Ознаки адміністративного правопорушення

Адміністративному правопорушенню властиві такі загальноправові ознаки:

> дія чи бездіяльність, тобто діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей.

> суспільна шкідливість (суспільна небезпека). Поняття «шкода», «шкідливість», «суспільна шкода», «об’єктивна шкідливість діяння» є онтологічними категоріями і виявляються в емпіричному вимірі. Наявність шкоди, як правило, установлюється за допомогою опису, який сам по собі

вже є доказом шкідливості відповідного діяння. Водночас суспільна небезпека - це гносеологічна категорія. Її неможливо встановити за допомогою онтологічного опису того, що трапилось. Вона доводиться за допомогою дослідження всіх ознак і характеристик факту дійсності, а в нашому випадку - правопорушення. Дослідження всього комплексу властивостей правопорушення здійснюється у відповідних організаційних формах - справах про адміністративні проступки, кримінальних справах, дисциплінарних справах тощо. Такі справи за своєю сутністю є гносеологічним відбитком конкретного діяння. Розслідування справи - це пізнання (дослідження) факту реальної дійсності, в онтології якого виявилися ознаки правопорушення (кримінального, адміністративного,

дисциплінарного тощо). Отже, «шкідливість» є онтологічною ознакою об’єктивної сторони правопорушення (не складу, а суто діяння), яка властива злочинам й адміністративним проступкам. Гносеологічною ознакою такої об’єктивної сторони складу правопорушення є суспільна небезпека;

> протиправність (подібне діяння завжди посягає на загально - обов’язкові правила, встановлені тим чи іншим нормативним актом).

> винність (таке діяння, як прояв волі і свідомості особи, має бути завжди винним, тобто вчиненим умисно або з необережності). Винність передбачає наявність в особи власного психічного ставлення до відповідного вчинку і його наслідків. Законодавець уважав за потрібне вказати на форми вини, яка має юридичне значення. Це умисел (вина у формі умислу) і необережність (вина у формі необережності). Умисел може бути прямим чи непрямим (евентуальним). Необережна вина виявляється у формі самовпевненості чи недбалості;

> адміністративна карність (подібне протиправне, винне діяння буде визнане адміністративним проступком тільки тоді, коли за його вчинення законодавством передбачено адміністративну відповідальність). За чинним КУпАП, таким покаранням є адміністративне стягнення. Ця ознака дозволяє відмежувати правопорушення від інших протиправних учинків, які не зумовлюють за собою адміністративних стягнень;

> об'єкт посягання, який визначено як діяння, що посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління.

2.3.