<<
>>

Втрата і позбавлення статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні

Процедура позбавлення статусу біженця або додаткового захисту в Україні регламентується:

- законом України «Про біженців та осіб, які потребують додатково­го або тимчасового захисту» (2011 р.);

- наказом MBC України від 7 вересня 2011 року № 649 «Про затвер­дження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхід­них для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнан­ня особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту».

Рішення про втрату або позбавлення статусу біженця, або додат­кового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути ухвалено Державною міграційною службою України за поданням органу мігра­ційної служби за місцем проживання біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Статус біженця та додатковий захист втрачаються у випадку, якщо особа:

- добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);

- набула громадянства України або добровільно набула громадян­ства, яке мала раніше, або набула громадянства іншої держави і ко­ристується її захистом;

- добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за ме­жами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань;

- будучи особою без громадянства, може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставин, за яких її було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового за­хисту, більше не існує;

- отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні;

- не може відмовлятися від користування захистом країни своєї гро­мадянської належності, оскільки обставин, на підставі яких особу було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового за­хисту, більше не існує [80].

Особа позбавляється також статусу біженця або додаткового захи­сту, якщо її дії становлять загрозу національній безпеці, громадському порядку чи здоров’ю населення України.

Якщо особа повідомила про себе недостовірні відомості, пред’яви­ла фальшиві документи, що стали підставою для визнання особи біжен­цем або особою, яка потребує додаткового захисту, рішення про визнан­ня такої особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, скасовується.

Рішення про втрату або позбавлення особи статусу біженця може бути відмінено (відкладено або не ухвалено) у тому випадку, якщо осо­ба зможе навести достатні обґрунтування для своєї відмови поверну­тися в країну свого постійного місця проживання або користуватися захистом країни своєї громадянської належності.

Підстави для подання до органу міграційної служби про втрату статусу біженця або додаткового захисту:

- особиста заява біженця або особи, яка потребує додаткового захисту;

- клопотання органу Служби безпеки України, іншого органу дер­жавної влади.

У разі наявності підстав для позбавлення особи статусу біженця або такою, що потребує додаткового захисту, уповноважені посадові особи органу міграційної служби вносять подання про втрату такого статусу (або його скасування) за власного ініціативою. У такому поданні мають бути викладені обставини та долучені документи, що підтверджують наявність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту або для скасування рішення про ви­знання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

У поданні обов’язково робиться посилання на використану інфор­мацію про країну походження заявника, включно зі сторінками, назва­ми інформаційних звітів, роками та назвами установ чи організацій, що його підготували, посилання на електронну адресу, якщо звіти було опубліковано в Інтернеті, та її співвідношення зі змістом заяви та відо­мостями, отриманими під час співбесіди із заявником або його закон­ним представником.

Подання повинно містити посилання на точну, ак­туальну інформацію з декількох джерел [81].

Рішення за результатами такого подання ухвалюється органом мі­граційної служби протягом 1 місяця з дня його подачі. В окремих випа­дах строк ухвалення рішення може бути подовжено до 3 місяців.

Увесь пакет документів, за якими ухвалюється рішення про втрату або позбавлення особи статусу біженця чи особи, яка потребує додатко­вого захисту, або про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, реєструється у журналі реєстрації клопотань. Усі наявні документи перевіряються у встановле­ному порядку шляхом збирання додаткової інформації.

У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, ви­кладеної у поданні, потреби в установленні справжності й дійсності документів Державна міграційна служба України має право зверта­тися з відповідними запитами до Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України, інших органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, стосовно якої вирішується питання про втрату або позбавлення статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, чи про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Особа, стосовно якої розглядається питання про втрату або поз­бавлення її статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, або про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з метою надання необхідних пояс­нень має право бути присутньою під час розгляду документів.

Належним чином оформлена особова справа біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, з долученим до неї поданням надси­лаються до ДМС України фельд’єгерським зв’язком.

Рішення, що ухвалюються Державною міграційною службою України за результатами розгляду особової справи біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, можуть бути таких видів:

- про втрату статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту;

- про позбавлення статусу біженця або особи, яка потребує додатко­вого захисту;

- про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- про відсутність підстав для втрати чи позбавлення статусу біжен­ця або особи, яка потребує додаткового захисту, чи про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішення Державної міграційної служби України протягом 3 робо­чих днів з дня його ухвалення надсилається разом з особовою справою біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, до органу мігра­ційної служби за місцем проживання такої особи.

У разі використання особою права на оскарження орган мігра­ційної служби до ухвалення рішення за скаргою залишає на зберіган­ня національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника). У такому випадку особі також видається під під­пис довідка про звернення за захистом в Україні, про що заносяться відповідні відомості до журналу реєстрації видачі довідки про звер­нення за захистом в Україні. Довідка видається строком на 2 місяці з подальшим щомісячним продовженням її дії на весь час розгляду скарги.

Підставами для видачі зазначеної довідки є відповідне доручен­ня Державної міграційної служби України або, у випадку оскарження в судовому порядку, відмітка (штамп) суду про прийняття позовної за­яви, оригінал чи належним чином завірена копія ухвали суду про від­криття провадження у справі та належним чином оформлена судова повістка.

У тому випадку, коли особою протягом 5 робочих днів з дня її пись­мового повідомлення про ухвалення відповідного рішення не було використано право на оскарження орган міграційної служби вилучає у такої особи посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, та її проїзні документи для виїзду за кор­дон або визнає їх недійсними та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебу­вають на зберіганні.

Якщо особа не реалізувала право на оскарження чи скасування рі­шення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додатко­вого захисту, вона повинна залишити територію України в установле­ний строк, якщо вона не має інших установлених законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» законних підстав для перебування в Україні.

Питання для самоконтролю:

1. Сформулюйте визначення поняття «біженець».

2. Якими є особливості визначення прав біженців у міжна­родному законодавстві?

3. Назвіть категорії осіб, які визначаються як такі, що потре­бують міжнародного захисту.

4. Який порядок набуття статусу біженця в Україні?

5. Який порядок набуття статусу особи, яка потребує додат­кового захисту в Україні?

6. Назвіть підстави втрати статусу біженця в Україні.

7. Назвіть підстави втрати додаткового захисту в Україні.

8. Назвіть підстави і порядок позбавлення статусу біженця в Україні.

9. Назвіть підстави і порядок позбавлення додаткового захи­сту в Україні.

<< | >>
Источник: Міграційне право України : підручник / [С.М. Гусаров, А.Т. Комзюк, M 57 О.Ю. Салманова та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, чл.-кор. НАПрН України С.М. Гусарова. — Харків,2016. — 296 с.. 2016

Еще по теме Втрата і позбавлення статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні:

  1. Набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні
  2. Особи, що потребують додаткового або тимчасового захисту
  3. Стаття 14. Права особи, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждалавід торгівлі людьми
  4. Стаття 13. Соціальний і правовий захист особи, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності Особа, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, перебуває під захистом держави.
  5. Гарантії адміністративно-правового статусу осіб, визнаних біженцями в Україні
  6. Захист особи, яка залучається до виконання завдань оперативно- розшукової діяльності
  7. Стаття 15. Процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми
  8. Стаття 526. Присутність під час розгляду справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представника
  9. РОЗДІЛ 4 КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ОСОБИ, ЯКА ВЧИНИЛА ЗЛОЧИН НА РЕЛІГІЙНОМУ ҐРУНТІ АБО ПОВ’ЯЗАНИЙ З РЕЛІГІЄЮ
  10. ГЛАВА XIII. СОЦІАЛЬНИЙ І ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ОСОБИ, ЯКА ЗАЛУЧАЄТЬСЯ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  11. Адміністративно-правовий статус, осіб визнаних біженцями в Украї­ні: монографія / Р.А. Калюжний, Г.С. Тимчик. - К,2015. -192 с., 2015
  12. Поняття адміністративно-правового статусу осіб, яких визнано біженцями
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -