<<
>>

Як неодноразово зазначалося у попередніх підрозділах монографії, об'єктом долучення зусиль медіації і державного судочинства, предметом їх впливу були і продовжують залишатися конфлікти (спори) у суспільствах.

Різні пізнавальні традиції у різний час по-різному розуміли та пояснювали співвідношення між собою обидвох цих інститутів, їх роль у суспільному прогресі. Зокрема, впродовж тривалого історичного періоду еволюції людських соціумів інституційне лідерство у врегулюванні конфліктів (спорів) у них безспірно належало державному судочинству.

Людиноцентристський поворот, який стався у світі в середині ХХ ст., масова поява громадянських суспільств, яка в основному збіглася із цим поворотом, якісно змінили характер переважної більшості конфліктів (спорів) у соціумах та водночас зумовили кризу державного судочинства, породили потребу у легітимації й інституціоналізації на національних рівнях альтернативних способів їх врегулювання, передусім медіації. Наразі медіація заявила про себе як про такий інститут у багатьох державах світу де-юре. Проте їй ще належить стати ним у більшості суспільств де-факто.

Одночасне існування альтернативних вищезазначених інститутів вирішення конфліктів (спорів) і різні підходи до налагодження співвідношення між ними вимагають порівняльного аналізу їх природи та потенціалу. Уже очевидно, що між державним судочинством та медіацією наявна фундаментальна асиметрія. Квінтесенцію останньої являє собою парадигмальна протилежність ціннісних матриць цих обидвох інститутів: державного судочинства як інституту держави та медіації як інституту громадянського суспільства. Вищезазначена ціннісна протилежність цих інститутів ужеспричинила те, що вони трансформувалися де-факто у конкурентні взаємодоповнюючі системи врегулювання конфліктів (спорів) у соціумах. Це зумовлено як їх буттєвими витоками, так і взаємним функціональним призначенням, проте різною правовою природою.

8.1.

<< | >>
Источник: Медіація як цінність : монографія / Р.О. Гаврилюк, П.С. Пацурківський. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича,2023. 466 с.. 2023

Еще по теме Як неодноразово зазначалося у попередніх підрозділах монографії, об'єктом долучення зусиль медіації і державного судочинства, предметом їх впливу були і продовжують залишатися конфлікти (спори) у суспільствах.:

  1. Необхідність державно-приватного партнерства інституційного типу державного судочинства та медіації
  2. Парадигмальна протилежність державного судочинства та медіації як цінностей
  3. Спільність буттєвих витоків державного судочинства і медіації
  4. Посередництво як архетип врегулювання конфлікту (спору) в медіації
  5. Вплив концепції правової інформатизації ОВС України на формування інформаційного суспільства
  6. 5.3. Вплив державного кредиту на державний борг та економіку країни
  7. 7.1. Вплив соціальної культури на взаємодію людини і суспільства на природне оточення
  8. Об’єктом (предметом) міжнародного договору є все те, про що домовилися його сторони.
  9. Медіація як конструювання її сторонами узгоджених прав та обов’язків щодо предмета конфлікту (спору)
  10. Оперативні підрозділи Державного департаменту України з виконання покарань
  11. Глава 1. Загальна характеристика взаємодії суспільства і природи. Поняття і предмет екологічного права
  12. Важливим засобом впливу на суспільні відносини, що виникають у результаті виконання підрозділами ювенальної превенції Націона­льної поліції України покладених на них завдань, є правове регулю­вання.
  13. § 3. Методологія дослідження впливу державних закупок та чистих податків на ВВП
  14. Взаємодія Державної автомобільної інспекції з іншими підрозділами міліції, державними органами та громадськістю у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  15. В умовах докорінних змін, що відбуваються в Україні з 2014 р. в усіх сферах суспільного життя, першочерговим завданням на шляху до побудови демократичної і правової держави та формування гро­мадянського суспільства є реформування органів державного уп­равління
  16. Характеристика окремих принципів цивільного судочинства: гласність судового процесу, мова цивільного судочинства, змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства, забезпечення права на перегляд та оскарження судового рішення, обов’язковість судових рішень.
  17. Порядок визначення предмета державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -