Ініціювання процедури розслідування

Відповідно до Директиви ЄС 2012/29/EU17^[12], у якій визначено міні­мальні стандарти прав потерпілих від злочинів, під час подання заяви про вчинення злочину потерпілі мають отримати письмове підтвер­дження своєї заяви від поліції, вказавши основні ознаки складу злочину, наприклад, вид злочину, час і місце вчинення злочину, а також будь-які збитки або шкоду, що були заподіяні злочином.

Національне законодавство

ініціатором досудового розслідування може бути заявник (ст. 60 КПК України), потерпілий (ст. 55 КПК України) та безпосередньо слідчий, прокурор, який самостійно виявив з будь-якого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. п. 1 і 2 ч. 2 ст. 56 КПК України потерпілий під час досудо­вого розслідування має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, а також отримання від уповнова­женого органу, до якого він подав заяву, документа, що підтверджує її прийняття і реєстрацію. Тож потерпілий може розраховувати, що пра­воохоронці без жодних зволікань, черг, або незважаючи на вихідні дні, приймуть його заяву про вчинення злочину стосовно нього і він про це отримає документальне підтвердження. Окрім підтвердження факту прийняття заяви, можливості подальшого оскарження, це повідомлен­ня може використовуватись з метою підтвердження пропуску роботи, навчання тощо.

Слідчий, прокурор, інша відповідальна службова особа зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву або повідомлення. Відмова у при­йнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопо­рушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України). Тобто у КПК Укра­їни передбачено так званий механізм автоматичної реєстрації заяви/ повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

До того ж згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17 черв­ня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020^[14] такі ухвали можна оскаржувати в апеляцій­ному порядку. Таким чином, навіть ту невелику кількість ухвал слідчих суддів, якими не задовольняються скарги на невнесення відомостей до ЄРДР, може бути оскаржено. Для потерпілих від насильницьких злочи­нів це - позитивне рішення, адже в них з'явилось більше інструментів для оскарження бездіяльності слідчого, прокурора з розслідування їхніх справ.

Загалом запровадження відповідно до положень КПК України 2012 року механізму автоматичної реєстрації відіграє важливу роль у реформуванні кримінальної юстиції. До того ж така концептуальна зміна процесуальної форми початку кримінального провадження є прикладом реалізації кримінальної процесуальної політики, спрямованої на поз­бавлення кримінального провадження зайвої формалізації, підвищення рівня його оперативності, усунення корупційних ризиків у правозасто- совній діяльності на початковому етапі^[15]. На практиці ж ці положення не реалізовані повною мірою, і надалі існують практики «фільтрації» заяв, від чого страждають потерпілі особи^[16].

Наступним є питання обов'язкової фактичної умови для статусу по­терпілого від кримінального правопорушення - наявності шкоди. Потер-

РОЗДІЛ 1.

ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПОТЕРПІЛИХ ДО ПРОЦЕСУ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ пілим може бути тільки та фізична особа, якій кримінальним право­порушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди (ч.

Нерідко насильство здійснюють з метою вчинення злочину проти власності, насамперед заволодіння майном потерпілого, тож наявна як моральна та фізична шкода, так і майнова шкода.

Така шкода може бути і реальною (завдано тілесних ушкоджень, віді­брано майно тощо), і потенційною (у зв'язку із замахом на вчинення зло­чину - погроза застосування зброї тощо). Хоча з цього питання точиться дискусія серед правників, адже поняття «потерпілий» у кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримі­нально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/ або матеріальна шкода (чи наявна безпосередня загроза її заподіяння). Водночас у кримінально-процесуальному законодавстві наявне визна­чення, наведене вище, що передбачає завдання (заподіяння) шкоди (по­терпілим може бути особа, якій кримінальним правопорушенням зав­дано шкоди).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду в справі від 16.01.2019 № 439/397/17^[17] щодо закриття кримінального провадження та звільнен­ня особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим вказано, що термін «потерпілий» у кримінально-правовому розумінні вжито «як особа, якій кримінальним правопорушенням без­посередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння) » (п. 60).

Таким чином, з позиції судової практики відповідь на запитання стосовно реальності однозначна: потерпілому або заподіяна реальна шкода (вже завдана кримінальним правопорушенням), або існує без­посередня загроза її заподіяння (спроба посягання).

Що ж до події злочину, то на момент подання заяви про його вчи­нення давність події не має жодного значення. Тобто чи минув день, чи тиждень, чи рік - це не важливо, офіційне розслідування має бути розпочате. Водночас, якщо слідчий бачить, що строки давності, перед­бачені КК України, сплили, то він може зазначити, що розслідування не має перспектив.

Річ у тому, що в КК України передбачені строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, сплив яких є юридичною підставою

для звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 49 KK України). Після спливу строку давності (2, 3, 5, 10, 15 років залежно від тяжкості) провадження підлягає закриттю (п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України). Винят­ком з цього правила є особливо тяжкий злочин, за вчинення якого пе­редбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, наприклад, умисне вбивство за обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 115 КК України). Ви­нятком також є злочини, на які не поширюються строки давності - зло­чини проти миру та безпеки людства й окремі злочини проти основ на­ціональної безпеки України.

З точки зору потерпілого, справедливою є критика встановлених строків давності за окремі тяжкі злочини, як-от: тяжкі тілесні ушкоджен­ня або зґвалтування, інші злочини проти статевої свободи або недотор­каності. Проаналізувавши міжнародний досвід, можна дійти висновку, що концепція економії ресурсів кримінальної юстиції, що проявляється, зокрема, в наявності строків давності притягнення до відповідальності, не застосовується до тяжких та особливо тяжких злочинів, особливо вка­заних категорій. Тож, на наш погляд, кримінальне законодавство потре­бує перегляду в цій частині.

Практика

На практиці заяву потерпілий подає особисто після вчинення злочи­ну. Це може відбуватися шляхом звернення до відділення поліції або відібрання заяви слідчо-оперативною групою на місці події чи в лікарні після того, як потерпілий прийшов до тями після вчиненого насильниць­кого злочину. Вже на вказаному етапі нерідко виникають складнощі, хоча від цього цілком залежить реакція держави на злочин. Інакше ка­жучи, якщо потерпілому не забезпечили прийняття заяви про вчинення злочину, то ніякого розслідування не відбудеться, він буде позбавлений права на справедливий суд над кривдником і відшкодування шкоди, завданої злочином.

Якщо потерпілий звертається із заявою до відділення поліції, то, за­звичай, це відбувається самостійно, без допомоги адвоката.

РОЗДІЛ 1.

ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПОТЕРПІЛИХ ДО ПРОЦЕСУ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ f----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- >1

Потерпілий:

«Прийшов до райвідділу, написав заяву. Процедура тривала, ска­зали чекай слідчого - десь з пів години чекав, як не більше. Ну і став­лення таке собі, хотілося б кращого. Заяву зареєстрували - я отри­мав її копію на руки з інформацією про реєстрацію».

Адвокат потерпілого:

«Звертається людина в поліцію. Вона має пройти «сім кругів аду», доки у неї приймуть заяву. Ніхто не зважає на її моральний і фізичний стани: „Ідіть там напишіть заяву"; „А у мене нічого немає". Людина у шоці:„Ну, нате вам". Про медичний огляд не йдеть­ся. Людина пише заяву, потім 2 - 3 години чекає, доки до неї хтось спуститься. Хтось вийшов: „Вас зґвалтували? Ну ладно, пишіть". Через 5 - 6 годин може у неї візьмуть пояснення».

58,7% адвокатів-респондентів, які працюють із потерпілими від на­сильницьких злочинів, погодились із твердженням, що потерпілі звер­таються за допомогою у складанні заяви, проте це трапляється не так часто.

Потерпіла:

«Із заявою я вже йшла з адвокатом. Ще раніше кілька разів ви­кликала поліцію додому, коли чоловік себе „погано вів"».

Зважаючи на насильницький характер злочинів, іноді потерпілий опиняється у лікарні після завдання йому тілесних ушкоджень. У цьо­му випадку до нього прибуває слідчо-оперативна група (СОГ), яка від­бирає пояснення з метою реєстрації злочину.

f-------------------------------------------------------------------------------------------------- \

Потерпілий:

«Викликав працівників поліції. Вони приїхали до мене в лікарню, де я написав заяву. Підтвердження подання заяви мені не давали. Але питань не виникало. Зареєстрували та почали розслідування без проблем».

У записаній зі слів потерпілого фабулі злочину зазначають альтерна­тивні варіанти подій, які не утворюють склад злочину. Наприклад, осо­ба загубила предмет або ж не пам'ятає, як саме це трапилось, ким та як були нанесені тілесні ушкодження, допускається ймовірність самостійного завдання собі шкоди тощо.

г-------------------------------------------------------------------------------------------------- \

Слідчий поліції:

«А від [роз'яснення ] залежить, як слідчий або інша особа, уповноважена на прийняття і реєстрацію заяви, роз'яснить по­терпілому, які відомості треба повідомити для того, щоб мож­на було провести досудове розслідування. Інколи люди не обізнані, а слідчі не зацікавлені в прийнятті та реєстрації в такому вигляді, як написана заява».

Усі ці деталі важливі, адже на практиці перед реєстрацією злочину іс­нує «фільтр» у вигляді керівника органу досудових розслідувань. Тільки після вивчення та погодження ним матеріалів, які надав заявник, слід­чий вносить відомості до ЄРДР і розпочинає досудове розслідування.

За даними опитування потерпілих, іноді різниця в часі між прийнят­тям заяви та реєстрацією злочину становить понад 24 години. Тобто біль­ше максимального строку, який вказаний у КПК України на здійснення

РОЗДІЛ 1.

ЗАЛУЧЕНІСТЬ ПОТЕРПІЛИХ ДО ПРОЦЕСУ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ таких дій. Причина в тому, що вивчення матеріалів керівником органу досудового розслідування не відбувається формально, а є «квазідослід- чою перевіркою», що замінила перевірку, яка існувала згідно з КПК 1960 року.

f------------------------------------------------------------------------------------------------ '⅛

Слідчий поліції:

«Слідчий реєструє тільки після того, як керівник підпише доку­мент. Слідчий на матеріалах ставить попередню кваліфікацію. Після того перевіряє начальство. Дивляться, чи є склад злочину, чи немає, ставить свою резолюцію. Після того вноситься в ЄРДР. А якщо це середній або тяжкий злочин, то його моментально вносять ».

поліції:

«Якщо не пишуть, то усно доводять. Реально ситуація така. Є статистика, а вона - жахлива річ. Вони абсолютно залежні. Якщо має бути так, то все одно буде так. І можна кричати, топати но­гами, ти просто звільнишся і все. У нас є статистика, у нас є пер­спективи, які треба виконувати. Там написана кількість, статті, відсоткове співвідношення на кожного слідчого. Інакше - не буде».

Іноді слідчі обіцяють надалі перекваліфікувати злочин. Однак незавж- ди кваліфікація буде виправлена перед надсиланням обвинувального акта до суду, бо поліція в цьому не зацікавлена.

C------------------------------------------------------------------------------------------------- \

Слідчий поліції:

«Человек сидит, смотрит в глаза, а ты ему говоришь: "У нас в статистике перебор, сегодня будет кража, а потом мы переква­лифицируем, в следующем месяце будет меньше грабежей, и мы внесем через месяц ».

Причина всіх перерахованих вище практик «фільтрації» - оцінка ефек­тивності роботи поліції за динамікою показників «розкриття», яка де-юре скасована у 2015 році, а де-факто досі існує в поліції^[19]. Оскільки жодної ефективної системи оцінки поліції на заміну не прийшло, то кожен слід­чий і його керівник зважають більше на перспективу отримання показни­ків «розкриття» або «нерозкриття», аніж на інтереси потерпілого.

Зауважимо, що чим менша очевидність злочину, тим менше практик «фільтрації». В найменш латентному злочині - вбивстві, дуже складно приховати смерть, тож такий випадок буде розслідуватись. Те саме сто­сується тяжких тілесних ушкоджень і тілесних ушкоджень середньої тяж­кості. У зоні ризику приховування здебільшого перебувають легкі тілесні ушкодження, побої, домашнє насильство, погрози застосування сили під час грабежу тощо.

Так само варто сказати, що кількісно-статистичні показники ефектив­ності роботи не є єдиною причиною проблем на етапі реєстрації злочину. Подекуди причинами стає також корупція, адже слідчий може розрахо­вувати на неформальну винагороду від потерпілого або, навпаки, кривд­ника за свої зусилля чи нехтування своїми службовими обов'язками.

Висновки

1. Некористування допомогою адвоката. Потерпілі здебільшого звер­таються до органів правопорядку самостійно, без залучення представни­ка - адвоката. Це може мати негативні наслідки для нього у вигляді пере­шкоджання реалізації його прав.

2. Нереєстрація кримінальних правопорушень. Не всі заяви потерпілих надалі реєструються в ЄРДР і призводять до кримінального провадження. Іноді потерпілим доводиться звертатись із оскарженням бездіяльності слід­чого, прокурора щодо нереєстрації злочину до слідчого судді. Створення перешкод на цьому етапі унеможливлює реалізацію прав потерпілого. Про­блема нереєстрації заяв/повідомлень про насильницькі злочини («фільтра­ція») спричиняється системою оцінки роботи органів правопорядку, насам­перед поліції, та залежить від динаміки скерованих до суду кримінальних проваджень. Отже, наявна практика «заниження кваліфікації» (розслідуван­ня за статтями, за якими легше розслідувати); маскування одного злочину іншим; «відсіювання» неперспективних для суду справ тощо.

Рекомендації

1. Упровадити єдині стандарти реєстрації заяви/повідомлення про вчи­нення кримінального правопорушення із виділенням чітких критеріїв для прийняття рішення уповноваженою на реєстрацію особою та з урахуван­ням Стандартів досудового розслідування, впровадження яких передбачено Стратегією розвитку органів прокуратури на 2021-2023 років^[20].

2. Змінити практику реєстрації заяв/повідомлень про вчинення кримі­нального правопорушення шляхом відмови від практики погодження вне­сення відомостей до ЄРДР з керівником органу досудового розслідування або прокурором. За наявності ознак кримінального правопорушення здійс­нювати таке внесення без зволікань.

3. Упровадити нову систему оцінки роботи слідчо-оперативних підроз­ділів та органів прокуратури, яка б не обмежувала розслідування «вимога­ми статистики» та не перешкоджала реалізації прав потерпілого.

1.2.