4.3. Проблеми фінансування малозабезпечених з бюджету

Визначення бідності у розвинутих країнах

Можна виділити різні підходи до визначення бідності:

американський;

європейський.

У. США, на відміну від Західної Європи, бідність розглядається як тимчасове явище, яке може бути викорінено (по відношенню до

Державні видатки як регулятори фінансово-економічних процесів у країні 43

безробітних, дітей у неблагополучних сім\'ях).

Позитивні наслідки бюджетного фінансування бідних

Цим забезпечується досягнення політичної стабільності у розвинутих країнах.

Дітям з малозабезпечених сімей, які мають певні здібності, державою створюються умови для продовження навчання у вищих навчальних закладах.

Медичне обслуговування охоплює всі верстви населення, в тому числі бідняків та членів їх сімей, стримуючи поширення інфекційних хвороб, СНІДу тощо.

Пенсіонерам забезпечується прийнятний рівень життя.

Про деякі особливості життя пенсіонерів у ФРН

Якщо в людини маленька пенсія, то вона одержить все необхідне від держави для гідного життя. Але перед цим соціальні працівники з\'ясовують, чи можуть такому пенсіонерові допомагати його діти. Якщо так, а вони не роблять цього добровільно, то їм доведеться виділяти частину коштів на утримання батьків примусово. Якщо діти не можуть цього зробити, то турботу про їхніх батьків беруть на себе держава і добродійні організації. Якщо пенсіонер не здатен самостійно себе обслуговувати, то йому призначаються помічники: хтось купує йому продукти, хтось готує їжу, купає його і пере білизну, супроводжує до лікаря або на прогулянку. Крім того, в Німеччині досить широка мережа так званих альтерегаймів для пенсіонерів (або пансіонатів).

Негативні наслідки бюджетного фінансування бідних

Організація управління трансфертними платежами є досить дорогою справою для державного бюджету. Так, у США в 1968 р., на ці платежі припадало 37% видатків федерального бюджету.

Сильна бюрократизація організації трансфертних платежів.

а) В США, в середині 80-х років у системі перерозподілу було зайнято близько 400 тис. державних службовців.

3.              Системи пенсійного забезпечення сприяли скороченню сукупної

4*

44

РОЗДІЛ 4

норми нагромадження населення (населення вкладало гроші не в акції промислових комплексів, а в пенсійні, медичні фонди тощо).

4.              Програми допомоги неповній сім\'ї (ПНСД) вели до розпаду

деяких сімей, оскільки:

сприяли уходу з сім\'ї безробітних батьків, щоб сім\'я могла отримувати допомогу від держави;

сприяли зростанню позашлюбних дітей (так, у США половина матерів, що отримували вказані допомоги, мали позашлюбних дітей; велика кількість дівчат-негритянок старших класів (18—19 років) ставали матерями-одиначками і кидали навчання, отримуючи трансфертні допомоги на дітей).

5.              Формування споживацьких настроїв у частини населення, коли

можна жити за рахунок різного роду допомог, не шукаючи роботу.

Передусім, як відмічають вчені, це характерно для негрів і латиноамериканців у США, турок у Німеччині, алжирців у Франції, а також для частини вихідців з колишнього СРСР та Східної Європи. Всі ці недоліки трансфертних платежів вимагають пошуку нових підходів до державного забезпечення соціальних гарантій, оптимізації їх фінансування.

Про посилення контролю над доходами бідних у США

До 2000 р. американські податківці приділяли основну увагу багатим людям, перевіряючи кожну восьму декларацію, яку заповнив власник річного доходу понад 100 тис.

Про два напрямки сучасної розподільчої політики у розвинутих країнах

У сучасних умовах сформувався новий підхід до розподільчої політики, яка включає два напрями:

1) створення працездатним членам суспільства умов, що дозволяють їм підтримувати і поліпшувати свій добробут за рахунок власної праці і підприємницької діяльності;

Державні видатки як регулятори фінансово-економічних процесів у країні  45

2) збереження за державою функцій соціальної підтримки і захисту тільки для тих, хто його вкрай потребує (малозабезпечені, багатодітні сім\'ї, інваліди тощо), тобто проведення політики боротьби з бідністю.

Два напрями боротьби з бідністю

У рамках другого підходу визначилося два напрями боротьби з бідністю:

вирішення проблеми бідності на основі встановлення прожиткового мінімуму для всіх членів суспільства. Його і пропонується реалізувати за допомогою негативного прибуткового податку;

стимулювання переходу до трудової діяльності (отримання допомог пов\'язують із зобов\'язанням їх отримувача зайнятися навчанням або роботою).

Суть негативного прибуткового податку

Негативний прибутковий податок — це виплата замість багатьох трансфертних платежів єдиного гарантованого державою мінімального доходу сім\'ї. Він скорочується у міру наближення до гарантованого мінімуму у зв\'язку з підвищенням особистого заробітку. Таким чином, позитивний податок платять сім\'ї державі, а негативний — держава сім\'ям, і чим він менший, тим менші витрати держави.

«Плюси» негативного прибуткового податку

Створюється мотивація трудової діяльності і замінюється багато трансфертних допомог.

Введення цього податку не ставить бідняків у принижений стан по відношенню до працюючих верств населення.

«Мінуси» негативного прибуткового податку

Труднощі оптимізації рівня гарантованого мінімального доходу та розмірів скорочення державних допомог із збереженням мотивації праці.

Введення вказаного податку вимагає значних адміністративно-управлінських витрат, оскільки потребує збільшення граничних ставок позитивного податку з доходів усіх груп, працюючих в країні. Так, у США витрати на введення негативного прибуткового податку (в розмірі прожиткового мінімуму) склали б у 1980 р. — 527 млрд доларів, а з урахуванням відміни всіх програм державної підтримки — 235 млрд доларів. Тобто, введення негативного прибуткового

46

РОЗДІЛ 4

податку обійшлося б державі дорожче, тому поки його не введено, але деякі його принципи вже використовуються в ряді країн (наприклад, виплата адресної допомоги).

У зв\'язку з серйозними труднощами введення негативного прибуткового податку зараз наголос робиться на групі стимулів до зайняття безробітними корисною для суспільства роботою (участі у громадських роботах тощо).

¦«Чиста»- теорія державних видатків

«Чиста» теорія державних видатків — це теоретична модель використання державних видатків з урахуванням максимального задоволення потреб людей.

У ринковій економіці держава повинна забезпечувати функцію соціального добробуту, яка залежить від рівня виробництва, зайнятості, купівельної спроможності, темпів економічного зростання, характеру розподілу доходів. Ця функція забезпечується шляхом фінансової політики у сфері бюджету, податків, державного боргу. Обмеженнями реалізації державою функції соціального добробуту є ринкова кон\'юнктура, платіжний баланс, обсяг бюджету тощо.

Аналіз «чистої теорії державних видатків» зробив П. Самуельсон за допомогою кривих байдужості. Криві байдужості — це інструмент математичного аналізу для виміру суб\'єктивної корисності. Він показав, що ефект Парето забезпечується при споживанні суспільних благ тоді, коли оптимально задовільняються як індивідуальні, так і суспільні блага.