Ефективність: прогнозована та реальна

Поставлено також питання про те, що, окрім реальної ефективності правової норми (яка проявляється виключно в процесі функціонування цієї норми), існує ще й ефективність прогнозована (іншими словами, - теоретична, передбачувана).

Вчені, котрі виділяють прогнозовану ефективність, виходять - так чи інакше - з тієї методологічної засади, що ефективність правової норми - це не властивість її дії, а її внутрішня якість [162, с.3; 405, с.26; 406, с.31]. Як обґрунтовано зауважив В. Сирих, завжди можна виявити й теоретично констатувати якісь ознаки, властивості норм права, без яких їх дія не може бути ефективною. Безперечно, така констатація підлягатиме додатковій перевірці й підтвердженню фактичними даними. Однак, на його думку, і до їх отримання теоретична ефективність, заснована на наукових об’єктивних даних, має пізнавальну цінність і може бути використана для вирішення теоретичних і практичних завдань [391, с.13].

Прихильники ж інтерпретації ефективності правового регулювання лише як реальної вказували на той факт, що, незважаючи на правильний проект правового рішення, в дійсності воно може й не призвести до потрібних соціальних наслідків. На їхній погляд, вивчати ефективність права в рамках самого права неможливо, оскільки вона виявляється зазвичай у неправових явищах - у фактичних суспільних відносинах. Таким чином, ефективність правових норм - це властивість їх дії [445, с.21-22].

Такий категоричний підхід призвів до того, що для виявлення ефективності юридичної норми було розроблено цілу низку методик, в яких не знайшлося місця методам теоре- тико-якісного, змістовного аналізу. Натомість ці методики охопили виключно емпіричні методи збору та дослідження статистичної інформації про соціальні результати дії норми з залученням соціологічних та математичних прийомів розрахунку кількісно вираженого показника ефективності.

При цьому усвідомлення того факту, що на соціальний результат впливає не тільки правова норма, але й маса інших - непра- вових - факторів, обумовило появу в рамках даних методик складного математичного апарату виокремлення саме правового фактора [364; 29; 366; 361; 147; 28; 444, с.66-72].

В той же час та обставина, що для виявлення якісної властивості досліджуваного соціального явища використовувались виключно кількісно-соціологічні прийоми (засновані в основному на статистичному законі великих чисел), чомусь особливих застережень не викликала.

У зв’язку з цим хотілося б відзначити, що ефективність правового регулювання - це, перш за все, його якісна характеристика. Тому при її дослідженні не можна нехтувати саме якісними, змістовними методами аналізу. Прогнозована ефективність права якраз і залучає такі методи. Проте їх справді може виявитись недостатньо для всебічного аналізу ефективності норми права, оскільки в процесі її практичної реалізації може й не бути забезпечено потрібного соціального результату, а тому вона виявиться неефективною. І тоді доречним буде виявлення реальної ефективності норми з використанням вже кількісних методів. Таким чином, на наш погляд, ефективність правового регулювання включає в себе дві складові: прогнозовану ефективність та реальну ефективність.

2.1.4.

<< | >>

↑

Источник: Пашук Т.І.. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод. Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / Редкол.:П.М. Рабінович (голов. ред.) та ін. Серія І. Дослідження та реферати. Випуск 15. - Львів: Край,2007. - 220 с.. 2007

Еще по теме Ефективність: прогнозована та реальна:

- Права людини в Україні - Права человека в России -