<<
>>

§ 3. Органи опіки та піклування і їх повноваження щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Органами опіки та піклування є: державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських чи ра­йонних у містах, сільських, селищних рад.

Згідно ст.

11 Закону України «Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року, органи опіки та пі­клування забезпечують вирішення питань щодо:

• встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

• надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, по­збавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків­ського піклування;

• соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

• забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

• притягнення до відповідальності осіб, які порушують права ди­тини;

• надання письмової згоди або заперечення на відчуження неру­хомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

• подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови вла­штування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, по­збавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Присутність представника органів опіки та піклування на судових засіданнях є обов'язковою в разі, якщо розглядається справа стосовно дитини або з питань, що зачіпають права дитини.

Як зазначається в п.1.3 Правил опіки та піклування, затвердже­них Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці і соціальної політики України від 26 травня 1999 р., безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої дер­жавної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, вико­навчих комітетів міських чи районних у містах рад.

У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Органи освіти здійснюють діяльність з питань виявлення, обліку та передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклуван­ня, до дитячих будинків, шкіл-інтернатів різних профілів, на усинов­лення, під опіку (піклування) та з інших питань, що належать до їх компетенції.

Органи у справах сім 'ї та молоді, служби в справах дітей здійсню­ють діяльність з питань виявлення, обліку та тимчасового влаштуван­ня безпритульних дітей, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавле­них батьківського піклування, що утримуються в державних дитячих закладах, на виховання в сім'ї (прийомні сім'ї, дитячі будинки сімей­ного типу) та з інших питань, що належать до їх компетенції.

Органи соціального захисту населення здійснюють діяльність щодо забезпечення догляду, надання соціально-побутового та медичного обслуговування дітям з вадами фізичного та розумового розвитку, які цього потребують.

Органи охорони здоров 'я здійснюють діяльність щодо утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком до 3 років (а дітей з вадами фізичного та розумового розвитку до 4 років) у будинках дитини.

Для допомоги в роботі при органах опіки та піклування створю­ються опікунські ради, що мають дорадчі функції і до складу яких вхо­дять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади та ор­ганів місцевого самоврядування і громадськості. Обов'язки секретаря опікунської ради виконує штатний інспектор опікунської ради.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, поклада­ються на служби у справах дітей, що діють відповідно до типових по­ложень про службу у справах дітей, затверджених Постановою Кабі­нету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. Служба у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації є структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, який утворюється головою обласної, Ки­ївської та Севастопольської міської держадміністрації, підзвітний та підконтрольний відповідно голові обласної, Київської та Севасто­польської міської державної адміністрації.

Служба у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації є структурним підрозділом районної, районної у мм. Києві та Севасто­полі держадміністрації, який утворюється головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, підзвітний та підконтр­ольний голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держад­міністрації та службі у справах дітей відповідно обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

Основними завданнями служби у справах дітей є:

• реалізація на відповідній території державної політики з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень;

• розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядуван­ня, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, громадськими організаціями заходів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей;

• координація зусиль місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності у вирішенні питань соціального захисту ді­тей та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності;

• забезпечення додержання вимог законодавства щодо встанов­лення опіки та піклування над дітьми, їх усиновлення, влашту­вання в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї;

• здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах і закладах соціального за­хисту для дітей усіх форм власності;

• ведення державної статистики щодо дітей;

• ведення обліку дітей, які опинилися у складних життєвих об­ставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського пі­клування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок);

• визначення пріоритетних напрямів поліпшення на відповідній території становища дітей, їх соціального захисту, сприяння фізичному, духовному та інтелектуальному розвиткові, запо­бігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень.

Служба відповідно до покладених на неї завдань:

• організовує розроблення і здійснення на відповідній території заходів, спрямованих на поліпшення становища дітей, їх фізич­ного, інтелектуального і духовного розвитку, запобігання без­доглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопору­шень;

• надає місцевим органам виконавчої влади і органам місцево­го самоврядування, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, громадським організаціям, громадянам у межах своїх повноважень практичну, методичну та консульта­ційну допомогу у вирішенні питань щодо соціального захисту дітей і запобігання вчиненню дітьми правопорушень;

• сприяє усиновленню, влаштуванню дітей-сиріт та дітей, по­збавлених батьківського піклування, під опіку, піклування, до дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей;

• здійснює контроль і координацію діяльності служб у справах дітей відповідно районних, районних у мм. Києві та Севасто­полі державних адміністрацій, надає їм практичну і методичну допомогу, узагальнює і поширює позитивний досвід роботи;

• подає пропозиції до проектів державних та регіональних про­грам, планів і прогнозів у частині соціального захисту, забезпе­чення прав, свобод і законних інтересів дітей;

• забезпечує у межах своїх повноважень здійснення контролю за додержанням законодавства щодо соціального захисту дітей і запобігання вчиненню дітьми правопорушень;

• здійснює контроль за умовами утримання і виховання дітей у спеціальних виховних установах Державного департаменту з питань виконання покарань, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім'ях опікунів, піклувальників, ди­тячих будинках сімейного типу, прийомних сім'ях;

• разом з відповідними структурними підрозділами центральних та місцевих органів виконавчої влади, науковими установами ор­ганізовує і проводить соціологічні дослідження, готує статистич­ні та інформаційні матеріали про причини і умови вчинення ді­тьми правопорушень, вивчає і поширює передовий міжнародний досвід з питань соціального захисту дітей, їх прав та інтересів;

• надає організаційну і методичну допомогу притулкам для дітей, центрам соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально- реабілітаційним центрам (дитячі містечка), здійснює безпосе­редній контроль за їх діяльністю;

• організовує і проводить разом з іншими структурними підроз­ділами держадміністрації, кримінальною міліцією у справах ді­тей заходи щодо соціального захисту дітей, виявлення причин, що зумовлюють дитячу бездоглядність та безпритульність, за­побігання вчиненню дітьми правопорушень;

• розробляє і подає на розгляд відповідної держадміністрації про­позиції стосовно бюджетних асигнувань на виконання програм і здійснення заходів щодо реалізації державної політики з питань дітей, спрямованої на подолання дитячої бездоглядності та без­притульності, а також утримання підпорядкованих їй закладів соціального захисту для дітей;

• розглядає в установленому порядку звернення громадян;

• проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань, що належать до її компетенції, через засоби масової інформації;

• здійснює інші функції, які випливають з покладених на неї за­вдань, відповідно до законодавства.

Служба має право:

• приймати з питань, що належать до її компетенції, рішення, які є обов'язкові для виконання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами, громадянами;

• отримувати повідомлення від місцевих органів виконавчої вла­ди і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, посадових осіб про заходи, вжиті на виконання прийнятих нею рішень;

• отримувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів відповідної держадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи та інші матеріали з питань, що належать до її компетенції, а від місцевих органів державної статистики — статистичні дані, необхідні для вико­нання покладених на неї завдань;

• звертатися до місцевих органів виконавчої влади, органів місце­вого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі порушення прав та інтересів дітей;

• проводити роботу серед дітей з метою запобігання вчиненню правопорушень;

• порушувати перед органами виконавчої влади та органами міс­цевого самоврядування питання про направлення до спеціаль­них установ, навчальних закладів усіх форм власності дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, неодноразово са­мовільно залишали сім'ю та навчальні заклади;

• перевіряти стан роботи із соціально-правового захисту дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського пі­клування, спеціальних установах і закладах соціального захисту для дітей усіх форм власності, стан виховної роботи з дітьми у навчальних закладах, за місцем проживання, а також у разі необ­хідності — умови роботи працівників молодше 18 років на під­приємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;

• представляти у разі необхідності інтереси дітей в судах, у їх від­носинах з підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності;

• запрошувати для бесіди батьків або опікунів, піклувальників, посадових осіб з метою з'ясування причин, які призвели до по­рушення прав дітей, бездоглядності та безпритульності, вчи­нення правопорушень, і вживати заходів до усунення таких причин;

• порушувати перед органами виконавчої влади та органами міс­цевого самоврядування питання про накладення дисциплінар­них стягнень на посадових осіб у разі невиконання ними рішень, прийнятих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах сім'ї, дітей та молоді, службами у справах дітей;

• визначати потребу регіонів в утворенні спеціальних установ і закладів соціального захисту для дітей;

• розробляти і виконувати власні та підтримувати громадські програми соціального спрямування з метою забезпечення за­хисту прав, свобод і законних інтересів дітей;

• укладати в установленому порядку угоди про співробітництво з науковими установами, жіночими, молодіжними, дитячими та іншими об'єднаннями громадян і благодійними організаціями;

• скликати в установленому порядку наради, конференції, семі­нари з питань, що належать до її компетенції;

• відвідувати дітей, які опинилися у складних життєвих обстави­нах, перебувають на обліку в службі, за місцем їх проживання, на­вчання і роботи; вживати заходів для соціального захисту дітей.

Для сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток. головою районної, районної у мм. Києві та Се­вастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради утворюється комісія з питань захисту прав дитини, яка є консультативно-дорадчим органом районної у мм. Києві та Севасто­полі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради. До складу комісії на громадських засадах входять керівники структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севасто­полі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, центрів соціальних служб у справах сім'ї, дітей та молоді, заступ­ники керівників територіальних органів МВС та Мін'юсту, а також працівник служби у справах дітей, який виконує обов'язки секретаря комісії. Очолює комісію голова районної, районної у мм. Києві та Се­вастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради. Основною організаційною формою діяльності комісії є її засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж 1 раз на місяць. Організаційне забезпечення діяльності комісії здійснюється відповідною службою у справах дітей.

Комісія з питань захисту прав дитини в межах своїх повноважень, відповідно до Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р,. здійснює такі функції:

• розглядає та подає пропозиції до індивідуального плану соці­ального захисту дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьків­ського піклування, який складається за формою, затвердженою Мінсім'ямолодьспортом;

• розглядає питання, у тому числі спірні, які потребують колегі­ального вирішення, зокрема:

- реєстрація народження дитини, батьки якої невідомі;

- надання дозволу бабі, діду, іншим родичам дитини забрати її з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я, якщо цього не зробили батьки дитини;

- позбавлення та поновлення батьківських прав;

- вирішення спорів між батьками щодо визначення або зміни прізвища та імені дитини;

- вирішення спорів між батьками щодо визначення місця прожи­вання дитини;

- участь одного з батьків у вихованні дитини;

- побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьків­ських прав;

- визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, по­збавленої батьківського піклування;

- встановлення і припинення опіки, піклування;

- утримання і виховання дітей у сім'ях опікунів, піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу та вико­нання покладених на них обов'язків;

- збереження майна, право власності на яке або право користу­вання яким мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

- розгляд звернень дітей щодо неналежного виконання батьками, опікунами, піклувальниками обов'язків з виховання або щодо зловживання ними своїми правами;

- інші питання, пов'язані із захистом прав дітей.

Комісія має право:

• одержувати в установленому законодавством порядку необхід­ну для її діяльності інформацію від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та ор­ганізацій;

• подавати пропозиції щодо вжиття заходів до посадових осіб у разі недотримання ними законодавства про захист прав дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

• утворювати робочі групи, залучати до них представників орга­нів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, гро­мадських організацій (за згодою) для підготовки пропозицій з питань, які розглядає комісія;

• залучати до розв'язання актуальних проблем дітей благодійні, громадські організації, суб'єкти підприємницької діяльності (за згодою).

Керівництво органами опіки та піклування і контроль за їх діяль­ністю здійснюють обласні, Київська та Севастопольська міські дер­жавні адміністрації та виконавчі комітети вищестоящих рад.

<< | >>
Источник: Апопій І.В.. Сімейне право україни: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2010. — 360 с.. 2010

Еще по теме § 3. Органи опіки та піклування і їх повноваження щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -