Система адміністративного України

Галузь адміністративного права утворює певну систему норм, оскільки об'єднує певні відносно самостійні складові інститути та підгалузі права.

Професор В. Авер'янов уважав, що система адміністративного права означає внутрішню єдність цієї правової галузі, яка відбиває послідовне розміщення і взаємозв'язок її структурних елементів (частин) - підгалузей права і правових інститутів, що складаються з певних сукупностей однорідних норм.

Отже, система адміністративного права - це внутрішня єдність галузі адміністративного права України, що відбиває послідовне розміщення і взаємозв'язок її структурних елементів (частин) - адміністративно-правових інститутів і підгалузей адміністративного права, які складаються з певних сукупностей однорідних адміністративно-правових норм.

Основними елементами системи адміністративного права є:

Норма адміністративного права - загальнообов’язкове правило поведінки, яке встановлено або санкціоноване державною з метою забезпечення публічних прав і свобод людини й громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави та захищене від порушення засобами державного примусу.

Інститут адміністративного права - сукупність норм адмі­ністративного права, що регулює однорідні чи близькі суспільні відносини.

Підгалузь адміністративного права - сукупність інститу­тів і норм адміністративного права, пов’язаних спільною метою юридичного регулювання.

Серед провідних учених-адміністративістів продовжується дискусія щодо зовнішнього формального опису системи адміні­стративного права. При цьому домінують три основні погляди:

1) система адміністративного права складається із загальної та спеціальної частин;

2) адміністративне право поділяється на «Загальне адміністра­тивне право» та «Особливе адміністративне право»;

3) адміністративне право поділяється на «Загальне адміністра­тивне право», «Особливе адміністративне право» та «Спеціальне адміністративне право»;

Уважається, що перший варіант розуміння системи адміністра­тивного права дістався у спадок від минулої епохи, коли одним з основних джерел адміністративного права був КУпАП, що поділя­ється на «загальну» на «особливу» частини.

Поділ на Загальне й Особливе право в новітнє вітчизняне адмі­ністративне право України було запозичено з адміністративного права ФРН.

Німецький вчений у галузі адміністративного права Х. Маурер зміст загального адміністративного права формує із семи розділів:

1) публічна адміністрація й адміністративне право (поняття публіч­ної адміністрації; історія адміністративного права; поняття адміні­стративного права; адміністративне право як складова публічного права; джерела адміністративного права); 2) основні поняття адміні­стративного права (принцип верховенства права; адміністративний розсуд у діяльності публічної адміністрації; суб’єктивне публічне право та адміністративно-правові відносини; 3) адміністратив­ний акт як форма адміністративної діяльності; 4) інші форми адмі­ністративної діяльності (указ, постанова, угода, план, адміністра­тивно-приватні акти, електронне врядування); 5) адміністративна процедура та адміністративне виконання; 6) адміністративна орга­нізація (адміністративні органи влади; внутрішня організація адмі­ністративних органів; пряме державне управління; опосередкована публічна адміністрація; адміністративне регулювання); 7) право державної компенсації - відповідальність публічної адміністрації за порушення прав і законних інтересів приватних осіб та процедури відновлення порушених прав приватних суб’єктів права¹.

Особливе адміністративне право є комплексним утворен­ням, у межах якого об’єднано підгалузі адміністративного права. Особливість цих підгалузей полягає в тому, що вони є залеж­ними від загального адміністративного права. Кожна з них регу­лює порядок реалізації публічною адміністрацією окремої галузі (сфери) публічного адміністрування. Перелік підгалузей, які утво­рюють зміст особливого адміністративного права, є відкритим. Розширення кількості функцій, які покладаються на публічну адмі­ністрацію, призводить до появи нових підгалузей особливого адмі­ністративного права^{[38] [39].}

В умовах сьогодення визнано, що складниками Особливого адміністративного права є: адміністративно-деліктне право, службове право та поліцейське право (адміністративна діяль­ність поліції).

Деякі вчені додатково до змісту Особливого адміністративного права відносять: адміністративно-господарське право; екологічне право, енергетичне право; інфраструктурне право; митне право; муніципальне право; податкове право; захист від надзвичайних ситуацій; право соціального захисту; спортивне право^[40].

Утверджуючи в національній доктрині адміністративного права поділ на Загальне й Особливе, вчені-адміністративісти об’єктивно постали перед потребою сформувати Спеціальне адміністративне право, до змісту якого включається специфіка публічного адміністрування в окремих відносно відособлених сферах суспільних відносини, зокрема: публічне адміністрування у сфері юстиції; публічне адміністрування у сфері економіки; публічне адміністрування у сфері охорони здоров’я.

Таким чином, система сучасного адміністративного України як галузі правознавства об'єктивно складається із Загального, Особливого та Спеціального адміністративного права.

При цьому потрібно зазначити, що зміст адміністративного права як начальної дисципліни й науки виходить за межі змісту адміністративного права як галузі. Причиною першого є те, що в умовах самоврядування вищих навчальних закладів науко­во-педагогічні працівники формують авторські програми з одно­йменної дисципліни з урахуванням традицій і специфічних умов навчання у відповідному начальному закладі.

Що стосується сфери впливу науки адміністративного права, то вона є найширшою та наповнює всю юридичну матерію суспільства, якщо там об’єктивно неможливо обійтися без втру­чання суб’єкта публічної адміністрації для захисту прав, свобод і законних інтересів приватних осіб або забезпечення публічного інтересу держави й суспільства в цілому.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає зміст публічного адміністрування як форми реалізації публічної влади?

2.

3. Хто належить до суб'єктів публічного адміністрування?

4. У чому полягає зміст і сутність публічного інтересу?

5. Здійсніть відмежування публічного інтересу від приватного.

6. У чому полягає призначення (мета і завдання) адміністра­тивного права?

7. Назвіть відносини, що складають предмет адміністратив­ного права.

8. Здійсніть відмежування адміністративного права від цивіль­ного.

9. Яку структуру має адміністративне право?

10. Назвіть підгалузі, які входять до особливого адміністратив­ного права.

Література для поглибленого вивчення

1. Авер'янов В. Людиноцентристська ідеологія як основа реформування українського адміністративного права в умовах інтеграційного процесу. http://radnuk.info/pidrychnuku/493-stetse nko/21414-2012-06-20-10-58-46.html

2. Авер'янов В. та ін. Виконавча влада і адміністративне право. Київ: Ін Юре, 2002. С. 77.

3. Гриценко І., Мельник Р., Пухтецька А. та ін. Загальне адміні­стративне право: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2017. 566 с.

4. Галунько В. Публічний інтерес в адміністративному прав. Форум права. 2010. №4. С. 178-182.

5. Мельник Р., Бевзенко Р. Загальне адміністративне право: навчальний посібник. Київ: Ваіте, 2014. 376 с.

6. Галунько В., Курило В., Короєд С. та ін. Адміністративне право України. Т.1. Загальне адміністративне право. Херсон: Грінь Д.С., 2015. 272 с. http://sipl.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/