Учасники адміністративної процедури

Аналіз адміністративних процедур не буде повним без належної уваги до питань їх учасників, тобто осіб, які безпосередньо реалізу­ють свої права чи обов'язки в межах правових відносин, що склада­ються під час здійснення адміністративної процедури.

Доцільно виокремити чотири можливих учасники адміністра­тивних процедур: адміністративний орган; адресат (зокрема заяв­ник); зацікавлені особи; представники.

Даючи загальне визначення, зазначимо, що учасник адміні­стративної процедури - це особа, яка має певні права та обов'язки, сформульовані в нормах адміністративного права, та бере участь у розгляді конкретної адміністративної справи з метою реалі­зації власних інтересів. Зауважимо, що інтереси ці бувають часто різними, що зумовлено різною метою самої участі в суспільних відносинах, що виникають у ході адміністративної процедури. За таких умов урівноваження різних інтересів відбувається за раху­нок чіткого формулювання положень чинного законодавства, що врегульовує порядок здійснення адміністративних процедур і правовий статус їх учасників.

Для того щоб бути учасником адміністративної процедури, особа (в широкому розумінні цього поняття - і фізична, і юридична, і сам адміністративний орган) повинна мати адміністративну правосуб'єктність, яка своєю чергою складається з адміністратив­ної правоздатності та адміністративної дієздатності.

Адміністративна правосуб'єктність учасника адміністра­тивної процедури - це здатність учасника мати й реалізовувати права та виконувати обов'язки, що містяться в нормах адміністра­тивного права.

Поряд із тим адміністративна правоздатність учасника адміністративної процедури - це його здатність мати права та обов'язки. Говорячи про громадян, зазначимо, що вона виникає з народженням громадянина та припиняється з його смертю. Своєю чергою в основної маси юридичних осіб адміністративна правоз­датність виникає від моменту державної реєстрації, а припиня­ється - від моменту ліквідації.

Адміністративна дієздатність учасника адміністративної процедури - це його здатність своїми діями реалізовувати надані права й виконувати покладені на нього обов'язки. Важливо зазначити, що на відміну від правоздатності (яка виникає відразу і в повному обсязі), набуття та обсяг адміністративної дієздатності у громадян залежать від низки об'єктивних і суб'єктивних чинників. Адміністративна дієз­датність юридичних осіб виникає одночасно з правоздатністю, тобто в момент офіційної державної реєстрації як суб'єкта права.

7.4.1. Адміністративний орган

Адміністративний орган - це учасник адміністративної проце­дури, суб'єкт публічного адміністрування, уповноважений здійс­нювати владні (виконавчі та розпорядчі) функції щодо розгляду та вирішення адміністративних справ і видання адміністративного акта.

Відповідно до адміністративного права важливо орієнтуватись у правовому статусі адміністративного органа, основу якого скла­дають його права та обов'язки.

Аналіз чинного законодавства, положення якого регламен­тують правові статуси адміністративних органів, знайомство із законопроектами з питань адміністративних процедур дозволяє виокремити такі права адміністративного органу: отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб документи та відомості, необхідні для розгляду й вирішення адміністративної справи; самостійно визна­чати безпосередніх виконавців адміністративної процедури та осіб, що готуватимуть проект адміністративного акта; залучати до участі в адміністративному провадженні інших учасників, які можуть дати пояснення по суті адміністративної справи; ініцію­вати призначення та проведення експертизи, якщо це потрібно для вирішення адміністративної справи; використовувати технічні засоби для фіксації окремих процедурних дій.

Своєю чергою основними обов'язками адміністративного органу як обов'язкового учасника адміністративної процедури є такі:

- забезпечення надання в приміщеннях, призначених для особистого прийому, інформації, потрібної для звернення особи до адміністративного органу без сторонньої допомоги (інформаційні буклети, зразки документів, відомості про місце розташування структурних підрозділів тощо);

- своєчасне залучення до адміністративної процедури адре­сата (адресатів);

- роз'яснення учасникам адміністративної процедури їх прав і обов'язків, сприяння реалізації таких прав і обов'язків;

- забезпечення доступу учасникам адміністративної проце­дури до матеріалів адміністративної справи, надання їм інформації про стан розгляду адміністративної справи, зокрема за їх звернен­ням;

- захист інформації про особисте та сімейне життя учасників адміністративної процедури;

- забезпечення збереження охоронюваної законом інформації, зокрема такої, що становить державну або іншу таємницю;

- підготовка та видання адміністративного акта за результа­тами розгляду адміністративної справи;

- повідомлення суб'єктом звернення заінтересованій особі результатів розгляду адміністративної справи;

- роз'яснення порядку і строків оскарження адміністратив­ного акта, ухваленого за результатами розгляду адміністративної справи.

7.4.2. Адресат (зокрема заявник)

Стосовно заявних адміністративних процедур адресат (зокрема заявник) є найбільш зацікавленою особою. Це пов'язано з тим, що в межах адміністративної процедури він реалізує свій приватний інтерес. Відмінності цих двох учасників адміністративної проце­дури (адресат і заявник) полягають у тому, що перший є особою, стосовно якої ухвалюється адміністративний акт за ініціативою адміністративного органу. Фактично на набуття, зміну чи припи­нення прав та обов'язків саме адресата спрямовано адміністратив­ний акт.

Сам адресат не є ініціатором адміністративної процедури. Заявник же є особою, яка звертається із заявою до адміністра­тивного органу, тобто ініціює заявну адміністративну процедуру. Фактично заявник через заяву реалізує своє суб'єктивне право, передбачене положеннями чинного законодавства.

Адресатами адміністративних процедур можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи можуть бути: а) громадянами України; б) іноземцями; в) особами без громадянства.

Загалом же варто зазначити, що адресат - це учасник адміні­стративної процедури, на набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків якого спрямовано адміністративний акт.

Правовий статус адресата свідчить про такі основні належні йому права:

- брати участь в адміністративній процедурі особисто або через представника;

- бути вислуханим з питань, що є предметом адміністративної процедури - надавати пояснення в письмовій, усній чи іншій формі, а також подавати докази, заперечення проти пояснень, доводів, а також клопотань інших учасників адміністративної процедури;

- отримувати від адміністративного органу роз’яснення щодо порядку здійснення адміністративної процедури, реалізації своїх прав і обов’язків;

- знайомитися в установленому порядку з матеріалами адміні­стративної справи, робити з неї виписки та копії, зокрема з викорис­танням технічних засобів, отримувати інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, ухвалені під час здійснення адміністра­тивної процедури;

- подавати клопотання про відвід посадової або службової особи адміністративного органу, яка розглядає адміністративну справу, а також відвід осіб, які сприяють розгляду справи;

- на залучення до адміністративного провадження інших учас­ників та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи;

- на витребування документів або відомостей;

- на призначення експертизи;

- на зупинення адміністративного провадження;

- на поновлення адміністративного провадження;

- на продовження строків адміністративного провадження;

- бути поінформованим про результати вирішення адміністра­тивної справи;

- на отримання примірника адміністративного акта;

- оскаржувати адміністративний акт, процедурні рішення, дії чи бездіяльність адміністративного органу.

Водночас адресат як часник адміністративної процедури зобов'язаний: подавати у випадках, передбачених законом, доку­менти та інші докази, потрібні для здійснення адміністративного провадження; своєчасно повідомляти адміністративному органу про неможливість прибуття за запрошенням адміністративного органу із зазначенням причини; своєчасно повідомляти адміні­стративний орган про зміну свого місця проживання (місце пере­бування) та контактні дані.

Своєю чергою під заявником слід розуміти учасника адміні­стративної процедури, який у процесі реалізації свого суб’єктив­ного права є ініціатором адміністративної процедури. Попри певні відмінності цілей адресата та заявника їх правовий статус у контек­сті можливих прав та обов’язків у межах адміністративної проце­дури є доволі подібним.

7.4.3. Заінтересовані особи

У ході здійснення адміністративної процедури потенційно може існувати ситуація, за якої очікуваний адміністративний акт як результат розгляду адміністративної справи може вплинути не тільки на адресата чи заявника, але й на інших осіб. У таких випадках доцільно говорити про так званих заінтересованих осіб. Фактично адміністративний акт може зачіпати законні інтереси таких осіб. Звідси й сама назва цієї категорії учасників адміністра­тивної процедури.

Заінтересовані особи - це учасники адміністративної проце­дури, які вступають в адміністративну процедуру за власною ініці­ативою чи ініціативою адміністративного органу через потенційно можливий вплив адміністративного акта на їх правовий статус. Варто підкреслити, що на відміну від інших учасників адміні­стративної процедури, заінтересовані особи не є автоматичними учасниками такої процедури, вони або виявляють для цього своє бажання, або долучаються до адміністративної процедури через ініціативу адміністративного органу чи заявника.

Будь-яка фізична та/або юридична особа може клопотати про отримання статусу заінтересованої особи за власною ініціативою. Факт надання фізичній або юридичній особі статусу заінтересова­ної зазначається в матеріалах адміністративної справи.

7.4.4. Представництво в адміністративній процедурі

Реалії сьогодення та правові можливості, надані чинним зако­нодавством, дозволяють заявнику, адресату, заінтересованій особі бути як у ролі самостійного учасника адміністративної процедури, так і скористатись можливостями представництва. Основними причинами того, що учасник адміністративної процедури вико­ристовує представника, є такі: недієздатність особи, а відтак

Глава І. Загальне адміністративне право України неможливість самостійно вчиняти юридично значущі дії; хвороба чи відрядження, що роблять неможливим самостійну присутність учасника адміністративної процедури під час розгляду адміністра­тивної справи; пряма вимога чинного законодавства (батьки непо­внолітніх дітей, опікуни, піклувальники тощо).

Положення нормативно-правової бази з питань представни­цтва, а також проекти базового законодавчого акта з проблема­тики адміністративних процедур свідчать про таке: зазвичай пред­ставник особи бере участь в адміністративній справі на підставі угоди, закону, акта органу управління юридичної особи та на інших підставах, установлених законодавством.

Представником особи може бути адвокат або будь-яка інша дієздатна особа, повноваження якої на участь в адміністратив­ному провадженні посвідчені відповідними документами. Інтереси юридичної особи відповідно до установчих документів такої особи чи закону представляє її керівник або інша особа, яка діє в межах наданих їй повноважень. Уповноваження на представництво за клопотанням особи (довірителя) може здійснюватися також через внесення адміністративним органом відповідного запису в мате­ріали справи. Та сама особа не може бути одночасно представни­ком заявника і заінтересованої особи та виступати одночасно як свідок, експерт, спеціаліст чи перекладач в адміністративному провадженні.

Представник суб'єкта звернення або заінтересованої особи під час адміністративної процедури має право вчиняти лише ті проце­дурні дії, право на вчинення яких має суб'єкт звернення або заінте­ресована особа, яку він представляє, та здійснювати відповідно до законодавства інші повноваження, зумовлені у виданій йому дові­реності або визначені договором чи законом.

Представник зобов'язаний діяти в інтересах суб'єкта звернення або заінтересованої особи добросовісно й розумно, не перевищу­ючи своїх повноважень. Повноваження представника суб'єкта звернення або заінтересованої особи чинні протягом строку, зазна­ченого в довіреності або угоді. До закінчення цього строку повно­важення представника можуть бути припинені в порядку та випад­ках, установлених цивільним законодавством.

7.5.