Юридична відповідальність посадових осіб Державної міграційної служби України

За неналежне виконання своїх службових обов’язків, з метою забез­печення виконання вищезгаданих обов’язків посадові особи Державної міграційної служби України можуть бути притягнуті до різних видів юридичної відповідальності.

Так, юридична відповідальність державних службовців — це не­від’ємна складова системи заходів, покликаних забезпечувати ефектив­ну реалізацію ними своїх функціонально-посадових обов’язків. До скла­ду заходів необхідної та можливої поведінки державного службовця входить і відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на нього обов’язків та обмежень, яка виявляється і в засто­суванні до державного службовця різних стягнень і покарань за скоєн­ня вчинків та дій, котрі юридично визнаються забороненими й шкід­ливими^[127]. Так, в указі Президента України від 14 квітня 2000 року № 599/2000 «Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні» наголошено на необхідності посилення відповідальності дер­жавних службовців за неналежне виконання службових обов’язків і не­належну роботу щодо запобігання проявам корупції. У вищевказаному нормативно-правовому акті наголошено на необхідності створення чіт­кого та прозорого механізму відповідальності державних службовців. При цьому державний службовець у встановленому порядку має нести відповідальність за допущені ним порушення законодавства, невико­нання чи неналежне виконання своїх обов’язків.

Найчастіше до посадових осіб Державної міграційної служби України застосовуються заходи дисциплінарної відповідальності. Так, працівники, які не виконують чи неналежним чином виконують свої трудові обов’язки та порушують трудову дисципліну, можуть бути при­тягнені до дисциплінарної відповідальності. При цьому підставою для застосування до працівника дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни є дисциплінарний проступок.

Дисциплінарний проступок — це правопорушення, яке виявляється у невиконанні або неналежному виконанні з вини працівника покладе­них на нього трудових обов’язків. Дисциплінарний проступок, як і будь- яке інше правопорушення, характеризується наявністю певного складу: суб’єкта, суб’єктивної сторони, об’єкта й об’єктивної сторони. Суб’єктом дисциплінарного проступку виступає особа, яка перебуває в трудових відносинах з конкретним роботодавцем. Об’єктом дисциплінарного проступку є суспільні відносини, які виникають у процесі спільної тру­дової діяльності, врегульовані нормами трудового права, та безпосеред­ньо правопорядок у межах конкретного підприємства, установи чи ор­ганізації. Об’єктивну сторону дисциплінарного проступку складають елементи, які характеризують його як певний акт прояву зовнішньої поведінки особи. Дисциплінарний проступок, як і інші правопорушен­ня, — це завжди протиправна поведінка людей, а не їх думки та переко­нання. При цьому протиправність поведінки виявляється в порушенні працівником своїх трудових обов’язків, передбачених законодавством, трудовим, колективним договором і правилами внутрішнього трудово­го розпорядку та конкретизованих у положеннях та інструкціях^[128].

Відповідно до ст. 3 закону України «Про державну службу» одним з основних принципів, на якому ґрунтується державна служба, є персо­нальна відповідальність за виконання службових обов’язків і дисциплі­ни. Окрім цього, у ст. 147 Кодексу законів про працю України встанов­лено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Разом з тим законодавством, статутами та положеннями про дис­ципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників і інші дисциплінарні стягнення^[129]. Так, у ст. 14 закону України «Про державну службу» (1993 р.) встановлено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців. Дисциплінарні стягнення за­стосовуються до державного службовця за невиконання чи неналеж­не виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

- попередження про неповну службову відповідність;

- затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або в при­значенні на вищу посаду.

Отже, дисциплінарна відповідальність — це один із видів юридич­ної відповідальності. Вона полягає в обов’язку працівника відповідати перед власником або уповноваженим ним органом за скоєний ним дис­циплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбаче­ні нормами трудового права. Для окремих категорій працівників зако­нодавством, статутами та положеннями про дисципліну можуть бути застосовані й інші види дисциплінарних стягнень.

Наступним видом юридичної відповідальності, до якої можуть бути притягнуті посадові особи Державної міграційної служби, є ад­міністративна відповідальність. Особливості адміністративної відпо­відальності були детально розглянуті раніше. Разом з тим слід зазна­чити, що адміністративна відповідальність посадових осіб Державної міграційної служби, як правило, настає за вчинення адміністративних корупційних правопорушень. При цьому перелік таких правопорушень наведено в главі 13-А Кодексу України про адміністративні правопору­шення у статтях 172-5 «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви)», 172-6 «Порушення вимог фі­нансового контролю», 172-7 «Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів», 172-8 «Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень», 172-9 «Невжиття заходів щодо протидії корупції».

Посадові особи Державної міграційної служби України, винні у вчи­ненні кримінальних злочинів, за вироком суду можуть бути піддані кримінальному покаранню. Водночас державні службовці можуть бути піддані кримінальному покаранню за діяння, вчиненні ними як посадо­вими особами, якщо порушення ними службово-посадових обов’язків є кримінально караним.

Кримінальні злочини державних службовців — це всі передбачені Кримінальним кодексом України діяння, які полягають у зловживанні владою з метою отримання грошей, вигоди та інших переваг або з метою здійснення тиску. Кримінальна відповідальність службовців Державної міграційної служби настає, якщо вони в процесі виконання своїх по­садових обов’язків протиправно скоїли діяння, що кваліфікуються як злочин. При цьому кримінальна відповідальність державних служ­бовців регламентується виключно Кримінальним кодексом України. Підставою кримінального переслідування державних службовців є за­ява третіх осіб або вимога керівництва органів державної служби, що не виключає пов’язаного з ним дисциплінарного провадження. Так, якщо під час з’ясування обставин справи у зв’язку з порушенням державним службовцем своїх службових обов’язків виникає обґрунтоване питання про наявність кримінально караного діяння, керівник або начальник, уповноважений накладати дисциплінарні стягнення, зобов’язаний по­відомити про це уповноважений орган^[130].

Кримінальна відповідальність державних службовців передбача­ється розділом 17 «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» Кримінального ко­дексу України у статтях 364 «Зловживання владою або службовим ста­новищем», 365 «Перевищення влади або службових повноважень пра­цівником правоохоронного органу», 366 «Службове підроблення», 367 «Службова недбалість», 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одер­жання неправомірної вигоди службовою особою», 368-2 «Незаконне збагачення», 369-2 «Зловживання впливом», 370 «Провокація підкупу».

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть підстави кримінальної відповідальності за право­порушення у сфері міграції.

2. Назвіть види юридичної відповідальності посадової особи Державної міграційної служби України.

3. Дайте визначення дисциплінарної відповідальності.

4. Які підстави для притягнення до дисциплінарної відпові­дальності Ви знаєте?

5. Якими нормативно-правовими актами регламентується порядок притягнення посадових осіб Державної міграційної служби України до кримінальної відповідальності?

6. Назвіть підстави притягнення до кримінальної відповідаль­ності посадових осіб Державної міграційної служби України.