Учасники адміністративної процедури

Аналіз адміністративних процедур не буде повним без розгляду їх учасників, тобто осіб, які безпосередньо реалізують свої права чи обов’язки в межах правових відносин, що складаються під час здійснення адміністративної процедури.

Доцільно виокремити чотирьох можливих учасників процедури:

1) адміністративний орган;

2) адресат (зокрема заявник);

3) зацікавлені особи;

4) представники.

Даючи загальне визначення, зазначимо, що учасник адміністративної процедури - це особа, яка має певні права та обов’язки, сформульовані в нормах адміністративного права, та бере участь у розгляді конкретної адміністративної справи з метою реалізації власних інтересів.

Зауважимо, що інтереси ці бувають часто різними, що зумовлено різною метою самої участі в суспільних відносинах, що виникають у ході адміністративної процедури. За таких умов урівноваження різних інтересів відбувається за рахунок чіткого формулювання положень чинного законодавства, що врегульовує порядок здійснення адміністративних процедур і правовий статус їх учасників.

Для того щоб бути учасником адміністративної процедури, особа (в широкому розумінні - і фізична, і юридична, і сам адміністративний орган) повинна мати адміністративну правосуб’єктність, що складається з адміністративної правоздатності та адміністративної дієздатності.

Адміністративна правосуб’єктність учасника адміністративної процедури - це здатність учасника мати й реалізовувати права та виконувати обов’язки, що містяться в нормах адміністративного права. Поряд із тим правоздатність учасника адміністративної процедури - це його здатність мати права та обов’язки. Говорячи про громадян, зазначимо, що вона виникає з народженням громадянина та припиняється з його смертю. Своєю чергою в більшості юридичних осіб адміністративна правоздатність виникає від моменту державної реєстрації, а припиняється - від моменту ліквідації.

Адміністративна дієздатність учасника адміністративної процедури - це його здатність своїми діями реалізовувати надані права й виконувати покладені на нього обов’язки. Важливо зазначити, що на відміну від правоздатності (яка виникає відразу і в повному обсязі), набуття та обсяг адміністративної дієздатності у громадян залежать від низки об’єктивних і суб’єктивних чинників. Така дієздатність юридичних осіб виникає одночасно з правоздатністю, тобто в момент державної реєстрації як суб’єкта права.

8.4.1. Адміністративний орган

Адміністративний орган - це учасник адміністративної процедури, суб’єкт публічного адміністрування, уповноважений здійснювати владні (виконавчі та розпорядчі) функції щодо розгляду та вирішення адміністративних справ і видання адміністративного акта.

Відповідно до адміністративного права важливо орієнтуватись у правовому статусі адміністративного органу, основу якого складають його адміністративні обов’язки і права.

Основні адміністративні обов'язки адміністративного органу як обов 'язкового учасника адміністративної процедури:

> забезпечення надання в приміщеннях, призначених для особистого прийому, інформації, потрібної для звернення особи до адміністративного органу без сторонньої допомоги (інформаційні буклети, зразки документів, відомості про місце розташування структурних підрозділів тощо);

> своєчасне залучення до адміністративної процедури адресата (адресатів);

> роз’яснення учасникам адміністративної процедури їх прав і обов’язків, сприяння реалізації таких прав і обов’язків;

> забезпечення доступу учасникам адміністративної процедури до матеріалів адміністративної справи, надання їм інформації про стан розгляду адміністративної справи, зокрема за їх зверненням;

> захист інформації про особисте та сімейне життя учасників адміністративної процедури;

> забезпечення збереження охоронюваної законом інформації, зокрема такої, що становить державну або іншу таємницю;

> підготовка та видання адміністративного акта за результатами розгляду адміністративної справи;

> повідомлення суб’єктом звернення заінтересованій особі результатів розгляду адміністративної справи;

> роз’яснення порядку і строків оскарження адміністративного акта, ухваленого за результатами розгляду адміністративної справи.

Права адміністративного органу з питань адміністративних процедур:

> отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб документи та відомості, необхідні для розгляду й вирішення адміністративної справи;

> самостійно визначати безпосередніх виконавців адміністративної процедури та осіб, що готуватимуть проєкт адміністративного акта;

> залучати до участі в адміністративному провадженні інших учасників, які можуть дати пояснення по суті адміністративної справи;

> ініціювати призначення та проведення експертизи, якщо це потрібно для вирішення адміністративної справи;

> використовувати технічні засоби для фіксації окремих процедурних дій.

8.4.2. Адресат (зокрема заявник) адміністративної процедури

Стосовно заявних адміністративних процедур адресат (зокрема заявник) є найбільш зацікавленою особою. Це пов’язано з тим, що в межах адміністративної процедури він реалізує свій приватний інтерес.

Відмінності цих двох учасників адміністративної процедури (адресат і заявник) полягають у тому, що перший є особою, стосовно якої ухвалюється адміністративний акт за ініціативою адміністративного органу. Фактично на набуття, зміну чи припинення прав та обов’язків саме адресата спрямовано адміністративний акт.

Сам адресат не є ініціатором адміністративної процедури. Заявник же є особою, яка звертається із заявою до адміністративного органу, тобто ініціює заявну адміністративну процедуру - через заяву реалізує своє суб’єктивне право, передбачене положеннями чинного законодавства.

Адресатами адміністративних процедур можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи можуть бути: а) громадянами України; б) іноземцями; в) особами без громадянства.

Загалом же варто зазначити, що адресат - це учасник адміністра­тивної процедури, на набуття, зміну чи припинення прав та обов 'язків якого спрямовано адміністративний акт.

Правовий статус адресата свідчить про такі основні належні йому права:

> брати участь в адміністративній процедурі особисто або через представника;

> бути вислуханим із питань, що є предметом адміністративної процедури, - надавати пояснення в письмовій, усній чи іншій формі, надавати докази, заперечення проти пояснень, доводів, а також клопотань інших учасників адміністративної процедури;

> отримувати від адміністративного органу роз’яснення щодо порядку здійснення адміністративної процедури, реалізації своїх прав і обов’язків;

> знайомитися в установленому порядку з матеріалами адміністративної справи, робити з неї виписки та копії, зокрема з використанням технічних засобів, отримувати інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, ухвалені під час здійснення адміністративної процедури;

> подавати клопотання про відвід посадової або службової особи адміністративного органу, яка розглядає адміністративну справу, а також відвід осіб, які сприяють розгляду справи;

> на залучення до адміністративного провадження інших учасників та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи;

> на витребування документів або відомостей;

> на призначення експертизи;

> на зупинення адміністративного провадження;

> на поновлення адміністративного провадження;

> на продовження строків адміністративного провадження;

> бути поінформованим про результати вирішення справи;

> на отримання примірника адміністративного акта;

> оскаржувати адміністративний акт, процедурні рішення, дії чи бездіяльність адміністративного органу.

Також адресат як учасник адміністративної процедури мусить:

> подавати у випадках, передбачених законом, документи та інші докази, потрібні для здійснення адміністративного провадження; своєчасно повідомляти адміністративному органу про із зазначенням причини;

> своєчасно повідомляти адміністративний орган про неможливість прибуття за запрошенням адміністративного органу, зміну свого місця проживання (місце перебування) та контактні дані.

Своєю чергою під заявником слід розуміти учасника адміністративної процедури, який у процесі реалізації свого суб’єктивного права є ініціатором адміністративної процедури. Попри певні відмінності цілей адресата та заявника їх правовий статус у контексті можливих прав та обов’язків у межах адміністративної процедури є доволі подібним.

8.4.3. Заінтересовані особи

У ході здійснення адміністративної процедури потенційно може існувати ситуація, за якої очікуваний адміністративний акт як результат розгляду адміністративної справи може вплинути не тільки на адресата чи заявника, але й на інших осіб. У таких випадках доцільно говорити про так званих заінтересованих осіб. Фактично адміністративний акт може зачіпати законні інтереси таких осіб. Звідси й сама назва цієї категорії учасників адміністративної процедури.

Заінтересовані (зацікавлені) особи - це учасники адміністративної процедури, які вступають в адміністративну процедуру за власною ініціативою чи ініціативою адміністративного органу через потенційно можливий вплив адміністративного акта на їх правовий статус.

Варто підкреслити, що на відміну від інших учасників адміністративної процедури заінтересовані особи не є автоматичними учасниками такої процедури - вони або виявляють для цього своє бажання, або долучаються до адміністративної процедури через ініціативу адміністративного органу чи заявника. Будь-яка фізична та/або юридична особа може клопотати про отримання статусу заінтересованої особи за власною ініціативою. Факт надання фізичній або юридичній особі статусу заінтересованої зазначається в матеріалах адміністративної справи.

8.4.4. Представництво в адміністративній процедурі

Реалії сьогодення та правові можливості, надані чинним законо - давством, дозволяють заявнику, адресату, заінтересованій (зацікавленій) особі бути як у ролі самостійного учасника адміністративної процедури, так і скористатись можливостями представництва. Основними причинами того, що учасник адміністративної процедури використовує представника, є такі: недієздатність особи, а відтак неможливість самостійно вчиняти юридично значущі дії; хвороба чи відрядження, що роблять неможливою самостійну присутність учасника адміністративної процедури під час розгляду адміністративної справи; пряма вимога чинного законодавства (батьки неповнолітніх дітей, опікуни, піклувальники тощо).

Положення нормативно-правової бази з питань представництва, а також проекти базового законодавчого акта з проблематики адміністративних процедур свідчать про таке: зазвичай представник особи бере участь в адміністративній справі на підставі угоди, закону, акта органу управління юридичної особи та на інших підставах, установлених законодавством.

Представником особи може бути адвокат або будь-яка інша дієздатна особа, повноваження якої на участь в адміністративному провадженні посвідчені відповідними документами.

Інтереси юридичної особи відповідно до установчих документів такої особи чи закону представляе її керівник або інша особа, яка діе в межах наданих їй повноважень. Уповноваження на представництво за клопотанням особи (довірителя) може здійснюватися також через внесення адміністративним органом відповідного запису в матеріали справи. Одна особа не може бути одночасно представником заявника і заінтересованої особи та бути одночасно свідком, експертом, спеціалістом чи перекладачем у провадженні.

Представник суб’єкта звернення або заінтересованої особи під час адміністративної процедури має право вчиняти лише ті процедурні дії, право на вчинення яких має суб’єкт звернення або заінтересована особа, яку він представляє, та здійснювати відповідно до законодавства інші повноваження, зумовлені у виданій йому довіреності або визначені договором чи законом.

Представник зобов'язаний діяти в інтересах суб'єкта звернення або заінтересованої особи добросовісно й розумно, не перевищуючи своїх повноважень.

Повноваження представника суб’єкта звернення або заінтересованої особи чинні впродовж строку, зазначеного в довіреності або угоді. До закінчення цього строку повноваження представника можуть бути припинені в порядку та випадках, установлених цивільним законодавством.

8.5.