7.1. Джерела і методи фінансування

Управління капіталом - це управління структурою й вартістю джерел фінансування (пасивів) з метою підвищення рентабельності власного капіталу й здатності підприємства виплачувати прибуток кредиторам і співвласникам (акціонерам) підприємства.

Джерела фінансування, або пасиви підприємства, мають різну ціну залежно від шляхів їхнього залучення.

По приналежності підприємству виділяють власний і позиковий капітал: власний капітал (BK) характеризує джерела фінансування, що належать підприємству на правах власності;

позиковий капітал (ПК) показує обсяг зобов\'язань підприємства, тобто фінансових ресурсів, які притягнуті їм на зворотній основі.

Ціна джерела фінансування або, іншими словами, вартість капіталу виміряють відсотковою ставкою, яку потрібно платити інвесторам, що вкладають капітал у підприємство.

У загальному вигляді всі джерела фінансування можна розділити на дві групи:

внутрішнє фінансування - це використання BK, який за джерелами формування має наступну структуру:

- внески засновників: статутний капітал, емісійний дохід;

- амортизація;

- пожертвування, благодійні внески, цільове фінансування;

- резерви і фонди: резервний капітал, додатковий капітал, нерозподілений прибуток.

зовнішнє фінансування за джерелами формування має наступну структуру:

- облігаційні позики;

- банківські кредити;

- комерційні кредити;

- державні кредити;

- «спонтанне фінансування або кредиторська заборгованість.

Зовнішнє фінансування може бути не лише позиковим, але і формувати BK підприємства в процесі додаткової (вторинної) емісії акцій.

Розглянемо принципові відмінності між BK і ПК (табл. 7.1).

У процесі функціонування підприємства використовують чотири основних способи фінансування (табл. 7.2). Вони, в основному, пов\'язані із зовнішніми джерелами.

Внутрішнє фінансування засноване на використанні власних фінансових ресурсів (амортизація і прибуток) і має забезпечити процеси самооплатності і самофінансування.

7.2.