Відмежування адміністративного проступку від кримінального правопорушення

Законодавець основними ознаками адміністративного правопорушення (проступку) визначає протиправність, винність та адміністративну карність, однак в юридичній думці домінує думка, що четвертою ознакою адміністративного правопорушення є суспільна небезпека.

Адміністративний проступок і кримінальне правопорушення мають спільну публічну правову природу. Відповідно їм прита­манно багато спільних рис. Однак, на відміну від кримінальних злочинів, адміністративним правопорушенням властива «дрібна», «менша», «невисока», «незначна» міра суспільної небезпеки, що не досягає того рівня, з якого починається застосування кримінальної відповідальності.

Приклад: ст. 51 КУпАП установлено адміністративну відпо­відальність за дрібне викрадення чужого майна, зокрема через крадіжку; ст.185 КК прописала кримінальна відповідальність за крадіжку. Цей вид злочину має такі кваліфікаційні ознаки: крадіжка, вчинена у великих та особливо великих розмірах. Тим самим спосте­рігається єдиний вид суспільно небезпечного діяння, який поділе­ний законодавцем на певні різні за своєю правовою природою рівні: дрібна крадіжка; крадіжка; крадіжка, вчинена у великих та особливо великих розмірах. При цьому перший вид суспільно-небезпечного діяння є адміністративно, а інші - кримінально карним. Формально розмежування прописано в гіпотезі ст. 51 КУпАП: «Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатко­вуваного мінімуму доходів громадян».

Тим самим адміністративний проступок відмежовується від кримінального правопорушення меншим (дрібним, невисоким, незначним) рівнем соціальної небезпеки.

1.4.