Принципи діяльності, завдання та функції Державної міграційної служби України

Невід’ємними елементами правового статусу будь-якого держав­ного органу, в тому числі Державної міграційної служби України, є прин­ципи його діяльності, завдання та функції. Поглянемо більш детально на кожну із цих складових.

На сьогодні відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би визначав загальні правові засади державної міграційної політи­ки в Україні, а отже немає й чітко встановленого переліку принципів, на яких має ґрунтуватися діяльність Державної міграційної служби України. Втім, скласти уявлення про їх коло можна на підставі змісту деяких інших законів, що тією чи іншою мірою регулюють її діяль­ність. Так, у законі України «Про центральні органи виконавчої влади» (2011 р.) закріплено, що діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства пра­ва, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, без­перервності, законності, забезпечення єдності державної політики, від­критості та прозорості, відповідальності. Міністерства діють за принци­пом єдиноначальності. Інші центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до закону України «Про державну службу» (1993 р.) державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної спра­ведливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональ­ної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіональ­ного самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і органі­зацій, об’єднань громадян.

Згідно з новим законом «Про державну службу» (2011 р.), дата набрання чинності яким постійно переноситься, принципами держав­ної служби є: 1) верховенство права; 2) патріотизм та служіння укра­їнському народу; 3) законність; 4) рівний доступ до державної служби;

5) професіоналізм; 6) доброчесність; 7) політична неупередженість; 8) прозорість діяльності; 9) персональна відповідальність державного службовця.

Також можна відзначити принципи, закріплені у таких норматив­но-правових актах, як закони «Про інформацію», «Про доступ до публіч­ної інформації» та «Про громадянство України», адже Державна мігра­ційна служба у своїй діяльності застосовує їх норми, а отже повинна керуватися й принципами, передбаченими у цих законах.

У ст. 2 закону «Про інформацію» (1992 р.) вказано, що основни­ми принципами інформаційних відносин є такі: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поши­рення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втру­чання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до ст. 4 закону України «Про доступ до публічної інфор­мації» (2011 р.) доступ до публічної інформації здійснюється на таких принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від оз­нак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мов­них або інших ознак.

Згідно з приписами ст. 2 закону «Про громадянство України» для сфери дії цього закону основними є такі принципи: 1) єдиного грома­дянства — громадянства держави Україна; 2) запобігання виникненню випадків безгромадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття гро­мадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення гро­мадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і мо­менту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадян­ства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Під завданнями органів влади розуміють той обсяг роботи, який їм необхідно виконати, ті проблеми та питання, які вони повинні вирі­шити, реалізуючи своє соціальне призначення. Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України^[82] її основними завданнями є:

- внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфе­рах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії неле­гальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

- реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та емі­грації), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визна­чених законодавством категорій мігрантів;

- реалізація в межах своєї компетенції державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Виконуючи зазначені завдання, ДМС України здійснює свою ді­яльність за цілою низкою функціональних напрямків, які у загальному вигляді можна поділити на дві основні групи, а саме: функції, що ма­ють зовнішній характер, тобто спрямовані на вирішення проблемних питань, які перебувають поза межами організаційної структури орга­нів ДМС України, а також функції, що мають внутрішньоорганізаційне спрямування, відповідно, орієнтовані на вирішення проблем усередині системи ДМС України.

До функцій ДМС України, що мають зовнішнє спрямування, нале­жать такі: 1) реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів; 2) внесення на розгляд міністра внутрішніх справ України пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реє­страції фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

При цьому ДМС відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконален­ня законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх міністрові внутрішніх справ України;

2) проводить аналіз міграційної ситуації в Україні, проблем біжен­ців та інших категорій мігрантів, розробляє поточні та довгострокові прогнози із зазначених питань;

3) здійснює у межах своєї компетенції провадження з питань при­йняття (припинення) громадянства України та подає відповідні доку­менти на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадян­ства, а також забезпечує виконання рішень Президента України з пи­тань громадянства;

4) ухвалює відповідно до законодавства рішення про встановлен­ня належності до громадянства України, оформлення набуття грома­дянства України та їх скасування;

5) готує пропозиції щодо визначення квоти імміграції на кален­дарний рік;

6) ухвалює рішення про видачу дозволу на імміграцію, відмову в його видачі та скасування такого дозволу;

7) бере участь у межах, визначених законодавством, у вирішенні питань трудової міграції та питань, пов’язаних із навчанням в Україні іноземців та осіб без громадянства;

8) здійснює оформлення і видачу запрошень іноземцям та особам без громадянства на отримання візи для в’їзду в Україну, документів для тимчасового або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, вилучає такі документи та проставляє в документах, що по­свідчують особу іноземців та осіб без громадянства, відмітки про забо­рону в’їзду в Україну в передбачених законодавством випадках;

9) ухвалює рішення про продовження (скорочення) строку тим­часового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іно­земців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов’я­зані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України;

10) здійснює оформлення і видачу громадянам України, які постій­но проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтвер­джують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках;

11) здійснює ідентифікацію громадян України, які втратили до­кументи, що посвідчують особу, та осіб, які звернулися із заявами про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захи­сту в Україні, а також іноземців та осіб без громадянства, які втрати­ли документи, що посвідчують особу, та підлягають видворенню або реадмісії;

12) виконує функції замовника з виготовлення та постачання бланків паспортних та інших документів, що посвідчують особу;

13) здійснює розроблення зразків заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та довідки про звернення за захистом в Україні;

14) ухвалює рішення про визнання іноземців та осіб без грома­дянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про втрату, позбавлення статусу біженця або додаткового захисту і про ска­сування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує до­даткового захисту;

15) збирає та аналізує інформацію про наявність у країнах похо­дження біженців та осіб, які потребують додаткового та тимчасового захисту в Україні, умов, за яких такий захист надається;

16) надсилає компетентним органам влади інших держав запити щодо наявності в таких державах членів сім’ї осіб, які подали заяви про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, чи яких було визнано біженцями або особами, які потребують додатко­вого захисту, і правових підстав для возз’єднання сімей;

17) розглядає скарги на рішення про відмову у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо ви­знання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і ска­сування зазначених рішень, якщо вони були прийняті з порушенням законодавства;

18) вживає у межах своєї компетенції заходів для сприяння реалі­зації прав біженців та інших категорій мігрантів;

19) здійснює оформлення і видачу посвідчення біженця, посвід­чення особи, якій надано додатковий захист в Україні, а також інших документів, передбачених законодавством для даних категорій осіб;

20) видає проїзні документи іноземцям та особам без громадян­ства, яких було визнано біженцями іншими країнами — учасниками Конвенції про статус біженців (1951 р.) та/або Протоколу щодо статусу біженців (1967 р.);

21) забезпечує функціонування пунктів тимчасового розміщення біженців та пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без гро­мадянства, які незаконно перебувають в Україні;

22) бере участь у реалізації державної політики у сфері волонтер­ської діяльності щодо надання допомоги біженцям;

23) подає MBC для подальшого внесення Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо необхідності ухвалення рішення про тимча­совий захист (припинення тимчасового захисту), веде реєстрацію осіб, яким надано такий захист;

24) здійснює реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання (перебування) фізичних осіб, веде відповідний реєстраційний облік;

25) веде облік осіб, які отримали або які претендували на отриман­ня статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, осіб, які набули (припинили) громадянство України, та осіб, яким надано (скасовано) дозвіл на імміграцію в Україну, на всіх етапах проведення відповідних процедур;

26) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю ДМС, її територіальних органів та територіальних під­розділів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

27) надає в установленому законодавством порядку органам ве­дення Державного реєстру виборців та іншим органам виконавчої вла­ди передбачені законодавством відомості;

28) забезпечує створення, удосконалення, розвиток, супроводжен­ня та підтримку функціонування Єдиного державного демографічного реєстру, Національної системи біометричної верифікації та ідентифі­кації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, розпо­рядником яких є ДМС, а також здійснює заходи із захисту інформації в них;

29) забезпечує підтримку функціонування Державної інформацій­ної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування для створення Єдиного державного демографічного реєстру;

30) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, фор­мування інформаційних ресурсів (баз, банків даних) щодо персональ­них даних фізичних осіб (у тому числі їх біометричних даних, параме­трів), інших інформаційних ресурсів, необхідних для виконання покла­дених на ДМС завдань;

31) здійснює відповідно до закону заходи щодо запобігання та про­тидії нелегальній (незаконній) міграції, іншим порушенням міграційно­го законодавства;

32) здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у розро­бленні проектів та укладенні міжнародних договорів України з питань громадянства, міграції, біженців, осіб, які потребують інших форм захи­сту, реєстрації фізичних осіб та реадмісії, забезпечує в межах своїх по­вноважень виконання укладених міжнародних договорів України;

33) здійснює відповідно до закону державний контроль за дотри­манням законодавства у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реє­страції фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством ка­тегорій мігрантів у передбачених законодавством випадках, притягає порушників до адміністративної відповідальності;

34) оформлює, видає, обмінює, пересилає, вилучає, повертає дер­жаві, знищує документи з безконтактним електронним носієм;

35) здійснює управління об’єктами державної власності, що нале­жать до сфери управління ДМС;

36) надає адміністративні послуги відповідно до закону;

37) формує державне замовлення на підготовку фахівців у відпо­відній сфері;

38) виконує у межах своїх повноважень, передбачених законом, правозастосовні та правоохоронні функції;

39) здійснює інші повноваження, визначені законом.

ДМС України виконує такі функції внутрішньоорганізаційного (внутрішньосистемного) спрямування:

1) забезпечує в межах своїх повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції та контроль за їх реалі­зацією в апараті ДМС, її територіальних органах та територіальних під­розділах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат ДМС та на керівні посади в тери­торіальні органи та територіальні підрозділи Служби, на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери її управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготов­ки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату ДМС, її територіальних органів та територіальних підрозділів;

3) контролює та координує діяльність територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС;

4) надає територіальним органам та територіальним підрозділам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності;

5) організовує планово-фінансову роботу в апараті ДМС, її те­риторіальних органах та територіальних підрозділах, пунктах тим­часового розміщення біженців, пунктах тимчасового перебуван­ня іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінан­сових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдоско­налення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

6) взаємодіє з громадськими об’єднаннями та міжнародними не­урядовими організаціями, в тому числі тими, що надають гуманітарну та інші види допомоги біженцям та іншим категоріям мігрантів, шля­хом реалізації спільних проектів (програм);

7) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, вико­нання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

8) організовує ведення діловодства та архівне зберігання докумен­тів в апараті ДМС відповідно до встановлених правил.

Спираючись на викладене, можемо стверджувати, що зараз Державна міграційна служба України має більш-менш чітко визна­чене законодавством коло завдань і функцій. Разом із тим, муси­мо констатувати, що конкретизації потребує перелік принципів, на яких має відбуватися функціонування цього органу державної влади.

3.