Відповідальність нотаріуса за порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

З метою забезпечення реалізації вимог ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиван­ню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуван­ню тероризму» щодо здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, державне ре­гулювання і нагляд за якими здійснює Міністерство юстиції України, шляхом проведення планових та позапланових пере­вірок, зокрема виїзних, Міністерством юстиції України Нака­зом від 29 вересня 2011 р.

13 травня 2015 року Міністерством юстиції України за № 673/5 прийнято новий Порядок проведення перевірок Мі­ністерством юстиції України та його територіальними органа­ми суб'єктів первинного фінансового моніторингу.

Дія вказаного Порядку, як і попереднього, поширюєть­ся на нотаріусів, адвокатів, адвокатські бюро та об'єднання; суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових право­відносин), у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону.

Мін'юст, а також, за його дорученням, Головне терито­ріальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Ав­тономній Республіці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - управ­ління юстиції) мають право здійснювати планові та позапла­нові перевірки, а також безвиїзні та виїзні перевірки. Участь у планових та позапланових перевірках, зокрема виїзних, має (мають) право брати працівник(и) Держфінмоніторингу України.

Підставою для проведення Мін'юстом (управлінням юс­тиції) планової перевірки суб'єкта та/або його відокремлено­го підрозділу, зокрема нотаріуса, щодо дотримання вимог за­конодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (від­миванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінан­суванню тероризму, є внесення його до плану проведення перевірок на відповідний квартал, який затверджується нака­зом Мін'юсту.

Планова перевірка суб'єкта та/або його відокремленого підрозділу, зокрема нотаріуса, проводиться не частіше одного разу на три роки на підставі наказу Мін'юсту (управління юстиції).

Планова перевірка передбачає перевірку відповіднос­ті діяльності нотаріуса вимогам законодавства у сфері запо­бігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержа­них злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму протя­гом періоду, який підлягає перевірці. Планова перевірка про­водиться за весь або певний період діяльності суб'єкта та/ або відокремленого підрозділу, а питання, охоплені плановою перевіркою за певний період, не можуть стати об'єктом на­ступної перевірки.

Про проведення планової перевірки нотаріус повинен бути попередньо повідомлений Мін'юстом (управлінням юстиції) тільки рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за десять календарних днів (з моменту отримання нотаріусом повідомлення) до початку її проведення.

Повторна перевірка питань, які перевірялись, проводить­ся лише за рішенням суду або за постановою слідчого у кримі­нальному провадженні.

Перевірка здійснюється робочою групою (не менше як 2 особи), до складу якої можуть входити: працівники централь­ного апарату Мін'юсту та його територіальних органів, управ­лінь юстиції, а також працівники Держфінмоніторингу.

Для проведення виїзної перевірки видається посвідчен­ня на право проведення перевірки за встановленою формою, яке підписується міністром юстиції України або начальником відповідного управління юстиції. У разі відсутності міністра юстиції України або начальника відповідного управління юс­тиції посвідчення підписується особами, які виконують їхні обов'язки.

Перевірка призначається на строк, необхідний для забез­печення своєчасного та в повному обсязі її проведення, але не більше ніж на 7 робочих днів. У разі потреби за обґрунтованим письмовим зверненням керівника робочої групи строк про­ведення перевірки може бути продовжений міністром юсти­ції України або начальником відповідного управління юстиції, але не більше ніж на 5 робочих днів.

Облік виданих посвідчень ведеться за місцем їх видачі та реєструється в Журналі обліку посвідчень на право проведен­ня перевірок.

Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту за період, що підлягає перевірці, та за окремими питаннями. З метою реалізації наказу Мін'юсту про проведення позапланової перевірки управлінням юстиції видається від­повідний наказ.

Позапланова перевірка проводиться без попереднього по­відомлення суб'єкта та/або його відокремленого підрозділу за наявності хоча б однієї з таких підстав: письмового повідо­млення органів державної влади та місцевого самоврядуван­ня про ознаки порушення суб'єктом та/або його відокремле­ним підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочин­ним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню роз­повсюдження зброї масового знищення; виявлення за резуль­татами безвиїзної перевірки фактів порушення суб'єктом та/ або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) дохо­дів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню терориз­му та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищен­ня; за ініціативою Держфінмоніторингу у разі безпосередньо­го виявлення ним ознак порушення суб'єктом та/або його від­окремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобі­гання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержа­них злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансу­ванню розповсюдження зброї масового знищення під час його діяльності; виявлення нових документів (обставин), що не були відомі й не могли бути відомі під час проведення плано­вої перевірки та можуть вплинути на висновки за результата­ми планової перевірки.

За результатами планових і позапланових перевірок робо­ча група складає у двох примірниках Акт перевірки дотриман­ня вимог законодавства у сфері запобігання та протидії лега­лізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за встановленою формою.

Один із примірників акта перевірки під особистий під­пис вручається нотаріусу, другий примірник зберігається в Мін'юсті (управлінні юстиції).

Акт перевірки не пізніше наступного робочого дня з дати його підписання реєструється в Журналі обліку результатів перевірок, що зберігається в Мін'юсті (управлінні юстиції). Зауважуємо, що матеріали позапланових перевірок, проведе­них за дорученням Мін'юсту України, надсилаються відповід­ними управліннями юстиції до Мін'юсту України протягом 10 календарних днів після їх проведення.

Нотаріус може оскаржити дії членів робочої групи міні­стру юстиції України (начальнику відповідного управління юстиції).

Нотаріуси як суб'єкти первинного фінансового моніторин­гу є відповідальними за проведення фінансового моніторингу, а у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність згідно зі законом. За ст. 24 Закону України «Про запобіган­ня та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуван­ню розповсюдження зброї масового знищення», особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та про­тидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочиним шляхом, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно- правову відповідальність згідно зі законом, а також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності у ви­гляді анулювання ліцензії або іншого спеціального дозволу відповідно до закону, а юридичні особи, які здійснювали фі­нансові операції з легалізації (відмивання) доходів або фінан­сували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2010 р. №2340/5 було затверджено Порядок розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) до­ходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій.

Датою порушення провадження у справі про невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства у сфері фінансо­вого моніторингу є дата підписання Акта перевірки.

У випадку коли факти невиконання (неналежного вико­нання) вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії лега­лізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, викладаються в різних актах пере­вірки, датою порушення провадження у справі про невиконан­ня (неналежне виконання) вимог Закону та/або нормативно- правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, є дата складання останнього акта перевірки, яким виявлені порушення.

Акт перевірки нотаріуса, документи, які підтверджують факти порушень вимог законодавства у сфері фінансового мо­ніторингу, заперечення до Акта перевірки (за наявності) та інші матеріали перевірки подаються для розгляду та прийнят­тя відповідного рішення комісією Мін'юсту (управління юсти­ції) з питань застосування санкцій за порушення вимог зако­нодавства у сфері фінансового моніторингу.

Справа про невиконання (неналежне виконання) вимог Закону та (або) нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, розглядаєть­ся за участю нотаріуса та (або) представника. Повноваження представника нотаріуса засвідчуються довіреністю, оригінал або засвідчена копія якої долучається до матеріалів справи.

Мін'юст (управління юстиції) повідомляє нотаріуса про дату та час розгляду справи про порушення вимог законодав­ства у сфері фінансового моніторингу не пізніше ніж за 15 ка­лендарних днів до дати її розгляду.

Підставою для перенесення розгляду справи на іншу дату є надходження до Мін'юсту письмового повідомлення про від­сутність у нотаріуса можливості бути присутнім під час роз­гляду справи з поважних причин (хвороби, відрядження тощо) та клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату. До повідомлення додається відповідний документ. Таке по­відомлення повинно надійти до Мін'юсту (управління юсти­ції) не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку розгля­ду відповідної справи. За наявності обставин, Комісія Мін'юсту (управління юстиції) переносить розгляд справи, про що по­відомляє нотаріуса. При цьому перебіг строків провадження у справі про порушення вимог законодавства у сфері фінансо­вого моніторингу призупиняється до дати наступного розгля­ду справи за участю нотаріуса чи його керівника та (або) пред­ставника.

Нез'явлення нотаріуса та (або) представника нотаріуса, якщо про дату розгляду справи вони були повідомлені у встановленому порядку (що підтверджується відповідним документом про вручення повідомлення), не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

Санкції до нотаріусів застосовуються Мін'юстом/управ- лінням юстиції протягом шести місяців з дня виявлення пору­шення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Рішення про застосування санкцій за вчинене порушення приймається Комісією Мін'юсту (управління юстиції).

За результатами розгляду матеріалів справи про порушен­ня вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері фінан­сового моніторингу, Комісія Мін'юсту (управління юстиції) у строк до двох місяців після порушення провадження у спра­ві приймає рішення про застосування санкцій до нотаріуса або про закриття провадження у справі, яке оформлюється відпо­відною постановою.

Підставами закриття провадження у справі є: установлен­ня Комісією Мін'юсту (управління юстиції) під час розгляду справи факту відсутності порушень суб'єктом (нотаріусом) ви­мог законодавства у сфері фінансового моніторингу; непри­йняття Комісією Мін'юсту (управління юстиції) рішення за ре­зультатами розгляду матеріалів справи про невиконання (не­належне виконання) вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу протягом строку, встановленого пунктом 18 вка­заного Порядку.

Штрафні санкції за невиконання (неналежне виконання) нотаріусом вимог законодавства у сфері фінансового моніто­рингу застосовуються у таких випадках та розмірах:

1) за порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації, вивчення клієнтів (осіб) у випадках, передбачених законодав­ством, - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів, які не є юридичними особами, - у роз­мірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

2) за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушен­ня порядку реєстрації фінансових операцій, що за законодав­ством підлягають фінансовому моніторингу, - у розмірі до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян);

3) за неподання, несвоєчасне подання, порушення поряд­ку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законо­давством, - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів, які не є юридичними особа­ми, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

4) за порушення порядку зупинення фінансової (фінансо­вих) операції (операцій) - у розмірі до 2000 неоподатковува­них мінімумів доходів громадян (для суб'єктів, які не є юри­дичними особами, - у розмірі до 200 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян);

5) за неподання, подання не в повному обсязі, подання не­достовірної інформації (документів), подання копій докумен­тів, у яких неможливо прочитати всі написані в них відомос­ті, на запит Мін'юсту (управління юстиції), необхідних для виконання ним функцій з державного регулювання і нагля­ду відповідно до вказаного Закону, або втрату документів (зо­крема інформації про рахунки або активи) - у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів, які не є юридичними особами, - у розмірі до 200 неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян);

6) за порушення обов'язків, установлених законодавством у сфері фінансового моніторингу та не зазначених в абзацах другому - шостому цього пункту, - у розмірі до 300 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян (для суб'єктів, які не є юридичними особами, - у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При визначенні розміру штрафу враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки. У разі виявлення двох і більше будь-яких повторних порушень, вчинених суб'єктом, до нього додатково може бути застосовано санкцію у вигляді анулювання спеціального дозволу на право провадження пев­ного виду діяльності.

Повторне (протягом року) порушення суб'єктами фі­нансового моніторингу - юридичними особами або громадя­нами, які є суб'єктами підприємницької діяльності, вимог За­кону та (або) нормативно-правових актів, що регулюють ді­яльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуван­ню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масо­вого знищення, тягне за собою накладення штрафу в розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб’єктами підприємницької діяльності, - у роз­мірі до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У разі вчинення нотаріусом двох або більше порушень (зо­крема повторних порушень) вимог законодавства, що регулює діяльність у зазначеній сфері, штрафні санкції накладаються в межах більшого розміру штрафу, встановленого за вид пору­шення з числа вчинених.

Постанова про застосування штрафних санкцій набирає чинності з дати її прийняття.

Постанова про застосування штрафних санкцій або про закриття провадження у справі вручається нотаріусу (його уповноваженому представнику) або надсилається за місце­знаходженням нотаріуса рекомендованим листом з повідо­мленням про вручення не пізніше десяти робочих днів з дня її винесення.

Постанова про застосування штрафних санкцій підлягає виконанню нотаріусом протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня її отримання, про що письмово повідомляється відповідно Мін’юст (управління юстиції).

Після перерахування суми штрафу нотаріус надсилає від­повідно Мін’юсту (управлінню юстиції) копію квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. Зазначена копія документа підшивається до справи.

У разі невиконання нотаріусом постанови про застосуван­ня штрафних санкцій у встановлений строк постанова переда­ється Мін’юстом (управлінням юстиції) до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

Оскарження постанови про застосування штрафних санк­цій здійснюється в судовому порядку виключно з метою вста­новлення законності прийняття зазначеної постанови та не зупиняє виконання нотаріусом застосованої санкції.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2010 р. №2336/5 було затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

12 березня 2016 р. Наказом Міністерства юстиції України № 672/5 затверджено нову Інструкцію з оформлення мате­ріалів про адміністративні правопорушення, яка регулює по­рядок складання уповноваженими на те відповідними посадо­вими особами та подання органам, уповноваженим розгляда­ти справи про адміністративні правопорушення, протоколів та матеріалів про адміністративні правопорушення, перед­бачені статтями 166-9 та 188-34 Кодексу України про адміні­стративні правопорушення (далі - КУпАП).

Протоколи про адміністративні правопорушення, перед­бачені статтями 166-9 та 188-34 КУпАП, складаються уповно­важеними на те посадовими особами Мін'юсту, управлінь юс­тиції, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за со­бою, відповідно до закону, кримінальної відповідальності.

Протокол підписується уповноваженою посадовою осо­бою та особою, щодо якої складається протокол про адміні­стративне правопорушення, а також може підписуватись свід­ками та потерпілими у випадку їх наявності.

У разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний за­пис. Особа, щодо якої складається протокол про адміністра­тивне правопорушення, має право викласти мотиви своєї від­мови від його підписання.

До протоколу долучаються копії (фотокопії) документів, що підтверджують факт вчинення адміністративного право­порушення.

Складений протокол та інші матеріали, що підтверджу­ють факт вчинення адміністративного правопорушення, фор­муються у справу. Справа про адміністративне правопорушен­ня разом зі супровідним листом Мін'юсту (управлінню юсти­ції) направляється до районного (міського, районного у місті, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення склада­ється у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, щодо якої він був складений.

Справи про адміністративні правопорушення, передбаче­ні статтею 166-9, частиною 6 статті 166-11 та статтею 188-34 КУпАП, розглядаються суддями місцевих судів, відповідно до статті 221 КУпАП.

Оформлення матеріалів про адміністративне право­порушення забезпечує уповноважена посадова особа, яка склала протокол. Протокол не пізніше наступного дня після його складання реєструється уповноваженою посадовою осо­бою у Журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення, сторінки якого повинні бути прошнуровані та пронумеровані, а також скріплені печаткою Мін'юсту, управління юстиції.

Облік протоколів проводиться в межах кожного календар­ного року окремо та має серію і номер. Облік видачі бланків протоколів ведеться в Журналі видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення.

Доцільно зауважити, що, відповідно до статті 8 Закону України «Про нотаріат», подання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ін­формації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінан­суванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не є порушенням нотаріальної таємниці.

Законодавцем наголошено на тому, що нотаріус не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кри­мінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері за­побігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одер­жаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінан­суванню розповсюдження зброї масового знищення, інформа­ції про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

5.4.