§ 7.8. Особливості використання територій та об'єктів ПЗФ України

Враховуючи значну цінність об'єктів ПЗФ України, законодавство передбачає цілий ряд обмежень щодо користування ними та викорис­тання територій та об'єктів ПЗФ України. Так, ч. 3 ст.

Стаття 9 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» конкрети­зує види використання територій та об'єктів ПЗФ, закріплюючи, що такі території та об'єкти з додержанням вимог, встановлених цим законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:

- у природоохоронних цілях;

- у науково-дослідних цілях;

- в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

- в освітньо-виховних цілях;

- для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Зазначені види використання, а також заготівля деревини, лікарсь­ких та інших цінних рослин, їхніх плодів, сіна, випасання худоби, мис­ливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів ПЗФ, встановленим вимогам щодо охорони, відтво­рення та використання їхніх природних комплексів і окремих об'єктів.

Зважаючи на надзвичайно велике значення регулювання спеціаль­ного природокористування в межах територій та об'єктів ПЗФ України, у 2010 р. ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» було доповнено ст. 9¹, в якій на законодавчому рівні було врегульовано ці питання. Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ, затвердженого Мніприроди, а також на підставі дозво­лів, які видаються Республіканським комітетом АРК з охорони навко­лишнього природного середовища та державними управліннями охо­рони навколишнього природного середовища на місцях.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ, затвердженого Республіканським комітетом АРК з охорони навколи­шнього природного середовища та державними управліннями охоро­ни навколишнього природного середовища на місцях, а також на під­ставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням із територіальними органами Мінприроди.

Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення визна­чається КМ України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та зацікавленими органами.

Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів може бу­ти анульований органом, що його видав, у разі: різкого погіршення стану навколишнього природного середовища внаслідок природоко­ристування; ліквідації підприємства, установи або організації, яка отримала дозвіл; порушення умов природокористування та режиму території природно-заповідного фонду; втрати чи пошкодження до­зволу, що не дає можливості визначити зміст дозволу.

Здійснення господарської та іншої діяльності за декларативним принципом заборонено.

Дозвіл видається після затвердження лімітів протягом місяця з моменту подання клопотання. Підставами для відмови у видачі до­зволу є відсутність затвердженого в установленому порядку ліміту, порушення умов природокористування та режиму території ПЗФ.

Прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ здійснюється у місячний строк, вказане рішення може бути оскарже­не центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколи­шнього природного середовища або судом. Заява про оскарження рі­шення про відмову у видачі дозволу подається до центрального орга­ну виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища протягом строку, що не перевищує десять днів з дня оде­ржання відповідного рішення. Заява розглядається у десятиденний строк. Про результати розгляду заявника повідомляють письмово.

Наказом Мінприроди України від 22 червня 2009 р. № 330 у за­тверджено Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів ПЗФ України^[367]. Відповідно до цього положення, до основ­них напрямків ведення рекреаційної діяльності у межах територій та об'єктів ПЗФ відносяться:

- створення умов для організованого та ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності у природних умо­вах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплек­сів та об'єктів;

- забезпечення попиту рекреантів на загальнооздоровчий, куль­турно-пізнавальний відпочинок, туризм, любительське та спортивне рибальство, полювання тощо;

- обґрунтування і встановлення допустимих антропогенних (ре­креаційних) навантажень на території та об'єкти ПЗФ України;

- організація рекламно-видавничої та інформаційної діяльності, екологічної просвіти серед відпочиваючих, туристів у межах терито­рій та об'єктів ПЗФ України; формування у рекреантів та місцевих мешканців екологічної культури, дбайливого та гуманного ставлення до національного природного надбання.

Рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів ПЗФ здійс­нюється установами ПЗФ, підприємствами, іншими установами та організаціями, яким ці території та об'єкти підпорядковані, із забезпе­ченням таких умов:

- створення і функціонування рекреаційної інфраструктури на ви­значених згідно із законодавством територіях та об'єктах ПЗФ України;

- організація та інфраструктурне облаштування туристичних та екскурсійних маршрутів, еколого-освітніх стежок;

- координація діяльності установами ПЗФ суб'єктів рекреаційної діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування з огля­ду на використання природних та історико-культурних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ України;

- створення і ведення інформаційного банку даних щодо рекре­аційних закладів, які розташовані в межах територій та об'єктів ПЗФ України;

- участь у вітчизняних і міжнародних науково-практичних конфе­ренціях, з'їздах, семінарах, присвячених питанням розвитку рекреації;

- вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і закор­донного досвіду щодо організації рекреаційної діяльності на природ­но-заповідних територіях та об'єктах.

Рекреаційна діяльність організовується відповідно до функціона­льного зонування та проектів організації території НПП і РЛП, охоро­ни, відтворення та рекреаційного використання їх природних ком­плексів і об'єктів, проектів організації території біосферних заповід­ників та охорони їх природних комплексів, а також проектів утримання та реконструкції парків-пам'яток садово-паркового мисте­цтва, проектів організації території зоопарків, дендропарків тощо.

Рекреаційна діяльність у межах заказників і пам'яток природи може здійснюватися за умови забезпечення охорони та збереження їх природних комплексів відповідно до положень про заказники та охо­ронних зобов'язань власників або користувачів земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказниками або пам'ятками природи.

Рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів ПЗФ Украї­ни може здійснюватися за такими основними видами.

• відпочинок (загальнооздоровчий відпочинок; культурно- пізнавальний відпочинок; короткостроковий відпочинок (від 5-10 го­дин до 1-2 днів); розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально обладнаних та відведених для цього місцях);

• екскурсійна діяльність (екскурсії (прогулянки) маркованими екологічними стежками, а також на виставки, в музеї, засновниками яких є установи ПЗФ, інші суб'єкти рекреаційної діяльності);

• туристична діяльність (науково-пізнавальний пішохідний ту­ризм; орнітологічний туризм (спостереження за птахами); етнографіч­ний туризм (кантрі-туризм) - ознайомлення з народними традиціями, фольклором, побутом, архітектурою та іншими ментальними цінностя­ми місцевого населення; лижний, зокрема гірськолижний, туризм (ли­жні подорожі та прогулянки); велосипедний туризм (прогулянки, по­дорожі на велосипедах); кінний туризм (прогулянки, подорожі на ко­нях); водний туризм (спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах, катамаранах (рафтинг), подорожі на яхті, катання на водних лижах, віндсерфінг, прогулянки на човнах); спелеотуризм (відвідуван­ня печер); підводний туризм (підводне плавання з аквалангом, екскур­сії до підводних печер і гротів (дайвінг)); парапланеризм (прогулянки, подорожі на парапланах), дельтапланеризм (прогулянки, подорожі на дельтапланах), балунінг (прогулянки, подорожі на повітряних кулях);

• оздоровлення (використання рекреантами природних лікува­льних ресурсів ПЗФ з метою відновлення розумових, духовних і фізи­чних сил людини);

• любительське і спортивне рибальство;

• любительське і спортивне полювання.

Рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів ПЗФ Украї­ни організовується спеціальними адміністраціями установ ПЗФ, а та­кож підприємствами, установами, організаціями, яким підпорядкова­ні ці території та об'єкти.

Порядок здійснення наукової діяльності в межах об'єктів ПЗФ ча­стково передбачений Положенням про наукову діяльність заповідни­ків та національних природних парків України та Положенням про організацію наукових досліджень у заповідниках і національних при­родних парках України.

Крім «Літопису природи», природно-заповідні установи зосере­джують свою наукову діяльність на розробці спеціальних тем, пов'язаних з вивченням наукових основ охорони, відтворення і вико­ристання біорізноманітності, а також особливо цінних природних комплексів та об'єктів.

Фінансування діяльності об'єктів ПЗФ України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також інших незаборонених джерел (грантів, добровільних пожертв тощо), у тому числі за рахунок коштів, що надходять у вигляді плати за послуги, які надаються уста­новами ПЗФ. КМ України затверджено виключний Перелік платних послуг, що може надаватися бюджетними установами природно- заповідного фонду^[368]. Серед них виділяють послуги, які можуть надава­тися бюджетними установами ПЗФ згідно з їхніми функціональними повноваженнями, та послуги, які можуть надаватися бюджетними установами у сфері господарської діяльності.

До послуг, які можуть надаватися бюджетними установами ПЗФ згідно з їхніми функціональними повноваженнями, відносяться: послу­ги, пов'язані із забезпеченням провадження рекреаційної діяльності на території установ ПЗФ (екскурсії маркованими маршрутами, екологіч­ними стежками, на виставки, до музеїв, еколого-просвітницьких центрів, засновниками яких є зазначені установи; екскурсії до карсто­вих печер); організація та проведення освітньо-виховних і природоохо­ронних заходів; послуги, пов'язані з науково-дослідницькою діяльністю з охорони, відтворення та раціонального використання природних ре­сурсів, проведенням експертизи та лабораторних аналізів.

Послуги, які можуть надаватися бюджетними установами у сфері господарської діяльності, включають: фотопослуги, послуги з прове­дення громадянами та організаціями відео-, кіно- та телевізійних зйо­мок у межах територій установ природно-заповідного фонду; послуги з розміщення, проживання та харчування туристів, відпочиваючих; по­слуги з рекламно-видавничої діяльності; ветеринарні профілактичні та лікувальні послуги; послуги зі збирання та реалізації рослин і рослин­ної продукції як складових частин гербарних матеріалів; послуги з виготовлення та реалізації предметів декоративно-прикладного мис­тецтва; послуги з надання у користування автомототранспортних за­собів, обладнання, майна, інструментів, що належать установам ПЗФ.

Також у межах об'єктів ПЗФ (крім територій природних заповід­ників, заповідних зон НПП, біосферних заповідників, РЛП, ботаніч­них садів і дендрологічних парків) дозволяється надання послуг, пов'язаних зі створенням умов для організованого туризму, відпочин­ку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з доде­ржанням режиму територій та об'єктів ПЗФ(короткостроковий відпо­чинок (розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально облашто- ваних та відведених для цього місцях); любительське (спортивне) рибальство; прогулянка (подорож) на велосипеді, на конях; полюван­ня; спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах; подорож на яхті, катання на човнах, водних лижах, віндсерфінг); перевезення ту­ристів, відпочиваючих; користування автостоянками, пристанями (причалами), що належать установам ПЗФ; реалізація тварин, що утри­муються на територіях ПЗФ, їхньої продукції (молоко, м'ясо, яйця, пір'я, шкіра) та частин (шкаралупа яєць, чучела, черепи та скелети, шкіра, роги), складових частин зоологічних колекцій; збирання та реалізація лікарських рослин, трав, ягід, грибів; вирощування та реа­лізація рослин, саджанців, сіянців, насіння; реалізація продукції під­собних господарств; реалізація деревини та виробів з неї (сувенірів, столярних виробів)).

Оскільки території та об'єкти ПЗФ є національним надбанням, власністю українського народу, а також враховуючи їхню цінність та права громадян в екологічній сфері, ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» окремо визначено права громадян України з питань охорони та використання територій та об'єктів ПЗФ, зокрема, права на:

- участь в обговоренні проектів законодавчих актів з питань роз­витку заповідної справи, формування ПЗФ;

- участь у розробці та реалізації заходів щодо їхньої охорони та ефективного використання, запобігання негативному впливу на них господарської діяльності;

- внесення пропозицій про включення до складу ПЗФ найбільш цінних природних територій та об'єктів;

- ознайомлення з територіями та об'єктами ПЗФ, здійснення ін­ших видів користування з додержанням встановлених вимог щодо заповідного режиму;

- участь у здійсненні громадського контролю за охороною запо­відних територій та об'єктів, внесення пропозицій про притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об'єктів ПЗФ.

Зазначений перелік прав не є вичерпним і підлягає розширенню у випадках, передбачених законодавством України.