§ 2. Державна прикордонна служба України

У 2001 році почалася реформа органів охорони кордону України, в результаті якої 31 липня 2003 р. прикордонні війська Укра­їни були перетворені на Державну прикор­донну службу України (далі - ДПСУ), яка про­довжує свій сталий розвиток у загальній си­стемі реформування правоохоронних орга­нів.

Державна прикордонна служба України - це правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України й охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

На початку 2014 року у зв'язку з ускладненням обстановки в прикордонній зоні на Державну прикордонну службу України було покладено завдання щодо захисту від будь-яких спроб незаконного проходження лінії державного кордону України, збройних конфлік­тів та інших провокацій на кордоні. Це завдання реалізується у вза­ємодії зі Збройними силами України й іншими військовими форму­ваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України ін­шої держави або групи держав.

До основних принципів діяльності Державної прикордонної служби належать законність, поважання і дотримання прав та сво­бод людини та громадянина, позапартійність; безперервність, поєд­нання гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяль­ності, єдиноначальність, колегіальність під час розробки важливих рішень, взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями під час здійснення покладених на Державну прикордонну службу завдань, відкритість для демократичного цивільного контролю.

Отже, діяльність Державної прикордонної служби прова­диться на основі дотримання прав і свобод людини і громадянина. Органи, військовослужбовці та працівники Державної прикордон­ної служби зобов’язані поважати гідність людини та виявляти до неї гуманне ставлення. Неправомірне обмеження прав і свобод лю­дини є недопустимим і тягне за собою відповідальність згідно із за­коном.

Правову основу діяльності Державної прикордонної слу­жби України становлять Конституція України, Закон України «Про державний кордон України»^[90], інші закони України (зокрема, «Про національну безпеку України»^[91], «Про прилеглу зону України»^[92], «Про виключну (морську) економічну зону України»^[93], «Про обо­рону України»^[94], «Про прикордонний контроль»^[95], «Про забезпе­чення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»^[96]), видані на їх виконання акти Президента України (укази Президента України від 23.01.2017 № 12/2017 «Про затвердження військово-адміністрати­вного поділу території України», від 14.03.2016 № 92/2016 «Про рі­шення Ради національної безпеки і оборони України від 04.03.2016 «Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України» та ін.), Кабінету Міністрів України (зокрема, постанови Кабінету Мініс­трів України від 08.06.2016 № 371 «Питання протидії незаконному переміщенню товарів через державний кордон України», від 17.07.2019 № 815 «Про затвердження Порядку в’їзду осіб, перемі­щення товарів та тимчасово окуповані території у Донецькій та Луга­нській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», від 3.10.2018 № 798 «Про затвердження Порядку реєстрації паспорт­них документів іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску

через державний кордон», від 18.02.2016 № 92 «Про затвердження Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків», від 20.01.2016 № 20 «Про затвердження переліку пунктів пропуску че­рез державний кордон України, через які здійснюється ввезення то­варів в режимі транзиту», від 04.06.2015 № 367 «Про затвердження Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», від 04.03.2015 № 86 «Деякі питання перетинання державного кордону України», від 30.01.2015 № 38 «Деякі питання підвищення рівня національної безпеки України»; розпорядження Кабінету Міні­стрів України від 23.11.2015 № 1189-р «Про схвалення Стратегії роз­витку Державної прикордонної служби», від 28.10.2015 № 1149-р «Про схвалення Концепції інтегрованого управління кордонам», від 19.04.2017 № 265-р «Про забезпечення доступу Національного аге­нтства з питань запобігання корупції до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи здійснення контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон» та ін.), відомчі нормативно-правові акти (зокрема, наказ МВС України від 19.02.2018 № 119 «Про організацію та проведення аеромедичної евакуації повітряними суднами Державної служби Ук­раїни з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України та Дер­жавної прикордонної служби України», наказ Міністерства юстиції України та МВС України від 30.01.2018 № 256/5/65 «Про затвер­дження Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють приму­сове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення вико­навчого провадження», наказ МВС України від 26.03.2018 № 234 «Про затвердження Інструкції з організації кінологічного забезпе­чення в Державній прикордонній службі України», наказ МВС Укра­їни від 25.06.2018 № 558 «Про затвердження Інструкції про поря­док виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Дер­жавної прикордонної служби України»), а також міжнародні дого­вори України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Ра­дою України.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає пра­вове положення, специфіку організації та діяльності Державної при­кордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, фун­кції та повноваження є Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Державну прикор­донну службу України» основними функціями Державної прико­рдонної служби є^[97] такі:

- охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму держав­ного кордону та прикордонного режиму;

- здійснення в установленому порядку прикордонного конт­ролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів і вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх перемі­щення;

- охорона суверенних прав України в її виключній (морсь­кій) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов’язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юри­дичних і фізичних осіб та міжнародних організацій;

- ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та опера- тивно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту дер­жавного кордону України згідно із законами України «Про розвідува­льні органи України»^[98] та «Про оперативно-розшукову діяльність»^[99];

- участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні і в межах контрольова­них прикордонних районів;

- участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або зброй­них формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;

- участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України «Про державну охорону органів держа­вної влади України та посадових осіб»;

- охорона закордонних дипломатичних установ України;

- координація діяльності військових формувань та відповід­них правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а та­кож діяльності державних органів, що здійснюють різні види конт­ролю під час перетинання державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забез­печенні режиму державного кордону, прикордонного режиму і ре­жиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в ко­нтрольних пунктах в'їзду-виїзду.

Виконання зазначених функцій є оперативно-службовою дія­льністю Державної прикордонної служби.

Державна прикордонна служба України як правоохоронний орган спеціального призначення має таку загальну структуру:

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрація Дер­жавної прикордонної служби України);

- територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

- Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони;

- органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини;

- розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

- органи забезпечення Державної прикордонної служби України. Загальна чисельність Державної прикордонної служби стано­вить 53 000 осіб, у тому числі 45 000 військовослужбовців.

Адміністрація Державної прикордон­ної служби України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кор­дону й охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, здійснює управління Державною прикор­донною службою, бере участь у розроб­ленні та реалізації загальних принципів правового оформлення і забезпечення не­доторканності державного кордону та охорони суверенних прав Ук­раїни в її виключній (морській) економічній зоні, узагальнює прак­тику застосування законодавства з питань, що належать до компе­тенції Державної прикордонної служби, розробляє пропозиції, спря­мовані на його вдосконалення, і в установленому порядку вносить їх на розгляд міністра внутрішніх справ. Діяльність Адміністрації Держприкордонслужби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра внутрішніх справ.

Керівництво Державною прикордонною службою та діяльні­стю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює голова Дер­жавної прикордонної служби України.

Голову Державної прикордонної служби призначає на посаду та припиняє його повноваження на цій посаді Президент України за поданням Прем’єр-міністра України. Голова Державної прикордон­ної служби України має заступників, які призначаються Президен­том України за поданням голови Державної прикордонної служби.

Основні повноваження голови Державної прикордонної слу­жби визначено Положенням про Адміністрацію Державної прикор­донної служби України^[100], затвердженим Постановою Кабінету Міні­стрів України від 16.10.2014 № 533, згідно з яким голова Держпри­кордонслужби, зокрема, вносить на розгляд міністра внутрішніх справ пропозиції щодо забезпечення формування державної полі­тики у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та розроб­лені Адміністрацією Держприкордонслужби проєкти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також позицію щодо проєктів, розробниками яких є інші міністерства; системати­чно інформує Верховну Раду України, Президента України та Раду національної безпеки і оборони України з основних питань діяльно­сті Держприкордонслужби, а також щороку подає Президентові Ук­раїни та Верховній Раді України письмовий звіт про результати її діяльності; подає міністрові внутрішніх справ для затвердження плани роботи Адміністрації Держприкордонслужби та звітує перед ним про їх виконання; дає у межах повноважень, передбачених зако­ном, обов’язкові для виконання військовослужбовцями, державними

службовцями та працівниками апарату Адміністрації Держприкор- донслужби й органів Держприкордонслужби доручення; забезпечує взаємодію Адміністрації Держприкордонслужби з визначеним мініс­тром внутрішніх справ структурним підрозділом в апараті МВС; вно­сить міністрові внутрішніх справ пропозиції щодо кандидатур на по­сади своїх заступників; утворює, реорганізовує та ліквідовує органи охорони державного кордону, загони морської охорони, органи за­безпечення, навчальні заклади і науково-дослідні установи Держ­прикордонслужби, затверджує їх штати та кошториси; затверджує положення про структурні підрозділи Адміністрації Держприкор- донслужби, а також про органи і підрозділи Держприкордонслужби; утворює, реорганізовує, ліквідовує підприємства й установи, за­тверджує їх положення (статути), здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об'єктами держа­вної власності, що належать до сфери управління Адміністрації Держприкордонслужби; ухвалює рішення про контрольований про­пуск через державний кордон осіб у пунктах пропуску або поза ними; утворює комісії, робочі та експертні групи; скликає та прово­дить наради з питань, що належать до компетенції Держприкор- донслужби; підписує накази та директиви Адміністрації Держпри­кордонслужби та здійснює інші повноваження, визначені законом.

З метою ефективного виконання покладених на Державну при­кордонну службу завдань центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кор­дону, утворюються територіальні органи як частини центрального підпорядкування - це регіональні управління.

Структурно Державна прикордонна служба України склада­ється з таких регіональних управлінь: Східне регіональне управління, Північне регіональне управління, Західне регіональне управління, Південне регіональне управління, Азово-Чорноморське регіональне управління, Донецько-Луганське регіональне управління, Регіона­льне управління морської охорони, у тому числі при кожному управ­лінні - окремий регіональний центр комплектування. Кабінет Мініс­трів України Постановою від 10.04.2019 № 314 створив новий тери­торіальний орган управління Державної прикордонної служби - Центральне регіональне управління задля забезпечення ефектив­ного виконання завдань з охорони державного кордону, контролю пропускних пунктів аеропортів і залізничних вокзалів, а також поси­лення управління органами охорони державного кордону та прове­дення спеціальних операцій оперативними підрозділами.

Положення про регіональні управління затверджується голо­вою Державної прикордонної служби.

Начальники регіональних управлінь призначаються на посади головою Державної прикордонної служби.

Крім того, з 2018 р. у складі Центрального регіонального уп­равління діє 10-й мобільний прикордонний загін, також відомий як 10-й окремий загін оперативного реагування «ДОЗОР». Це орган охорони державного кордону, який безпосередньо виконує поста­влені перед Держприкордонслужбою завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України на визначених за рі­шенням керівництва Адміністрації Держприкордонслужби ділян­ках державного кордону.

До особливих завдань загону, зокрема, входять проведення локальних (точкових) дій на визначених за рішенням Адміністрації Держприкордонслужби напрямках і керівни­цтво діями підпорядкованих підрозділів; уч­асть у заходах щодо організації охорони місць постійного й тимчасового перебування Пре­зидента України та інших посадових осіб, ви­значених у Законі України «Про державну охорону органів державної влади України та

посадових осіб»; підтримання постійної готовності сил та засобів до виконання раптово виникаючих завдань у мирний час та бойової го­товності у разі переходу з мирного на воєнний стан.

Морська охорона Державної прикордонної служби України здій­снює: охорону державного кордону на морі, річках, озерах та інших водоймах; контроль за плаванням і перебуванням українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у прилеглій зоні, територіальному морі та внутрішніх водах України, заходжен­ням іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебуванням у них; охорону суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економіч­ній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов’язань у цих зонах інших держав, українських та іноземних юридичних і фі­зичних осіб та міжнародних організацій. До складу загону морської охорони входять кораблі, катери та судна забезпечення.

У свою чергу, органи охорони державного кордону Державної прикордонної служби України безпосередньо виконують поставлені

перед Державною прикордонною службою України завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України.

Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охо­рона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охо­роною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому по­рядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспор­тних засобів і вантажів. До складу прикордонного загону можуть входити прикордонні комендатури, відділи прикордонної служби, прикордонні застави, контрольно-пропускні пункти та відділення прикордонного контролю.

Окремий контрольно-пропускний пункт є оперативно-службо­вою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покла­дається здійснення в установленому порядку прикордонного конт­ролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспорт­них засобів і вантажів.

До складу окремого контрольно-пропускного пункту можуть входити інші підпорядковані йому контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю і контролерські пости.

За законодавством України залізничне, автомобільне, морське, поромне, повітряне та інші види сполучення через державний кор­дон України здійснюються лише у пунктах пропуску.

Пункти пропуску поділяються на такі:

- міжнародні (для пропуску громадян і транспортних засобів усіх держав);

- міждержавні (для пропуску громадян України та громадян суміжних держав, а також транспортних засобів, що їм належать);

- місцеві (для спрощеного пропуску громадян України та гро­мадян суміжних держав, які проживають у прикордонних областях (районах), а також транспортних засобів, що їм належать).

Пропуск осіб, що перетинають кордон, здійснюється ДПСУ за дійсними документами на право в'їзду на територію України чи право виїзду з неї. Пропуск транспортних засобів, вантажів, товарів та іншого майна через кордон проводиться відповідно до чинного за­конодавства та міжнародних договорів України. Під час перетинання громадянами кордону проводиться прикордонний контроль, який передбачає перевірку документів і підстав на право в'їзду в Україну

чи виїзду з неї, а також здійснюється огляд транспортних засобів, вантажів, товарів (предметів) та іншого майна.

Авіаційна частина є оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона держав­ного кордону у взаємодії з іншими органами охорони державного ко­рдону і Морської охорони, забезпечення дотримання режиму держав­ного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. До складу авіаційної частини входять загони літаків і ланки вертольотів.

Слід зазначити, що рішенням Колегії Державної прикордонної служби України від 28.10.2015 схвалено Концепцію та Програму ро­звитку авіації Державної прикордонної служби на період до 2020 р., основною метою якої є створення авіаційної структури європейсь­кого типу, здатної ефективно виконувати правоохоронні функції на державному кордоні^[101].

Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кор­дону, організовує свою діяльність відповідно до Закону України «Про розвідувальні органи України». Організаційна структура розві­дувального органу центрального органу виконавчої влади, що реа­лізує державну політику у сфері охорони державного кордону, ви­значається Президентом України.

У складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, територіа­льних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону й органів охорони державного кордону функціонують підрозділи спеціального призначення - оперативного документування, оперативно-технічні, забезпечення внутрішньої безпеки та власної безпеки.

Діяльність підрозділів спеціального призначення прикордон­ної служби Державної прикордонної служби регулюється Законом України «Про Державну прикордонну службу України» та іншими нормативно-правовими актами.

Органами забезпечення Державної прикордонної служби Укра­їни є підприємства й установи, а також підрозділи технічного, ма­теріального, медичного та інших видів забезпечення її діяльності,

які функціонують як самостійно, так і в складі, відповідно, централь­ного органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, його територіальних органів, Морської охорони, інших органів охорони державного кордону або навчальних закладів Державної прикордонної служби України.

До особового складу Державної прикордонної служби Укра­їни належать військовослужбовці та працівники Державної прикор­донної служби України.

Стосовно осіб, які претендують на службу в Державній прикор­донній службі України, за їх письмовою згодою проводиться спеціа­льна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про за­побігання корупції».

Комплектування Державної прикордонної служби військовос­лужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються за контрактом та на підставі Закону України «Про військовий обо­в’язок і військову службу». Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби попередньо вивчають склад призовників і здійснюють їх добір у військових комісаріатах.

На Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладаються повноваження щодо:

1) припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України;

2) припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України;

3) участі у взаємодії із Збройними Силами України й іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на те­риторію України збройних сил іншої держави або групи держав;

4) участі у виконанні заходів територіальної оборони та захо­дів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і над­звичайного стану;

5) організації запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби, їх виявлення та при­пинення і здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами;

6) здійснення прикордонного контролю і пропуску в установле­ному порядку осіб, транспортних засобів і вантажів у разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та

осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через дер­жавний кордон та у контрольних пунктах в'їзду-виїзду, а також здій­снення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадян­ства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропу­ску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду-виїзду;

7) участі в укладанні міжнародних договорів України з прикор­донних питань і з питань взаємних поїздок громадян, а також забез­печення їх виконання;

8) запобігання та недопущення перетинання державного кор­дону України особами, яким згідно із законодавством не дозволя­ється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних орга­нів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у конт­рольних пунктах в'їзду-виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду чи ухиляються від відбуття кри­мінальних покарань; виконання в установленому порядку інших до­ручень правоохоронних органів;

9) виявлення причин та умов, що призводять до порушень за­конодавства про державний кордон України, вжиття в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення;

10) здійснення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності, а також здійснення контррозві- дувальних заходів в інтересах забезпечення захисту державного ко­рдону України;

11) контролю за дотриманням прикордонного режиму;

12) прийняття заяв про визнання осіб біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у порядку, визначеному Зако­ном України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

13) установлення за погодженням з органами доходів і зборів та керівниками відповідних підприємств, на території яких розмі­щено пункти пропуску через державний кордон, режиму у пунктах пропуску через державний кордон України, контроль за його додер­жанням;

13-1) установлення режимних правил у контрольних пунктах в'їзду-виїзду;

14) контролю за дотриманням невійськовими суднами та війсь­ковими кораблями встановленого порядку плавання і перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України;

15) ухвалення в установленому порядку рішень про примусове повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордон­них районів під час спроби або після незаконного перетинання дер­жавного кордону, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави ухвалення такого рішення;

15-1) ухвалення в установленому порядку рішень про розмі­щення іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах кон­трольованих прикордонних районів під час спроби або після неза­конного перетинання державного кордону, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно пе­ребувають на території України, з подальшим повідомленням про­тягом 24 годин прокурора;

15-2) виконання рішень адміністративного суду про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після не­законного перетинання державного кордону України;

16) здійснення самостійно або у взаємодії з органами Націона­льної поліції та органами Служби безпеки України в межах контро­льованих прикордонних районів контролю за дотриманням інозем­цями й особами без громадянства, а також біженцями, особами, які потребують додаткового захисту, та особами, яким надано приту­лок в Україні, установлених правил перебування на її території;

17) охорони, конвоювання та тримання затриманих осіб і плав- засобів до моменту їх передання органам прикордонної охорони або іншим уповноваженим органам суміжної держави, іншим правоохо­ронним органам України або суду;

18) виконання відповідно до законодавства системи особливих заходів щодо захисту військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України від зазіхань на життя, здоров'я, честь і майно у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також їхніх близьких родичів;

19) протидії і запобігання корупційним діянням і злочинам у сфері службової діяльності особового складу Державної прикордон­ної служби України;

20) участі у межах своєї компетенції у взаємодії з органами Слу­жби безпеки України, органами Національної поліції та іншими пра­воохоронними органами у боротьбі з тероризмом і виконання інших покладених на них завдань;

21) прикордонно-представницької роботи та участі прикор­донних представників у роботі спільних міжнародних комісій з роз­гляду прикордонних спорів, інцидентів, конфліктів;

22) здійснення самостійно або разом із спеціально уповноваже­ними на те органами виконавчої влади і посадовими особами конт­ролю у районах несення служби за збереженням природних ресурсів і підводної культурної та археологічної спадщини, додержанням правил промислової та іншої діяльності й охороною довкілля;

23) інформування відповідних державних органів та громадян про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події на державному кордоні України, у прикордонній смузі і в кон­трольованих прикордонних районах;

23- 1) надання за запитами виконавчої дирекції Фонду загаль­нообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціаль­ного захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Мініст­рів України, відомостей, що зберігаються в інформаційних системах, у тому числі банках даних, стосовно осіб, які в період одержання до­помоги по безробіттю перетинали державний кордон України або перебували за межами України;

24) охорони закордонних дипломатичних установ;

24- 1) охорони підводної культурної та археологічної спадщини;

25) участі у межах своєї компетенції у забезпеченні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України «Про держа­вну охорону органів державної влади України та посадових осіб»;

26) взаємодії під час охорони державного кордону з відповід­ними органами іноземних держав у порядку, який установлюється міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;

27) забезпечення зберігання документів демаркації держав­ного кордону України в установленому законодавством України по­рядку;

28) забезпечення затриманим особам з моменту їх затримання права захищати себе особисто або користуватися правовою допомо­гою захисника;

29) інформування в порядку, встановленому Кабінетом Мініс­трів України, Центру з надання безоплатної вторинної правової до­помоги про кожний випадок затримання осіб згідно з дорученням

правоохоронних органів України та адміністративного затримання осіб, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також пра­цівникам Державної прикордонної служби України, які відпо­відно до їх службових обов’язків можуть залучатися до оперативно- службової діяльності, для виконання покладених на ДПСУ завдань надається право:

1) розташовувати прикордонні наряди, пересуватися під час виконання службових обов’язків на будь-яких ділянках місцевості, перебувати на земельних ділянках, у житлових та інших приміщен­нях громадян за їх згодою або без їх згоди у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосеред­нім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з повідомленням про це протягом двадцяти чотирьох годин проку­рора, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності з повідомленням про це їх адміністрації;

2) відповідно до законів та інших нормативно-правових актів виключно в інтересах кримінального судочинства або міжнарод­ного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю, а та­кож з метою забезпечення національної безпеки України здійсню­вати контрольований (під оперативним контролем) пропуск через державний кордон України осіб у пунктах пропуску або поза ними; рішення щодо такого пропуску ухвалює голова Державної прикор­донної служби України;

3) перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон Ук­раїни, документи на право в’їзду в Україну або виїзду з України, ро­бити в них відповідні позначки й у випадках, передбачених законо­давством, тимчасово їх затримувати або вилучати;

4) шляхом опитування осіб з’ясовувати підстави перетинання державного кордону України, в’їзду на тимчасово окуповану тери­торію або виїзду з неї, не пропускати через державний кордон Укра­їни, на тимчасово окуповану територію або з неї осіб без дійсних до­кументів на право перетинання кордону або для в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, осіб, які надали завідомо непра­вдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законо­давства з прикордонних питань і про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів

або постановою державного виконавця не дозволяється в'їзд в Ук­раїну або тимчасово обмежено право виїзду з України; робити в до­кументах зазначених осіб відповідні позначки;

5) відповідно до законодавства ухвалювати рішення щодо на­дання дозволу на перетинання державного кордону у спрощеному порядку;

6) самостійно, а в разі перебування транспортних засобів, товарів та інших предметів, що переміщуються через державний кордон Укра­їни під митним контролем, - разом з органами доходів і зборів прово­дити відповідно до законодавства огляд, у разі потреби і супрово­дження зазначених транспортних засобів, товарів і предметів;

7) здійснювати згідно з дорученнями правоохоронних органів України затримання в пунктах пропуску осіб, які прямують через державний кордон України, осіб, які прямують через контрольні пу­нкти в'їзду-виїзду та розшукуються за підозрою у вчиненні злочину, переховуються від органів досудового розслідування та суду або ухиляються від відбуття кримінального покарання, та в інших випа­дках, передбачених законодавством України;

8) надавати за згодою органів доходів і зборів та компетентних органів суміжних держав дозвіл на перетинання особами державного кордону України, переміщення транспортних засобів і вантажів поза пунктами пропуску через державний кордон України за наявності не­відкладних обставин, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і їх наслідків, загрози людсь­кому життю та за відсутності загрози національній безпеці України;

9) за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує дер­жавну політику у сфері авіаційного транспорту, та Міністерством оборони України надавати дозвіл щодо вильоту і посадки повітря­них суден з аеропортів (аеродромів), у яких відсутні пункти пропу­ску через державний кордон України;

10) створювати і використовувати в інтересах розвідки, контр- розвідувального забезпечення охорони державного кордону Укра­їни й оперативно-розшукової діяльності, участі у боротьбі з органі­зованою злочинністю та протидії незаконній міграції інформаційні системи, у тому числі банки даних щодо осіб, які перетнули держав­ний кордон України, осіб, які вчинили правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд

в Україну або тимчасово обмежується право виїзду з України, недій­сних, викрадених і втрачених документів на право виїзду за кордон та в інших випадках, передбачених законами України;

11) визначати разом із зацікавленими підприємствами, устано­вами та організаціями всіх форм власності місця і тривалість зупи­нок (стоянок) транспортних засобів, що здійснюють міжнародні пе­ревезення пасажирів та вантажів у пунктах пропуску через держав­ний кордон України або здійснюють відповідні перевезення через контрольні пункти в'їзду-виїзду;

12) вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень ДПСУ;

13) у випадках і в порядку, передбачених законами України, ро­зглядати справи про правопорушення, накладати стягнення або пе­редавати матеріали про правопорушення на розгляд інших уповно­важених органів виконавчої влади або судів;

14) здійснювати адміністративне затримання осіб на підставах і на строки, визначені законами, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон України, стосовно яких ухвалено в установленому порядку рішення про пе- редання їх прикордонним органам суміжної держави, на час, необ­хідний для такого передання;

15) здійснювати на підставах та в порядку, установлених зако­нами, особистий огляд затриманих, а також оглядати і в разі пот­реби вилучати речі, що можуть бути речовими доказами або заподі­яти шкоду здоров'ю людей;

16) тримати осіб, затриманих в адміністративному порядку, в спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях;

17) проводити відповідно до закону судову експертизу паспор­тних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України;

18) відповідно до своєї компетенції обмежувати або тимчасово забороняти у випадках, які спричиняються обставинами, пов'яза­ними із забезпеченням охорони державного кордону України та про­веденням навчань і бойових стрільб, виконання різних робіт, перемі­щення транспортних засобів, плавзасобів і доступ осіб на окремі діля­нки місцевості чи об'єкти у прикордонній смузі й у контрольованих прикордонних районах, за винятком робіт на будовах, що викону­ються відповідно до міжнародних договорів, та на будовах держав­ного значення і робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків стихійного лиха та осередків особливо небезпечних інфекційних захворювань;

19) здійснювати автоматизований обмін інформацією про тра­нспортні засоби, що перетнули державний кордон України, з тери­торіальними органами Міністерства внутрішніх справ України; зу­пиняти й оглядати в межах прикордонної смуги та контрольованих прикордонних районів самостійно, а за їх межами - разом із відпові­дними підрозділами Національної поліції транспортні засоби, а та­кож перевіряти документи, що посвідчують особу водія та пасажи­рів, наявність поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхо­вого сертифіката «Зелена картка»), а також здійснювати контроль за сплатою сум стягнень, накладених за вчинені адміністративні правопорушення, розгляд справ про які законом віднесено до ком­петенції Державної прикордонної служби України; при цьому ван­таж, який перевозиться транспортними засобами під митним конт­ролем, оглядається тільки разом з органами доходів і зборів;

20) використовувати у порядку, встановленому законодавством, водний і повітряний простір України, морські та річкові порти, аеро­порти та аеродроми (посадкові майданчики), розташовані на терито­рії України, незалежно від їх відомчої належності та призначення, оде­ржувати навігаційну, метеорологічну, гідрографічну й іншу інформа­цію, необхідну для забезпечення польотів і кораблеводіння;

21) у встановленому законодавством порядку виконувати польо­ти на літальних апаратах Державної прикордонної служби України на повітряних трасах, за маршрутами поза трасами, а також за встановле­ними маршрутами у прикордонній смузі, контрольованих прикордон­них районах і виключній (морській) економічній зоні України;

22) здійснювати плавання на кораблях, катерах і суднах забез­печення по всій акваторії внутрішніх вод, територіального моря, прилеглої зони і виключної (морської) економічної зони України, пі­дходити до берега, будь-яких причалів (пристаней) і здійснювати висадку на них особового складу Державної прикордонної служби України;

23) надавати дозвіл на заходження іноземних військових кора­блів у внутрішні води, на рейди та в порти України, у тому числі від­повідно до ухвалених у встановленому порядку рішень про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України, ухва­лених Верховною Радою України;

24) проводити в установленому порядку огляд українських та іноземних невійськових суден, що допустили порушення законодав­ства під час плавання і перебування в прилеглій зоні, територіальному морі чи внутрішніх водах, а також під час стоянки суден у портах Укра­їни, супроводжувати їх кораблями та катерами Державної прикордон­ної служби України в порти або за межі територіальних вод України;

25) зупиняти й оглядати в установленому порядку судна і пла- взасоби, що ведуть промисел риби та інших водних живих ресурсів, здійснюють пошук, дослідження та операції, пов'язані з таким проми­слом, виконують інші роботи у виключній (морській) економічній зоні України, прилеглій зоні та територіальному морі; перевіряти до­кументи на ведення рибного промислу та виконання інших робіт;

26) зупиняти або припиняти рибний промисел, морські наукові дослідження та інші роботи у територіальному морі, прилеглій зоні, виключній (морській) економічній зоні та внутрішніх водах України в разі відсутності відповідного дозволу (погодження) або порушення правил їх проведення, установлених законодавством;

26-1) зупиняти й оглядати в установленому порядку судна і плавзасоби, що перебувають у зоні охорони підводної культурної та археологічної спадщини, перевіряти документи (дозволи), що підт­верджують право на перебування в охоронюваній зоні та/або про­ведення наукових археологічних досліджень;

27) відвідувати, оглядати та перебувати на штучних островах, в установках і спорудах, розташованих у виключній (морській) еко­номічній зоні, територіальному морі та внутрішніх водах України, а також перевіряти документи, які посвідчують право на проведення робіт, спорудження штучних островів, установок, споруд і встанов­лення зон безпеки навколо них;

28) затримувати судна, що допускають порушення законодав­ства про виключну (морську) економічну зону України, прилеглу зону України або норм міжнародного права, і доставляти їх в один із відкритих для заходження іноземних невійськових суден портів Ук­раїни;

29) тимчасово обмежувати мореплавство та забороняти вихід у море українських невійськових суден і плавзасобів незалежно від форми власності, які допустили порушення встановленого порядку плавання і перебування у прилеглій зоні, територіальному морі та внутрішніх водах України;

30) забороняти сходження на берег і перебування на березі членів екіпажів іноземних невійськових суден та інших осіб, що пе­ребувають на них і допустили правопорушення під час плавання та перебування в територіальному морі чи внутрішніх водах, а також під час стоянки суден у портах України;

31) здійснювати розвідувальні, контррозвідувальні й операти- вно-розшукові заходи згідно із законами України;

32) здійснювати за домовленістю з авіаперевізниками в інозе­мних аеропортах попередню перевірку правових підстав для в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства;

33) у взаємодії з органами доходів і зборів та іншими держав­ними органами здійснювати заходи щодо недопущення незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, стосовно яких законодавством установлено заборони й обмеження, вилучати такі вантажі в разі здійснення спроби переміщення їх через держав­ний кордон України або самостійно в процесі проведення операти- вно-розшукових заходів і передавати їх за призначенням у встанов­леному порядку;

34) запрошувати осіб до підрозділів Державної прикордонної служби України для з'ясування обставин незаконного перетинання державного кордону України, порушення режиму державного кор­дону, прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через дер­жавний кордон України, контрольних пунктах в'їзду-виїзду, по­рядку в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, а та­кож інших правопорушень, розгляд справ про які законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України; у разі пот­реби з'ясування обставин зазначених порушень може здійснюва­тися і в інших місцях;

35) на підставах, передбачених законами, скорочувати строк перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затрима­них у межах контрольованих прикордонних районів;

36) користуватися на договірних засадах службовими примі­щеннями підприємств, установ та організацій усіх форм власності та військових частин військових формувань, а також житловими й ін­шими приміщеннями громадян;

37) використовувати у встановленому порядку транспортні за­соби і плавзасоби громадян, підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім транспортних засобів, плавзасобів дипло­матичних та інших представництв іноземних держав та організа­цій) для проїзду до місця незаконного перетинання державного ко­рдону України, припинення злочину, доставки до лікувальних за­кладів осіб, що потребують термінової медичної допомоги, з пода­льшим відшкодуванням витрат і збитків цим громадянам, підпри­ємствам, установам та організаціям згідно із законодавством;

38) використовувати засоби електричного зв'язку централь­них та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого само­врядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власно­сті під час припинення збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України, відбиття вторгнення на територію Ук­раїни збройних формувань, ліквідації диверсійно-розвідувальних груп, а також в інших випадках на умовах, погоджених у встановле­ному порядку, з подальшим відшкодуванням пов'язаних із цим ви­трат згідно із законодавством;

39) подавати органам виконавчої влади та органам місцевого са­моврядування обов'язкові для розгляду пропозиції щодо припинення порушень законодавства з питань охорони державного кордону Укра­їни та усунення передумов для їх вчинення;

40) одержувати в установленому законом порядку за письмо­вими запитами керівників підрозділів з оперативно-розшукової ро­боти чи розвідувального органу відомості з автоматизованих інфо­рмаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верхо­вним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Націона­льним банком України, Антимонопольним комітетом України, Фон­дом державного майна України, міністерствами, іншими централь­ними органами виконавчої влади та органами місцевого самовряду­вання України;

41) матеріально і морально заохочувати осіб, які надають Дер­жавній прикордонній службі України допомогу у виконанні покла­дених на неї завдань;

42) співпрацювати відповідно до законодавства з іноземними дипломатичними і консульськими установами в питаннях, що нале­жать до компетенції Державної прикордонної служби України і сто­суються обмеження чи поновлення прав іноземців та осіб без грома­дянства;

43) взаємодіяти з питань охорони державного кордону Укра­їни, протидії незаконній міграції, незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, транскордонній зло­чинності, контрабандній діяльності з компетентними органами та військовими формуваннями іноземних держав і міжнародними ор­ганізаціями в порядку і на засадах, установлених законодавством;

44) під час безпосереднього виконання завдань з охорони дер­жавного кордону під час несення служби у складі прикордонних на­рядів або здійсненні оперативно-розшукової діяльності безоплатно користуватися всіма видами міського пасажирського транспорту

загального користування (крім таксі), засобами залізничного й вод­ного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів, а також попутним транспортом;

45) у порядку, передбаченому законодавством, одержувати і ви­користовувати земельні ділянки для розміщення стаціонарних тех­нічних засобів та інженерних споруд на державному кордоні Укра­їни, розташування органів, підрозділів, навчальних закладів, підп­риємств, установ та організацій Державної прикордонної служби України, пунктів (місць) тимчасового тримання осіб, базування ко­раблів і катерів, авіаційних підрозділів, стрільбищ і навчальних по­лів тощо;

46) у порядку, визначеному міжнародними договорами Украї­ни, здійснювати спільний прикордонний контроль та інші заходи з охорони державного кордону на території суміжних держав;

47) закріплювати на форменому одязі та службових транспор­тних засобах автоматичну фото- і відеотехніку та використовувати отриману з неї інформацію для запобігання, виявлення або фіксу­вання правопорушень і забезпечення публічної безпеки та правопо­рядку в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний ко­рдон України, контрольних пунктах в'їзду-виїзду, а також у контро­льованих прикордонних районах та у межах виключної (морсь­кої) економічної зони України.

У випадках, передбачених законом, посадові та службові особи Державної прикордонної служби України здійснюють також і інші повноваження.

Військовослужбовці, а також працівники Державної прикор­донної служби України, які відповідно до їх службових повноважень можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, під час ви­конання завдань з охорони державного кордону та суверенних прав України в її прилеглій зоні виключній (морській) економічній зоні в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державну прикордонну службу України», законами України «Про державний кордон України», «Про прилеглу зону України» та «Про виключну (морську) економічну зону України», мають право в порядку й у ви­падках, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», військовими статутами Збройних Сил України та іншими нормати­вно-правовими актами, застосовувати бойову техніку та фізичну силу, використовувати службових собак, а також зберігати й носити спеціальні засоби і зброю, використовувати і застосовувати їх само­стійно або у складі підрозділів.

Не допускається застосування зброї в напрямку території сумі­жної держави, за винятком випадків відбиття збройного нападу та вторгнення на територію України озброєних військових груп і зло­чинних угруповань та припинення збройних провокацій, а також для відбиття нападу або припинення збройного опору осіб, які неза­конно перетинають чи намагаються незаконно перетнути держав­ний кордон України.

Органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи в межах своїх повноважень сприяють Дер­жавній прикордонній службі України в охороні державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Так, Державна прикордонна служба України має право для вико­нання покладених на неї завдань залучати до співробітництва на пла­тній та безоплатній основі осіб за їх згодою, а також громадські фор­мування з охорони громадського порядку і державного кордону у по­рядку, встановленому Законом України «Про участь громадян в охо­роні громадського порядку і державного кордону»^[102], іншими норма­тивно-правовими актами, що регулюють оперативно-розшукову дія­льність та участь громадян в охороні державного кордону України.

Контроль за господарською і фінансовою діяльністю Держав­ної прикордонної служби здійснюється в порядку, визначеному за­конами України.

Нагляд за додержанням законності в діяльності Державної при­кордонної служби здійснюється в порядку, визначеному Конститу­цією та законами України.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте правові основи діяльності Державної прикордон­ної служби України.

2. Охарактеризуйте принципи діяльності Державної прикор­донної служби.

3. Назвіть основні функції Державної прикордонної служби відпо­відно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

4. Яку структуру має Державна прикордонна служби України?

5. Визначте основні повноваження голови Державної прикор­донної служби.