<<
>>

Закінчення досудового розслідування

Закінчення досудового розслідування - це заключний етап стадії досудового розслідування, на якому підбиваються підсумки проце­суальної діяльності, а саме: а) аналізуються зібрані докази; б) прий­мається підсумкове рішення; в) учасникам процесу надається мож­ливість реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Згідно із засадою розумності строків кожен має право, щоб об­винувачення щодо нього в найкоротший строк стало або предме­том судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне прова­дження щодо нього було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України). Із цього випливає, що закінчення досудового розслідування може відбу­тися: 1) безпосередньо на стадії досудового розслідування через його закриття; 2) у разі звернення до суду з: а) клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; б) обвинува­льним актом; в) клопотанням про застосування примусових захо­дів медичного або виховного характеру. Відмінністю у вищевказа­них варіантах закінчення досудового розслідування є те, що у пер­шому з них рішення приймає безпосередньо слідчий, дізнавач або прокурор без направлення матеріалів до суду, а в іншому остаточне рішення ухвалює суд.

Згідно з положеннями ст. 283 КПК України формами закін­чення досудового розслідування є такі:

1) закриття кримінального провадження як форма закінчення досудового розслідування являє собою заключний етап розсліду­вання, на якому прокурор, слідчий або дізнавач підбивають підсу­мок провадження, аналізують та оцінюють сукупність зібраних до­казів і на їх підставі у відповідній постанові формулюють висновок щодо неможливості подальшого провадження.

Закриття кримінального провадження на стадії досудового розс­лідування здійснюється за наявності таких підстав, як: 1) встанов­лення відсутності події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України); 2) встановлення відсутності в діянні складу кри­мінального правопорушення (п.

2 ч. 1 ст. 284 КПК України); 3) невста- новлення достатності доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливостей їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України). Зазначені підстави належать до реабілітуючих, тобто тих, які свід­чать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального пра­вопорушення.

Усі інші підстави закриття кримінального провадження нале­жать до нереабілітуючих. Це означає, що стосовно особи зібрано до­статньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопору­шення, однак із певних обставин подальше провадження виключа­ється. Така особа не має права вимагати відшкодування (компенса­ції) шкоди, яка була їй завдана в процесі розслідування. До вказаної підстави закриття кримінального провадження, зокрема, нале­жать: 1) помер підозрюваний чи обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (п. 5

ч. 1 ст. 284 КПК України); 2) існування вироку по тому самому обви­нуваченню, що набрав законної сили, або постановленої ухвали суду про закриття кримінального провадження по тому самому об­винуваченню (п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України); 3) закінчення строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України) тощо;

2) звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності - це форма закінчення досудового розслідування, сутність якої полягає у відмові держави за наявності передбачених законом підстав від застосування до особи, яка вчи­нила кримінальне правопорушення, заходів кримінально-право­вого характеру.

Положення КК України безпосередньо визначають підстави, за яких передбачається можливість звільнення особи від криміналь­ної відповідальності, зокрема зміна обстановки (ст. 48 КК України); 2) дійове каяття особи (ст. 45 КК України); а положення КПК Укра­їни, відповідно, визначають процесуальний порядок їх застосу­вання (ст. ст. 285-289 КПК України).

Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні криміна­льного правопорушення та щодо якої передбачено можливість зві­льнення від кримінальної відповідальності, роз’яснюється право на таке звільнення.

Крім цього, підозрюваному чи обвинуваченому, які можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності, слід роз’яснити: а) суть підозри чи обвинувачення; б) підставу звіль­нення від кримінальної відповідальності; в) право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також приписи ч. 3 ст. 286 КПК України зобов’язують прокурора перед на­правленням клопотання до суду ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Незважаючи на те, що кримінальне провадження здійснює слі­дчий, складання клопотання про звільнення особи від криміналь­ної відповідальності віднесено до повноважень прокурора. Таке клопотання надсилається до місцевого суду за правилами терито­ріальної підсудності (ст. 285 КПК України). Отже, рішення про зві­льнення особи від кримінальної відповідальності ухвалює суд під час підготовчого засідання;

3) звернення до суду з обвинувальним актом - це форма закін­чення досудового розслідування, сутність якої полягає у рішенні слідчого, дізнавача, затвердженому прокурором, або самого проку­рора про закінчення досудового розслідування та звернення до суду для вирішення питання про винуватість або невинуватість пі­дозрюваного. Отже, у разі, коли під час досудового розслідування не встановлено підстав для закриття кримінального провадження або направлення до суду клопотання про звільнення особи від кри­мінальної відповідальності, має складатися та спрямовуватися до суду обвинувальний акт, тобто процесуальне рішення, яким проку­рор висуває конкретній особі обвинувачення у вчиненні криміна­льного правопорушення і яким завершується досудове розсліду­вання (ч. 4 ст. 110 КПК України);

4) звернення до суду з клопотанням про застосування примусо­вих заходів медичного або виховного характеру - це форма закін­чення досудового розслідування, сутність якої полягає у рішенні прокурора про закінчення досудового розслідування та звернення до суду для вирішення питання про застосування до особи приму­сових заходів медичного характеру за вчинення нею суспільно не­безпечного діяння.

Підставами для здійснення кримінального про­вадження щодо застосування примусових заходів медичного хара­ктеру є наявність достатніх підстав вважати, що особа: а) вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; б) вчинила кри­мінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психі­чну хворобу до постановлення вироку (ст. 503 КПК України).

Звернення до суду з клопотанням про застосування примусо­вих заходів виховного характеру - це форма закінчення досудового розслідування, сутність якої полягає у рішенні прокурора про за­кінчення досудового розслідування та звернення до суду для вирі­шення питання про застосування примусових заходів виховного ха­рактеру у разі: 1) якщо прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього обвинуваченого, який вчинив упе­рше кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин без застосування до нього кримінального покарання (ст. 497 КПК України); 2) вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирі­чного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпа­дає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримі­нальну відповідальність (ст. 498 КПК України). Такий порядок прийняття кінцевого рішення на стадії досудового розслідування обумовлюється, насамперед, міжнародними стандартами щодо прийняття альтернативних рішень, які дозволять якомога менше застосовувати до неповнолітнього заходи кримінального пока­рання за вчинене кримінальне правопорушення.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до ЄРДР.

Питання для самоконтролю

1. Яке значення і завдання стадії досудового розслідування?

2.3 якого моменту розпочинається досудове розслідування?

3. Які є форми досудового розслідування, і в чому їх відмінність?

4. Що таке підслідність?

5. Назвіть підстави об’єднання і виділення матеріалів досудо- вого розслідування.

6. Які строки досудового розслідування кримінального проступку?

7. Які строки досудового розслідування злочинів?

8. Які підстави повідомлення про підозру?

9. Назвіть види слідчих (розшукових) дій.

10. Які особливості досудового розслідування в умовах воєнного стану?

<< | >>
Источник: Основи кримінального процесу : навч. посіб. / О. В. Пчеліна, Т. Г. Фо- 075 міна, В. В. Романюк, Г. І. Глобенко ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, доц. Т. Г. Фо- міної. - Харків : ХНУВС,2023. - 132 с.. 2023

Еще по теме Закінчення досудового розслідування:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -