Нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно

Із 1 січня 2013 р. набрали чинності зміни до Закону Украї­ни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме май­но та їх обтяжень»^[190], відповідно до яких державним реєстра­тором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладе­ні функції державного реєстратора речових прав на нерухо­ме майно та їх обтяжень, та збільшено розмір страхової суми, яку нотаріус повинен внести до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю, до однієї тисячі мінімальних заро­бітних плат.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 відповідно до ст. 15 Закону України «Про дер­жавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх об­тяжень» затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядок надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстра­ції прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надан­ня інформації з Державного реєстру речових прав на нерухо­ме майно»^[191] не лише затвердила новий Порядок, а й скасува­ла Постанову Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703.

Законом України від 4 липня 2012 р. № 5037-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно»^[192] внесено зміни до ст. 28 Закону України «Про нотаріат», яка регулює порядок страхування цивільно-правової відпові­дальності приватного нотаріуса. Було встановлено міні­мальний розмір страхової суми в розмірі тисяча мінімальних розмірів заробітної плати.

Також Закон України «Про нотаріат» доповнено статтею 46-1, якою передбачено повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який учиняє відповідну нотаріальну дію. Нотаріус, яким учинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії.

Нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого з 1 січня 2013 року покладалися функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, мав печатку такого реєстратора та здій­снював повноваження відповідно до Закону України «Про дер­жавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтя­жень». Нотаріус забезпечував державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за нотаріально посвід­ченими ним правочинами.

Як доречно стверджує О. С. Коровайко, з 2013 року ми має­мо систему реєстрації нерухомого майна в Україні, яка набли­жена до титульної, але не передбачає основного елемента, ха­рактерного розвинутим країнам із такою ж титульною систе­мою, як і в Україні, а саме: гарантій для добросовісного власни­ка щодо захисту його прав на нерухоме майно, а також відпові­дальності держави за порушення таких прав на нерухоме май­но, що закріплюються у державному реєстрі^[193].

Якщо порівняти законодавство, наприклад, Німеччини, то між укладанням речового договору і внесенням запису до державного реєстру виникає право очікування^[194]. За М. Б. Жужжаловим^[195], у романських правових системах заява подається будь-якою стороною угоди незалежно від іншої. Пояснюється це тим, що реєстр прав та договорів виконує принципово іншу функцію: крім реєстрації прав, існує забезпечення публічності (гласності) договорів, що є елементом фактичного складу, з яким пов’язують виникнення не лише речового права, а й фіксації переваг перед іншими покупцями^[196].

Нотаріуси, відповідно до Закону «Про державну реєстра­цію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редак­ції Закону від 26 листопада 2015 р. № 834-VIII «Про внесен­ня змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших за­конодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 13 грудня 2015 року наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та здійсню­ють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як при вчиненні нотаріальної дії, так і без вчинен­ня нотаріальної дії.

5.8.