Поняття гарантій нотаріальної діяльності

Гарантії нотаріальної діяльності спрямовані на те, щоб відокремити нотаріуса від інших учасників цивільних правовідносин, які звернулися до нього, визначити його як носія публічної влади та незалежного арбі­тра.

Загальною теорією права було розроблено багато визначень поняття «юридичні гарантії», але, по суті, їх можна звести у три наступні групи. В першу слід включити визначення, що формулюються за наступною схемою: юридичні гарантії - це сукупність спеціальних правових засо­бів і способів, за допомогою яких реалізуються, охороняються та захи­щаються права, присікається їх порушення, поновлюються права, що зазнали посягання. За такою ж схемою формулюють визначення юри­дичних гарантій прав, наприклад, О. Зайкін та Р. Іванова. Автори в цьому випадку акцентують увагу на функціональному призначенні юридичних гарантій, але лишають відкритим питання про зміст цих правових засобів та способів. Відзначимо, нерідко до юридичних гара­нтій поряд із «засобами та способами» відносять й «умови». Натомість існування конкретних юридичних гарантій забезпечує сприятливі умо­ви, за наявності яких кожний учасник правовідносин зможе реально ре­алізувати свої суб’єктивні права, а не навпаки.

Другу групу складають дефініції, які, в основному, формулюються таким чином: юридичні гарантії - це правові та організаційно-правові засоби та способи, за допомогою яких забезпечується реалізація та все­бічна охорона суб’єктивних прав. У подальших своїх міркуваннях ав­тори пояснюють, що під правовими засобами вони розуміють норми права, а під організаційно-правовими - діяльність певних державних органів, громадських організацій та їх посадових осіб по забезпеченню прав.

Відповідно до змісту визначень третьої групи авторів юридичними гарантіями є правові норми, які визначають специфічні юридичні засо­би, реалізації прав, їх охорони та захисту у випадку порушення.

Таким чином, як вірно стверджує О. Антон, правові норми самі по собі є юридичними гарантіями, оскільки власне юридичними гарантія­ми ті чи інші «засоби та способи» стають лише через юридичну форму, через їхнє закріплення в нормах права. Вже сам по собі термін «юриди­чні гарантії» вказує на їх нормативно-правову основу, а підвищення га- рантованості полягає передусім у використанні тих можливостей, які закладені в чинних правових нормах.

Варто також з’ясувати, чи є правова діяльність, а точніше діяльність органів нотаріату щодо реалізації основних прав юридичних та фізич­них осіб, юридичною гарантією цих прав.

Прийняття правових норм само по собі ще не може повністю забез­печити реалізацію прав суб’єктів правовідносин. На практиці досить часто виникають ситуації, за яких суб’єктивні права, що встановлюють конкретні юридичні гарантії, не можуть бути реалізовані. В таких випа­дках, зазвичай, необхідним є втручання відповідних уповноважених державних, громадських органів чи їх посадових осіб, яке спрямоване на усунення можливих перешкод щодо реального забезпечення перед­бачених нормою прав.

Окрім того, існує цілий ряд юридичних гарантій, сутність яких по­лягає саме в діяльності відповідних органів. До них відноситься, напри­клад, діяльність судових органів щодо відновлення порушених прав. Таким чином, діяльність відповідних державних органів, що передба­чена законодавством, спільно із нормами-гарантіями виступає юридич­ною гарантією реалізації прав суб’єктів правовідносин.

Загальне теоретичне розуміння виходить з того, що гарантії - це способи, а також засоби досягнення чого-небудь. В юридично-правовій науці виділяють загальні та спеціальні гарантії. При цьому до загальних гарантій відносять такі явища, які не мають свого правового оформлен­ня, але суттєво впливають на реалізацію тієї чи іншої правової норми. Тобто, класичною класифікацією, як випливає з аналізу наукових дже­рел, виступає поділ на соціальні, економічні, політичні, ідеологічні та інші гарантії.

Таким чином, гарантії нотаріальної діяльності - це юридично значимий механізм забезпечення діяльності органів нотаріату, що неухильно реалізовується на основі конституційного закріплення права громадянина на кваліфіковану юридичну допомогу як на за­конодавчому, так і на правозастосовчому рівні.

Подібної точки зору й українська вчена В. Баранкова, на думку якої гарантії нотаріальної діяльності - це сукупність вимог до здійснення нотаріальної діяльності, що забезпечують виконання її завдань і відби­вають її сутність. Вона вважає, що гарантії нотаріальної діяльності представляють собою закріплений нормами нотаріального права ком­плекс заходів та засобів, який покликані забезпечити усім суб’єктам но­таріальних правовідносин можливість використовувати надані їм права та виконувати покладені на них обов’язки.

Гарантії нотаріальної діяльності спрямовані на те, щоб забезпе­чити дотримання прав заінтересованих осіб, а також відповідний статус нотаріуса в межах нотаріальних процесуальних правовідно­син як суб’єкта - носія публічної влади і одночасно як незалежного арбітра, юридичного радника сторін. Отже, гарантії нотаріальної дія­льності однаково важливі для всіх учасників нотаріальних правовідно­син, оскільки покликані забезпечити дотримання та виключити можли­вість порушення їх прав.

9.2