкти.

ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» в ст. 3 - Класифіка­ція територій та об'єктів природно-заповідного фонду України - визна­чено, що до ПЗФ України належать:

- природні території та об'єкти: природні заповідники, біосферні за­повідники, НПП, РЛП, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

- штучно створені об'єкти: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні пар­ки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їхньої екологічної та наукової, історико-культурної цін­ності можуть мати загальнодержавне або місцеве значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних ком­плексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

- заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, зага- льнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологі­чні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

- пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоо­логічні, гідрологічні та геологічні.

Законодавством АРК може бути встановлено додаткові категорії територій та об'єктів ПЗФ.

Визначальним для статусу об'єктів та територій ПЗФ України є їх правовий режим, що являє собою сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльнос­ті в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Режим територій та об'єктів ПЗФ визначається з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.

З метою визначення та обґрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів приро­доохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяль­ності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об'єктів, які передбачається здійснити протягом п'яти років, а та­кож стратегії розвитку об'єкта ПЗФ на десять років розробляється проект організації території об'єкта ПЗФ.

Інструкцією про зміст і складання документації державного када­стру територій та об'єктів ПЗФ України визначено істотні критерії, які впливають на статус цих об'єктів:

- режим охорони і використання;

- ступінь збереженості угруповань;

- ступінь цінності об'єкта ПЗФ України.

Режими охорони і використання:

- заповідний режим - повне невтручання або втручання людини лише у виняткових випадках у структуру екосистем та природні процеси;

- режим абсолютної заповідності - повне невтручання людини у природні процеси з будь-якою метою;

- режим регульованої заповідності - обмежене, науково обґрунто­ване втручання людини у природні процеси, при якому не пересліду­ються ніякі цілі, крім збереження видів живого та (або) угруповань на основі підтримання екологічної рівноваги (виконання природоохорон­них, біотехнічних та науково-технічних заходів з метою регулювання і запобігання виникненню негативних змін в екосистемах шляхом сіноко­сіння, випалювання, випасу, реакліматизації, регулювання чисельності певних видів, оптимізації гідрологічного режиму тощо);

- заказний режим - режим, при якому забороняється здійснення окремих видів і форм господарської діяльності для забезпечення збе­реження окремого компонента чи окремих екосистем;

- режим непрямого використання та охорони - режим, при якому здійснюється обмежене використання природних ресурсів у рекреаційних, оздоровчих, спортивних, туристичних, освітніх та ін­ших пізнавальних цілях;

- режим прямого природокористування - режим, при якому здійснюється збалансоване ведення традиційної господарської діяль­ності, що не призводить до дестабілізації екологічної рівноваги на природно-заповідній території та погіршення загального стану до­вкілля в регіоні.

Ступінь збереженості угруповань:

- абсолютно корінні угруповання: - ті угруповання, що сформу­вались без впливу людини;

- практично корінні угруповання - ті угруповання, структура яких під впливом антропогенних факторів не змінилася;

- умовно корінні угруповання - стійкі стадії розвитку порушеного людиною рослинного покриву, близького до природного корінного;

- залишково корінні угруповання - рослинний покрив сформу­вався шляхом природного розвитку, але під впливом антропогенних факторів його структура суттєво змінилася (наприклад, праліси зі змі­неним складом деревостану, пониженою повнотою, зміненим видо­вим складом трав’яного покриву);

- тимчасово похідні угруповання - ті угруповання, які у процесі природного формування можуть трансформуватися безпосередньо в природні;

- довготривало похідні угруповання - ті угруповання, які мо­жуть відновитися до стану природних або близьких до них лише че­рез ряд проміжних стадій;

- постійно похідні угруповання - ті угруповання, які спонтанно не можуть відновитися до природних або близьких до них рослинних угруповань.

Ступінь цінності об’єкта ПЗФ України:

- міжнародна - об’єкти ПЗФ України, збереження яких має сві­тове та європейське значення. До них відносяться природні об’єкти, що входять до біосферних заповідників ЮНЕСКО, на територіях яких зберігаються види, занесені до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку, території яких відносяться до водно-болотних угідь міжнародного значення, штучно створені об’єкти ПЗФ України, що мають видатні колекції видів рослин і тварин, занесених до Чер­воної книги МСОП, Європейського Червоного списку, і де здійсню­ється їхнє відтворення;

- національна - об'єкти ПЗФ України, збереження яких має дер­жавне значення. До них відносяться природні об'єкти, території яких є середовищем існування видів рослин і тварин, занесених до Черво­ної книги України, на яких зберігаються рослинні угруповання, зане­сені до Зеленої книги України, видатні пам'ятки природи (меморіа­льні вікові дерева, печери), природні комплекси яких мають загаль­нодержавну рекреаційну цінність, штучно створені об'єкти ПЗФ України, у межах яких створені колекції видів рослин і тварин, зане­сених до Червоної книги України, і де здійснюється їхнє відтворення, та видатні колекції типових видів рослин і тварин, видатні старовинні парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, що добре збереглися;

- регіональна - об'єкти ПЗФ України, збереження яких має регі­ональне значення (у межах адміністративно-територіальної одиниці).

- місцева - об'єкти ПЗФ України, збереження яких має значення для території, що охоплює частину території адміністративно- територіальної одиниці. До них відносяться об'єкти ПЗФ України, не віднесені до перших трьох категорій (наприклад, пам'ятки природи - окремі дерева, алеї, геологічні пам'ятки - скелі тощо).

Усі ці характеристики визначають особливості правового режиму охорони територій та об'єктів ПЗФ України, їх структуру та зонуван­ня, наукову та екологічну цінність цих об'єктів.

З метою забезпечення інформованості та природоохоронного ви­ховання населення, підвищення ефективності роботи природоохо­ронних установ та організацій передбачено існування державних зна­ків та аншлагів на територіях та об'єктах ПЗФ України, які складають систему інформаційних та охоронних знаків цих об'єктів, що направ­лена на інформування населення та природокористувачів про межі заповідних об'єктів, категорію їхнього заповідання та основні відомос­ті про режим і правила поведінки на природоохоронних територіях.

Порядок виготовлення, встановлення та змістовного наповнення цих знаків передбачений Положенням про єдині державні знаки та аншлаги на територіях і об'єктах ПЗФ України. Відповідно до цього положення використовуються такі види державних знаків та аншлагів:

1. Офіційна вивіска об'єкта ПЗФ України використовується для природоохоронного об'єкта, що має юридичний статус, і несе інфор­мацію про його приналежність, категорію та власну назву. Офіційна вивіска має форму прямокутника розміром 620?470 мм зеленого ко­льору з окантовкою.

2. Інформаційно-охоронні знаки, які несуть інформацію про на­зву, категорію та основні вимоги охорони території заповідного об'єкта. Встановлюються в місцях входу (виходу) на територію об'єкта, масового руху транспорту (в місцях перетину меж заповідного об'єкта дорогами, стежками, водоймами, поблизу населених пунктів). Інформаційний охоронний знак має форму вертикального прямокут­ника розміром 841?594 мм. На смугастому синьо-жовтому полі зобра­жено зелений щит. На щиті під Державним гербом України напис «Природно-заповідний фонд України». В центрі щита - табличка жов­того кольору, на якій подано повну назву заповідного об'єкта. Під табличкою напис «Охороняється законом».

3. Межовий охоронний знак, який несе інформацію про катего­рію заповідного об'єкта і служить для визначення його меж. Має фо­рму вертикального прямокутника розміром 420?297 мм. За формами та абрисами подібний до інформаційно-охоронного знака. Власна на­зва може бути відсутня. Категорія заповідання обов'язкова. Встанов­люється вздовж меж природно-заповідної території.

4. Інформаційний щит встановлюється у місцях найбільшого ску­пчення відвідувачів, на оглядових майданчиках, автостоянках, біля адміністративних будівель заповідного об'єкта. Інформаційні щити надають максимум інформації про розміри, розміщення, функції об'єктів, правила поведінки, показують рекомендовані маршрути і пункти огляду. Інформаційний щит має форму горизонтального пря­мокутника розміром 841?1189 мм (допускається збільшення розмірів у два рази), жовтого кольору із синьою окантовкою. На щиті подається повна назва об'єкта, його призначення і функції, загальна характерис­тика, правила поведінки, картосхема території.

Інформація на щитах подається українською мовою. Поряд з тек­стом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його пере­клад іншою мовою. Для АРК може вживатися і російська мова.