Глава 9 Державна кримінально-виконавча служба України

Державна кримінально-виконавча служба України - орган, на який поклада­ється завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Правовою основою діяльності Дер­жавної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, Закон Украї­ни «Про Державну кримінально-виконавчу службу»^[146], інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язко­вість яких надана Верховною Радою України, а також видані відпо­відно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

Основними завданнями Державної кримінально-виконавчої служби є:

1) реалізація державної політики у сфері виконання криміналь­них покарань;

1-1) реалізація державної політики у сфері пробації;

2) внесення пропозицій щодо забезпечення формування держав­ної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації;

3) забезпечення формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засудже­них та осіб, узятих під варту;

4) контроль за дотриманням прав людини і громадянина, ви­мог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних по­карань, реалізацією законних прав та інтересів засуджених та осіб, узятих під варту.

Державна кримінально-виконавча служба відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдоско­налення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в уста­новленому порядку подає їх міністрові юстиції;

2) подає міністрові юстиції пропозиції щодо визначення основ­них напрямів діяльності міжрегіональних територіальних органів з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, органів пробації, установ виконання покарань, слі­дчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, під­приємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань Дер­жавної кримінально-виконавчої служби (далі - органи і установи);

3) аналізує результати діяльності органів і установ, готує на їх основі та подає міністрові юстиції пропозиції щодо підвищення ефе­ктивності функціонування органів і установ;

4) забезпечує виконання державних цільових програм розви­тку органів і установ;

5) бере участь у розробленні та виконанні державних комплек­сних програм протидії злочинності;

6) організовує та контролює виконання вироків суду та інших судових рішень і застосування передбачених законом засобів випра­влення засуджених;

7) забезпечує дотримання вимог законодавства в органах і ус­тановах;

8) забезпечує здійснення заходів стосовно запобігання вчи­ненню кримінальних правопорушень і дисциплінарних проступків засудженими та особами, узятими під варту, а також заходів щодо них для припинення кримінальних правопорушень і дисциплінар­них проступків;

9) забезпечує виявлення кримінальних правопорушень, учине­них в органах і установах;

10) організовує здійснення контролю за поведінкою осіб, звіль­нених від відбування покарання з випробуванням;

11) забезпечує контроль за організацією охорони установ вико­нання покарань, слідчих ізоляторів, дотриманням правопорядку та забезпеченням безпеки в них;

12) організовує забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, підрозділами таких установ та слідчих ізоляторів;

13) організовує і контролює оперативно-розшукову діяльність органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, налаго­джує взаємодію з органами, до складу яких входять підрозділи, що провадять таку діяльність;

14) здійснює довідково-інформаційне та методичне забезпе­чення органів і установ;

15) забезпечує функціонування власної системи внутрішньої безпеки;

16) здійснює управління об'єктами державної власності;

17) організовує облік та реєстрацію засуджених та осіб, узятих під варту;

18) визначає вид установи виконання покарань, у якій відбува­тимуть покарання засуджені до позбавлення волі;

19) здійснює розподіл засуджених, переводить їх та осіб, узятих під варту, з однієї установи до іншої;

20) здійснює видачу осіб (екстрадицію), а також прийом грома­дян України, засуджених за кордоном, для відбування покарання на території України та передачу іноземців, засуджених судами України, для відбування покарання за кордоном, забезпечує транзитне пере­везення через територію України осіб, узятих під варту, або засудже­них згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

21) забезпечує виконання актів амністії та помилування, про­водить перевірки дотримання органами і установами вимог норма­тивно-правових актів, які регламентують порядок оформлення ма­теріалів до клопотання про помилування;

22) організовує проведення соціально-виховної та психологіч­ної роботи із засудженими, залучає до її проведення представників релігійних і благодійних організацій, громадських об'єднань, твор­чих спілок, фізичних осіб;

23) сприяє спостережним комісіям та громадським об'єднанням у здійсненні громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань;

24) організовує у взаємодії з МОН професійно-технічне і загаль­ноосвітнє навчання засуджених та надання освітніх послуг особам, узятим під варту;

25) організовує проведення медичної практики, здійснення са­нітарно-епідеміологічного нагляду, медичного контролю за станом здоров'я засуджених та осіб, узятих під варту, надання їм медичної допомоги, забезпечує належний санітарно-епідемічний стан в уста­новах виконання покарань та слідчих ізоляторах і на їх території;

26) взаємодіє з державними органами, органами місцевого са­моврядування та громадськими об'єднаннями щодо підготовки за­суджених до звільнення з установ виконання покарань;

27) організовує залучення засуджених до суспільно корисної оплачуваної праці;

28) здійснює державний нагляд за безпечним веденням робіт персоналом органів і установ, засудженими та особами, узятими під варту;

29) установлює і підтримує зв'язки з міжнародними організаці­ями, за погодженням з міністром юстиції укладає угоди з відповід­ними органами іноземних держав про співробітництво у сфері вико­нання кримінальних покарань, протидії злочинності та з інших пи­тань, що належать до компетенції ДКВС;

30) здійснює розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних із діяльністю ДКВС, органів і установ;

31) забезпечує виконання завдань, визначених Законом Укра­їни «Про пробацію»^[147];

32) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Державна кримінально-виконавча служба з метою органі­зації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалі­зацією в апараті ДКВС, органах і установах;

2) здійснює добір кадрів в апарат ДКВС та на керівні посади в територіальні органи управління, органи і установи, формує кадро­вий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу апарату ДКВС, її територіальних органів управління, органів і установ;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті ДКВС, в ор­ганах і установах, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

4) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, ра­зом з відповідними центральними органами виконавчої влади кон­троль за використанням державних коштів, передбачених для реа­лізації проєктів, виконання програм, у тому числі міжнародних;

5) виступає державним замовником з оборонного замовлення та на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг за державні кошти для задоволення потреб національної безпеки, проєктування і капітального будівництва об'єктів органів і установ;

6) здійснює заходи щодо централізованої закупівлі товарів, ро­біт і послуг за державні кошти для потреб органів і установ;

7) забезпечує моніторинг виробничо-господарської діяльності підприємств установ виконання покарань, аналізує результати та­кої діяльності, надає допомогу зазначеним підприємствам у встано­вленні господарських зв'язків, бере участь у формуванні та розмі­щенні державного замовлення;

8) організовує проведення наукових досліджень, дослідно-конс­трукторських і проєктно-технологічних робіт, координує роботу під­приємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань Дер­жавної кримінально-виконавчої служби, пов'язану із сертифікацією, стандартизацією, метрологією, винахідництвом і раціоналізацією;

9) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, ви­рішення питань цивільного захисту, стабільну роботу органів і уста­нов в умовах особливого періоду і надзвичайного стану, додержання правового режиму надзвичайного чи воєнного стану в разі його вве­дення в Україні або в окремих її місцевостях, здійснення інших захо­дів відповідно до законодавства;

10) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної го­товності держави;

11) визначає потребу органів і установ у матеріально-техніч­них ресурсах, енергоносіях, продуктах харчування, капітальних вкладеннях для будівництва, реконструкції, розширення, техніч­ного переоснащення і капітального ремонту, виконання проєктно- вишукувальних робіт і робіт з типового проєктування об'єктів орга­нів і установ; організовує і забезпечує раціональне та ефективне ви­користання усіх видів енергетичних ресурсів та води, впровадження енергозберігаючих заходів в органах і установах;

12) здійснює нагляд за технічним станом будівель, споруд та об'єктів інженерної інфраструктури, автотранспортних засобів ор­ганів і установ;

13) забезпечує виконання завдань з пожежної безпеки щодо захисту життя і здоров'я громадян, державної власності від пожеж та підтримання належного рівня пожежної безпеки в апараті ДКВС, органах і установах, проводить експертизу проєктної та іншої до­кументації відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки;

14) забезпечує установи виконання покарань та слідчі ізолятори інженерно-технічними засобами охорони і нагляду, спеціальними засобами захисту та активної оборони, системами зв'язку і управ­ління, зброєю, боєприпасами, бойовою та спеціальною технікою, протипожежними засобами, технікою та автомобілями, контролює їх розподіл, зберігання і використання;

15) організовує в межах повноважень, передбачених законом, ро­боту щодо комплектування, зберігання, обліку та використання архі­вних документів, що пов'язані з діяльністю ДКВС, органів і установ;

16) сприяє діяльності профспілкового руху та громадських об'єднань, статутні положення яких не суперечать засадам діяльно­сті ДКВС та вимогам законодавства;

17) забезпечує висвітлення діяльності органів і установ, зок­рема через засновані нею в установленому порядку засоби масової інформації та власний веб-сайт, організовує проведення семінарів, конференцій з питань, що належать до її компетенції;

18) організовує ведення діловодства відповідно до встановле­них правил;

19) провадить у встановленому порядку редакційно-видав­ничу діяльність, зокрема видає газети, журнали, бюлетені, збірники нормативно-правових актів та інші матеріали з питань діяльності органів і установ;

20) взаємодіє з Антитерористичним центром при СБУ у питан­нях боротьби з тероризмом та здійснює заходи щодо запобігання та припинення злочинів терористичної спрямованості на об'єктах ор­ганів і установ;

21) забезпечує виконання завдань у сфері пробації.

Державна кримінально-виконавча служба України здійс­нює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну полі­тику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіаль­них органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств уста­нов виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримі­нально-виконавчої служби України^[148]:

1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує дер­жавну політику у сфері виконання кримінальних покарань, утворюється, реорганізовується та ліквідовується Президентом Ук­раїни за поданням Прем'єр-міністра України; узагальнює практику застосування законодавства з питань, що стосуються завдань Дер­жавної кримінально-виконавчої служби України, розробляє пропо­зиції, спрямовані на його вдосконалення, і вносить їх на розгляд Мі­ністерству юстиції України; є державним замовником з оборонного замовлення та на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг за державні кошти для задоволення потреб націона­льної безпеки;

2) територіальні органи управління здійснюють керівниц­тво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих їм органів і установ та виконують функції, перед­бачені положеннями про територіальні органи управління;

3) кримінально-виконавча інспекція - орган, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або зай­матися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково, а також звіль­нених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

4) установи виконання покарань та слідчі ізолятори утво­рюються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних пока­рань, та виконують функції, передбачені вищевказаним законом та іншими нормативно-правовими актами.

5) воєнізовані формування - підрозділи, які відповідно до за­кону діють у складі органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, призначені для їх охорони та запобігання і припинення дій, що дезорганізують роботу виправних установ;

6) підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та профе­сійно-технічне навчання засуджених. Їх засновником є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вико­нання кримінальних покарань, який затверджує їх статути.

Посадові і службові особи органів і установ виконання пока­рань, слідчих ізоляторів мають низку повноважень, зокрема зо­бов'язані:

1) виконувати покарання відповідно до вимог кримінально-ви­конавчого законодавства;

2) забезпечувати дотримання прав людини і громадянина, реа­лізацію законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під ва­рту, вимог законодавства щодо виконання і відбування криміналь­них покарань;

3) виконувати вироки, постанови і ухвали суду, а також рі­шення, прийняті прокурорами і слідчими в установленому законом порядку і в межах їх компетенції; тримати осіб, узятих під варту;

4) застосовувати передбачені законом засоби виправлення і ресоціалізації засуджених; сприяти трудовому та побутовому влаш­туванню осіб, звільнених від відбування покарання, та їх соціальній адаптації;

5) забезпечувати виконання актів амністії та помилування;

6) забезпечувати правопорядок, додержання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і на прилеглих до них територіях та вимагати від засуджених і осіб, узятих під варту, інших осіб виконання ними обо­в'язків, установлених законом;

7) проводити реєстрацію засуджених і осіб, узятих під варту, їх фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку та дактилоскопію;

8) забезпечувати безпеку засуджених і осіб, узятих під варту, персоналу і громадян, які перебувають на території установ вико­нання покарань та слідчих ізоляторів;

9) припиняти адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений законодавством порядок і умови виконання та від­бування кримінальних покарань;

10) запобігати вчиненню кримінальних правопорушень та ди­сциплінарних проступків в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах; приймати і реєструвати заяви та повідом­лення про кримінальні правопорушення і події, своєчасно приймати щодо них рішення;

11) забезпечувати охорону, ізоляцію та нагляд за засудженими і особами, узятими під варту; здійснювати заходи щодо розшуку осіб, які вчинили втечу з установ виконання покарань і слідчих ізо­ляторів, та засуджених, які ухиляються від покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

12) виявляти, припиняти кримінальні правопорушення, вчи­нені в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, брати участь в їх розкритті у порядку, встановленому Кримінальним про­цесуальним кодексом України;

13) брати участь у боротьбі з тероризмом у межах своїх повно­важень;

14) виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримі­нальних правопорушень і порушень режиму в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, а також вчиненню кримінальних пра­вопорушень засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавлен­ням волі, вживати в межах своїх повноважень заходів до їх усунення;

15) створювати належні умови для тримання засуджених і осіб, узятих під варту, їх комунально-побутового і медико-санітарного забезпечення;

16) організовувати загальноосвітнє і професійно-технічне нав­чання засуджених та залучати їх до праці;

17) забезпечувати додержання вимог законодавства з охорони державної таємниці, праці та навколишнього середовища, саніта­рно-епідеміологічного нагляду і правил пожежної безпеки;

18) здійснювати контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково;

19) забезпечувати правовий і соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та членів їхніх сімей;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені законом;

мають право:

1) вимагати від засуджених, осіб, узятих під варту, та інших осіб, які перебувають на території та в приміщеннях органів і установ ви­конання покарань, слідчих ізоляторів, додержання норм криміна­льно-виконавчого законодавства;

2) проводити огляд і обшук засуджених та осіб, узятих під ва­рту, їх речей, огляд інших осіб та їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на територіях установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань і на прилеглих до них територіях, на яких установлені режимні вимоги, а також вилучати заборонені для використання в установах виконання по­карань і слідчих ізоляторах речі та документи;

3) тимчасово обмежувати або забороняти відповідно до зако­нодавства рух транспорту на прилеглих до установ виконання пока­рань та слідчих ізоляторів територіях, не допускати громадян на ці території або зобов'язувати їх там залишатися чи покинути ці тери­торії з метою додержання вимог режиму, захисту життя і здоров'я громадян;

4) у разі здійснення заходів щодо розшуку та затримання засу­джених і осіб, узятих під варту, які вчинили втечу, або засуджених, які ухиляються від відбування покарання, у місцях, де імовірна їх поява:

а) входити безперешкодно в будь-який час доби на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, а за згодою влас­ників - також у жилі та підсобні приміщення громадян і перебувати в них;

б) зупиняти та проводити огляд транспортних засобів;

в) перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу;

г) затримувати і доставляти до правоохоронних органів осіб, які розшукуються;

ґ) проводити особистий огляд затриманих осіб та речей, що знаходяться при них;

5) одержувати безперешкодно від підприємств, установ і орга­нізацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян відо­мості, матеріали та іншу допомогу, необхідні для виконання покла­дених завдань;

6) запроваджувати в установленому законом порядку режим осо­бливих умов в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;

7) застосовувати і використовувати фізичну силу, спеціальні засоби і зброю на підставах і в порядку, передбачених Законом Ук- раїни_«Про Національну поліцію» та іншими законами України;

8) здійснювати оперативно-розшукові заходи згідно із зако­нами України;

9) складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати адміністративне затримання і застосовувати інші за­ходи, передбачені законодавством про адміністративні правопору­шення;

10) проводити медичний огляд засуджених і осіб, узятих під ва­рту, з метою виявлення фактів вживання спиртних напоїв, наркоти­чних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших засобів, що одурманюють, призначати медичне обстеження засуджених;

11) використовувати засоби масової інформації для розшуку засуджених і осіб, узятих під варту, які вчинили втечу;

12) приймати згідно із законом у володіння і користування від установ, організацій і підприємств незалежно від форм власності, а також громадян матеріально-технічні ресурси, кошти і майно;

13) користуватися безоплатно при виконанні службових обов'­язків усіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі), залізничного і водного транспорту при­міського сполучення та автобусами приміських маршрутів;

14) здійснювати інші права, передбачені законом.

Безпосередній контроль за діяльністю органів, установ вико­нання покарань та слідчих ізоляторів здійснюють центральний ор­ган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вико­нання кримінальних покарань, його територіальні органи управ­ління.

Питання для самоконтролю

1. Укажіть завдання, які стоять перед Державною кримінально- виконавчою службою України.

2. Визначте функції Державної кримінально-виконавчої слу­жби України.

3. Яку структуру має Державна кримінально-виконавча служба України?

4. Визначте повноваження Державної кримінально-виконавчої служби України.

5. Назвіть права та обов'язки посадових і службових осіб орга­нів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

6. Визначте правовий статус ув'язнених та засуджених, які три­маються у слідчому ізоляторі.