Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Розділ третій Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» присвячений Державному реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр речових прав).

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, від­повідно до статті 12 Закону, містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будів­ництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відо­мості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Законо­давець стверджує, що записи, які містяться у Державному реє­стрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в до­кументах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в до­кументах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Однак законом заборонено вносити до Реєстру відомості, що становлять державну таємницю.

У ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стверджується, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, перед­баченому вказаним Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі^[183].

Законодавець констатує, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно є державною власністю та складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному збері­ганню. Майнові права інтелектуальної власності на комп'ю­терну програму, що забезпечує діяльність Державного реєстру прав, та компіляції даних Державного реєстру прав належать державі.

Гарантією збереження внесених відомостей щодо речових прав на нерухоме майно є норми, які встановлюють, що вилу­чення будь-яких документів або частин Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не допускається, крім випад­ків, передбачених законом.

Варто зупинитися на структурі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку запропоновано у ст. 13 Закону.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно прав складається з: розділів, спеціального розділу, а також бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній фор­мі. Невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Реєстр прав влас­ності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

За ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на кожний об’єкт нерухомого майна під час проведення державної реє­страції права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об’єкта нерухомо­го майна.

Розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме май­но (на кожний окремий вид (об’єкт) нерухомого майна) скла­дається з чотирьох частин, які містять відомості про:

1) нерухоме майно;

2) право власності та суб’єкта (суб’єктів) цього права;

3) інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав;

4) обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єк­тів) цих обтяжень.

У разі відсутності відкритого на об’єкт нерухомого май­на розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші ре­чові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з дер­жавною реєстрацією права власності.

Після відкриття на об’єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме май­но та суб’єкта (суб’єктів) цих обтяжень переносяться до тако­го розділу.

Порядок ведення Державного реєстру прав визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реє­страцію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»^[184], що діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»^[185].

У ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено випад­ки відкриття та закриття розділів Державного реєстру прав.

Зокрема, розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі:

1) знищення об'єкта нерухомого майна;

2) поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виді­лу частки з об'єкта нерухомого майна;

3) державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об'єкт незавершеного будівництва.

Кожному об'єкту нерухомого майна присвоюється свій індивідуальний номер, який є реєстраційним номером вказа­ного об'єкта.

Згідно з Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державна реєстрація прав проводить­ся за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта держав­ної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених вказаним Порядком.

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та доку­мент, що підтверджує сплату адміністративного збору за дер­жавну реєстрацію прав^[186].

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є від­критою, загальнодоступною та платною, крім деяких випадків, передбачених вказаним Законом.

Для фізичних і юридичних осіб інформація за об'єктом не­рухомого майна та суб'єктом речового права надається в елек­тронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юри­дичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в па­перовій формі.

Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.

Інформація з Державного реєстру прав не надається фізичним та юридичним особам у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі.

Отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на не­рухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстра­цію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»^[187].

Інформація з Державного реєстру речових прав на неру­хоме майно надається за допомогою програмних засобів ве­дення вказаного Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове поси­лання на Державний реєстр прав. Надання сервісної послуги здійснюється на підставі договору, укладеного з технічним ад­міністратором Реєстру.

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону України «Про державну реєстра­цію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро Украї­ни, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, адвокатів, нотаріусів інформація з Дер­жавного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом, на­дається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Дер­жавного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної по­садової особи за допомогою електронного цифрового підпису.

Водночас Міністерство фінансів України під час здійснен­ня повноважень з контролю за дотриманням бюджетного за­конодавства в частині моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та своєчасного і в повному обсязі отримання соціальних виплат, пільг, субси­дій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового дер­жавного соціального страхування, безоплатно отримує відо­мості з Державного реєстру речових прав на нерухоме май­но в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором^[188].

За заявою власника чи іншого правоволодільця держав­ний реєстратор надає інформацію про осіб, які отримали відо­мості про зареєстровані права на нерухоме майно, що їм нале­жить, та обтяження таких прав.

За запитом посадової особи органу досудового розслі­дування у зв'язку зі здійсненням ним повноважень, перед­бачених законом, у відповідному кримінальному провадженні державний реєстратор надає інформацію у формі виписки про осіб, які отримали відомості про зареєстровані права на неру­хоме майно, що належить іншим фізичним чи юридичним осо­бам, та обтяження таких прав.

Нагадуємо, що зі жовтня 2015 року доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є публічним.

Розмір плати (адміністративного збору) за користування та отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а саме:

- за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за державну реєстрацію права власності, проведе­ну у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі: 1 про­житковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робо­чі дні; 2 прожиткові мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день; 5 прожиткових мінімумів для працездат­них осіб - у строк 2 години;

- за державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), справляється адміністра­тивний збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для праце­здатних осіб;

- за державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки), проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, справляється адмі­ністративний збір у такому розмірі: 0,5 прожиткового мініму­му для працездатних осіб - у строк два робочі дні; 1 прожит­ковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день; 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години;

- за державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпоте­ки справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 прожит­кового мінімуму для працездатних осіб;

- за державну реєстрацію прав у результаті вчинення но­таріальних дій справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за внесення змін до записів Державного реєстру прав, зокрема виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за отримання інформації з Державного реєстру прав у порядку, передбаченому ст.

- 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в паперовій формі;

- 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації, витягу в електронній формі;

- 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчи­нення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом неза­вершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав^[189].

Слід зауважити, що адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав. А в разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно всім співвласникам нерухомого майна адміністра­тивний збір справляється один раз у повному обсязі.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного адміністративний збір справляється у повному обсязі з кожно­го зі співвласників.

Підлягають звільненню від сплати адміністративного збо­ру під час проведення державної реєстрації речових прав:

1) фізичні та юридичні особи - під час проведення дер­жавної реєстрації прав, які виникли та оформлені до прове­дення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;

2) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих вна­слідок Чорнобильської катастрофи, які постійно прожива­ють до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обо­в’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або від­працювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відсе­лення - не менше трьох років;

4) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслі­док Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і про­живають або постійно проживають на території зони поси­леного радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

5) інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учас­ників антитерористичної операції, яким надано статус інвалі­да війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у вста­новленому порядку особи;

6) інваліди I та II груп;

7) Національний банк України;

8) органи державної влади, органи місцевого само­врядування;

9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта дер­жавної реєстрації прав.

Однак у випадку, коли державна реєстрація права власнос­ті або інших речових прав, відмінних від права власності, про­водиться у строки менші, ніж передбачені ст. 19 Закону Украї­ни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме май­но та їх обмежень», вищевказані особи не звільняються від сплати адміністративного збору.

Фінансування ведення та функціонування Державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюється коштом дер­жавного бюджету.

5.7.