Територіальна реформа та місцеве самоврядування
Як і багато інших країн до територіальної реформи, Україна має велику кількість малих територіальних громад. Ці громади є важливими елементами місцевого самоврядування та політичної культури будь-якої країни.
Втім вони не в змозі перебрати на себе завдання районного рівня в рамках адміністративної реформи. Для цього їм потрібна адміністрація, спроможна результативно працювати. Розбудовувати такі адміністрації для малих територіальних громад недоцільно: дорого та недостатньо результативно.Тому деякі країни Європи працювали з мінімальними розмірами (диференційовано, в залежності від сільської чи міської території) та оптимальними показниками щодо чисельності населення і площі територіальної громади. Але вони в кожній країні дуже варіюються. Це залежить від моменту часу та від організації
системи у цілому. Діапазон мінімальних розмірів територіальних громад - від 2 000 до понад 10 000 жителів. Надзвичайно великі розміри громад у Данії можна пояснити тим, що це пов’язано з широкою автономією територіальних громад. Навпаки, у контексті адміністративних реформ останнього часу в Німеччині великі розміри територіальних громад і районів слід розуміти лише як усталену кризу місцевих фінансів.
Високі мінімальні значення чисельності населення та площ території можуть увійти в протиріччя з принципами „близькості до громадян” і прозорості. Тому для територіальних громад були розроблені моделі організації, які б відповідали цій ситуації. Таке рішення бачиться у двоступеневій організації територіальної громади. Найбільшого розвитку ця модель набула у федеральній землі Рейнланд-Пфальц (Німеччина). Вона успішно діє упродовж останніх 30-ти років.
Об\'єднання громад як двоступенева організація комун
А. Декілька невеликих громад з обраними прямим голосуванням представниками громади та бургомістром (на громадських засадах), але без адміністрації, об’єднуються в “громаду другого ступеня” (об’єднання громад). Нове об’єднання також напряму обирає представників та бургомістра (працює як штатна особа) і представляє адміністрацію для окремих громад та об’єднання громад.
Б. Цій “громаді другого ступеня” передаються державні функції, що в інших випадках виконувалися б органами районного рівня. Також їй передається виконання окремих питань зі сфери самоврядування її громад-членів:
- шкільна освіта;
- пожежна безпека;
- спортивні заклади;
- соціальні заклади (організація патронажної служби, догляд за людьми похилого віку);
- водопостачання;
- відведення стічних вод;
- водойми (струмки та масті річки й озера);
- землекористування;
- інші завдання, що можуть бути делеговані за взаємною згодою.
Для сільських та малозаселених територій варто подумати над
тим, чи не слід законодавчо впровадити подібну організаційну мо-
дель і запропонувати її територіальним громадам як опції. Малі територіальні громади могли б об’єднатися у більшу з однією адміністрацією, не змінюючи гіри цьому характер власної громади.
13.6.