МІСЦЕ ПЕРЕХРЕСНОГО ДОПИТУ У СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ

У змагальному процесі перехресний допит — один з найважливіших засобів дослідження доказів і, без сумніву, небезпечний і для того, хто допитує. Одним необережним запитанням можна знищити плоди напра- цювань всього судового процесу.

Особливості українського суду присяжних полягають в тому, що вони не ухвалюють самостійно вердикт щодо вини. Разом з професійними суддями вони вирішують як питання факту, так і покарання. В цьому слабкість українського суду присяжних, бо їм в нарадчій кімнаті проти­стоять два професійних судді, які своїм авторитетом можуть вплинути на волевиявлення присяжних.

Навички перехресного допиту адвокат отримує через досвід участі в судах. Його ніщо не замінить. Але за цей досвід адвокати, а особли­во їх клієнти, платять дорогою ціною. Однак для того щоб оволодіти мистецтвом перехресного допиту, потрібно, принаймні, знати методи крос-екзаменаторів [*].

Показання не існують у відриві від свідка. А тому у мистецтво пере­хресного допиту входить вміння працювати з усім спектром обставин, які супроводжують речову взаємодію крос-екзаменатора (допитуючого) і допитуваного у суді.

На перехресному допиті вирішуються питання дискредитації свідка та його показань (в Україні це передбачено ст. 95 ч. 8 та ст. 96 КПК). Стаття 95 ч. 8 КПК передбачає, що сторони кримінального провадження, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального прова­дження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів. Одержана в такий спосіб інформація може бути трансформована в доказ шляхом допиту особи як свідка або шляхом проведення експертизи тощо.

Прокурор і захисник повинні володіти не тільки мистецтвом красно­мовства, але і вмінням вести судове слідство, і потрібно пам’ятати, що друге важливіше за перше.

Види допиту в Україні та значення перехресного допиту.

Українське законодавство передбачає такі види допиту: прямий (основний) допит, перехресний допит, а також шаховий допит, або ж одночасний допит кількох вже допитаних осіб. Прямий допит — це перший допит свідка стороною, яка представляє його показання в якості доказу. Допит цього свідка протилежною стороною є перехресним до­питом. Перехресний допит виступає не тільки як засіб перевірки доказів, але як і контраргумент і спростування доказу противника.

Перехресний допит можна визначити як допит свідка протилежною стороною, з обставин, які були предметом прямого допиту, з метою перевірки цих даних, їх джерел і носія, а також для одержання нових відомостей від цієї особи.

Будь-яке судження в суді набуває належної повноти тільки після випробування його перехресним допитом. Сторона повинна мати право на перехресний допит, і сама тільки можливість його (хоч би і нереалізо­вана) вже є гарантією правильності встановлюваних фактів — (погроза сильніше за її втілення). Відсутність заперечень протилежної сторони перетворює (умовно кажучи) відомості на доведені факти.

Відповідно до підпункту «d» п. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний обвинувачений, як мінімум, має право допитувати свідків, які дають показання проти нього або право на те, щоб ці свідки були допитані.

Перехресний допит — це скальпель, яким препарують показання свідка протилежної сторони. «Як хірург розкриває гнійник і відсікає мертву тканину, так і крос-екзаменатор рішуче і жорстко повинен дослі­дити характер і мотивацію свідка, його показання, придушувати спротив противника, руйнувати його аргументацію», — наголошує П.

Будь-яке обмеження перехресного допиту є порушенням права на за­хист як загальної категорії та утвердження інквізиційного процесу. Стат­тя 87 КПК України зобов’язує суд визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод порушення права на перехресний допит.

Проведення перехресного допиту у цивільному процесі (хоча і без вказівки, що це перехресний допит) передбачено ч. 7 ст. 180 ЦПК. У кри­мінальному процесі перехресний допит передбачено ч. 7 ст. 352 КПК.

Під час прямого допиту за правилами КПК не дозволяється ставити навідні запитання. Натомість дозволяється ставити навідні запитання під час перехресного допиту. Елементи перехресного допиту є і в гос­подарському та адміністративному процесі.

Для українських суддів, які звикли до інквізиційного судового слід­ства, важко перебудуватись саме щодо забезпечення необхідних умов для реалізації права на перехресний допит (ч. 6 ст. 22 КПК).

Сторона (ст. 22 КПК) здійснює захист на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання своїх правових позицій. Спеціально зазначено, що функції обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той же орган чи службову особу. За­хист здійснює підозрюваний або обвинувачений і його захисник. На суд покладається обов'язок створити необхідні умови для реалізації сторонами своїх прав, при збереженні об'єктивності і неупередженості.