Висновки до розділу 2

1. Проаналізовано різні підходи щодо єдності соціального і біологічного у становленні особи злочинця. Визначено роль впливу соціуму на формування статі. Суспільство визначає умови не тільки соціального, а й біологічного вдосконалення людини.

2. Розроблено модель співвідношення біологічних та соціальних характеристик особистості жінки, яка вчинила насильницький злочин крізь призму поняття «ґендер». Встановлено, що застосовуючи різні форми злочинного насильства, жінка не тільки виступає проти суспільства, але і деформує власну природу, порушує в собі гармонію біологічного і соціального начал. Біологічні відмінності трансформуються в соціальні поведінкові прояви, які в свою чергу можуть виконувати роль причини злочинного діяння. У такому розумінні бути чоловіком чи жінкою означає не володіти певними природними якостями, а виконувати певні ролі у суспільстві.

3. Відмічено, що стрімкий розвиток фемінізації та соціальні перетворення в сучасному суспільстві призводять до певних змін в ґендерній типології поведінкових проявів. Зокрема, змінюється психологія жінок, виникає прагнення виконувати функції чоловіків, спостерігаються негативні тенденції щодо якісних змін жіночого кримінального насильства.

4. Існуючу в кримінології класифікацію мотивів злочинів пропонується доповнити мотивом ґендерної нетерпимості, під яким пропонується розуміти упереджене ставлення до представників іншої статі, надання переваги однієї статі над іншою.

5.

6. Встановлено, що крім мас-медіа, свій власний соціальний і психологічний внесок у популяризацію ідей жіночої агресивності вносить сучасний кінематограф, де героїня показується таким же бійцем, як і чоловік: вона стріляє з багатьох видів зброї, займається такими ж видами спорту, володіє різними єдиноборствами. Зрештою не тільки глядач поступово звикає спокійно сприймати екранний образ жінки-кілера, переносячи свої віртуальні відчуття і переживання в реальний світ, а й сама психологія жінки та її світогляд починають видозмінюватися: жіноче єство поступається місцем різним проявам жорстокості, агресивності та насильства.

7. Аналіз детермінації жіночого тероризму свідчить про те, що виникнення і існування даного феномена обумовлено безліччю факторів. Серед найбільш вагомих причин є залежність жінки від чоловіка. Подібне часто відбувається в мусульманських країнах, де жіноча покірність чоловікові є елементом культурних традицій, які формувалися віками. В результаті, стереотип залежності від чоловіка, закріплений в свідомості жінки, стає стійкою рисою її особистості, особливо, коли це підтримується соціальними очікуваннями. Тому для того, щоб знизити загрозу, яка несе в собі терористка-смертниця, необхідні узгоджені дії в соціально-економічній сфері та ЗМІ, сфері культури та освіти, а також у сфері формування громадської думки.

8. В результаті дослідження відмічена певна специфіка механізму мотивації у чоловіків та у жінок. Встановлено, що чинники, які формують злочинну мотивацію у осіб чоловічої та жіночої статі можуть бути однаковими, проте відрізняється саме процес сприйняття цих чинників (наприклад, конкретні життєві ситуації можуть зовсім по-різному впливати на чоловіків та жінок). Тобто, біологічна відмінність між чоловіком та жінкою по-різному проявляється в їхній поведінці, в тому числі і злочинній поведінці. Крім того, сфери прояву соціальної і кримінальної активності чоловіка та жінки можуть відрізнятися в залежності від особливостей їхньої природи. Практика ж справ, які потребують любові і терпіння мимоволі і за необхідності витісняють ті звички і нахили, які можуть сприяти вчиненню злочину.

9. Стверджується, що одні й ті ж сприятливі умови для вчинення злочину на різних осіб діють неоднаково, оскільки у кожної людини індивідуальний стан волі та свідомості, які формуються впродовж усього життя, взаємодіючи з навколишнім середовищем.