Закінчення досудового розслідування
Закінчення досудового розслідування - це заключний етап стадії досудового розслідування, на якому підбиваються підсумки процесуальної діяльності, а саме: а) аналізуються зібрані докази; б) приймається підсумкове рішення; в) учасникам процесу надається можливість реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Згідно із засадою розумності строків кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало або предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України). Із цього випливає, що закінчення досудового розслідування може відбутися: 1) безпосередньо на стадії досудового розслідування через його закриття; 2) у разі звернення до суду з: а) клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; б) обвинувальним актом; в) клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відмінністю у вищевказаних варіантах закінчення досудового розслідування є те, що у першому з них рішення приймає безпосередньо слідчий, дізнавач або прокурор без направлення матеріалів до суду, а в іншому остаточне рішення ухвалює суд.
Згідно з положеннями ст. 283 КПК України формами закінчення досудового розслідування є такі:
1) закриття кримінального провадження як форма закінчення досудового розслідування являє собою заключний етап розслідування, на якому прокурор, слідчий або дізнавач підбивають підсумок провадження, аналізують та оцінюють сукупність зібраних доказів і на їх підставі у відповідній постанові формулюють висновок щодо неможливості подальшого провадження.
Закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування здійснюється за наявності таких підстав, як: 1) встановлення відсутності події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України); 2) встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п.
2 ч. 1 ст. 284 КПК України); 3) невста- новлення достатності доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливостей їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України). Зазначені підстави належать до реабілітуючих, тобто тих, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.Усі інші підстави закриття кримінального провадження належать до нереабілітуючих. Це означає, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак із певних обставин подальше провадження виключається. Така особа не має права вимагати відшкодування (компенсації) шкоди, яка була їй завдана в процесі розслідування. До вказаної підстави закриття кримінального провадження, зокрема, належать: 1) помер підозрюваний чи обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (п. 5
ч. 1 ст. 284 КПК України); 2) існування вироку по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановленої ухвали суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню (п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України); 3) закінчення строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України) тощо;
2) звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності - це форма закінчення досудового розслідування, сутність якої полягає у відмові держави за наявності передбачених законом підстав від застосування до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, заходів кримінально-правового характеру.
Положення КК України безпосередньо визначають підстави, за яких передбачається можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема зміна обстановки (ст. 48 КК України); 2) дійове каяття особи (ст. 45 КК України); а положення КПК України, відповідно, визначають процесуальний порядок їх застосування (ст. ст. 285-289 КПК України).
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності, роз’яснюється право на таке звільнення.
Крім цього, підозрюваному чи обвинуваченому, які можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності, слід роз’яснити: а) суть підозри чи обвинувачення; б) підставу звільнення від кримінальної відповідальності; в) право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також приписи ч. 3 ст. 286 КПК України зобов’язують прокурора перед направленням клопотання до суду ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.Незважаючи на те, що кримінальне провадження здійснює слідчий, складання клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності віднесено до повноважень прокурора. Таке клопотання надсилається до місцевого суду за правилами територіальної підсудності (ст. 285 КПК України). Отже, рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності ухвалює суд під час підготовчого засідання;
3) звернення до суду з обвинувальним актом - це форма закінчення досудового розслідування, сутність якої полягає у рішенні слідчого, дізнавача, затвердженому прокурором, або самого прокурора про закінчення досудового розслідування та звернення до суду для вирішення питання про винуватість або невинуватість підозрюваного. Отже, у разі, коли під час досудового розслідування не встановлено підстав для закриття кримінального провадження або направлення до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, має складатися та спрямовуватися до суду обвинувальний акт, тобто процесуальне рішення, яким прокурор висуває конкретній особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування (ч. 4 ст. 110 КПК України);
4) звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру - це форма закінчення досудового розслідування, сутність якої полягає у рішенні прокурора про закінчення досудового розслідування та звернення до суду для вирішення питання про застосування до особи примусових заходів медичного характеру за вчинення нею суспільно небезпечного діяння.
Підставами для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру є наявність достатніх підстав вважати, що особа: а) вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; б) вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку (ст. 503 КПК України).Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру - це форма закінчення досудового розслідування, сутність якої полягає у рішенні прокурора про закінчення досудового розслідування та звернення до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного характеру у разі: 1) якщо прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього обвинуваченого, який вчинив уперше кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин без застосування до нього кримінального покарання (ст. 497 КПК України); 2) вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (ст. 498 КПК України). Такий порядок прийняття кінцевого рішення на стадії досудового розслідування обумовлюється, насамперед, міжнародними стандартами щодо прийняття альтернативних рішень, які дозволять якомога менше застосовувати до неповнолітнього заходи кримінального покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до ЄРДР.
Питання для самоконтролю
1. Яке значення і завдання стадії досудового розслідування?
2.3 якого моменту розпочинається досудове розслідування?
3. Які є форми досудового розслідування, і в чому їх відмінність?
4. Що таке підслідність?
5. Назвіть підстави об’єднання і виділення матеріалів досудо- вого розслідування.
6. Які строки досудового розслідування кримінального проступку?
7. Які строки досудового розслідування злочинів?
8. Які підстави повідомлення про підозру?
9. Назвіть види слідчих (розшукових) дій.
10. Які особливості досудового розслідування в умовах воєнного стану?