<<
>>

Стадії адміністративної процедури. Ініціювання та початок провадження

Будь-яке правове явище доцільно розглядати як загалом, так і частинами, що дає можливість якісного усвідомлення складо­вих цього явища, їхніх взаємозв’язків, послідовності та впливу на формування кінцевого результату.

Не є винятком і адміністра­тивна процедура, яка, з огляду на її сутність і багатоплановість, є сукупністю певних складників. Також слід розуміти, що сам термін «адміністративна процедура» є певного роду узагальненням, яке містить ту саму сукупність складових частин, що лише у взаємодії, у певній послідовності виникнення, зміни та припинення призво­дить до функціонування певного організаційно-правового меха­нізму. Без усякого сумніву, дрібніші частини заявної адміністра­тивної процедури будуть, скажімо, відрізнятися від складників втручальної адміністративної процедури. Водночас, розуміючи та підкреслюючи, що всі зазначених варіанти - це все ж таки варіанти адміністративних процедур, постає питання щодо аналізу складо­вих частин цього правового феномену. Передусім цими складни­ками є стадії адміністративної процедури.

Стадії адміністративної процедури - це послідовно взаємо­замінні операції, що логічно пов’язані між собою та спрямовані на забезпечення здійснення адміністративної процедури.

Стадіям адміністративної процедури властиві такі ознаки: це сукупність логічно пов’язаних дій адміністративного органу; вони завершуються досягненням певної поточної мети; є неоднаковими за кількістю та переліком учасників адміністративної процедури; складаються з певних етапів та безпосередніх дій.

Доцільно виокремлювати такі стадії адміністративної процедури:

1) підготовка справи до розгляду;

2) розгляд і вирішення справи;

3) оформлення адміністративного акта, його доведення до відома адресатів та заінтересованих осіб;

4) перегляд адміністративного акта.

7.5.1. Підготовка справи до розгляду

Адміністративна процедура ініціюється за заявою особи щодо забезпечення реалізації та захисту своїх прав і законних інтересів, а також виконання визначених законом обов’язків (заявна адміні­стративна процедура); за ініціативою адміністративного органу, зокрема в порядку здійснення ним контрольних повноважень (втручальна адміністративна процедура).

Заява подається в усній чи письмовій формі. Усна заява виклада­ється заявником під час особистого прийому і фіксується з дотри­манням вимог посадовою чи службовою особою адміністратив­ного органу, яка проводить особистий прийом, та підписується заявником. Письмова заява подається адміністративному органу особисто заявником або через представника, повноваження якого оформлені відповідно до законодавства, або надсилається поштою, зокрема електронною, чи з використанням інших засобів телеко­мунікаційного зв’язку. Заява, що подається у формі електронного документа, має відповідати вимогам законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Форма заяви має бути максимально спрощеною і, як правило, викладається на бланку (в анкеті, формулярі).

Заява подається адміністративному органу, до повноважень якого належить вирішення порушених у ній питань. Заява пода­ється разом із документами, необхідними для її розгляду, або їх копіями. Після вирішення адміністративної справи, що розгляда­ється за заявою, оригінали документів повертаються заявникові, якщо інше не передбачено законом. Якщо заява подається пред­ставником особи, до неї додаються документи, які підтверджують його повноваження.

Заява підлягає реєстрації відповідно до правил діловодства в день її надходження до адміністративного органу. Реєстрація заяви, переданої у формі електронного документа, здійснюється з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Особі не може бути відмовлено в прийнятті та реєстрації заяви. Адміністративний орган видає або надсилає заявнику довідку із зазначенням дати й номера реєстра­ції його заяви, крім випадків, коли адміністративна справа вирішу­ється невідкладно.

У разі коли заяву подано з порушенням установлених вимог або до неї не додані необхідні для її розгляду документи, адміністра­тивний орган залишає заяву без руху та впродовж трьох робочих днів з дня її отримання, а під час особистого прийому - за наяв­ності можливості - негайно вручає або надсилає заявникові пись­мове повідомлення про потребу усунення недоліків із зазначенням способу їх усунення, правових підстав для залишення заяви без руху та роз’ясненням порядку оскарження такого рішення.

7.5.2. Розгляд і вирішення справи

За своєю сутністю означена стадія може вважатись основною в межах адміністративної процедури, оскільки саме в ній здійс­нюється безпосереднє дослідження матеріалів адміністративної справи та ухвалення рішення. Це свого роду осердя всієї адміні­стративної процедури.

Залежно від виду адміністративної процедури (заявна чи втру- чальна) адміністративна процедура відкривається: з моменту отримання адміністративним органом, до компетенції якого безпо­середньо належить вирішення порушеного заявником питання, заяви, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства; з моменту ухвалення рішення про відкриття провадження компе­тентним адміністративним органом за власною ініціативою або вчинення першої процедурної дії щодо учасника адміністратив­ного провадження.

У межах цієї стадії виокремлюються певні процедурні етапи та конкретні дії. Під час розгляду та вирішення справи адміністратив­ний орган зобов’язаний перевірити достатність та обґрунтованість матеріалів у справі, а в разі потреби: 1) витребувати додатково документи та відомості від інших суб’єктів публічного адміністру­вання; 2) залучити до участі в адміністративній процедурі адре­сата; 3) повідомити заінтересованим особам про відкриття адмі­ністративної процедури та про їх право на участь у ній; 4) надати учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, зауваження та пояснення, довести інші обставини, що мають значення для вирішення адміністративної справи; 5) вирішити питання про залучення до участі в адміністра­тивному провадженні осіб, які сприяють розгляду адміністратив­ної справи.

У разі коли задоволення прохання заявника, висловленого під час особистого прийому, не потребує додаткових документів і відомостей, залучення інших учасників чи осіб до розгляду адмі­ністративної справи, проведення експертизи чи вчинення інших підготовчих дій для з’ясування обставин справи, адміністративна справа може бути розглянута та вирішена негайно (невідкладно) у присутності особи, крім випадку, коли негайне вирішення справи впливає на об’єктивність і законність рішення.

Стадія вирішення адміністративної справи фактично завер­шується в тому разі, коли адміністративний орган, який розгля­дає заяву, доходить висновку, що всі матеріали, потрібні для об’єк­тивного, повного та всебічного аналізу обставин справи, у нього є, та відсутні перешкоди для підготовки підсумкового документу у справі, яким є адміністративний акт. Фактично зазначена стадія завершується ухваленням управлінського рішення.

7.5.3. Оформлення адміністративного акта, його доведення до відома адресатів і заінтересованих осіб

Завершальною стадією адміністративної процедури є ухва­лення та оформлення адміністративного акта. За своєю правовою сутністю адміністративний акт є документом, більш відомим на сьогодні в українській навчальній літературі як акт державного управління (акт публічного управління, управлінський акт). Проте незалежно від назви, його роль і значення важко переоцінити. Фактично це те, заради чого приватна особа (заявник) ініціювала адміністративну процедуру в разі заявної процедури чи підсумко­вий юридичний документ втручальної процедури, з яким адресат може погодитись чи його оскаржувати.

Адміністративний акт підлягає реєстрації адміністративним органом не пізніше ніж упродовж дня, що настає за днем його

ухвалення. Адміністративний акт набирає чинності з моменту доведення його до відома особи (осіб), якщо інше не передбачено законодавством або самим адміністративним актом. Доведення адміністративного акта до відома особи (осіб) здійснюється через його оголошення, вручення або надсилання акта поштою, зокрема електронною, чи передання з використанням інших засобів зв'язку. Адміністративний акт, який стосується великої кількості осіб, може доводитися до їх відома через офіційні друковані засоби масової інформації із зазначенням сутності рішення, порядку озна­йомлення та порядку оскарження.

Про вручення адміністративного акта особисто, надіслання на прохання особи поштою, зокрема електронною, чи з використан­ням інших засобів зв'язку особі або визначеним в акті виконавцям, а також про оприлюднення адміністративного акта у випадках, передбачених чинним законодавством, відповідно до правил діло­водства позначається в матеріалах адміністративної справи.

7.5.4. Перегляд адміністративного акта

З метою реального забезпечення прав, свобод і законних інте­ресів заявників та інших учасників адміністративної процедури передбачена можливість перегляду адміністративного акта як підсумкового документа, що видається на підставі рішення в адміністративній справі. Найбільш показовими підставами для цього є нововиявлені обставини та оскарження адміністратив­ного акта.

Особа має право подати заяву про перегляд адміністративного акта за нововиявленими обставинами, якщо: 1) стали відомі нові істотні докази у справі, що не були й не могли бути відомі особі під час здійснення адміністративної процедури; 2) рішенням суду, яке набрало законної сили, установлено, що адміністративний акт ухвалено внаслідок обману, погрози чи іншого протиправного впливу на адміністративний орган.

Заява про перегляд адміністративного акта за нововиявленими обставинами подається адміністративному органу, що видав адмі­ністративний акт, або адміністративному органу, до компетенції якого належало б видання адміністративного акта на момент його перегляду. Заява про перегляд адміністративного акта подається впродовж одного місяця з моменту, коли стало відомо про вище­вказані обставини.

Що ж стосується скарги, то право на адміністративне оскар­ження має будь-яка особа, яка вважає, що у зв'язку з виданням адміністративного акта чи його виконанням порушено або може бути порушено її права, свободи чи законні інтереси.

Скарга на адміністративний акт може бути подана впродовж 30 календарних днів після набрання ним чинності або впродовж 30 календарних днів з моменту, коли особа, права й законні інте­реси якої зачіпає адміністративний акт, але яка не була залучена до адміністративного провадження, дізналася або мала була дізна­тися про видання адміністративного акта.

Пропущений у зв'язку з хворобою, відрядженням чи з інших поважних причин строк подання скарги може бути продовжено суб'єктом розгляду скарги за зверненням оскаржувача.

Адміністративне провадження за скаргою відкривається адмі­ністративним органом з дня надходження скарги до суб'єкта розгляду скарги.

Адміністративний орган, до якого надійшла скарга, реєструє її та видає (надсилає) оскаржувачеві довідку із зазначенням дати й номера реєстрації скарги.

Суб'єкт розгляду скарги за результатами розгляду справи ухва­лює одне з таких рішень:

- залишити адміністративний акт, процедурне рішення без змін, а скаргу - без задоволення;

- скасувати повністю або частково ухвалений адміністратив­ний акт чи змінити оскаржуваний адміністративний акт, скасувати повністю або частково чи змінити процедурне рішення, ухвалити адміністративний акт, задовольнити скаргу повністю або частково;

- зобов'язати адміністративний орган видати відповідний адміністративний акт.

Питання для самоконтролю

1. Надайте визначення та наведіть ознаки адміністративної процедури.

2. Наведіть підстави для класифікації та вкажіть види адміні­стративних процедур.

3. У чому полягає сутність реєстраційних, дозвільних та інспек­ційних процедур?

4. Проаналізуйте процедури щодо притягнення до адміністра­тивної відповідальності та процедури за заявою особи.

5. Проаналізуйте систему принципів адміністративної проце­дури та наведіть їх класифікацію.

6. У чому полягає сутність таких загальних принципів адміні­стративної процедури, як верховенство права, законність і систем­ність?

7. Схарактеризуйте такі загальні принципи адміністративної процедури, як неупередженість і безсторонність, оптимізація адмі­ністративних процедур, правова визначеність.

8. Викладіть основні ідеї таких загальних принципів адміні­стративних процедур, як підконтрольність, пріоритет прав і свобод людини, презюмована правомірність правової позиції заявника.

9. У чому полягає зміст таких спеціальних принципів адміні­стративної процедури, як рівність перед законом, доступ до інфор­мації, право на допомогу та представництво?

10. Схарактеризуйте такі спеціальні принципи адміністратив­ної процедури, як право бути вислуханим, ефективність, оператив­ність (розумні строки) та вмотивованість рішення.

11. Дайте визначення учасника адміністративної процедури. Схарактеризуйте адміністративний орган як учасника адміністра­тивної процедури.

12. Проаналізуйте правовий статус адресата, заявника, заінтере­сованих осіб як учасників адміністративної процедури.

13. У чому полягає сутність представництва в адміністративній процедурі?

14. Підготовка справи до розгляду, розгляд і вирішення справи як стадії адміністративної процедури.

15.Оформлення адміністративного акта, його доведення до відома адресатів та заінтересованих осіб. Перегляд адміністратив­ного акта.

Література для поглибленого вивчення

1. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / В.П. Тимощук. Київ: Факт. 2003. 496 с.

2. Бойко І., Зима О., Соловйова О. Адміністративна процедура: конспект лекцій / за заг. ред. І. Бойко. Харків: Право, 2017. 132 с.

3. Коломоєць Т., Астахов Д. Кодифікація адміністративно-про­цедурного законодавства України: монографія. Запоріжжя. Запорізький національний університет. 2011. 228 с.

4. Крупчан О., Перепелюк В. Адміністративні процедури на захи­сті приватних прав осіб: Монографія. Київ. НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України. 2010. 207 с.

5. Миколенко О. Теорія адміністративного процедурного права: Монографія Харків: Бурун Книга. 2010. 336 с.

6. Овчарук С. Адміністративні процедури в умовах формування правової держави: проблеми теорії та практики реалізації: моно­графія. Київ, 2014. 355 с.

7. Стеценко С. Адміністративне право України. Навчальний посібник. Київ: Атіка, 2011. С. 255-290.

8. Тимощук В. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії. Монографія. Київ: Конус-Ю, 2010. 296 с.

<< | >>
Источник: Адміністративне право України. Повний курс : підручник / Галунько В., Діхтієвський П., Кузьменко О., Стеценко С. та ін. Херсон,2018. 446 с.. 2018

Еще по теме Стадії адміністративної процедури. Ініціювання та початок провадження:

  1. Стадії адміністративної процедури. Ініціювання та початок провадження
  2. Стаття 54. Початок адміністративного провадження
  3. Ініціювання та вирішення питання про спрощений порядок провадження
  4. Ініціювання процедури розслідування
  5. Ініціювання процедури розслідування
  6. Глава 1. Ініціювання адміністративного провадження
  7. Стадії кримінального провадження
  8. Стаття 85. Початок адміністративного провадження за скаргою
  9. Розуміння адміністративної процедури
  10. § 2. Особливості ініціювання процедури ліквідації банку за заявою кредиторів
  11. Поняття та значення стадії підготовчого провадження
  12. Стадії провадження у справах про адміністративні проступки
  13. Учасники адміністративної процедури
  14. Розуміння адміністративної процедури
  15. Принципи адміністративної процедури
  16. § 1. Підстави ініціювання Національним банком України процедури ліквідації банку
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -