§ 1. Правовий статус дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування.

Правовий статус і порядок тимчасового влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування визначається низкою нормативно-правових актів, серед яких Закон України «Про охоро­ну дитинства», Закон України «Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року, Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 1995 р., Закон України «Про соціальні послуги» від 19 черв­ня 2003 року Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений Поста­новою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р., Типове по­ложення про притулок для дітей служби у справах дітей, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р., Типо­ве положення про дитячий будинок-інтернат, затверджене Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 2 квітня 2008, Типове положення про будинок дитини затверджене Наказом Мініс­терства охорони здоров'я від 18 травня 1998 р., Типове положення про соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко), затверджене По­становою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 р.

Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загину­ли батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.

Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надаєть­ся дітям:

• батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

• які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

• батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;

• батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів ци­вільного стану;

• батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішен­ням суду;

• батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;

• батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що під­тверджується постановою суду;

• батьки яких знаходяться у розшуку органами внутрішніх справ, пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю ві­домостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухва­лою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;

• у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм ви­конувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується ви­сновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними бать­ківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;

• підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому бу­динку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.

Особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без бать­ківського піклування, зобов'язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради, до яких надійшло повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, повинні з'ясувати місцезнаходження дити­ни, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування, прізвище, ім'я, по батькові та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення. Сільський, селищний голова або інша уповноважена особа виконавчого органу сільської, селищної ради протягом доби після надходження інформа­ції про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, передає її службі у справах дітей. Усі повідомлення про дітей, залишених без батьківського піклування, служба у справах дітей реєструє в журналі обліку повідомлень про дітей, які залишились без батьківського пі­клування.

Служба у справах дітей, а у разі, коли дитина виявлена на терито­рії села, селища, — виконавчий орган сільської, селищної ради разом з працівниками органів внутрішніх справ та охорони здоров'я протягом доби після надходження повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, проводять обстеження умов її перебу­вання, стану здоров'я та з'ясовують обставини, за яких дитина зали­шилась без батьківського піклування.

За результатами обстеження умов перебування дитини складаєть­ся акт, в якому зазначається дата, місце проведення обстеження, відо­мості про дитину, її батьків, інших осіб, з якими вона проживає, умови утримання дитини та стан її здоров'я, за яких обставин та з яких при­чин дитина залишилась без батьківського піклування, а також захо­ди, що були вжиті для захисту прав дитини. Якщо під час обстеження умов перебування дитини підтвердився факт залишення дитини без батьківського піклування, служба у справах дітей або виконавчий ор­ган сільської, селищної ради протягом одного дня забезпечують тим­часове влаштування такої дитини.

Обстеження умов перебування не проводиться у разі, коли дитина перебуває у закладі охорони здоров'я, притулку для дітей служби у справах дітей, центрі соціально-психологічної реабілітації дітей.

Тимчасове влаштування дитини, яка залишилась без батьківсько­го піклування, у межах своєї компетенції здійснюють служба у спра­вах дітей за місцем виявлення дитини та кримінальна міліція у спра­вах дітей органів внутрішніх справ.

Дитина, яка залишилась без батьківського піклування, тимчасово може бути влаштована у:

• притулок для дітей служби у справах дітей

• центр соціально-психологічної реабілітації дітей

• соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко);

• заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського пі­клування;

• сім'ї громадян

Тимчасове влаштування дитини до притулку, центру, соціально- реабілітаційного центру (дитячого містечка) здійснюється за направ­ленням служби у справах дітей. Влаштування дитини до притулку можливе також на підставі акта кримінальної міліції у справах дітей про доставлення дитини до притулку.

Дитина, у якої є родичі або інші особи, з якими у неї склались близькі стосунки (сусіди, знайомі) і які бажають залишити її на ви­ховання у своїй сім'ї, може перебувати у їх сім'ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім'ї родичів, інших осіб, з якими у неї склались близькі сто­сунки, є заява цих осіб про згоду на тимчасове проживання дитини в їх сім'ї.

Тимчасове влаштування підкинутої чи знайденої дитини, а також дитини з ознаками насилля або жорстокого поводження здійснюється після надання їй необхідної медичної допомоги, завершення медично­го обстеження чи лікування.

Безпритульні діти підлягають негайному влаштуванню у приту­лок або центр за місцем виявлення дитини у встановленому законо­давством порядку.

Протягом 2 місяців після виявлення дитини, яка залишилась без батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем виявлен­ня дитини разом з адміністрацією закладу, до якого тимчасово її вла­штовано, органами внутрішніх справ, охорони здоров'я вживає захо­дів до встановлення особи дитини, місця її проживання, відомостей про батьків або осіб, які їх замінюють, інших родичів, місця їх про­живання (перебування) та організовує роботу з повернення дитини на виховання в сім'ю чи заклад для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, який вона самовільно залишила, або забез­печує підготовку документів для надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Після встановлення особи дитини та місця її проживання служба у справах дітей письмово повідомляє батьків або осіб, які їх заміню­ють, службу у справах дітей за місцем проживання дитини, а у разі, коли дитині надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, — службу у справах дітей за місцем її по­ходження, про місце знаходження дитини. Служба у справах дітей за місцем проживання дитини протягом 15 днів після надходження по­відомлення з'ясовує умови проживання та утримання дитини батька­ми або особами, які їх замінюють, розглядає питання про доцільність (недоцільність) повернення дитини в сім'ю або до закладу (коли вста­новлено, що дитина самовільно залишила заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), готує відповідний ви­сновок з урахуванням інтересів дитини, надсилає його керівникові за­кладу в якому тимчасово перебуває дитина, та протягом двох місяців забезпечує її повернення до місця проживання, а у разі потреби готує документи, які підтверджують статус дитини-сироти або дитини, по­збавленої батьківського піклування, подальше її влаштування та за­хист прав дитини.

У разі коли дитина тимчасово перебуває в сім'ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі), ви­сновок про доцільність (недоцільність) повернення її до батьків або закладу, який вона самовільно залишила, надсилається службі у спра­вах дітей за місцем виявлення дитини.

Під час вирішення питання про повернення дитини до батьків, осіб, які їх замінюють, або до закладу, який вона самовільно залиши­ла, враховується думка дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Думка дитини має бути зазначена у висновку про доцільність (недоцільність) її повернення.

Передача дитини батькам, особам, які їх замінюють, здійснюється в присутності працівника служби у справах дітей, про що складається акт у двох примірниках, один з яких зберігається у закладі, в якому тимчасово перебувала дитина, а другий — в службі у справах дітей.

В разі неможливості або недоцільності повернення дитини на ви­ховання до батьків служба у справах дітей за місцем походження ди­тини протягом 2 місяців збирає необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування). Рішення про на­дання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севас­тополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей. У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові ди­тини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без бать­ківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

Після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбав­леної батьківського піклування, районна, районна у мм. Києві та Севас­тополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім’ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклу­вання, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу).

До закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківсько­го піклування, незалежно від форми власності та підпорядкування дитина може бути влаштована в разі, коли з певних причин немає можливості влаштувати її на виховання у сім’ю. Рішення про вла­штування дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом місь­кої, районної у місті ради за місцем проживання (перебування) дити­ни. Влаштування дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбав­лених батьківського піклування, не звільняє районну, районну у мм. Києві та Севастополі держадміністрацію, виконавчий орган міської, районної у місті ради за місцем походження (перебування) дитини від обов’язку продовжувати роботу з реалізації права цієї дитини на сімейне виховання.

Не допускається одночасне застосування до дитини різних форм влаштування.

Рідні брати і сестри не можуть бути роз’єднані під час влашту­вання. У разі неможливості влаштувати їх разом через стан здоров’я одного з братів (сестер) опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, керівники закладів зобов’язані забезпечити по­стійні контакти між дітьми, в тому числі періодичні зустрічі, листу­вання, телефонні розмови, обмін фотокартками тощо. Якщо за віком або станом здоров’я дитина не може самостійно писати, повідомлення від її імені та з її слів пишуть особи, які здійснюють догляд за дити­ною. Періодичність зустрічей встановлюється залежно від обставин перебування дітей, але не рідше ніж два рази на рік.

Для влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьків­ського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дити­ни повинна зібрати такі документи:

• свідоцтво про народження;

• довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;

• відомості про батьків та родичів дитини;

• довідку про склад сім’ї або осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, будинку;

• які підтверджують право власності дитини на нерухомість (у разі наявності);

• опис майна дитини;

• висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини,

• відомості або документи про освіту дитини (для дітей шкільно­го віку);

• дублікат обліково-статистичної картки;

• довідку про призначення та виплату пенсії, державної соціаль­ної допомоги, аліментів тощо (у разі наявності);

• ощадну книжку дитини або договір про відкриття рахунка в установі банку (у разі наявності);

• рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, по­збавленої батьківського піклування.

• Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:

• усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;

• визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;

• встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;

• визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю, яка померла, відповідно до ст. 127 СК, що підтвер­джується свідоцтвом про народження дитини, виданим на під­ставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері.

• набуття дитиною чи надання їй повної цивільної дієздатності, що підтверджується відповідними документами

Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклу­вання, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на під­ставі:

• скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;

• поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;

• скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;

• рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;

• скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;

• рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;

• скасування рішення суду про оголошення матері, батька дити­ни померлими;

• скасування рішення суду про оголошення матері, батька дити­ни безвісно відсутніми;

• усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;

• визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;

• встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;

• визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував і не пере­буває у шлюбі з матір'ю, яка оголошена померлою, визнана не­дієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, відповідно до ст. 127 СК, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідо­цтва про смерть матері;

• документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини;

• довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої район­ній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, ви­конавчому органу міської, районної у місті ради, про повернен­ня їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.

• набуття дитиною чи надання їй повної цивільної дієздатності, що підтверджується відповідними документами

Служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавле­ної батьківського піклування, на підставі заяви матері, батька, які по­вернулися з місць позбавлення волі, про повернення їм дитини обсте­жує їх житлово-побутові умови, перевіряє наявність або відсутність заробітку чи іншого доходу, про що складає відповідний акт та готує висновок районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміні­страції, виконавчого органу міської, районної у місті ради про можли­вість передачі дитини для подальшого виховання матері чи батькові.

Якщо за результатами розгляду питання про можливість переда­чі дитини матері, батькові, які повернулися з місць позбавлення волі, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, ви­конавчий орган міської, районної у місті ради зробить висновок про неможливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові служба у справах дітей за місцем походження дитини, по­збавленої батьківського піклування, протягом двох місяців збирає до­кументи, необхідні для порушення питання про позбавлення батьків їх батьківських прав. Такі документи можуть бути підготовлені також у разі, коли після повернення з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, батьки не звернулися із заявою про повернення дитини.

У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дити­ни, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідо­мляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дити­ни, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, ра­йонною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем її походження за по­данням служби у справах дітей.