Стаття 579. Обов'язковість законних розпоряджень та вимог посадових осіб митної служби України

1. Законні розпорядження та вимоги посадових осіб митної служби України, на­дані під час виконання ними службових обов'язків, є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами.

Виконання посадових обов'язків працівниками митних органів немож­ливе без повного та неухильного дотримання всіма особами встановлених норм та вимог під час здійснення митної справи. Зважаючи на це, у Кодек­сі прямо передбачено, що законні розпорядження та вимоги посадових осіб митної служби України, надані під час виконання ними службових обов'язків, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами. Таким чи­ном, у коментованій статті відображені три норми Конституції України: ч. 2 ст. 6 (“Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до за­конів України”), ст. 19 (“Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не перед­бачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого само­врядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Укра­їни”) та ст. 60 (“Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпоря­дження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність”).

Поняття “законність” розглядається в теоретичній літературі по- різному: як загальноправовий принцип, принцип поведінки суб'єктів пра­ва, вимога державного управляння суспільством тощо. Разом із тим за загальним правилом, законність як вимога до діяльності органів держа­ви та посадових осіб виявляється у реалізації ними владних повноважень виключно в межах наданих їм повноважень, відповідно до закону та з ви­знанням верховенства прав і свобод людини, а також загальновизнаних міжнародних стандартів здійснення управлінської діяльності та реалізації прав громадян.

Законність розпоряджень і вимог посадових осіб митної служби передба­чає наявність певного правового статусу та нормативно визначених повнова­жень. Так, посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у ст. 544 Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансово­го, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Отже, зважаючи на те, що Кодекс розрізняє статус працівника митної служби та посадової особи митної служби, з огляду на вимоги коментованої статті, загальнообов'язковими до виконання є вимоги лише посадових осіб митної служби.

Повноваження посадових осіб митної служби визначаються насампе­ред нормами Кодексу. Так, у ст. 8 визначено, що державна митна справа здійснюється на основі низки принципів, у тому числі принципу виключ­них повноважень митних органів України щодо її здійснення.

У такий спосіб законні розпорядження та вимоги посадових осіб митної служби повинні обов'язково стосуватися встановлених порядку й умов пе­реміщення товарів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного ре­гулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обміну митною інформацією, ведення УКТ ЗЕД, здійснення державного контролю нехарчової продукції під час її ввезення на митну територію України, запобігання та протидії контрабанді, боротьбі з порушеннями митних правил, організації й забезпечення діяльності митних органів та інших заходів, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Такі повноваження можуть або передбача­тися безпосередньо Кодексом (наприклад, право вимагати та отримувати документи про походження товару (ст. 44), дотримання декларантом своїх обов'язків (ст. 266), вимагати від керівників та інших посадових осіб підпри­ємства, що перевіряється, припинення дій, що перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами митних органів (ст.

Крім того, повноваження посадових осіб окремих підрозділів митної служби можуть визначатися нормативно-правовими актами Державної митної служби України. Разом із тим, оскільки зазначені нормативно-пра­вові акти потенційно торкаються прав, свобод і законних інтересів грома­дян, відповідно до Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої вла­ди” № 493/9 від 03.10.1992 вони повинні пройти реєстрацію в Міністерстві юстиції України або, у разі видання територіальними підрозділами митної служби, у територіальних підрозділах Міністерства. Наприклад, Поряд­ком роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів ре­гіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом ДМС України від 07.08.2007 № 667, передбачено право посадових осіб від­ділів контролю митної вартості та класифікації товарів і уповноважених осіб підрозділів митного оформлення вимагати від декларанта додаткові документи про характеристики товару, які мають значення для його кла­сифікації згідно з УКТ ЗЕД (техніко-технологічну документацію на товари, зокрема оригінали або завірені відправником (одержувачем) копії матері­алів про фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробни­цтва та призначення (використання) товарів тощо).

Зауважимо, що законні вимоги та розпорядження посадових осіб мит­ної служби, поряд із основним напрямом їх діяльності, можуть стосува­тися дотримання режиму зон митного контролю, проведення митного оформлення тощо.

Невиконання законних вимог і розпоряджень посадових осіб мит­ної служби може зумовлювати притягнення до відповідальності. Так, ст. 468 Кодексу передбачено відповідальність за порушення режиму зони митного контролю, ст. 471 - за порушення порядку проходження митно­го контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, ст. 474 - за перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів, документів, ст. 475 - за неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем, тощо.

У разі порушення особами громадського порядку їх може бути притяг­нуто до адміністративної відповідальності, наприклад, за дрібне хуліган­ство (ст. 173 КУпАП). Залишення посадовою особою без розгляду подання митного органу про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочи­ну, винесеного їм як органом дізнання, може потягти притягнення до адмі­ністративної відповідальності за ст. 185-6 КУпАП “Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора”.