<<
>>

4.4. Глобалізація і соціальна політика у розвинутих країнах

У багатьох працях зарубіжних вчених другої половини XX ст. (Еспінг-Андерсен, Косонен, Шарп, Гоф та ін.) підкреслюються соціальні проблеми, які постали перед соціал-демократичними та кон-сервативно-корпоратистськими державами Європи внаслідок глобалізації світової економіки.

Серед них: зростання безробіття в результаті переміщення капіталу з регіонів і країн з високим рівнем податків (кошти від яких призначені для соціальних цілей); приховування доходів від оподаткування на всіх рівнях; нестача коштів для реалізації пенсійних програм тощо.

У деяких соціал-демократичних державах добробуту (наприклад, у Швеції) були спроби зберегти вірність політиці добробуту через створення робочих місць у державному секторі, але в довготривалому

Державні видатки як регулятори фінансово-економічних процесів у країні  47

періоді ефективність подібної політики викликає дуже великі сумніви. В той же час ліберальні держави добробуту енергійно розпочали регуляцію і практику зменшення заробітної плати, щоб залучити глобальні інвестиції у створення робочих місць з низькою оплатою праці. Прихильником цієї стратегії виступають США, які відкрили свої кордони для низькооплачуваних працівників з країн третього світу. У консервативно-корпоратистських режимах (наприклад, у Німеччині) ліквідували робочі місця у непродуктивних секторах і фактично обрали стратегію безробіття і зростання, за якої кошти інвестують у високопродуктивні фірми. Це, природно, призводить до розшарування суспільства. Подібні процеси будуть характерними і для України при її вступі до Світової Організації Торгівлі (СОТ), оскільки значне безробіття очікується передусім у вугільній промисловості та сільському господарстві. Ці галузі є найменш конкурентно-здатними через низьку продуктивність праці і поки захищаються надвисокими ввізними митами, які Україні доведеться відмінити при вступі до СОТ.

Виходом із вказаної ситуації, на думку зарубіжних дослідників, можуть бути два варіанти дій (стратегій). Перший — це дотримання стратегії низьких ставок зарплатні, низьких соціальних витрат та нерівності. Другий — це інвестування у політику добробуту, яка дасть виграш у продуктивності, але призведе до значного безробіття. Ймовірним результатом обох буде розшарування робочої сили як у світовому масштабі, так і в межах однієї країни. Тому предметом серйозних дискусій у розвинутих країнах останніми роками стали альтернативні стратегії соціальної політики у сфері підтримання рівня доходів. Разом з тим, як вважають багато провідних вчених Заходу, глобалізація світової економіки назавжди поклала край тим умовам, які породили всезагальні соціал-демократичні або консерва-тивно-корпоратистські держави добробуту. За даними досліджень російськими вченими динаміки розвитку провідних економік світу наприкінці XX — початку XXI ст. перспективу в майбутньому матимуть країни з ліберальною моделлю економіки, де кожний громадянин (а не держава) самостійно відповідатиме за рівень свого добробуту. Ця модель дозволяє скоротити державні витрати і збільшити фінансові ресурси підприємницьких структур, чого поки, на жаль, не спостерігається в Україні. Крім того, як свідчать дані контролюючих структур, державні видатки у нашій країні використовуються недостатньо ефективно.

В цілому, треба пам\'ятати, що національну соціальну політику дедалі більше визначають глобальна економічна конкуренція та міжнародні організації. По своїй суті національна політика набуває

48

РОЗДІЛ 4

виразніших транснаціональних ознак, і тепер її слід розглядати як глобальний перерозподіл ресурсів, соціальне регулювання, соціальне забезпечення нових можливостей.

Завдання і запитання для самоперевірки

В чому суть закону Вагнера?

Які причини зростання державних видатків у XX столітті ви можете назвати?

Дайте визначення держави загального добробуту.

\'Чому багато розвинутих країн змушені сьогодні скорочувати соціальні видатки? Які причини цього явища?

Які проблеми бюджетного фінансування бідних верств існують у розвинутих країнах? Чи вони мають місце і в Україні?

Що треба зробити, щоб заохотити до роботи працездатних осіб, які отримують соціальну допомогу і не працюють? Що вам відомо з цього з досвіду зарубіжних країн?

В чому суть і чому поки не вводиться у розвинутих країнах так званий «негативний прибутковий податок»?

В чому суть «чистої» теорії державних видатків?

Проаналізуйте дані про зростання державних видатків у розвинутих країнах у XX столітті та спробуйте зробити прогноз на майбутнє (у розрізі окремих країн1 чи груп країн за вашим вибором).

<< | >>
Источник: Карлін М. І.. Фінанси зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К: Кондор, 2004. - 384 с. 2004

Еще по теме 4.4. Глобалізація і соціальна політика у розвинутих країнах:

  1. Соціальна політика держави і розподіл доходів
  2. 20. Нарощування дефектів ринкової системи в процесі її еволюції. Функції держави у змішаній економіці. Нерівність доходів та державні заходи щодо їх вирівнювання. Крива Лоренця. Соціальна політика держави.
  3. § 5. Грошово-кредитна політика центрального банку
  4. § 3. Особливості соціальної економіки в перехідних умовах.
  5. § 3. Інституційні зміни та соціальні функції держави в умовах соціалізації економіки
  6. Тема 7. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
  7. § 1. Соціальна політика: суть, основні принципи
  8. § 2. Цілі і пріоритети соціальної політики
  9. § 3. Концепція сталого розвитку як основна теорія соціальної політики в умовах глобалізації
  10. Зміст
  11. 4.4. Глобалізація і соціальна політика у розвинутих країнах
  12. 1. Фінансова політика - складник економічної і соціальної політики держави.
  13. Соціально-політичний розвиток Галичини в складі Київської Pyci та Галицько-Волинської держави
  14. Соціально-політичне становище українців в складі Польщі
  15. РОЗДІЛ І Методологічні засади формування та реалізації державної інформаційної політики
  16. Місце ОВС України у реалізації державної інформаційної політики
  17. Особливості адміністративно-правового механізму забезпечення місцевої (територіальної) політики у сфері економіки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -