<<
>>

Взаємодія Державної міграційної служби України з іншими владними суб’єктами з питань міграції

Хоча Державна міграційна служба України і є окремим органом влади, вона входить до апарату держави, тобто є елементом, ланкою цілісної системи. Однією з обов’язкових умов існування будь-якої мате­ріальної системи є наявність взаємодії між елементами, що її утворю­ють.

Отже, ДМС України не може існувати та функціонувати ізольовано від інших органів державної влади, з якими вона активно співпрацює в процесі реалізації державної міграційної політики.

ДМС України під час виконання покладених на неї завдань взає­модіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої вла­ди, допоміжними органами та службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та органі­заціями роботодавців, а також підприємствами, установами та організа­ціями. За забезпечення взаємодії ДМС з іншими органами влади та ор­ганами місцевого самоврядування відповідають голова ДМС України та його перший заступник. Безпосередньо координацію діяльності ДМС України здійснює міністр внутрішніх справ України.

Для того щоб взаємодія відповідала принципу законності, була ці­леспрямованою та ефективною, вона повинна відбуватися у чітко вста­новленому порядку. На сьогодні існує декілька нормативно-правових документів, що регулюють порядок взаємодії ДМС України з іншими органами влади.

По-перше, наказ MBC України та Мінфіну України від 21 червня 2012 року № 554/752 «Про затвердження Порядку взаємодії Державної міграційної служби України та Державної податкової служби України при перевірці достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта фізичної особи, яка звернулася за оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон» установлює правила оформлення та подання Державною мі­граційною службою України до Державної фіскальної служби України запитів про достовірність реєстраційного номера або серії та номе­ра паспорта фізичної особи й оформлення та надання відповідей ДФС на такі запити.

Відповідно до норм цього Порядку інформаційний обмін здійснюється засобами електронної пошти структурного підрозділу та уповноваженого підрозділу з використанням модемних телефонів. Ініціатором зв’язку (установлення з’єднання) є уповноважений підроз­діл. Програмні засоби електронної пошти та поштовий агент-робот, що використовуються з боку ДФС під час організації взаємодії, встанов­люються та супроводжуються фахівцями уповноваженого підрозділу відповідно до наданих структурним підрозділом інсталяційних паке­тів програмного забезпечення та експлуатаційної документації. У разі відсутності стабільного модемного зв’язку для інформаційного обмі­ну використовуються магнітні носії даних, які передаються кур’єром. Організацію доставляння магнітних носіїв даних забезпечує уповнова­жений підрозділ.

Результати перевірки передаються на тому самому носії, на якому були надані запити. Режим оброблення — оперативний або регламент­ний — визначається у супровідних листах до носія. Підтвердження про отримання результатів перевірки надається уповноваженим підрозді­лом до структурного підрозділу в супровідному листі разом із надан­ням чергового запиту. Про неможливість зчитування даних з магніт­ного носія повідомляється відповідальною особою за контактними те­лефонами. При цьому уповноважений підрозділ готує копію тієї самої інформації на аналогічному носії та подає її до структурного підрозділу.

Відомості кожного запису файла-запиту перевіряються на від­повідність даним інформаційного фонду Державного реєстру. Під час обміну інформацією суб’єкти інформаційного обміну забезпечують за­хист інформації з обмеженим доступом, що передається, згідно із за­коном України «Про захист інформації в інформаційно-телекомуніка­ційних системах». Для взаємної ідентифікації структурного підрозділу та уповноваженого підрозділу використовуються паролі, перелік яких готується уповноваженим підрозділом і подається до структурного під­розділу один раз на місяць в останній декаді поточного місяця. Строк дії переліку паролів для захисту інформації під час взаємодії уповнова­женого підрозділу із структурним підрозділом — календарний місяць.

Періодичність зміни переліку паролів — щомісяця. Використовуються три типи паролів: основний та два резервних. Перехід на один із резерв­них паролів здійснюється у разі компрометації чинного пароля (основ­ного або одного з резервних) за письмовими повідомленнями уповно­важеного підрозділу окремо за кожним типом пароля із зазначенням типу пароля на конверті.

По-друге, деякі питання регулює спільний наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Адміністрації Державної прикордонної служби України від 7 липня 2012 року № 604/417/793/499/51 «Про затвердження Інструкції про взаємодію органів виконавчої влади в роботі з діть­ми, розлученими із сім’єю, які не є громадянами України і звернулися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту». Відповідно до цього наказу, якщо державний кордон України перетинає чи перетнула дитина, розлучена із сім’єю, посадові особи органу охорони державного кордону Державної прикордонної служби України у разі її звернення або повідомлення інших осіб невідкладно повідомляють про це територіальний орган Державної міграційної служби України та відповідний орган опіки та пі­клування за місцем її виявлення, а також роз’яснюють такій дитині (за необхідності залучається перекладач) порядок подання заяви про ви­знання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та ін­формують про місцезнаходження територіальних органів ДМС України. Якщо органами Держприкордонслужби було виявлено дитину, розлу­чену із сім’єю, яка незаконно перетнула кордон України та заявляє про намір бути визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про це повідомили інші особи, які не є її законними пред­ставниками, посадові особи органу Держприкордонслужби невідкладно повідомляють про це територіальний орган ДМС України та відповід­ний орган опіки та піклування за місцем її виявлення.

У разі виявлення дитини, розлученої із сім’єю, про це невідкладно повідомляються те­риторіальний орган ДМС України, орган внутрішніх справ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на транспор­ті й відповідний орган опіки та піклування за місцем виявлення дитини.

Посадова особа органу Держприкордонслужби або органу внутріш­ніх справ після виявлення дитини, розлученої із сім’єю, із залученням перекладача заповнює у двох примірниках акт про факт виявлення ди­тини, розлученої із сім’єю, яка заявила про намір звернутися до компе­тентних органів України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та забезпечує передачу дитини, роз­лученої із сім’єю, представникові територіального органу ДМС України протягом 24 годин. Попередньо погоджуються час та місце передачі ди­тини, розлученої із сім’єю.

Під час передачі дитини, розлученої із сім’єю, територіальний орган ДМС України забезпечує присутність перекладача та представ­ника відповідного органу опіки та піклування. Передача виявленої дитини, розлученої із сім’єю, оформлюється актом про прийман- ня-передавання дитини, розлученої із сім’єю, яка заявила про намір звернутися до компетентних органів України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Акт про при- ймання-передавання складається посадовою особою органу, який ви­явив дитину, розлучену із сім’єю, у двох примірниках (кожній стороні по одному).

Дані до акта про факт виявлення й акта про приймання-переда- вання заносяться з наявних документів, що посвідчують особу дитини, та візуального огляду, а за відсутності документів — зі слів дитини або інших осіб, які можуть надати відомості про таку дитину, про що ро­биться запис в акті, який засвідчується підписом цієї особи.

Далі територіальний орган ДМС України і відповідний орган опіки та піклування спільно невідкладно вживають заходів для тимчасового влаштування дитини, розлученої із сім’єю, до притулку для дітей служ­би у справах дітей, дитячих будинків або загальноосвітніх шкіл-інтер- натів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або в сім’ю (крім сімей усиновлювачів, опікунів, піклувальників, при­йомних батьків, батьків-вихователів), у разі потреби надання невід­кладної медичної допомоги або стаціонарного лікування — до закладу охорони здоров’я за місцем виявлення дитини.

Територіальний орган ДМС України забезпечує надання послуг перекладача. У разі виникнен­ня обґрунтованого сумніву щодо віку дитини, розлученої із сім’єю, упов­новажена посадова особа територіального органу ДМС України із залу­ченням перекладача за згодою дитини та її законного представника направляє таку дитину на обстеження до закладу охорони здоров’я для встановлення її віку.

У випадку закінчення строку перебування дитини, розлученої із сім’єю, в притулку для дітей служби у справах дітей відповідний ор­ган опіки та піклування вирішує питання подальшого влаштування дитини, розлученої із сім’єю, та повідомляє територіальний орган ДМС України про зміну місця її перебування.

По-третє, наказ MBC України від 28 березня 2013 року № 304 «Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України» визначає організаційні та про­цедурні питання взаємодії MBC із Державною міграційною службою України у процесі формування та реалізації державної політики у сфе­рі міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів у відповідних сферах з метою забезпечення її узгодженості, планомірності та цілісності.

Взаємодія ДМС України з MBC України відбувається за такими напрямками:

- підготовка проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України. Так, ДМС розробляє проекти ак­тів Кабінету Міністрів України, що стосуються сфери її діяльно­сті, та надсилає до Міністерства завізований керівником проект акта Кабінету Міністрів України для його опрацювання відповід­ним підрозділом MBC та погодження міністром внутрішніх справ України; міністерство доводить до відома ДМС позицію міністра внутрішніх справ України щодо проекту акта Кабінету Міністрів України шляхом надсилання листа та (у разі відсутності заува­жень) завізованого міністром внутрішніх справ України проекту акта; у разі висловлення зауважень чи пропозицій поданий ЦОВВ проект акта Кабінету Міністрів України повертається ДМС для до­опрацювання; у разі виникнення розбіжностей ДМС може уживати заходів щодо проведення узгоджувальних процедур з метою по­шуку взаємоприйнятного рішення; надіслання ДМС проекту акта Кабінету Міністрів України до заінтересованих органів можливе лише після його погодження та візування міністром внутрішніх справ України; далі погоджений із заінтересованими органами проект акта Кабінету Міністрів України керівник ДМС надсилає до Міністерства разом із документами і матеріалами, передбаче­ними регламентом Кабінету Міністрів України, для внесення його на розгляд Кабінету Міністрів України;

- погодження проектів нормативно-правових актів, розроблених іншими органами державної влади: ДМС опрацьовує проект нор­мативно-правового акта з питань, що стосуються сфери його діяльності, який надійшов до нього як до заінтересованого органу, та подає проект до Міністерства для опрацювання і погодження міністром внутрішніх справ України; позицію міністра внутрішніх справ України щодо проекту нормативно-правового акта, що на­дійшов на погодження до ДМС як до заінтересованого органу, Міністерство обов’язково доводить до відома ДМС; погодження проекту нормативно-правового акта без урахування позиції міні­стра внутрішніх справ України не допускається;

- підготовка проектів наказів Міністерства внутрішніх справ України: ДМС розробляє проекти наказів Міністерства з питань, що стосуються сфери їх діяльності відповідно до законодавства, здійснює опрацювання проектів наказів міжвідомчого характеру, що належать до сфери її відання; підготовлені проекти наказів подаються до Міністерства.

Міністерство доводить до відома ДМС позицію міністра внутрішніх справ України щодо проектів нака­зів, розроблених ДМС, шляхом надсилання листа у разі наявності зауважень або пропозицій до поданого проекту; у разі врахуван­ня висловлених зауважень ДМС подає відповідні проекти наказів до Міністерства; разом із проектами наказів нормативно-правово­го змісту ДМС, яка є їх розробником, готує та надає Міністерству встановлені законодавством про державну реєстрацію норматив­но-правових актів документи, необхідні для державної реєстрації; у разі відсутності зауважень проекти наказів подаються на підпис міністру внутрішніх справ України; після підписання накази нор­мативно-правового змісту подаються відповідним підрозділом MBC на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

- визначення пріоритетних напрямів роботи ДМС: ДМС та її терито­ріальні органи здійснюють планування своєї роботи за визначени­ми міністром внутрішніх справ України пріоритетними напрямами роботи. З метою забезпечення послідовної та узгодженої діяль­ності з формування та реалізації державної міграційної політики ДМС подає міністру внутрішніх справ України пропозиції щодо пріоритетних напрямів своєї роботи на наступний рік, ДМС фор­мує річні плани роботи та подає Міністерству на затвердження мі­ністром внутрішніх справ України; у планах роботи ДМС визнача­ються відповідальні за здійснення запланованих заходів структур­ні підрозділи її апарату та її територіальні органи, а також строки виконання зазначених заходів; за дорученням міністра внутрішніх справ України ДМС включає до планів роботи інші заходи, необхід­ні для забезпечення реалізації державної політики у визначеній сфері;

- контроль за реалізацією ДМС та її територіальними органами дер­жавної політики у відповідних сферах: цей контроль забезпечуєть­ся шляхом проведення планових та позапланових перевірок, за ре­зультатами яких можуть порушуватися питання щодо проведення ДМС службових розслідувань; планування проведення перевірок ДМС та її територіальних органів здійснюється відповідним під­розділом MBC; план проведення перевірок затверджується міні­стром внутрішніх справ України; до проведення перевірок за до­рученням Міністра можуть залучатися працівники структурних підрозділів апарату Міністерства та персонал ДМС; Міністерство письмово повідомляє ДМС та їх територіальні органи про плано­ву перевірку за 10 днів до дати початку її проведення, при цьому до листа додається копія наказу Міністерства з визначенням мети перевірки, посадових осіб, уповноважених на проведення перевір­ки, дати початку її проведення та плану перевірки;

- обмін інформацією між Міністерством та ДМС. З метою забез­печення належної ефективної та дієвої взаємодії ДМС подає до Міністерства: пропозиції щодо пріоритетних напрямів роботи на наступний рік і проект плану роботи ДМС — 20 грудня року, що передує звітному; звіти про виконання планів роботи ДМС та покладених на них завдань за попередній рік — до 15 січня по­точного року; доповіді, інформаційні та інші матеріали у визначені наказами MBC України та дорученнями міністра внутрішніх справ України терміни; інформацію про стан виконання актів законодав­ства, доручень Президента України, Прем’єр-міністра України та мі­ністра внутрішніх справ України — щоквартально до 10-го числа місяця, що настає за звітним періодом; інформацію на виконання доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, в яких Міністерство визначено головним виконавцем, а ДМС є співвико- навцем, — невідкладно, якщо такі доручення надсилаються для виконання негайно, в інших випадках — протягом першої поло­вини строку, відведеного на їх виконання; інформацію за запи­том міністра внутрішніх справ України — у визначений термін; інформацію про надзвичайні та резонансні події, які відбулися в центральних органах виконавчої влади, її територіальних орга­нах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфе­ри управління центральних органах виконавчої влади, — негайно телефоном до чергової частини MBC України та протягом однієї години — спецповідомленням; проекти структури апарату ДМС, проекти рішень про утворення, реорганізацію, ліквідацію терито­ріальних органів ДМС тощо. У свою чергу, Міністерство надсилає ДМС інформацію про позиції міністра внутрішніх справ України щодо проекту нормативно-правового акта, що надійшов на пого­дження до ДМС як до заінтересованого органу; інформацію про визначені міністром внутрішніх справ України пріоритетні напря­ми роботи ДМС; затверджені міністром внутрішніх справ України плани роботи ДМС; погоджені міністром внутрішніх справ України проекти структури апарату ДМС, погоджені міністром внутріш­ніх справ України подання щодо призначення на посади та звіль­нення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДМС, керівників та заступників керівників територіальних органів ДМС; методичні та інформацій­ні матеріали, спрямовані на формування та реалізацію державної політики у відповідних сферах; пропозиції щодо вдосконалення ді­яльності ДМС, включно з рекомендаціями щодо поліпшення стану виконавської дисципліни у ДМС.

Ураховуючи викладене, можна стверджувати, що взаємодія ДМС України з іншими органами влади за окремими напрямками її діяль­ності зазнала досить якісного та змістовного нормативно-правового врегулювання. Водночас для підвищення ефективності реалізації мі­граційної політики у державі цього недостатньо, необхідно посилити масштаби та глибину співпраці органів і посадових осіб ДМС з іншими представниками державної влади.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте нормативно-правове регулювання діяль­ності Державної міграційної служби України.

2. Які принципи діяльності Державної міграційної служби України ви знаєте?

3. Розкрийте завдання Державної міграційної служби України.

4. Якими є основні функції Державної міграційної служби України?

5. Охарактеризуйте повноваження Державної міграційної служби України.

6. У чому полягає сутність взаємодії Державної міграцій­ної служби України з іншими владними суб’єктами з питань міграції?

7. З якими владними суб’єктами взаємодіє Державна мігра­ційна служба України?

8. У чому полягає сутність взаємодії Державної міграцій­ної служби України з іншими владними суб’єктами з питань міграції?

<< | >>
Источник: Міграційне право України : підручник / [С.М. Гусаров, А.Т. Комзюк, M 57 О.Ю. Салманова та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, чл.-кор. НАПрН України С.М. Гусарова. — Харків,2016. — 296 с.. 2016

Еще по теме Взаємодія Державної міграційної служби України з іншими владними суб’єктами з питань міграції:

  1. Глава 77. Взаємодія митних органів з іншими органами ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, суб’єктами підприємницької діяльності
  2. Повноваження Державної міграційної служби України
  3. Принципи діяльності, завдання та функції Державної міграційної служби України
  4. Юридична відповідальність посадових осіб Державної міграційної служби України
  5. Глава 7. Правовий статус Державної міграційної служби України
  6. Нормативно-правове регулювання діяльності Державної міграційної служби України
  7. Глава 4 Взаємодія органів поліції з іншими суб’єктами забезпечення публічної безпеки в умовах воєнного стану
  8. Передача Державної пенітенціарної служби України (колишній Державний Департамент України з питань виконання покарань) у відомство Міністерства юстиції України
  9. Стаття 2. Особливості набрання чинності законами України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи
  10. Стаття 567. Взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -