<<
>>

§ 4. Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Кожен громадянин відповідно до Конституції України має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катаст­роф, стихійного лиха та застосування зброї, а також на забезпечення реалізації цього права від органів виконавчої влади, керівників під­приємств, організацій, установ незалежно від форм власності і під­порядкування.

Серед 166 загроз забезпеченню сталого розвитку в Україні не останнє місце посідають надзвичайні ситуації (далі - НС) різного характеру у вигляді стихійних лих, техногенних катаст­роф, терористичних і диверсійних актів і регіональних конфліктів із застосуванням військової сили[110]. Їх ігнорування в сучасних умовах ставить під питання не лише економічне зростання та соціальний добробут, а й забезпечення національної безпеки країни. Тому за­хист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від НС шляхом запобігання таким ситуаціям, мінімізації та ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період належить до основних функцій держави і згідно із законодавством[111] має назву цивільного захисту.

Цивільний захист (далі - ЦЗ) - це система заходів (організа­ційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідеміч­них тощо), які вживають центральні та місцеві органи виконавчої влади й підпорядковані їм сили, підприємства, установи та організа­ції для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, що загро­жують життю і здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Цивільний захист здійснюється за такими принципами: гаран­тування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; комплексного підходу до ви­рішення завдань цивільного захисту; пріоритетності завдань, спря­мованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; мак­симально можливого економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій; централізації управління, єди­ноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Операти­вно-рятувальної служби цивільного захисту й аварійно-рятуваль­них служб; гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, установлених законом; добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов’язаних із ризиком для їхніх життя і здоров’я; відповідальності посадових осіб органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту; виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за за­безпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та ін­ших невідкладних робіт.

Під час надзвичайних ситуацій потенційні небезпеки для життя і здоров’я людей проявляються в більшій кількості та з більшою ймо­вірністю негативних наслідків. Засобом вирішення проблеми захисту від техногенних і природних надзвичайних ситуацій є створення в Ук­раїні Єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄСЦЗ) - це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підприємств, уста­нов та організацій, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту[112].

Головною метою функціонування ЄСЦЗ є забезпечення реаліза­ції державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період.

Запобігання виникненню НС передбачає підготовку та реаліза­цію заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінювання ступенів ризику та завчасне реагу­вання на події, що становлять загрозу виникнення НС для запобі­гання лиху чи пом’якшення його можливих наслідків.

Реагування на НС - це скоординовані дії підрозділів Єдиної державної системи цивільного захисту щодо реалізації планів ло­калізації та ліквідації аварій (катастроф) для усунення загрози життю та здоров’ю людей і надання невідкладної допомоги потер­пілим.

До єдиної системи цивільного захисту входять постійно діючі фу­нкціональні і територіальні підсистеми та їх ланки. Вони виконують основні завдання, визначені у статті 8 Кодексу цивільного захисту України[113].

До складу підсистеми ЄСЦЗ належать:

- постійно діючі органи управління цивільного захисту, до пов­новажень яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту, а саме:

а) на державному рівні - Кабінет Міністрів України, Державна служба з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України), а також центральні органи виконавчої влади, що створюють функціона­льні підсистеми та підрозділи з питань цивільного захисту у складі їх апаратів;

б) на регіональному рівні - Рада міністрів АР Крим, обласні, Ки­ївська та Севастопольська міські держадміністрації, підрозділи з пи­тань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, територіальні органи ДСНС;

в) на місцевому рівні - районні, районні у м.

Києві та м. Севасто­полі держадміністрації, виконавчі органи міських (міст республіка­нського Автономної Республіки Крим, міст обласного і районного значення) рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворю­ються у їх складі, виконавчі органи селищних і сільських рад та під­розділи територіальних органів ДСНС України;

г) на об'єктовому рівні - керівні органи підприємств, установ та організацій, а також підрозділи (посадові особи) з питань цивіль­ного захисту, які утворюються (призначаються) такими органами відповідно до законодавства;

- координаційні органи (Державна комісія з питань техноген­но-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та її структурні підрозділи на місцях);

- сили цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем - підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, що функціонує в системі ДСНС України, ава­рійно-рятувальні служби, формування цивільного захисту, спеціалі­зовані служби цивільного захисту, пожежно-рятувальні підрозділи, добровільні формування цивільного захисту;

- системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечен­ня - оперативно-чергові служби центрів управління в надзвичайних ситуаціях територіальних органів ДСНС України[114].

Загальне керівництво ЄСЦЗ здійснює Кабінет Міністрів Укра­їни. Начальником ЦЗ України є Прем'єр-міністр України.

Безпосереднє керівництво діяльністю ЄСЦЗ покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту - Державну службу України з надзвичай­них ситуацій України, керівник якої є заступником начальника ЦЗ України.

В процесі реформування державної системи цивільного захи­сту у 2011 році сталося розділення Міністерства у справах надзви­чайних ситуацій України на чотири окремих відомства: Міністерс­тво надзвичайних ситуацій України (як головний орган), Державну інспекцію техногенної безпеки, Державне агентство зони відчу­ження та Державну службу гірничого нагляду та промислової без­пеки.

Особовий склад залишився на службі цивільного захисту. Дер­жавні пожежні частини отримали статус «рятувальних» і були під­порядковані територіальним органам МНС. Районні (міські) відділи МНС реформовано в служби цивільного захисту в районах (містах) і введено до складу апаратів ГТУ (ТУ) МНС. Державну службу України з надзвичайних ситуацій як єдиний орган державного захисту від надзвичайних ситуацій утворено на підставі Указу Президента Ук­раїни від 24.12.2012 № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації си­стеми центральних органів виконавчої влади» шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техно­генної безпеки України. 01 липня 2013 р. набув чинності Кодекс ци­вільного захисту України[115]. Як результат - 25 квітня 2014 р. Кабінет Міністрів України видав Постанову № 120 «Питання координації та спрямування Державної служби з надзвичайних ситуацій», згідно з якою діяльність Служби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра внутрішніх справ. МВС України, та було затверджено Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту ДСНС України.

логічної діяльності116.

Державна служба України з надзви­чайних ситуацій є основним центральним органом виконавчої влади, який реалізує дер­жавну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичай­них ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожеж­ної і техногенної безпеки, діяльності ава­рійно-рятувальних служб та гідрометеоро-

Облік сил цивільного захисту на державному рівні ведеться ДСНС України, а на регіональному рівні - її територіальними органами.

У своїй діяльності ДСНС України керується Конституцією Ук­раїни, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та МВС України й іншими актами законодавства України.

Основним норма­тивно-правовим актом України, який визначив основні завдання, структуру та повноваження ДСНС України, є Положення про Держа­вну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Постано­вою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052.

Основними завданнями Державної служби надзвичайних ситуацій є такі:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобі­гання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної без­пеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометео­рологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожеж­ної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб[116] [117];

3) внесення на розгляд міністра внутрішніх справ України про­позицій щодо забезпечення формування державної політики у за­значених сферах;

4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань здійснює такі повноваження:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдоско­налення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Мі­ністрів України та нормативно-правових актів міністерств, подає їх в установленому порядку міністрові внутрішніх справ;

2) здійснює безпосереднє керівництво діяльністю єдиної дер­жавної системи цивільного захисту;

3) формує проєкти планів у сфері цивільного захисту держав­ного рівня на мирний час та в особливий період, подає їх міністрові внутрішніх справ України для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України, організовує планування заходів цивільного захисту центральними та місцевими органами виконав­чої влади;

4) проводить підготовку органів управління функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного за­хисту та їх ланок;

5) вносить в установленому порядку пропозиції національному органу стандартизації щодо необхідності створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації у сфері цивільного захисту;

6) здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструк­ції фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення їх обліку, забезпечує разом із відповідними органами та підрозділами цивіль­ного захисту й місцевими держадміністраціями здійснення конт­ролю за готовністю зазначених споруд до використання за призна­ченням;

7) здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення насе­лених пунктів та об'єктів національної економіки до груп (катего­рій) із цивільного захисту;

8) здійснює заходи щодо радіаційного і хімічного захисту, коор­динує та контролює здійснення заходів щодо захисту населення і те­риторій у разі виникнення радіаційних аварій та надзвичайних си­туацій, пов'язаних із виливом (викидом) небезпечних хімічних ре­човин;

9) здійснює разом із центральними та місцевими органами ви­конавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємст­вами, установами та організаціями прогнозування ймовірності ви­никнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

10) веде державний облік, реєструє і зберігає матеріали гідро­метеорологічних спостережень, веде інформаційну базу гідромете­орологічних даних та даних про стан навколишнього природного середовища;

11) видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуа­ції, веде їх облік;

12) координує діяльність центральних і місцевих органів вико­навчої влади та суб'єктів господарювання щодо здійснення заходів з евакуації населення;

13) забезпечує здійснення заходів з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із технологічними те­рористичними проявами та іншими видами терористичної діяль­ності під час проведення антитерористичних операцій, а також проводить просвітницьку та практично-навчальну роботу з метою підготовки населення до дій в умовах учинення терористичного акту;

14) залучає підрозділи пошуково-рятувальних сил та аварійно- рятувальних служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності й координує їх діяльність під час ліквідації наслідків над­звичайних ситуацій державного і регіонального рівня; організовує проведення пошуково-рятувальних робіт і здійснює контроль за їх проведенням;

15) організовує та здійснює заходи з професійної підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту та психо­логічного захисту населення у разі загрози виникнення і виник­нення надзвичайних ситуацій;

16) проводить через підрозділи Оперативно-рятувальної слу­жби цивільного захисту піротехнічні роботи, пов'язані зі знешко­дженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на терито­рії України після воєн, сучасних боєприпасів і підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), за винятком територій, на яких були розміщені і постійно

дислокуються військові частини, установи, військові навчальні за­клади, підприємства та організації Збройних Сил України й інших військових формувань, утворених відповідно до законів;

17) вносить міністрові внутрішніх справ пропозиції щодо фор­мування переліку суб'єктів господарювання, галузей та окремих те­риторій, що підлягають постійному й обов'язковому аварійно-ряту­вальному обслуговуванню, а також щодо порядку здійснення такого обслуговування;

18) здійснює атестацію та сертифікацію аварійно-рятувальних служб і рятувальників;

19) забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допо­моги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та ін­ших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здо­ров'ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків;

20) створює оперативний матеріальний резерв для запобі­гання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків;

21) організовує та забезпечує охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів;

22) реалізує в межах повноважень, передбачених законом, дер­жавну політику у сфері волонтерської діяльності щодо надання до­помоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, а також щодо ліквіда­ції наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

23) координує проведення аварійно-рятувальних та інших не­відкладних робіт авіаційними силами та засобами ДСНС України, ін­ших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

24) вносить до відповідних органів пропозиції щодо припи­нення польотів до усунення недоліків у разі порушення вимог нор­мативних документів з питань пошуково-рятувального забезпе­чення;

25) здійснює оповіщення та інформування центральних і міс­цевих органів виконавчої влади про загрозу виникнення і виник­нення надзвичайних ситуацій, методичне керівництво щодо ство­рення і належного функціонування систем оповіщення цивільного захисту різного рівня;

26) здійснює впровадження та забезпечує функціонування і ро­звиток системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефон­ним номером 112;

27) забезпечує проведення гідрометеорологічних і геліофізич- них спостережень, фонових радіаційних та базових спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища;

28) надає органам державної влади, органам місцевого само­врядування і населенню безоплатну інформацію загального корис­тування про фактичні й очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища, здійснює попере­дження про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, а та­кож гідрометеорологічне обслуговування суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, діяльність яких залежить від гідро­метеорологічних умов, у тому числі підприємств енергетики, агроп­ромислового комплексу, комунального господарства, цивільної аві­ації та інших видів транспорту;

29) забезпечує прогнозування погоди, гідрологічного режиму водних об'єктів, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ та урожайності сільськогосподарських культур;

30) взаємодіє з міжнародними організаціями і національними гідрометеорологічними службами іноземних держав, представляє Україну у Всесвітній метеорологічній організації, бере участь у ме­жах повноважень, передбачених законом, у реалізації Рамкової кон­венції ООН про зміну клімату;

31) виконує акти Верховної Ради України, Президента України про надання Україною гуманітарної допомоги іншим державам, у тому числі організовує закупівлю послуг із завантаження, вивезення та складування вантажів, здійснює їх супроводження до місця приз­начення та передання отримувачам гуманітарної допомоги;

32) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення державного контролю у сфері гідрометеорологічної дія­льності, реалізацію державної політики з питань медичного та біо­логічного захисту населення в разі виникнення надзвичайних ситу­ацій;

33) здійснює ліквідацію медико-санітарних наслідків надзви­чайних ситуацій, надання екстреної медичної допомоги у зоні над­звичайної ситуації (осередку ураження) постраждалим та рятуваль­никам, заходи з медичного забезпечення (лікувально-профілакти­чні, санітарно-гігієнічні заходи, медичне постачання та санаторно- курортне лікування) осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, ветеранів служби цивільного захисту (війни) і членів їх сімей, медичне обслуговування учнів (вихованців) навча­льних закладів ДСНС;

34) організовує провадження наукової, науково-технічної, інве­стиційної, інформаційної та видавничої діяльності, сприяє ство­ренню і впровадженню сучасних інформаційних технологій та комп’ю­терних мереж, є замовником наукових робіт, бере участь у проведенні прикладних науково-дослідних робіт, розробляє та затверджує галу­зеві стандарти з питань, що належать до компетенції ДСНС;

35) вносить на розгляд Мінекономрозвитку пропозиції щодо державного замовлення на підготовку фахівців у відповідній сфері;

36) здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфі­кації осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захи­сту, державних службовців і працівників апарату ДСНС України, а та­кож осіб, включених до кадрового резерву;

37) здійснює функції з організації та навчально-методичного забезпечення навчання (підвищення кваліфікації за цільовим приз­наченням) керівних кадрів і фахівців центральних та місцевих орга­нів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язано з організа­цією і здійсненням заходів цивільного захисту;

38) організовує навчання населення щодо дій у надзвичайних ситуаціях, розробляє і затверджує відповідні організаційно-методи­чні рекомендації та програми з підготовки населення до таких дій;

39) організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за до­держанням вимог законів та інших нормативно-правових актів із питань техногенної та пожежної безпеки й цивільного захисту міні­стерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Ра­дою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміні­страціями, іншими державними органами й органами місцевого са­моврядування та суб’єктами господарювання;

40) організовує та проводить перевірку стану готовності функ­ціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та відповідних органів управління ними до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

41) здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожеж­ної безпеки;

42) здійснює державний нагляд (контроль) за:

- ужиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону;

- діяльністю аварійно-рятувальних служб, станом їх готовно­сті до реагування на аварії та надзвичайні ситуації, а також уживає

заходів для зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятува­льних служб у порядку, визначеному законодавством;

- дотриманням періодичності навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язано з організацією і здійсненням за­ходів цивільного захисту, та вживає заходів для усунення виявлених недоліків;

43) здійснює відповідно до закону ліцензування господарської діяльності з надання послуг і проведення робіт протипожежного призначення;

44) здійснює функції технічного регулювання у визначеній за­конодавством сфері;

44-1) здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності;

45) розглядає у разі звернення фізичних чи юридичних осіб:

- проєктну документацію щодо влаштування засобів протипо­жежного захисту (систем пожежогасіння, пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією населення, про- тидимного захисту, пожежного спостереження, вогнезахисної обро­бки будівельних конструкцій, виробів і матеріалів, автоматизова­них систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення), а також бере участь у прийманні проведених робіт із влаштування зазначе­них засобів;

- технічні завдання і робочі проєкти на автоматизовані сис­теми раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситу­ацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

- проєктну документацію на будівництво захисних споруд ци­вільного захисту, а також розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі містобудівної документації;

46) перевіряє наявність та утримання в стані готовності авто­матизованих систем раннього виявлення загрози виникнення над­звичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення і систем протипожежного захисту на об'єктах, які підлягають облад­нанню такими системами;

47) перевіряє наявність і готовність до використання в разі ви­никнення надзвичайних ситуацій промислових засобів захисту орга­нів дихання від небезпечних хімічних речовин і засобів цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку;

48) складає акти перевірок, видає приписи, постанови й розпо­рядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері

цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі вста­новлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю лю­дей, звертається безпосередньо і через територіальні органи до ад­міністративного суду щодо застосування заходів реагування у ви­гляді повного або часткового зупинення до повного усунення пору­шень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, ви­робничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів тощо;

49) розробляє та подає в установленому порядку на розгляд мі­ністра внутрішніх справ для внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо підвищення ефективності захисту населення і те­риторій від надзвичайних ситуацій, удосконалення системи цивіль­ного захисту на відповідних територіях, в органах виконавчої влади й органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;

50) подає міністерствам, іншим центральним органам виконав­чої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям й органам місцевого самоврядування інформа­цію про юридичних та фізичних осіб, винних у порушенні законо­давства у сфері цивільного захисту;

51) бере участь у розробленні будівельних норм у сфері цивіль­ного захисту, пожежної та техногенної безпеки, пропозицій щодо внесення змін до них і визнання їх такими, що втратили чинність, подає міністрові внутрішніх справ відповідні пропозиції;

52) застосовує адміністративно-господарські санкції за пору­шення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки;

53) здійснює методичне керівництво щодо створення і належ­ного функціонування систем оповіщення цивільного захисту різ­ного рівня;

54) забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції ДСНС Ук­раїни, та проводить інформаційно-роз'яснювальну, пропагандист­ську і культурно-масову роботу з популяризації служби цивільного захисту;

55) у разі звернення фізичних чи юридичних осіб надає: інфор­мацію щодо цивільного захисту, зокрема спрямовану на впрова­дження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, забезпе­чення пожежної та техногенної безпеки; методичні рекомендації щодо розроблення та підготовки положень, інструкцій та інших

нормативних документів у сфері пожежної та техногенної безпеки, що діють на підприємствах, в установах та організаціях і на інших суб'єктах господарювання незалежно від форми власності;

56) перевіряє відповідно до закону стан: готовності до викори­стання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів ци­вільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпе­чення безпеки суб'єктів господарювання; дотримання правил тран­спортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом і порядку їх перевезення транспортними засобами; планування та го­товності до здійснення заходів з організації евакуації населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій; підготовки населення до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

57) бере участь у:

- розробленні органами виконавчої влади й органами місце­вого самоврядування державних і регіональних програм з питань, що належать до компетенції ДСНС України;

- розгляді проєктів державних, регіональних програм, що роз­робляються з метою поліпшення захисту об'єктів і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- формуванні науково-технічної політики з питань, що належать до компетенції ДСНС України, координації наукових досліджень і впровадженні передового досвіду, досягнень науки, новітньої техніки та продукції протипожежного призначення;

- роботі комісій із розслідування авіаційних подій;

- роботі Ради з акредитації й технічних комітетів з акредитації національного органу з акредитації для реалізації технічної політики у сфері пожежної безпеки, а також Національної ради з питань без­печної життєдіяльності населення та Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

- розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних си­туацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оці­нювання дій органів управління і сил щодо організації та прове­дення ними рятувальних та інших невідкладних робіт;

- погодженні у разі звернення фізичних чи юридичних осіб в установленому суб'єктом нормування порядку обґрунтованих від­хилень від установлених норм;

- розгляді проєктів об'єктів, що належать суб'єктам господа­рювання, стосовно додержання вимог нормативно-правових актів щодо інженерно-технічних заходів, у сфері пожежної й техногенної безпеки;

- розгляді проектів містобудівної документації, після якого по­дає спеціально уповноваженому органу містобудування та архітек­тури висновки щодо додержання вимог цивільного захисту, зок­рема щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, техно­генної та пожежної безпеки;

58) проводить в установленому порядку внутрішній аудит;

59) бере в межах повноважень, передбачених законом, участь у діяльності міжнародних організацій з питань, що належать до ком­петенції ДСНС;

60) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю ДСНС, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

61) забезпечує надання підпорядкованими підрозділами у пе­редбачених законодавством випадках платних послуг;

62) вносить пропозиції щодо технічного регулювання у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, гідрометео­рологічної діяльності, а також щодо встановлення, застосування та виконання обов’язкових вимог до засобів протипожежного захисту й аварійно-рятувальних засобів і пожежонебезпечної продукції;

63) проводить роботи із стандартизації, сертифікації, акреди­тації і метрологічного забезпечення діяльності з питань, що нале­жать до її компетенції;

64) готує та подає на розгляд міністра внутрішніх справ пропо­зиції щодо стратегічних і програмно-планових документів у відпо­відній сфері та забезпечує їх виконання;

65) проводить роботу з профілактики правопорушень та доде­ржання дисципліни в органах і підрозділах ДСНС України;

66) погоджує проєкти нормативно-правових актів, будівель­них норм, стандартів, правил, технічних умов і регламентів та інших нормативно-технічних документів із питань, що належать до компе­тенції ДСНС України, які розробляються міністерствами й іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, уста­новами та організаціями;

67) здійснює відповідно до законодавства заходи щодо забезпе­чення правового та соціального захисту осіб рядового і начальниць­кого складу служби цивільного захисту, пенсіонерів і ветеранів слу­жби цивільного захисту та членів їх сімей, державних службовців і працівників ДСНС, її територіальних органів, органів і підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

68) сприяє розвитку соціального діалогу, проведенню консуль­тацій із всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнсь­кими об’єднаннями організацій роботодавців щодо проєктів зако­нів та інших нормативно-правових актів з питань реалізації держа­вної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці та соціального захисту населення;

69) здійснює державні закупівлі в установленому законом по­рядку;

70) виконує функції з управління та охорони об’єктів держав­ної власності, що належать до сфери її управління;

71) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Крім того, ДСНС України з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здій­снення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДСНС України, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат ДСНС України та на керівні посади в її територіальні органи, на підприємства, в установи та ор­ганізації, що належать до сфери її управління, формує кадровий ре­зерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепід­готовки та підвищення кваліфікації державних службовців і праців­ників апарату ДСНС України;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті ДСНС Укра­їни, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та ор­ганізаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установле­ному законодавством порядку;

4) організовує ведення діловодства й архівне зберігання доку­ментів відповідно до встановлених правил;

5) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, ви­конання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної гото­вності держави;

6) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

ДСНС України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:

1) залучати підрозділи пошуково-рятувальних сил та аварійно- рятувальних служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня та проведення пошуково-рятувальних робіт; представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, ор­ганів місцевого самоврядування, фахівців підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених і представ­ників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розг­ляду питань, що належать до компетенції ДСНС[118]; органи, організа­ції, сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та органі­зацій (за погодженням з їх керівниками) до участі в навчаннях з пи­тань цивільного захисту;

2) одержувати безоплатно інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підп­риємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, прово­дити наукові конференції й семінари з питань, що належать до ком­петенції ДСНС;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та ін­шими технічними засобами;

5) використовувати телебачення і радіомовлення для оприлю­днення повідомлень про надзвичайні ситуації;

6) здійснювати представництво України в міжнародних органі­заціях з питань цивільного захисту.

ДСНС України під час виконання покладених на неї завдань вза­ємодіє з підрозділами Національної поліції України, іншими держа­вними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями грома­дян, громадськими спілками, профспілками та організаціями робо­тодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами та організаціями.

ДСНСУкраїни очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій міністра внутрішніх справ.

Голова ДСНСУкраїни: здійснює керівництво її діяльністю, пред­ставляє ДСНС у відносинах з іншими органами, підприємствами, ус­тановами та організаціями в Україні і за її межами; організовує та контролює відповідно до компетенції виконання в апараті ДСНС Ук­раїни і її територіальних органах Конституції та законів України, ак­тів Президента України й Кабінету Міністрів України та наказів МВС; вносить на розгляд міністра внутрішніх справ пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у відповідній сфері, зокрема розроблені ДСНС проєкти законів, актів Президента Укра­їни й Кабінету Міністрів України, а також позицію щодо проєктів, ро­зробниками яких є інші міністерства; подає міністрові внутрішніх справ для затвердження плани роботи ДСНС та звітує перед ним про результати їх виконання; забезпечує виконання ДСНС наказів МВС і доручень міністра внутрішніх справ з питань, що належать до компе­тенції ДСНС; забезпечує взаємодію ДСНС з визначеним міністром вну­трішніх справ структурним підрозділом МВС, відповідальним за вза­ємодію з ДСНС; затверджує положення про самостійні структурні під­розділи апарату ДСНС; утворює комісії, робочі та експертні групи; скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції ДСНС; підписує накази ДСНС; дає в межах повноважень, передбаче­них законом, доручення, обов’язкові для виконання особами рядо­вого і начальницького складу служби цивільного захисту, держав­ними службовцями і працівниками апарату ДСНС, її територіальних органів, органів і підрозділів Оперативно-рятувальної служби циві­льного захисту; затверджує структуру територіальних органів ДСНС за погодженням з міністром внутрішніх справ, їх штатний розпис та кошторис; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова ДСНС України має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Ка­бінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій міністра внутрішніх справ.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо і че­рез утворені в установленому порядку територіальні органи.

Організаційну структуру ДСНС України складають:

- Апарат Державної служби України з надзвичайних ситуації;

- територіальні органи ДСНС України (головні управління, уп­равління ДСНС України в областях) та підпорядковані підрозділи (аварійно-рятувальні загони спеціального призначення, загони тех­нічної служби, державні пожежно-рятувальні загони, державні по­жежно-рятувальні частини, державні пожежно-рятувальні пости, частини технічної служби, центри забезпечення діяльності, опера­тивно-координаційні центри, Центр оперативного зв'язку, телеко­мунікаційних систем та інформаційних технологій);

- підрозділи безпосереднього підпорядкування апарату ДСНС України (спеціальні центри швидкого реагування ДСНС України, Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби циві­льного захисту ДСНС України, Державний центр сертифікації ДСНС України, Центр оперативного зв'язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій ДСНС України та ін.);

- заклади вищої освіти та науково-дослідні установи;

- спеціалізовані формування (воєнізовані гірничорятувальні, або аварійно-рятувальні загони ДСНС України);

- підприємства, установи та організації сфери управління.

На підставі статті 24 чинного Кодексу цивільного захисту Укра­їни та Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвер­дженого наказом МВС України від 03.07.2014 № 631 у структурі ДСНС України діє Оперативно-рятувальна служба цивільного захи­сту України (далі - ОР СЦЗ) як спеціальне об'єднання аварійно-ряту­вальних та інших формувань (підрозділів) та органів управління та­кими формуваннями, підпорядковане Департаменту реагування на надзвичайні ситуації. ОР СЦЗ є правонаступницею військ Цивільної оборони України та Державної пожежної охорони МВС України[119].

За своєю структурою ОРС ЦЗ складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеці­альних авіаційних та інших формувань, державних пожежно-ряту­вальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.

Основними завданнями ОРС ЦЗ є проведення робіт і вжиття за­ходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту насе­лення і територій від них, проведення аварійно-рятувальних та ін­ших невідкладних робіт, гасіння пожеж, а також ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

Завдання, повноваження та права конкретних формувань ОРС ЦЗ визначаються їх статутами (положеннями), які погоджуються з ДСНС України та затверджуються згідно із законодавством України.

Загальне керівництво ОРС ЦЗ здійснює голова Державної слу­жби України з надзвичайних ситуацій. Спрямування і координацію діяльності органів управління і формувань ОРС ЦЗ здійснюють пер­ший заступник голови і заступник голови (відповідно до розподілу обов’язків) через структурні підрозділи апарату ДСНС України за на­прямами діяльності.

Органами управління ОРС ЦЗ є апарат ДСНС України та головні управління (управління) ДСНС України в областях і місті Києві (те­риторіальні органи управління). Структурні підрозділи апарату ДСНС України забезпечують організацію діяльності формувань ОРС ЦЗ за визначеними напрямами і покладеними на них завданнями, вносять пропозиції щодо вдосконалення діяльності і структури те­риторіальних органів управління та формувань ОРС ЦЗ.

Координацію діяльності Спеціального авіаційного загону щодо застосування авіації та контроль за підготовкою його до дій за при­значенням здійснює структурний підрозділ апарату ДСНС України, до компетенції якого законодавством віднесено функції щодо авіа­ційного пошуку та рятування.

Для формувань ОРС ЦЗ центрального підпорядкування рішен­ням голови ДСНС України встановлюються зони відповідальності щодо реагування на надзвичайні ситуації. Порядок організації і про­ведення органами управління та формуваннями ОРС ЦЗ аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт і гасіння пожеж, а також організація їх взаємодії з іншими органами управління та силами цивільного захисту визначаються статутом дій у надзвичайних си­туаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженим центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує держа­вну політику у сфері цивільного захисту.

Крім того, для підготовки рекомендацій щодо виконання пок­ладених на ДСНС завдань у Службі може утворюватися колегія, рі­шення якої можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу ДСНС України.

Для розгляду наукових рекомендацій і проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у ДСНС України можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію

колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорад­чих та інших допоміжних органів, їх кількісний і персональний склад та положення про них затверджуються головою ДСНС.

ДСНС України є юридичною особою публічного права, має печа­тку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуван­ням, власні бланки та рахунки в органах Казначейства.

Структуру апарату ДСНС України затверджує її голова за пого­дженням з міністром внутрішніх справ. Штатний розпис і кошторис апарату ДСНС України затверджує її голова за погодженням з Мінфіном.

Кадри (персонал) ДСНСУкраїни становлять:

- особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (у тому числі курсанти закладів вищої освіти ДСНС України), які уклали контракт про проходження служби (навчання) і яким присвоюються спеціальні звання служби цивільного захисту відпо­відно до Кодексу цивільного захисту України і «Положення про по­рядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міні­стрів України від 11.07.2013 № 593[120];

- державні службовці відповідно до Закону України «Про дер­жавну службу»;

- працівники, які уклали трудовий договір відповідно до КЗпП України.

Гранична чисельність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, державних службовців і працівників ДСНС затверджується Кабінетом Міністрів України.

Служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і те­риторій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, уживає за­ходів для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації й лікві­дації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

На службу цивільного захисту із зарахуванням до персоналу (кадрів) ДСНС України приймаються у добровільному порядку та за контрактом громадяни України, які досягли 18-річного віку, відпо­відають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, ді­ловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я виконувати службовий обов'язок.

Статус особи рядового і начальницького складу підтверджу­ється службовим посвідченням, форма та порядок видачі якого встановлюються ДСНС України. Також вони забезпечуються фор­меним одягом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 81 «Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення осіб рядового і начальниць­кого складу служби цивільного захисту та норм забезпечення фор­меним одягом».

У лютому 2015-го року Верховною Радою України були внесені зміни до низки законодавчих актів, за якими проходження служби цивільного захисту фактично було прирівняно до військової служби за умов настання в державі особливого періоду або оголошення ці­льової мобілізації. Зокрема, передбачається кримінальна відповіда­льність за ухилення від такої служби в зазначених умовах на строк від 2 до 5 років позбавлення волі.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення цивільного захисту та охарактеризуйте принципи його забезпечення.

2. Які органи входять до Єдиної системи цивільного захисту в Україні?

3. Визначте призначення та правове регулювання діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

4. Основні завдання та функції Державної служби надзвичай­них ситуацій.

5. Визначте структуру Державної служби України з надзвичай­них ситуацій.

6. Якими є мета, завдання та повноваження Оперативно-ряту­вальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій?

7. Порядок проходження служби цивільного захисту, вимоги до кандидатів на службу в підрозділи Державної служби України з над­звичайних ситуацій.

8. Перелічіть права та обов'язки голови Державної служби Ук­раїни з надзвичайних ситуацій.

<< | >>
Источник: Судові, правоохоронні, контрольно-наглядові та правозахисні органи України : підручник / МВС Украї­ни, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. С. М. Гусарова ; [С. М. Гусаров, О. Ю. Салма­нова, А. Т. Комзюк та ін.]. - Харків,2020. - 508 с.. 2020

Еще по теме § 4. Державна служба України з надзвичайних ситуацій:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -