Порядок застосування дисциплінарних стягнень

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплі­нарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здій­снюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного ста­туту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стя­гнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцей­ського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (під­розділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським.

Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння полі­цейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпи­су, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долуче­ної до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це скла­дається акт довільної форми, що підписується працівником кадро­вого підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з поса­ди, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО (УКЗ ГУНП).

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дис­циплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалі­зації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Розгляд рапорту про незгоду з дисци­плінарним стягненням здійснюється протягом 30 календарних днів із дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейсько­го, не були враховані під час проведення службового розслідування та під час прийняття рішення про застосування до нього дисципліна­рного стягнення.

У разі підтвердження фактів, викладених у рапорті, керівник, який здійснює його розгляд, зобов’язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та вирішити питання про притягнення до від­повідальності осіб, винних у вчиненні порушень.

Про результати розгляду рапорту уповноважений керівник пи­сьмово інформує поліцейського, який подав скаргу.

У разі поновлення порушених прав поліцейського у судовому порядку вищий керівник зобов’язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та притягти до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень. Після закінчення проведення службового розс­лідування оригінал висновку службового розслідування та матеріа­ли службового розслідування, сформовані у справу, а також копія наказу про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) передаються до канцелярії (секретаріату) органу (підрозділу, за­кладу, установи) поліції, ЗВО, в якому проходить службу голова дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування.

Строк зберігання матеріалів службового розслідування (спра­ви) встановлюється відповідно до чинного законодавства України. Копії висновків службових розслідувань, під час проведення яких установлено факти порушення поліцейськими службової дисциплі­ни, та копії наказів про застосування до поліцейських дисциплінар­них стягнень протягом 3 робочих днів з дати затвердження (підпи­сання) надсилаються до підрозділів кадрового забезпечення (служ­би персоналу) для обліку, узагальнення та долучення до особових справ поліцейських.

Засвідчені копії висновків службових розслідувань, проведених за фактами:

- повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі іншого факту або якщо за його резуль­татами не було встановлено дисциплінарного проступку;

- надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо прове­дення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'яза­ного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

- недотримання підстав та порядку застосування або викори­стання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізично­го впливу;

- недотримання норм кримінального процесуального зако­нодавства України під час проведення досудового розслідування;

- приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кри­мінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі полі­цейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафі­ксовані ним у встановленому законодавством України порядку, під­розділами кадрового забезпечення територіальних органів поліції, закладів та установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, та наказів про застосування до поліцейських дисцип­лінарних стягнень (за наявності) у 5-денний строк після затвер­дження надсилаються до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України для вивчення та узагальнення.

У разі засудження, звільнення від кримінальної відповідальності поліцейського або закриття кримінального провадження, прова­дження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо службове розслідування щодо такого поліцейського проводилося за відомостями про порушення ним службової дисцип­ліни, що призвело до відкриття органами досудового розслідування кримінального провадження або складання спеціально уповноваже­ними суб'єктами у сфері протидії корупції протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, до матеріалів службового розслідування долучається копія відповідного вироку (ухвали, постанови) суду, постанови слідчого (прокурора), що набрали законної сили, а копія відповідного документа протягом 3 робочих днів з моменту отримання надсилається до Департамен­ту кадрового забезпечення Національної поліції України.

У разі порушення службової дисципліни з боку державних службовців, які займають посади державної служби усіх категорій, проводиться дисциплінарне провадження. У ГУНП в Харківській області створена постійно діюча дисциплінарна комісія. Всі матері­али відносно порушення службової дисципліни державних службо­вців необхідно направляти до ГУНП в області.

Питання для самоконтролю

1. Поняття дисциплінарного проступку.

2. Що є підставами для проведення службового розслідування?

3. Охарактеризуйте підстави та порядок формування дисциплі­нарних комісій.

4. Які обов’язкові вимоги до особового складу дисциплінарної комісії?

5. Строки проведення службового розслідування.

6. Порядок проведення службових розслідувань.

7. Оформлення матеріалів службового розслідування.

8. Порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Тестові завдання

1. Неналежне виконання обов’язків поліцейським є:

а) дисциплінарним злочином;

б) кримінальним проступком;

в) дисциплінарним стягненням;

г) дисциплінарним проступком.

2. Службове розслідування - це:

а) діяльність уповноважених органів та працівників органів по­ліції щодо підтвердження/спростування існування самого факту порушення, встановлення особи, яка його вчинила, ступеня винності особи, яка вчинила цей проступок;

б) діяльність органів досудового розслідування щодо визна­чення усіх обставин злочину в рамках чинного законодавства;

в) урегульована кримінальним законодавством діяльність ор­ганів досудового розслідування та інших уповноважених осіб щодо розкриття злочину та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності;

г) діяльність уповноважених поліцейських, яка спрямована на виявлення дисциплінарних проступків, визначення винуватості осіб у злочинних діяннях та притягнення їх до визначеної законом відповідальності.

3. Порядок проведення службових розслідувань у Націона­льній поліції затверджено:

а) Дисциплінарним статутом Національної поліції Україні;

б) Законом України «Про Національну поліції»;

в) Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230;

г) Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.

4. Діяльність дисциплінарної комісії під час проведення службових розслідувань не спрямована на:

а) збирання, перевірку та оцінку матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок;

б) часткове та суб’єктивне з’ясування всіх обставин учинення дисциплінарного проступку;

в) установлення причин і умов учинення дисциплінарного про­ступку;

г) підготовку пропозицій щодо усунення причин учинення ди­сциплінарних проступків.

5. Підставою для видання ухвали про призначення службо­вого розслідування є такі дані:

а) внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відо­мостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

б) недотримання підстав та порядку застосування або викори­стання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізично­го впливу;

в) розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

г) таких підстав не існує.

6. Який порядок проведення службового розслідування у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, матеріали про яке надійшли до підрозділу, де проходить служ­бу особа:

а) службове розслідування проводиться на загальних засадах;

б) до складу дисциплінарної комісії повинен бути включений поліцейський, який склав адміністративні матеріали щодо вчине­ного правопорушення;

в) службове розслідування не призначається;

г) таке службове розслідування не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, адже за одне ді­яння може бути лише один вид відповідальності.

7. Положення про дисциплінарні комісії затверджено:

а) Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893;

б) Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395;

в) Наказом МВС України від 11.03.2017 № 930;

г) Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

8. Яка мінімальна кількість членів дисциплінарної комісії:

а) 2;

б) 3;

в) 3 і голова комісії;

г) нормативно не визначено, але кількість обумовлена необхід­ністю проведення відповідних дій під час розслідування.

9. До складу комісії можуть включатися:

а) працівники Міністерства внутрішніх справ України із числа ка­ндидатур, запропонованих міністром внутрішніх справ України, у ви­падках проведення службових розслідувань щодо заступників керів­ника територіального органу Національної поліції України чи керівни­ків структурних підрозділів територіальних органів Національної по­ліції України;

б) представники громадськості без будь-яких вимог до них;

в) представники відділу комплектування підрозділів кадрового забезпечення Національної поліції України у випадках проведення службових розслідувань за відомостями про скоєння поліцейським діяння, що містить ознаки дисциплінарного проступку та призвело до самогубства або спроби самогубства поліцейського;

г) представники підрозділів документального забезпечення Національної поліції України у випадках проведення службових розслідувань за фактами розголошення службової інформації, крім інформації, яка не пов'язана з охороною державної таємниці, та спеціальної інформації, втрати (викрадення), пошкодження вида­них поліцейському печаток, штампів і бланків.

10. Яка максимальна кількість представників громадськос­ті може бути залучена до складу дисциплінарної комісії:

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5.