ВИСНОВКИ

Проведений аналіз правового регулювання відносин з ви­робництва й реалізації виноградної продукції на основі зако­нодавства України і практики його застосування дозволив зро­бити наступні науково-практичні висновки.

Дослідження історії правового регулювання правовідноси­ни з виробництва виноградної продукції свідчить, що у своєму розвитку вони пройшли низку історичних етапів (античний, середньовіччя, царський, радянський та український), кожно­му з яких властиві свої характерні риси й особливості. Після проголошення Україною незалежності правова регламентація відносин з виробництва виноградної продукції становить два етапи. На першому (1991—1996 рр.) було прийнято низку нор­мативних актів, спрямованих на підтримку садівництва, вино­градарства, розсадництва й виноробної промисловості. Другий етап (липень 2005 р. — дотепер) характеризується прийнят­тям спеціальних нормативних актів з регулювання відносин у сфері виноградарства й виноробства, зокрема Закону України «Про виноград та виноградне вино».

На сьогодні правове регулювання відносин з виробництва виноградної продукції недостатньо забезпечено для їх ефектив­ного функціонування й розвитку. З метою створення належних умов для її виробництва в Україні та реалізації завдань, визна­чених у Галузевій програмі розвитку виноградарства й вино­робства України на період до 2025 року, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук 21 липня 2008 р., також враховуючи досвід країн з розвиненою законодавчою базою в галузі виноградарства, ви­моги міжнародного законодавства у цієї сфері й недоліки віт­чизняного законодавства, у роботі запропонована примірна структура Закону України «Про виноградарство».

На підставі вивчення особливостей складових елементів пра­вовідносин, що виникають в процесі виробництва виноградної продукції сформульовано їх визначення.

Особливості правовідносин, що складаються в процесі ви­робництва виноградної продукції відбиваються в окремих елементах структури цих правовідносин — у суб'єкті, об'єкті та змісті. Вони зумовлюється також такими чинниками, як: (а) трудомісткість — широке застосування фізичної праці пра­цівників виноградарських підприємств; (б) сезонність вироб­ничого процесу; (в) багаторічне використання виноградних насаджень; (г) залежність кількісних і якісних показників уро­жаю винограду не тільки від інтенсивності праці виноградарів, а й від кліматично-природних умов.

Під товаровиробниками виноградної продукції слід розумі­ти юридичних та фізичних осіб, які займаються: виробництвом і реалізацією винограду — за наявності у них відповідним чином зареєстрованих виноградних насаджень; виробництвом і ре­алізацією садивного матеріалу — за умови отримання паспорту на його виробництво та реалізацію; переробкою виноградної продукції із власновиробленої сировини та її реалізацією — за умови одержання у встановлених законах випадках ліцензії.

Товаровиробники виноградної продукції в залежно від про­дукції, яку вони виробляють, класифікуються на товаровироб­ників: (а) садивного матеріалу винограду; (б) винограду; (в) ви­норобної продукції; (г) товаровиробників іншої виноградної продукції, що виготовляється шляхом переробки винограду, окрім виноробної (соки, джеми тощо). Товаровиробники вино­градної продукції, які є юридичними особами, відповідно до їх організаційної форми поділяються на: а) господарські товари­ства; б) сільськогосподарські виробничі кооперативи; в) фермер­ські господарства; г) приватні (приватно-орендні) сільськогос­подарські підприємства; д) державні (комунальні) комерційні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до проведеного дослідження особливостей пра­вового статусу товаровиробників винограду та його садивно­го матеріалу, вказується на їх спеціальну правосуб'єктність, що підтверджується наступними обставинами: (а) їх господарська діяльність обумовлюється цілями й завданнями, відображени­ми в статутних (засновницьких) документах, виходити за межі яких товаровиробники не мають права; (б) особливим поряд­ком набуття права на виробництво й реалізацію продукції; (в) регламентованим порядком здійснення діяльності з вироб­ництва та реалізації садивного матеріалу; (г) цільовим призна­ченням земельних ділянок, наданих для виробництва садивно­го матеріалу винограду та вирощування винограду.

Система договорів на реалізацію виноградної продукції скла­дається з договорів контрактації, купівлі-продажу, поставки, мі­ни, комісії та біржових угод, специфіка яких обумовлена: по-перше, природними властивостями їх предмета, який характеризуєть­ся швидкопсувністю, особливими умовами зберігання й транс­портування, недопущенням заміни сортової чистоти та зміни сортових якостей; по-друге, специфікою встановлення цін на ви­ноградну продукцію — не тільки залежно від попиту й пропо­зицій, але й від врожайності в конкретній рік, ґрунтово-кліма­тичних умов та мети подальшого використання продукції.

Для розвитку виноградарства договір контрактації має особ­ливу цінність перш за все через можливість надання допомоги та стабільність договірних зв'язків. Надання допомоги вироб­никові виноградної продукції за договором контрактації запро­поновано розділити на майнову й немайнову. До майнової на­лежить матеріально-технічне постачання, авансування, нада­вання пільгових кредитів на придбання пального та інші види фінансування, сприяння в постачанні мінеральних добрив, хі- міч-них засобів для захисту рослин тощо; до немайнової — про­ведення семінарів з питань вирощування саджанців, захисту рослин від шкідників і хвороб та інша інструктивна допомога. Практика господарювання в аграрному секторі, зокрема, у сфері виробництва виноградної продукції, свідчить про необхідність узгодження господарського і цивільного законодавства щодо обов'язку контрактанта у наданні допомоги в організації вироб­ництва продукції та її транспортування на приймальні пункти. Вказується важливість розроблення і прийняття Положення про порядок і способи надання фінансової допомоги виробни­кам сільськогосподарської продукції за договором контракта­ції в якому передбачити умови, види й порядок надання заготі­вельником допомоги виробникам сільгосппродукції. З метою ефективного застосування на практиці договору контракта­ції виноградної продукції зазначена необхідність розроблення й прийняття Міністерством аграрної політики та продовольства України Примірного договору контрактації винограду в якому вказати особливості його укладання й виконання з урахуван­ням дослідженої специфіки виноградарського виробництва.

При вирішенні питання про звільнення від відповідальності виноградарських підприємств за ч. 2 ст. 218 ГК України поряд з фактом загибелі або пошкодження виноградних культур чи їх садивного матеріалу повинна бути врахована вина господарства у неприйнятті необхідних заходів, які зазвичай застосовуються в даній місцевості щодо ліквідації чи послаблення негативних наслідків стихійного лиха або інших надзвичайних та невідво­ротних обставин. Для дієвої системи притягнення винної осо­би до відповідальності за правопорушення у сфері реалізації виноградної продукції (особливо за випуск неналежної якості) поруч з вдосконаленням нормативно-правової бази у цій сфері необхідно єдине державне регулювання галузями виноградар­ства (включаючи розсадництво) й виноробства, який коорди­нуватиме, законодавчо забезпечуватиме й контролюватиме ді­яльність усіх виробників виноградної продукції.