П\'ять моделей адміністративної реформи

Модель 1. Адміністрації на районному та обласному рівнях і надалі залишаються державними. Повноваження районної та обласної рад розширюються. Передбачається укрупнення (об’єднання) територіальних громад.

Модель 2. Ha районному та обласному рівнях створюються органи місцевого самоврядування, що для виконання своїх постанов утворюють державні адміністрації.

Модель 3. Обласна адміністрація зберігається, вона отримує 225 департаментів як ще один адміністративний рівень (з перспективою впровадження місцевого самоврядування після 2010 p.); райони територіально переформатовуються на менші за розміром; створюються органи самоврядування (виконавчі комітети).

Модель 4. Урядування на обласному рівні залишається за державною адміністрацією. Замість районної адміністрації впроваджуються департаменти як структури державної обласної адміністрації. Ha рівні областей і департаментів створюються органи самоврядування (виконавчі комітети), що перебирають на себе посади та управління державної адміністрації.

Модель 5. Державна адміністрація на рівні області перетворюється на префектуру. Державна адміністрація на рівні району ліквідовується. Ha обласному та районному рівнях створюються органи самоврядування (виконавчі комітети).

Суть ще однієї моделі могла б полягати в тому, що на рівні району, міст і територіальних громад адміністрація виконувала б як державні, так і комунальні функції, а голови районної та місцевої (міста чи села) адміністрацій були б відповідальними як за нижній рівень державної влади, так і за комунальну адміністрацію („німецька модель”).

Модель 1 - це в основному означає збереження статус-кво. Модель 5 передбачає максимальну комуналізацію публічного вря- дування в Україні. Ha другому місці після неї за цим показником модель 3. Моделі 2 та 4 зберігають по суті державну адміністрацію на районному та обласному рівнях з утвЬренням органів місцевого самоврядування.

Між цими моделями також існують відмінності у питанні призначення керівного персоналу (президентом держави, урядом чи органами самоврядування).

У рамках подальшої процедури і політичного обговорення моделі мають бути прораховані та оцінені з огляду на зазначений нижче (див. табл. 13.1) комплекс критеріїв. При цьому може статися так, що якогось одного однозначного рішення, яке б відповідало усім критеріям, не буде. Bce залежить від того, якої ваги буде надано окремим критеріям, тобто від політичних преференцій.

У процесі комплексної оцінки моделей як допоміжним засо-

бом для прийняття остаточного рішення можна скористатися критерієм коефіцієнта корисної дії (табл. 13.1).

Таблиця 13.1 Оцінка моделей проведення реформи на основі аналізу їх корисної дії

Примітка: + - відповідає критерію добре; 0 - ніякого внеску до критерію; прочерк - не відповідає критерію.

13.5.