Вчинення нотаріусами інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну ре­єстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», законодавець відніс нотаріусів до категорії державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - держав­ний реєстратор).

Нотаріус як суб'єкт державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань прово­дить відповідну реєстрацію згідно з Порядком державної реє­страції юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громад­ських формувань, що не мають статусу юридичної особи, за­твердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 лю­того 2016 р. за № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві юсти­ції України 09 лютого 2016 р. за № 200/2833.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, ре­гулюються Конституцією України, Законом України «Про дер­жавну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та нормативно-правовими акта­ми, прийнятими відповідно до вказаного Закону. Якщо між­народним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про державну реєстра­цію, застосовуються норми міжнародного договору.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, регулюються чималою кількістю нормативно- правових актів. Центральне місце серед них належить Закону України від 15 травня 2003 р. «Про державну реєстрацію юри­дичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фор­мувань». Варто зазначити, що цей нормативний акт зазнав численних змін та низки нововведень у сфері державної реє­страції, зокрема щодо суб'єктів державної реєстрації.

Дія Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбаче­них законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.

Законодавець у статті 5 Закону України «Про державну ре­єстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та гро­мадських формувань» поділяє суб'єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дві великі групи. До першої віднесено Мініс­терство юстиції України, а другої - інші суб'єкти державної реєстрації.

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та гро­мадських формувань», суб'єктами державної реєстрації є:

1) Міністерство юстиції України - у разі державної реє­страції політичних партій, всеукраїнських професійних спі­лок, їхніх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій ро­ботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних ор­ганізацій, постійних третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

2) територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севас­тополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, об­ласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політич­них партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, терито­ріальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Ки­ївської та Севастопольської міських організацій роботодав­ців та їхніх об'єднань, постійних третейських судів, громад­ських об'єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвер­дження всеукраїнського статусу громадського об'єднання;

3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб'єкти - у разі державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з дер­жавної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців за цим Законом у разі прийняття відповідною радою такого рішення;

4) акредитовані суб'єкти.

Акредитованим суб'єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менш ніж три державні реєстратори та яка до початку здійс­нення повноважень у сфері державної реєстрації уклала:

- договір страхування цивільно-правової відповідаль­ності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу міні­мальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;

- договір з іншим суб'єктом державної реєстрації та/ або нотаріусом (у разі якщо акредитований суб'єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації).

Акредитація суб'єктів та моніторинг відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, передбаченому Кабінетом Мініс­трів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1130 затверджено Порядок акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації, затвердженим постано­вою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1130.

Держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Мініс­терство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов'язаних зі забезпеченням функціонування Єдиного дер­жавного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Державна реєстрація проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації, нотаріуса.

Заява та документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій формі або у електронній формі, крім випадків державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку зі зміною керівника юридичної особи, розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) або роз­міру частки кожного зі засновників (учасників), а також інших випадків, передбачених законом.

У паперовій формі заява та документи подаються особис­то заявником або поштовим відправленням. Заява про дер­жавну реєстрацію підписується заявником. У разі подання зая­ви для державної реєстрації поштовим відправленням справ­жність підпису заявника має бути нотаріально засвідчена.

В електронній формі заява та документи подаються заяв­ником на порталі електронних сервісів.

Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати вимогам, установленим ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або допис­ки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олів­цем, а також містити пошкодження, які не дають змоги одно­значно тлумачити їхній зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявни­ком. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника мусить бути но­таріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридич­ної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомос­тей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, про­нумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальни­ми зборами). Справжність підписів на такому рішенні нота­ріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом. Зокрема, не потрібно нотаріально засвідчувати справжність підпису на державну реєстрацію змін до відомостей про дер­жавний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдино­му державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого само­врядування.

Справжність підписів на рішенні, що подається для держав­ної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному держав­ному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявнос­ті такої вимоги в установчих документах відповідного громад­ського об’єднання чи благодійної організації;

7) рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комі­сії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквіда­тора, реєстраційні номери облікових карток платників подат­ків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реє­страційного номера облікової картки платника податків, пові­домили про це відповідний контролюючий орган і мають від­мітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок і строк заявлення кредитора­ми своїх вимог;

8) установчий документ юридичної особи, положення, ре­гламент, список суддів постійного третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, договір (декларація) про створення сімей­ного фермерського господарства повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;

9) установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновни­ками (учасниками), уповноваженими ними особами або го­ловою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття та­кого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи).

Справжність підписів на установчому документі громад­ського об’єднання чи благодійної організації нотаріально за­свідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об’єднання чи благо­дійної організації;

10) установчі документи банків, інших юридичних осіб, які за законом підлягають погодженню (реєстрації) відповід­но Національним банком України, іншими державними орга­нами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;

11) внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійного тре­тейського суду, статуту (положення) громадського формуван­ня, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;

12) передавальний акт (у разі злиття, приєднання, пере­творення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, установленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та роз­подільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчуєть­ся, крім випадків, передбачених законом. Зокрема, правило нотаріального засвідчення справжності підпису не поширю­ється на державну реєстрацію державного органу, органу міс­цевого самоврядування, громадського об’єднання, благодій­ної та релігійної організацій, а також юридичної особи, ство­реної на підставі розпорядчого акта державного органу, орга­ну місцевого самоврядування.

Справжність підписів на передавальному акті та розпо­дільчому балансі громадського об’єднання чи благодійної ор­ганізації нотаріально засвідчується лише у разі наявності та­кої вимоги в установчих документах відповідного громадсько­го об’єднання чи благодійної організації;

13) документи, видані відповідно до законодавства іно­земної держави, мусять бути легалізовані (консульська лега­лізація чи проставлення апостилю) в установленому законо­давством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

14) документ, викладений іноземною мовою, має бути перекладений державною мовою зі засвідченням вірнос­ті перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;

15) зображення та опис символіки повинні бути оформле­ні з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповіда­ти законодавству;

16) у разі якщо оригінали документів, необхідних для дер­жавної реєстрації, за законодавством залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, що оформлені таки­ми органами відповідно до законодавства.

Форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.

Державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта дер­жавної реєстрації та нотаріус приймають заяву та докумен­ти в паперовій формі за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видаєть­ся заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом до­ступу до результатів розгляду документів через портал елек­тронних сервісів.

За бажанням заявника державний реєстратор, уповно­важена особа суб’єкта державної реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формують та роздруковують заяву про державну реєстрацію, на якій заявник проставляє власний підпис за умови відсут­ності зауважень до відомостей, зазначених у ній.

Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.

Реєстрація заяв у Єдиному державному реєстрі прово­диться в порядку черговості їх надходження. Під час прийнят­тя заяви та документів для державної реєстрації, що подають­ся особисто заявником, державний реєстратор, уповноваже­на особа суб'єкта державної реєстрації встановлюють особу заявника за документом, що посвідчує таку особу, передбаче­ним Законом України »Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство Украї­ни, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

У разі коли заявником є іноземець, документом, що по­свідчує особу такого заявника, є національний, дипломатич­ний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця.

У разі коли заявником є державний службовець або поса­дова особа місцевого самоврядування при виконанні посадо­вих обов'язків, документом, що посвідчує такого заявника, є службове посвідчення.

У разі подання заяви уповноваженою на те особою дер­жавний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації перевіряє обсяг повноважень такої особи за доку­ментом, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Обсяг повноважень особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, перевіряється на підставі відомостей з Єди­ного державного реєстру.

Під час прийняття заяви та документів для державної ре­єстрації державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації інформують заявника про те, що персо­нальні дані заявника чи інших осіб, що містяться в докумен­тах, поданих для державної реєстрації, використовуються від­повідно до закону та виключно для цілей ведення Єдиного державного реєстру, зокрема розміщення у випадках, передба­чених законодавством, на порталі електронних сервісів.

З поданих для державної реєстрації документів держав­ний реєстратор, нотаріус, уповноважена особа суб'єкта дер­жавної реєстрації виготовляють електронні копії таких доку­ментів шляхом їх сканування, які долучаються до заяви, зареє­строваної у Єдиному державному реєстрі.

Державний реєстратор у строки, визначені законом, здій­снює перевірку зареєстрованих в Єдиному державному реє­стрі документів на наявність підстав для зупинення їх розгля­ду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

У разі наявності підстав для зупинення розгляду доку­ментів державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру вичерпний перелік таких підстав, передбачених законом.

За допомогою програмних засобів ведення Єдиного дер­жавного реєстру формується повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку, виключного пере­ліку підстав для його зупинення, рішення суб'єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів, що за допомо­гою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день такого зупинення та надсилається заявнику на адресу його електро­нної пошти.

Якщо за результатами здійсненої перевірки поданих доку­ментів державним реєстратором встановлено наявність під­став і для зупинення їх розгляду, і для відмови у державній реєстрації, що не пов'язані одна з одною, та усунення підстав для зупинення розгляду документів не матиме наслідком про­ведення державної реєстрації, державний реєстратор формує повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації зі зазначенням виключного переліку підстав для відмови та зі зазначенням підстав для зупинення їх розгляду.

Документи, що потребують усунення підстав для зупи­нення розгляду документів, повертаються (видаються, над­силаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше на­ступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення за описом, сформованим за допомогою про­грамних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Відомості про повернення документів вносяться до Єди­ного державного реєстру.

У разі подання заявником документів, необхідних для усу­нення підстав для зупинення розгляду документів, держав­ний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реє­страції, приймають їх у порядку, передбаченому для заяв про державну реєстрацію.

Якщо документи, необхідні для усунення підстав для зу­пинення розгляду документів, подані протягом установлено­го строку, розгляд документів поновлюється, про що держав­ним реєстратором вносяться відомості до Єдиного державно­го реєстру.

Якщо заявником упродовж установленого законом стро­ку не подано документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів, державний реєстратор від­мовляє у державній реєстрації.

Державний реєстратор за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону Украї­ни «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань», за допомогою про­грамних засобів ведення Єдиного державного реєстру фор­мує повідомлення про відмову у державній реєстрації зі зазна­ченням виключного переліку підстав для відмови та рішен­ня суб'єкта державної реєстрації про відмову у державній ре­єстрації, що за допомогою програмних засобів ведення Єдино­го державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.

У разі проведення державної реєстрації, пов'язаної зі збільшенням розміру статутного капіталу господарських то­вариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іно­земна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статут­ного капіталу або має вплив на управління юридичною осо­бою чи її діяльність, державний реєстратор обов'язково вста­новлює наявність/відсутність персональних санкцій відповід­но до Закону України »Про санкції», рішення про застосування яких прийнято Радою національної безпеки і оборони України та введено в дію указом Президента України.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації, зберігаються суб'єктом державної реєстрації, державним реєстратором якого розглядалися такі документи, або нотаріусом, яким розглядалися такі докумен­ти, протягом трьох років.

У разі звернення заявника у межах строку, передбачено­го абзацом першим цього пункту, документи, подані для дер­жавної реєстрації (крім документа про сплату адміністратив­ного збору), повертаються (видаються, надсилаються пошто­вим відправленням) йому за описом, сформованим за допомо­гою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від за­явника заяви про їх повернення. Відомості про повернення до­кументів вносяться до Єдиного державного реєстру.

За відсутності підстав для зупинення розгляду докумен­тів та/або відмови в державній реєстрації державний реєстра­тор приймає рішення у разі проведення реєстраційної дії щодо громадського формування, його символіки, засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об’єднання та проводить реєстраційну дію, зокрема керуючись принци­пом мовчазної згоди, шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру присвоює ідентифіка­ційний код з Єдиного державного реєстру підприємств і орга­нізацій України у разі проведення:

- державної реєстрації створення юридичної особи (крім перетворення за винятком центральних органів виконавчої влади);

- державної реєстрації включення відомостей про юри­дичну особу, зареєстровану до 01 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо в цієї юридичної особи відсутній такий код;

- державної реєстрації створення відокремленого під­розділу юридичної особи;

- державної реєстрації (акредитації) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації.

За результатом проведеної державної реєстрації держав­ний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру вносить відомості до цього реєст­ру та формує з нього виписку, яка за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день проведення державної реєстрації.

У разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі за результатом проведеної державної реєстрації за ба­жанням заявника виписка з Єдиного державного реєстру на­дається у паперовій формі з проставленням підпису та печат­ки державного реєстратора або печатки нотаріуса (у випадку якщо державним реєстратором є нотаріус).

Документи для державної реєстрації у паперовій формі долучаються до реєстраційної справи, сформованої після вне­сення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського фор­мування, що не має статусу юридичної особи, державну реє­страцію фізичної особи-підприємця або державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу- підприємця.

Суб'єкт державної реєстрації, який провів державну реє­страцію та не наділений повноваженнями зі зберігання реє­страційної справи, протягом трьох робочих днів з дня її прове­дення надсилає документи для державної реєстрації відповід­ному суб'єкту державної реєстрації, уповноваженому зберіга­ти реєстраційні справи відповідно до Закону України «Про дер­жавну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру під час державної реєстрації, а також електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування та долучені до відповідної заяви, зберігаються в електронній формі у цьому реєстрі.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «фінансовий моніторинг».

2. Охарактеризуйте об'єкти та суб'єкти фінансового моніто­рингу.

3. Які органи здійснюють виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу відповідно до ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»?

4. Якими є компетенція та повноваження Міністерства юстиції України як уповноваженого суб'єкта державного фінансового моні­торингу?

5. З'ясуйте відповідальність нотаріусів за порушення вимог За­кону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиван­ню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню терориз­му та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

6. Якими органами здійснюється контроль за виконанням но­таріусами обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу?

7. Якими нормативними актами регулюється порядок держав­ної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень?

8. Яким органом проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав?

9. Розкрийте повноваження нотаріуса як реєстратора прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень.

10. Якими нормативними актами регулюється порядок держав­ної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громад­ських формувань?

11. Якими органами проводиться державна реєстрація юридич­них осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань?

12. Розкрийте повноваження нотаріуса як реєстратора держав­ної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громад­ських формувань.

Список рекомендованих джерел

Основна література

1. Долинська М. С. Нотаріт: підручник. Львів: Ліга-Прес, 2018. 398 с.

2. Долинська М. С. Українське нотаріальне право. К.: Юрінком Інтер, 2015. 248 с.

3. Дякович М. М. Хрестоматія нотаріального права України: навч. посіб. К.: Істина, 2018. 480 с.

4. Нотаріат в Україні: навч. посіб. / за ред. В. М. Несчастного. К.: Знання, 2008. 494 с.

5. Нотаріат в Україні: навч. посіб. / за заг. ред. Ю. В. Нікітіна. К.: КВНЗ «Національна академія управління»; Алерта, 2016. 586 с.

Спеціальна література

1. Берізко В. Щодо адміністративно-правового статусу Державної служби фінансового моніторингу України. Підприємництво, гос­подарство і право. 2017. № 3. С. 118-122. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pgip_2017_3_27

2. Власюк М. В. Інформаційні потоки під час організації функціо­нування системи фінансового моніторингу та їх аналіз. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2016. Вип. 20 (1). С. 154-159. uRl: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nvkhdu_en_2016_20(1)__39

3. Гаєвський І. М., Гаєвська О. О. Ризики нотаріуса при посвідченні правочинів із землею: акценти фінансового моніторингу. Науко­вий вісник Національногоунверситету біоресурсів і природокорис­тування України. Серія «Право». 2014. № 197 (2). С. 269-275. UrL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/nvnau_prav_2014_197(2)__44

4. Гаєвський І. М. Національна система фінансового моніторингу: сутність, роль та принципи. Вісник Чернівецького факультету На­ціонального університету «Одеська юридична академія». 2016. Вип. 1. С. 45-57. uRl: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vchfo_2016_1_6

5. Долинська М. С. До питання застосування у нотаріальній практи­ці нотаріусів України спеціальних бланків нотаріальних докумен­тів // Правовий режим державних реєстрів та їх роль у здійснен­ні господарської діяльності: зб. мат. науково-практичного семіна­ру (21 квітня 2017 року). Львів: Кафедра господарсько-правових дисциплін факультету № 6 ЛьвДУВС, 2017. С. 28-30.

6. Долинська М. С. Нотаріус як суб'єкт первинного фінансового мо­ніторингу. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2011. Вип. 54. C. 202-208.

7. Долинська М. С. Теоретичні та практичні аспекти доступу нотарі­усів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2012. Вип. 55. С. 147-157.

8. Драна І. В. Адміністративно-правове забезпечення фінансового моніторингу в нотаріальній діяльності в Україні. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2011. № 4. С. 36-40. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2011_4_10

9. Дубина М. В. Дослідження змісту дефініції «фінансовий моніто­ринг». Проблеми і перспективи економіки та управління. 2015. № 3. С. 253-258. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppeu_2015_3_35.

10. Дякович М. М., Юркевич Ю. М. Питання реалізації порядку дер­жавної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень: пра­вові аспекти та проблемні питання. Бюлетень Міністерства юс- тиціїУкраїни. 2012. № 4. С. 72-78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ bmju_2012_4_12

11. Ермоленко А. О., Лисьонкова Н. М. Фінансовий моніторинг в Україні. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2012. Вип. 37. С. 23-36. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2012_37_5.

12. Єфіменко Л. Проблеми взаємодії нотаріальної діяльності та діяльності щодо державної реєстрації речових прав. Право Украї­ни. 2011. № 5. С. 130-135.

13. Завальна І. І., Косенко О. І. Державна реєстрація прав власнос­ті на нерухоме майно: проблеми та перспективи розвитку. URL: http://www. minjust.gov.ua/0/3668

14. Захандревич О. М. Нотаріус - спеціальний суб'єкт державної ре­єстрації речових прав на нерухоме майно. Бюлетень Міністер­ства юстиції України. 2013. № 12. С. 28-30. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/bmju_2013_12_7

15. Кармаза О. Державна реєстрація прав на житло та їх обтяжень нотаріусами в Україні. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 9. С. 16-20.

16. Ковалишин О. Ф., Малахова О. О. Аналіз нових підходів до функціо­нування реєстраційної системи в Україні. Вісник Сумського дер­жавного університету. Серія «Економіка». 2011. № 4. С. 58-62.

17. Коровайко О. С. Порівняння актової та титульної систем реєстра­ції нерухомого майна. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 6. С. 205-207.

18. Коротюк О. В. Науково-практичний коментар Закону України «Про нотаріат». Х.: Право, 2012. 648 с.

19. Лєтнєва О. С. Сутність провадження з державної реєстрації речо­вих прав на нерухоме майно та його пов'язаність із проваджен­ням нотаріального посвідчення правочинів. Теорія та практи­ка державного управління і місцевого самоврядування. 2017. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2017_1_9

20. Нечипорук С. В. Нотаріуси як спеціальні суб'єкти первинно­го фінансового моніторингу. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 10. С. 149-155. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ bmju_2012_10_25

21. Продіус К. В. Повноваження нотаріусів у сфері державної реєстра­ції речових прав. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2013. № 12. С. 31-33.

22. Романченко Ю. О. Фінансовий моніторинг як інструмен запобі­гання легалізації злочинних доходів. Науковий погляд: економіка та управління. 2017. № 1. С. 69-95. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vamsue_2017_1_10

23. Семьоркіна К. О. Нотаріус як спеціально уповноважений суб'єкт державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2015. № 1 (2). С. 91-96. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_ Jur_2015_1(2)__15

24. Уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподасько- го призначення. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2015. № 5. С. 31-33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2015_5_11

25. Чижмарь К. І. Правовий статус нотаріуса у процесі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за законодавством України. Бюлетень Міністерства юстиції Украї­ни. 2012. № 9. С. 7-15.

26. Чижмарь К. І., Гаєвський І. М. Актуальні питання фінансового мо­ніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, для суб'єктів первинного фінан­сового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльніс­тю яких здійснює Міністерство юстиції України. Методичні реко­мендації. К.: ПрАТ «Видавництво «Київська правда», 2010. 111 с.

Нормативно-правові акти

1. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-ХП. URL: zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12

2. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фі­нансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 р. № 1702-VII. URL: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/1702-18

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних дія­чів: Закон України від 14.10.2014 р. № 1701-VII. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/1701-18

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації зе­мельних ділянок та речових прав на нерухоме майно: Закон Украї­ни від 04.07.2012 р. № 5037-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/5037-17

5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності: Закон України від 06.10.2016 р. № 1666­VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1666-19

6. Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх об­тяжень: Закон України від 26.11.2015 р. № 834-VIII. URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/834-19

7. Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»: Закон України від 26.11.2015 р. № 835-VI. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/835-19

8. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції Украї­ни: Постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 228. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/228-2014-%D0%BF

9. Про затвердження положень про територіальні органи Мініс­терства юстиції України: Наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2011 р. № 1707/5. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/z0759-11

10. Про затвердження Положення про Державну службу фінансо­вого моніторингу України: Постанова Кабінету Міністрів Украї­ни від 29.07.2015 р. № 537. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/537-2015-%D0%BF

11. Деякі питання організації фінансового моніторингу: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08. 2015 р. № 552. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/552-2015-%D0%BF

12. Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції Украї­ни: Наказ Міністерства юстиції України від 22.06.2015 р. № 999/5. Офіційний вісник. 2015. № 52. Ст. 1698.

13. Про затвердження Положення про здійснення фінансового мо­ніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, дер­жавне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Мініс­терство юстиції України: Наказ Міністерства фінансів україни, Міністерство юстиції України від 27.05.2015 р. № 521/796/5. Офі­ційний вісник. 2015. № 50. Ст. 1641.

14. Про затвердження Порядку розгляду справ про порушення ви­мог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочин­ним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розпо­всюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій: Наказ Міністерства юстиції України від 28.05.2015 р. № 810/5 Офіційний вісник. 2015. № 46. Ст. 1523.

15. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127. Офіційний вісник України. 2016. № 2. Ст. 108.

16. Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи: Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 р. № 359/5. Офіційний вісник. 2016. № 10. Ст. 471.