Цілі адміністративної реформи

Кожна з європейських країн ставить перед собою власні цілі адміністративної реформи, які нерідко суттєво варіюються і, як правило, залежать від відповідного моменту часу. Наприклад, у Західній Європі у 70-х роках минулого століття домінувало прагнення підвищити спроможність та посилити реалізацію демократичних принципів (залучення громадян, місцеве самоврядування), тоді як у 90-х роках у ході впровадження моделі “New Public Management” йшлося про результативність і приватизацію.

Рекомендується як передумову адміністративної реформи намічати позитивні цілі. Через цю призму необхідно визначити, які ж функції повинна виконувати публічна адміністрація у майбутньому. Наразі країни Європи поставили перед собою мету вирішити питання надання якісних послуг громадянину та суспільству. Крім цього, є також інші цілі. Назвемо і їх.

1. Послуги громадянину та суспільству надаються актуально та відповідної якості.

2. Посилення спроможності публічної адміністрації.

3. Підвищення результативності та ефективності.

4. Наближення послуг до громадянина (децентралізація адміністративних послуг).

5. Публічна адміністрація діє прозоро із залученням громадян до прийняття рішень (посилення демократичного принципу).

6. Рішучий крок до консолідації бюджетів.

Визначивши цілі, можна окреслити позитивний образ публічної адміністрації на майбутнє („взірець для наслідування”). Проте між цілями існують певні співвідношення, сповнені напруги та конфліктів. Результативність або консолідація бюджетів можуть перебувати в конфлікті з якістю послуг чи наближенням до

громадянина публічної адміністрації. Послідовність цілей може зробити це співвідношення напруги прозорим і вимагатиме лише визначення політичних пріоритетів.

Наразі орієнтирні цілі конкретизуються, деталізуються і розробляються відповідні заходи. Наведені у цьому підрозділі цілі методично мають бути співвіднесені з цими рішеннями.

13.4.