<<
>>

Фінансування.

Головною відмінністю матеріального забезпечення охоронних органів гетьманської держави від періоду Тимчасового уряду і Центральної Ради було централізоване фінансування їхніх потреб.

Кошти на утримання і діяльність усіх вартових підрозділів надходили з державної скарбниці, тобто з бюджету держави. Суми коштів за поданням МВС схвалювалися Радою Міністрів і затверджувалися гетьманом. Такий порядок фінансування Державної варти був встановлений з 1 липня.

Протягом травня – червня вартові потреби покривалися за рахунок державного кредиту 10 млн крб., відкритого МВС постановою Ради Міністрів від 13 травня 1918 р. 98. 7 липня гетьман затвердив постанову, згідно з якою розпочалось щомісячне авансування на вартову діяльність: 9 млн. крб. розподілялися по губерніях з розрахунку 1 млн. крб. кожній. Заборгованість міліції з початку 1918 р. було ліквідовано за рахунок міст і земств, на балансі яких вона раніше перебувала, про що губернські старости і міські отамани отримали обіжник директора ДДВ від 21 липня. У цьому документі від імені міністра внутрішніх справ також передбачалось не пізніше 5 серпня складати кошториси видатків на подальше утримання Державної варти з поясненням, посилаючись на закон, доцільності сум з кожної статті. Кошториси планувалися на термін 6 місяців (з 1 липня до 31 грудня) за встановленим зразком 99.

Отримавши кошториси видатків із місцевих органів, ДДВ склав загальний кошторис, в якому окремо передбачалось утримання особового складу департаменту і всіх структурних підрозділів варти, а також канцелярські і господарські витрати ДДВ, управлінь губернських, повітових і залізничної варти. Його показники увійшли до « Загального зводу проекту розпису держаних прибутків та видатків України на 1918 р.» Витрати департаменту варти, що становили 3 млн 193 498 крб., було включено до статті «Утримання центральних установ МВС». Утримання місцевих установ ДВ фінансувалося за окремою статтею у розмірі 167 млн 277 721 крб.

Спеціальна стаття передбачала 17 млн 101 644 крб. «різних видатків на потреби Державної варти» 100.

У «Кошторисі видатків МВС на 1918 р.» було зроблено пояснення зазначених статей загальнодержавного фінансового зводу. Так, на грошові виплати урядовцям ДДВ передбачалося 532 494 крб., службовцям управлінь міської і повітової варти – 4 млн 978 500 крб., особовому складу загальної варти – 110 млн 773 321 крб., залізничної варти – 4 млн 811 200 крб., кордонних пунктів – 619 тис. крб., воякам резервних сотень і дивізіонів – 34 млн 423 тис. крб. Канцелярські і господарські видатки варти визначалися у розмірі: загальної варти – 7 млн 790 700 крб., залізничної – 56 тис. крб., кордонної – 19 тис. крб. Цільовим призначенням виділялися кошти на ремонт зброї резервних сотень – 15 тис. крб., єдину форму одягу для кордонних вартових – 192 тис. крб., влаштування кордонних пунктів – 36 тис. крб.

Витрати на освідомчу і карно-розшукову варту зводилися до окремого п’ятого параграфу, який являв собою розпис статті державного бюджету «Різні видатки на вартові потреби». Тут планувалося 12 млн 948 800 крб. на утримання карно-розшукової варти. З них 10 млн 581 300 крб. складала оплата штатним службовцям у губерніях, градоначальствах і повітах, 1 млн 735 тис. крб. – на канцелярські і господарські витрати відділів і відділень, 632 500 крб. – видатки на кримінальну розвідку. Асигнування за останньою статтею видатків здійснювалися за «Тимчасовим розписом норм для розрахунку кредитів карно-розвідчої варти», надрукованим у «Державному вістнику» 22 серпня 1918 р. Розвідувальні видатки на рік розподілялися між місцевими карно-розшуковими інституціями таким чином: губернський відділ – 15 000 крб., відділ столичного отамана – 50 000 крб., одеського – 40 000 крб., миколаївського – 20 000 крб., повітове відділення – 10 000 крб., відділення у заштатному місті – 2 000 крб.

У Кошторисі потреби освідомчої варти визначалися сумою 4 млн 152 844 крб. під артикулом «Видатки, непідлежні оголошенню» 101.

Їхній розрахунок здійснювався в окремому кошторисі, що був таємним. З ним працювало обмежене коло осіб: міністр внутрішніх справ, директор ДДВ, начальник освідомчого відділу, урядовець з особливих доручень, старший діловод, бухгалтер, обліковець (усі з освідомчого відділу ДДВ). Про кредити за статтями цього кошторису щомісячно належало звітувати в департамент варти. У таємному діловодстві начальники відділів залишали відповідні фінансові документи, які пояснювали витрати. Куди ж витрачалися ці гроші? Візьмемо для прикладу «Відомость таємних витрат начальників освідомчих відділів при губернських старостах і міських отаманах» 102.

Найменування витрат На місяць На рік
1. На таємну агентуру 25 тис. 300 тис.
2. Наймання доглядових агентів (філерів) 24 тис. 288 тис.
3. Витратні кошти відділів 9, 6 тис. 115, 2 тис.
4. Службові роз\'їзди філерів 2 тис. 24 тис.
5. Наймання конспіративних квартир 1, 5 тис. 18 тис.
6. Роз\'їзди:
Начальникам відділів 300 3, 6 тис.
Старшим діловодам 125 1,5 тис.
Іншим урядовцям 500 6 тис.
7. Наймання приміщення, обігрів, освітлення 1,5 тис. 18 тис.
8. Поштово-телеграфні витрати 1 тис. 12 тис.
9. На непередбачені витрати 1 тис. 12 тис.
10. На господарчі потреби 200 2,4 тис
11. Улаштування відділів 15 тис.
12. Придбання цивільного одягу (одноразово):

Начальники відділів

3 тис.

Старші діловоди 2 тис.
Діловоди (6 осіб у відділі) 12 тис.
13. Додаткова платня для штатних службовців (25% додаток) 3945 47340
ВСЬОГО: 70 670 880 040

Під час повстання Директорії гетьманський уряд вдався до термінового позабюджетного фінансування варти.

15 листопада спеціальним наказом гетьмана МВС було асигновано 15 млн крб. «на збільшення окладів утримання Державної Варти», 19 листопада – 10 млн крб. «на цілі охорони громадського спокою», наступного дня – ще 40 млн. крб. «на утримання Державної Варти в листопаді і грудні», 60 млн крб. – «на авансування наперед» і 39 млн крб. – «на охорону громадського спокою» 103.

Отже, за гетьманату загалом на вартові потреби було витрачено приблизно 350 млн крб., що становило досить вагому частину всіх звичайних (4 млрд 265 млн 352 266 крб.) і надзвичайних – (1 млрд 81 млн 383 368 крб.) видатків Української Держави 104. З огляду на найменшу чисельність освідомчої варти можна зробити висновок, що цей підрозділ фінансувався найінтенсивніше. Це свідчить про те, що гетьманський уряд вважав державну безпеку пріоритетним напрямом охоронної діяльності. Привертає увагу відносна малокоштовність витрат на центральний апарат варти. Утримання особового складу місцевих інституцій складало основні бюджетні витрати на вартові потреби, що ілюструє досить оптимальну пропорційність чисельності керівної і виконавчої ланок ДВ.

<< | >>
Источник: Тимощук О.В.. Охоронний апарат Української Держави (квітень – грудень 1918 р.): Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ,2000. – 462 с.. 2000

Еще по теме Фінансування.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -