Відповідальність нотаріуса за порушення вимог у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

Розділ VII Закону України «Про державну реєстрацію речо­вих прав на нерухоме майно та їх обмежень» регулює питан­ня оскарження дій та бездіяльності, а також відповідальнос­ті у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме май­но та їх обмежень.

Спершу законодавець звертає увагу на те, що у випадку, якщо під час проведення державної реєстрації прав у держав­ного реєстратора виникає сумнів стосовно справжності пода­них документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.

Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяль­ність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справ­жності поданих документів, вони зобов’язані також повідоми­ти про це правоохоронні органи.

Аналізуючи норми ч. 1 ст. 37 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», висновуємо, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до:

- Міністерства юстиції України,

- територіальних органів Міністерства юстиції України,

- суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реє­страцію прав (крім випадків, якщо таке право набуто на під­ставі рішення суду, а також якщо щодо нерухомого майна існує судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних орга­нів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України роз­глядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України роз­глядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів держав­ної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах терито­рії, на якій діє відповідний територіальний орган^[197].

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реє­страцію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішен­ня про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом при­йняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юс­тиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстрато­ра до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Дер­жавного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності по­садової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріа­ту при Міністерстві юстиції України подання щодо анулюван­ня свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Зауважуємо, що рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 ст. 37 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», приймають­ся виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територі­ального органу за результатами розгляду скарги можуть ви­значатися декілька шляхів задоволення скарги.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав Мі­ністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує збе­рігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, які подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав.

Міністерство юстиції України та його територіальні орга­ни відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгля­ду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової уго­ди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку зі спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відпо­відно до законодавства.

Згідно зі ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстра­цію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», конт­роль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Мініс­терством юстиції України, зокрема шляхом моніторингу реє­страційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлен­ня порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Держав­ному реєстрі прав, у разі виявлення порушень порядку дер­жавної реєстрації прав державними реєстраторами, уповно­важеними особами суб'єктів державної реєстрації прав Мініс­терство юстиції України проводить перевірки державних реє­страторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодав­ства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції Украї­ни вживає заходів до негайного повідомлення про це відповід­них правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реє­страторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку держав­ної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваже­ними особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстрато­ра, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповно­важеної особи суб'єкта державної реєстрації прав до Держав­ного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності дер­жавного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріа­ту при Міністерстві юстиції України подання щодо анулюван­ня свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.

Державні реєстратори, суб'єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністратив­ну або кримінальну відповідальність у порядку, передбачено­му законом.

Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

5.9.