<<
>>

§ 4. Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Кожен громадянин відповідно до Конституції України має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катаст­роф, стихійного лиха та застосування зброї, а також на забезпечення реалізації цього права від органів виконавчої влади, керівників під­приємств, організацій, установ незалежно від форм власності і під­порядкування.

Серед 166 загроз забезпеченню сталого розвитку в Україні не останнє місце посідають надзвичайні ситуації (далі - НС) різного характеру у вигляді стихійних лих, техногенних катаст­роф, терористичних і диверсійних актів і регіональних конфліктів із застосуванням військової сили[110]. Їх ігнорування в сучасних умовах ставить під питання не лише економічне зростання та соціальний добробут, а й забезпечення національної безпеки країни. Тому за­хист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від НС шляхом запобігання таким ситуаціям, мінімізації та ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період належить до основних функцій держави і згідно із законодавством[111] має назву цивільного захисту.

Цивільний захист (далі - ЦЗ) - це система заходів (організа­ційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідеміч­них тощо), які вживають центральні та місцеві органи виконавчої влади й підпорядковані їм сили, підприємства, установи та організа­ції для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, що загро­жують життю і здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Цивільний захист здійснюється за такими принципами: гаран­тування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; комплексного підходу до ви­рішення завдань цивільного захисту; пріоритетності завдань, спря­мованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; мак­симально можливого економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій; централізації управління, єди­ноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Операти­вно-рятувальної служби цивільного захисту й аварійно-рятуваль­них служб; гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, установлених законом; добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов’язаних із ризиком для їхніх життя і здоров’я; відповідальності посадових осіб органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту; виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за за­безпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та ін­ших невідкладних робіт.

Під час надзвичайних ситуацій потенційні небезпеки для життя і здоров’я людей проявляються в більшій кількості та з більшою ймо­вірністю негативних наслідків. Засобом вирішення проблеми захисту від техногенних і природних надзвичайних ситуацій є створення в Ук­раїні Єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄСЦЗ) - це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підприємств, уста­нов та організацій, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту[112].

Головною метою функціонування ЄСЦЗ є забезпечення реаліза­ції державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період.

Запобігання виникненню НС передбачає підготовку та реаліза­цію заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінювання ступенів ризику та завчасне реагу­вання на події, що становлять загрозу виникнення НС для запобі­гання лиху чи пом’якшення його можливих наслідків.

Реагування на НС - це скоординовані дії підрозділів Єдиної державної системи цивільного захисту щодо реалізації планів ло­калізації та ліквідації аварій (катастроф) для усунення загрози життю та здоров’ю людей і надання невідкладної допомоги потер­пілим.

До єдиної системи цивільного захисту входять постійно діючі фу­нкціональні і територіальні підсистеми та їх ланки. Вони виконують основні завдання, визначені у статті 8 Кодексу цивільного захисту України[113].

До складу підсистеми ЄСЦЗ належать:

- постійно діючі органи управління цивільного захисту, до пов­новажень яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту, а саме:

а) на державному рівні - Кабінет Міністрів України, Державна служба з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України), а також центральні органи виконавчої влади, що створюють функціона­льні підсистеми та підрозділи з питань цивільного захисту у складі їх апаратів;

б) на регіональному рівні - Рада міністрів АР Крим, обласні, Ки­ївська та Севастопольська міські держадміністрації, підрозділи з пи­тань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, територіальні органи ДСНС;

в) на місцевому рівні - районні, районні у м.

Києві та м. Севасто­полі держадміністрації, виконавчі органи міських (міст республіка­нського Автономної Республіки Крим, міст обласного і районного значення) рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворю­ються у їх складі, виконавчі органи селищних і сільських рад та під­розділи територіальних органів ДСНС України;

г) на об'єктовому рівні - керівні органи підприємств, установ та організацій, а також підрозділи (посадові особи) з питань цивіль­ного захисту, які утворюються (призначаються) такими органами відповідно до законодавства;

- координаційні органи (Державна комісія з питань техноген­но-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та її структурні підрозділи на місцях);

- сили цивільного захисту функціональних і територіальних підсистем - підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, що функціонує в системі ДСНС України, ава­рійно-рятувальні служби, формування цивільного захисту, спеціалі­зовані служби цивільного захисту, пожежно-рятувальні підрозділи, добровільні формування цивільного захисту;

- системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечен­ня - оперативно-чергові служби центрів управління в надзвичайних ситуаціях територіальних органів ДСНС України[114].

Загальне керівництво ЄСЦЗ здійснює Кабінет Міністрів Укра­їни. Начальником ЦЗ України є Прем'єр-міністр України.

Безпосереднє керівництво діяльністю ЄСЦЗ покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту - Державну службу України з надзвичай­них ситуацій України, керівник якої є заступником начальника ЦЗ України.

В процесі реформування державної системи цивільного захи­сту у 2011 році сталося розділення Міністерства у справах надзви­чайних ситуацій України на чотири окремих відомства: Міністерс­тво надзвичайних ситуацій України (як головний орган), Державну інспекцію техногенної безпеки, Державне агентство зони відчу­ження та Державну службу гірничого нагляду та промислової без­пеки.

Особовий склад залишився на службі цивільного захисту. Дер­жавні пожежні частини отримали статус «рятувальних» і були під­порядковані територіальним органам МНС. Районні (міські) відділи МНС реформовано в служби цивільного захисту в районах (містах) і введено до складу апаратів ГТУ (ТУ) МНС. Державну службу України з надзвичайних ситуацій як єдиний орган державного захисту від надзвичайних ситуацій утворено на підставі Указу Президента Ук­раїни від 24.12.2012 № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації си­стеми центральних органів виконавчої влади» шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техно­генної безпеки України. 01 липня 2013 р. набув чинності Кодекс ци­вільного захисту України[115]. Як результат - 25 квітня 2014 р. Кабінет Міністрів України видав Постанову № 120 «Питання координації та спрямування Державної служби з надзвичайних ситуацій», згідно з якою діяльність Служби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра внутрішніх справ. МВС України, та було затверджено Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту ДСНС України.

логічної діяльності116.

Державна служба України з надзви­чайних ситуацій є основним центральним органом виконавчої влади, який реалізує дер­жавну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичай­них ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожеж­ної і техногенної безпеки, діяльності ава­рійно-рятувальних служб та гідрометеоро-

Облік сил цивільного захисту на державному рівні ведеться ДСНС України, а на регіональному рівні - її територіальними органами.

У своїй діяльності ДСНС України керується Конституцією Ук­раїни, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та МВС України й іншими актами законодавства України.

Основним норма­тивно-правовим актом України, який визначив основні завдання, структуру та повноваження ДСНС України, є Положення про Держа­вну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене Постано­вою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052.

Основними завданнями Державної служби надзвичайних ситуацій є такі:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобі­гання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної без­пеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометео­рологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожеж­ної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб[116] [117];

3) внесення на розгляд міністра внутрішніх справ України про­позицій щодо забезпечення формування державної політики у за­значених сферах;

4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань здійснює такі повноваження:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдоско­налення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Мі­ністрів України та нормативно-правових актів міністерств, подає їх в установленому порядку міністрові внутрішніх справ;

2) здійснює безпосереднє керівництво діяльністю єдиної дер­жавної системи цивільного захисту;

3) формує проєкти планів у сфері цивільного захисту держав­ного рівня на мирний час та в особливий період, подає їх міністрові внутрішніх справ України для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України, організовує планування заходів цивільного захисту центральними та місцевими органами виконав­чої влади;

4) проводить підготовку органів управління функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного за­хисту та їх ланок;

5) вносить в установленому порядку пропозиції національному органу стандартизації щодо необхідності створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації у сфері цивільного захисту;

6) здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструк­ції фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення їх обліку, забезпечує разом із відповідними органами та підрозділами цивіль­ного захисту й місцевими держадміністраціями здійснення конт­ролю за готовністю зазначених споруд до використання за призна­ченням;

7) здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення насе­лених пунктів та об'єктів національної економіки до груп (катего­рій) із цивільного захисту;

8) здійснює заходи щодо радіаційного і хімічного захисту, коор­динує та контролює здійснення заходів щодо захисту населення і те­риторій у разі виникнення радіаційних аварій та надзвичайних си­туацій, пов'язаних із виливом (викидом) небезпечних хімічних ре­човин;

9) здійснює разом із центральними та місцевими органами ви­конавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємст­вами, установами та організаціями прогнозування ймовірності ви­никнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

10) веде державний облік, реєструє і зберігає матеріали гідро­метеорологічних спостережень, веде інформаційну базу гідромете­орологічних даних та даних про стан навколишнього природного середовища;

11) видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуа­ції, веде їх облік;

12) координує діяльність центральних і місцевих органів вико­навчої влади та суб'єктів господарювання щодо здійснення заходів з евакуації населення;

13) забезпечує здійснення заходів з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних із технологічними те­рористичними проявами та іншими видами терористичної діяль­ності під час проведення антитерористичних операцій, а також проводить просвітницьку та практично-навчальну роботу з метою підготовки населення до дій в умовах учинення терористичного акту;

14) залучає підрозділи пошуково-рятувальних сил та аварійно- рятувальних служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності й координує їх діяльність під час ліквідації наслідків над­звичайних ситуацій державного і регіонального рівня; організовує проведення пошуково-рятувальних робіт і здійснює контроль за їх проведенням;

15) організовує та здійснює заходи з професійної підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту та психо­логічного захисту населення у разі загрози виникнення і виник­нення надзвичайних ситуацій;

16) проводить через підрозділи Оперативно-рятувальної слу­жби цивільного захисту піротехнічні роботи, пов'язані зі знешко­дженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на терито­рії України після воєн, сучасних боєприпасів і підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), за винятком територій, на яких були розміщені і постійно

дислокуються військові частини, установи, військові навчальні за­клади, підприємства та організації Збройних Сил України й інших військових формувань, утворених відповідно до законів;

17) вносить міністрові внутрішніх справ пропозиції щодо фор­мування переліку суб'єктів господарювання, галузей та окремих те­риторій, що підлягають постійному й обов'язковому аварійно-ряту­вальному обслуговуванню, а також щодо порядку здійснення такого обслуговування;

18) здійснює атестацію та сертифікацію аварійно-рятувальних служб і рятувальників;

19) забезпечує гасіння пожеж, рятування людей, надання допо­моги в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та ін­ших видів небезпечних подій, що становлять загрозу життю або здо­ров'ю людей чи призводять до завдання матеріальних збитків;

20) створює оперативний матеріальний резерв для запобі­гання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків;

21) організовує та забезпечує охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів;

22) реалізує в межах повноважень, передбачених законом, дер­жавну політику у сфері волонтерської діяльності щодо надання до­помоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, а також щодо ліквіда­ції наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

23) координує проведення аварійно-рятувальних та інших не­відкладних робіт авіаційними силами та засобами ДСНС України, ін­ших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

24) вносить до відповідних органів пропозиції щодо припи­нення польотів до усунення недоліків у разі порушення вимог нор­мативних документів з питань пошуково-рятувального забезпе­чення;

25) здійснює оповіщення та інформування центральних і міс­цевих органів виконавчої влади про загрозу виникнення і виник­нення надзвичайних ситуацій, методичне керівництво щодо ство­рення і належного функціонування систем оповіщення цивільного захисту різного рівня;

26) здійснює впровадження та забезпечує функціонування і ро­звиток системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефон­ним номером 112;

27) забезпечує проведення гідрометеорологічних і геліофізич- них спостережень, фонових радіаційних та базових спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища;

28) надає органам державної влади, органам місцевого само­врядування і населенню безоплатну інформацію загального корис­тування про фактичні й очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища, здійснює попере­дження про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, а та­кож гідрометеорологічне обслуговування суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, діяльність яких залежить від гідро­метеорологічних умов, у тому числі підприємств енергетики, агроп­ромислового комплексу, комунального господарства, цивільної аві­ації та інших видів транспорту;

29) забезпечує прогнозування погоди, гідрологічного режиму водних об'єктів, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ та урожайності сільськогосподарських культур;

30) взаємодіє з міжнародними організаціями і національними гідрометеорологічними службами іноземних держав, представляє Україну у Всесвітній метеорологічній організації, бере участь у ме­жах повноважень, передбачених законом, у реалізації Рамкової кон­венції ООН про зміну клімату;

31) виконує акти Верховної Ради України, Президента України про надання Україною гуманітарної допомоги іншим державам, у тому числі організовує закупівлю послуг із завантаження, вивезення та складування вантажів, здійснює їх супроводження до місця приз­начення та передання отримувачам гуманітарної допомоги;

32) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення державного контролю у сфері гідрометеорологічної дія­льності, реалізацію державної політики з питань медичного та біо­логічного захисту населення в разі виникнення надзвичайних ситу­ацій;

33) здійснює ліквідацію медико-санітарних наслідків надзви­чайних ситуацій, надання екстреної медичної допомоги у зоні над­звичайної ситуації (осередку ураження) постраждалим та рятуваль­никам, заходи з медичного забезпечення (лікувально-профілакти­чні, санітарно-гігієнічні заходи, медичне постачання та санаторно- курортне лікування) осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, ветеранів служби цивільного захисту (війни) і членів їх сімей, медичне обслуговування учнів (вихованців) навча­льних закладів ДСНС;

34) організовує провадження наукової, науково-технічної, інве­стиційної, інформаційної та видавничої діяльності, сприяє ство­ренню і впровадженню сучасних інформаційних технологій та комп’ю­терних мереж, є замовником наукових робіт, бере участь у проведенні прикладних науково-дослідних робіт, розробляє та затверджує галу­зеві стандарти з питань, що належать до компетенції ДСНС;

35) вносить на розгляд Мінекономрозвитку пропозиції щодо державного замовлення на підготовку фахівців у відповідній сфері;

36) здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфі­кації осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захи­сту, державних службовців і працівників апарату ДСНС України, а та­кож осіб, включених до кадрового резерву;

37) здійснює функції з організації та навчально-методичного забезпечення навчання (підвищення кваліфікації за цільовим приз­наченням) керівних кадрів і фахівців центральних та місцевих орга­нів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язано з організа­цією і здійсненням заходів цивільного захисту;

38) організовує навчання населення щодо дій у надзвичайних ситуаціях, розробляє і затверджує відповідні організаційно-методи­чні рекомендації та програми з підготовки населення до таких дій;

39) організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за до­держанням вимог законів та інших нормативно-правових актів із питань техногенної та пожежної безпеки й цивільного захисту міні­стерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Ра­дою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміні­страціями, іншими державними органами й органами місцевого са­моврядування та суб’єктами господарювання;

40) організовує та проводить перевірку стану готовності функ­ціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та відповідних органів управління ними до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

41) здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожеж­ної безпеки;

42) здійснює державний нагляд (контроль) за:

- ужиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону;

- діяльністю аварійно-рятувальних служб, станом їх готовно­сті до реагування на аварії та надзвичайні ситуації, а також уживає

заходів для зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятува­льних служб у порядку, визначеному законодавством;

- дотриманням періодичності навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язано з організацією і здійсненням за­ходів цивільного захисту, та вживає заходів для усунення виявлених недоліків;

43) здійснює відповідно до закону ліцензування господарської діяльності з надання послуг і проведення робіт протипожежного призначення;

44) здійснює функції технічного регулювання у визначеній за­конодавством сфері;

44-1) здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності;

45) розглядає у разі звернення фізичних чи юридичних осіб:

- проєктну документацію щодо влаштування засобів протипо­жежного захисту (систем пожежогасіння, пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією населення, про- тидимного захисту, пожежного спостереження, вогнезахисної обро­бки будівельних конструкцій, виробів і матеріалів, автоматизова­них систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення), а також бере участь у прийманні проведених робіт із влаштування зазначе­них засобів;

- технічні завдання і робочі проєкти на автоматизовані сис­теми раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситу­ацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

- проєктну документацію на будівництво захисних споруд ци­вільного захисту, а також розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі містобудівної документації;

46) перевіряє наявність та утримання в стані готовності авто­матизованих систем раннього виявлення загрози виникнення над­звичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення і систем протипожежного захисту на об'єктах, які підлягають облад­нанню такими системами;

47) перевіряє наявність і готовність до використання в разі ви­никнення надзвичайних ситуацій промислових засобів захисту орга­нів дихання від небезпечних хімічних речовин і засобів цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку;

48) складає акти перевірок, видає приписи, постанови й розпо­рядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері

цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі вста­новлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю лю­дей, звертається безпосередньо і через територіальні органи до ад­міністративного суду щодо застосування заходів реагування у ви­гляді повного або часткового зупинення до повного усунення пору­шень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, ви­робничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів тощо;

49) розробляє та подає в установленому порядку на розгляд мі­ністра внутрішніх справ для внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо підвищення ефективності захисту населення і те­риторій від надзвичайних ситуацій, удосконалення системи цивіль­ного захисту на відповідних територіях, в органах виконавчої влади й органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;

50) подає міністерствам, іншим центральним органам виконав­чої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям й органам місцевого самоврядування інформа­цію про юридичних та фізичних осіб, винних у порушенні законо­давства у сфері цивільного захисту;

51) бере участь у розробленні будівельних норм у сфері цивіль­ного захисту, пожежної та техногенної безпеки, пропозицій щодо внесення змін до них і визнання їх такими, що втратили чинність, подає міністрові внутрішніх справ відповідні пропозиції;

52) застосовує адміністративно-господарські санкції за пору­шення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки;

53) здійснює методичне керівництво щодо створення і належ­ного функціонування систем оповіщення цивільного захисту різ­ного рівня;

54) забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції ДСНС Ук­раїни, та проводить інформаційно-роз'яснювальну, пропагандист­ську і культурно-масову роботу з популяризації служби цивільного захисту;

55) у разі звернення фізичних чи юридичних осіб надає: інфор­мацію щодо цивільного захисту, зокрема спрямовану на впрова­дження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, забезпе­чення пожежної та техногенної безпеки; методичні рекомендації щодо розроблення та підготовки положень, інструкцій та інших

нормативних документів у сфері пожежної та техногенної безпеки, що діють на підприємствах, в установах та організаціях і на інших суб'єктах господарювання незалежно від форми власності;

56) перевіряє відповідно до закону стан: готовності до викори­стання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів ци­вільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпе­чення безпеки суб'єктів господарювання; дотримання правил тран­спортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом і порядку їх перевезення транспортними засобами; планування та го­товності до здійснення заходів з організації евакуації населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій; підготовки населення до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

57) бере участь у:

- розробленні органами виконавчої влади й органами місце­вого самоврядування державних і регіональних програм з питань, що належать до компетенції ДСНС України;

- розгляді проєктів державних, регіональних програм, що роз­робляються з метою поліпшення захисту об'єктів і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- формуванні науково-технічної політики з питань, що належать до компетенції ДСНС України, координації наукових досліджень і впровадженні передового досвіду, досягнень науки, новітньої техніки та продукції протипожежного призначення;

- роботі комісій із розслідування авіаційних подій;

- роботі Ради з акредитації й технічних комітетів з акредитації національного органу з акредитації для реалізації технічної політики у сфері пожежної безпеки, а також Національної ради з питань без­печної життєдіяльності населення та Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

- розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних си­туацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оці­нювання дій органів управління і сил щодо організації та прове­дення ними рятувальних та інших невідкладних робіт;

- погодженні у разі звернення фізичних чи юридичних осіб в установленому суб'єктом нормування порядку обґрунтованих від­хилень від установлених норм;

- розгляді проєктів об'єктів, що належать суб'єктам господа­рювання, стосовно додержання вимог нормативно-правових актів щодо інженерно-технічних заходів, у сфері пожежної й техногенної безпеки;

- розгляді проектів містобудівної документації, після якого по­дає спеціально уповноваженому органу містобудування та архітек­тури висновки щодо додержання вимог цивільного захисту, зок­рема щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, техно­генної та пожежної безпеки;

58) проводить в установленому порядку внутрішній аудит;

59) бере в межах повноважень, передбачених законом, участь у діяльності міжнародних організацій з питань, що належать до ком­петенції ДСНС;

60) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю ДСНС, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

61) забезпечує надання підпорядкованими підрозділами у пе­редбачених законодавством випадках платних послуг;

62) вносить пропозиції щодо технічного регулювання у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, гідрометео­рологічної діяльності, а також щодо встановлення, застосування та виконання обов’язкових вимог до засобів протипожежного захисту й аварійно-рятувальних засобів і пожежонебезпечної продукції;

63) проводить роботи із стандартизації, сертифікації, акреди­тації і метрологічного забезпечення діяльності з питань, що нале­жать до її компетенції;

64) готує та подає на розгляд міністра внутрішніх справ пропо­зиції щодо стратегічних і програмно-планових документів у відпо­відній сфері та забезпечує їх виконання;

65) проводить роботу з профілактики правопорушень та доде­ржання дисципліни в органах і підрозділах ДСНС України;

66) погоджує проєкти нормативно-правових актів, будівель­них норм, стандартів, правил, технічних умов і регламентів та інших нормативно-технічних документів із питань, що належать до компе­тенції ДСНС України, які розробляються міністерствами й іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, уста­новами та організаціями;

67) здійснює відповідно до законодавства заходи щодо забезпе­чення правового та соціального захисту осіб рядового і начальниць­кого складу служби цивільного захисту, пенсіонерів і ветеранів слу­жби цивільного захисту та членів їх сімей, державних службовців і працівників ДСНС, її територіальних органів, органів і підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;

68) сприяє розвитку соціального діалогу, проведенню консуль­тацій із всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнсь­кими об’єднаннями організацій роботодавців щодо проєктів зако­нів та інших нормативно-правових актів з питань реалізації держа­вної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці та соціального захисту населення;

69) здійснює державні закупівлі в установленому законом по­рядку;

70) виконує функції з управління та охорони об’єктів держав­ної власності, що належать до сфери її управління;

71) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Крім того, ДСНС України з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здій­снення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДСНС України, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат ДСНС України та на керівні посади в її територіальні органи, на підприємства, в установи та ор­ганізації, що належать до сфери її управління, формує кадровий ре­зерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепід­готовки та підвищення кваліфікації державних службовців і праців­ників апарату ДСНС України;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті ДСНС Укра­їни, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та ор­ганізаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установле­ному законодавством порядку;

4) організовує ведення діловодства й архівне зберігання доку­ментів відповідно до встановлених правил;

5) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, ви­конання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної гото­вності держави;

6) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

ДСНС України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:

1) залучати підрозділи пошуково-рятувальних сил та аварійно- рятувальних служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня та проведення пошуково-рятувальних робіт; представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, ор­ганів місцевого самоврядування, фахівців підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених і представ­ників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розг­ляду питань, що належать до компетенції ДСНС[118]; органи, організа­ції, сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та органі­зацій (за погодженням з їх керівниками) до участі в навчаннях з пи­тань цивільного захисту;

2) одержувати безоплатно інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підп­риємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, прово­дити наукові конференції й семінари з питань, що належать до ком­петенції ДСНС;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та ін­шими технічними засобами;

5) використовувати телебачення і радіомовлення для оприлю­днення повідомлень про надзвичайні ситуації;

6) здійснювати представництво України в міжнародних органі­заціях з питань цивільного захисту.

ДСНС України під час виконання покладених на неї завдань вза­ємодіє з підрозділами Національної поліції України, іншими держа­вними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями грома­дян, громадськими спілками, профспілками та організаціями робо­тодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами та організаціями.

ДСНСУкраїни очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій міністра внутрішніх справ.

Голова ДСНСУкраїни: здійснює керівництво її діяльністю, пред­ставляє ДСНС у відносинах з іншими органами, підприємствами, ус­тановами та організаціями в Україні і за її межами; організовує та контролює відповідно до компетенції виконання в апараті ДСНС Ук­раїни і її територіальних органах Конституції та законів України, ак­тів Президента України й Кабінету Міністрів України та наказів МВС; вносить на розгляд міністра внутрішніх справ пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у відповідній сфері, зокрема розроблені ДСНС проєкти законів, актів Президента Укра­їни й Кабінету Міністрів України, а також позицію щодо проєктів, ро­зробниками яких є інші міністерства; подає міністрові внутрішніх справ для затвердження плани роботи ДСНС та звітує перед ним про результати їх виконання; забезпечує виконання ДСНС наказів МВС і доручень міністра внутрішніх справ з питань, що належать до компе­тенції ДСНС; забезпечує взаємодію ДСНС з визначеним міністром вну­трішніх справ структурним підрозділом МВС, відповідальним за вза­ємодію з ДСНС; затверджує положення про самостійні структурні під­розділи апарату ДСНС; утворює комісії, робочі та експертні групи; скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції ДСНС; підписує накази ДСНС; дає в межах повноважень, передбаче­них законом, доручення, обов’язкові для виконання особами рядо­вого і начальницького складу служби цивільного захисту, держав­ними службовцями і працівниками апарату ДСНС, її територіальних органів, органів і підрозділів Оперативно-рятувальної служби циві­льного захисту; затверджує структуру територіальних органів ДСНС за погодженням з міністром внутрішніх справ, їх штатний розпис та кошторис; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова ДСНС України має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Ка­бінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій міністра внутрішніх справ.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо і че­рез утворені в установленому порядку територіальні органи.

Організаційну структуру ДСНС України складають:

- Апарат Державної служби України з надзвичайних ситуації;

- територіальні органи ДСНС України (головні управління, уп­равління ДСНС України в областях) та підпорядковані підрозділи (аварійно-рятувальні загони спеціального призначення, загони тех­нічної служби, державні пожежно-рятувальні загони, державні по­жежно-рятувальні частини, державні пожежно-рятувальні пости, частини технічної служби, центри забезпечення діяльності, опера­тивно-координаційні центри, Центр оперативного зв'язку, телеко­мунікаційних систем та інформаційних технологій);

- підрозділи безпосереднього підпорядкування апарату ДСНС України (спеціальні центри швидкого реагування ДСНС України, Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби циві­льного захисту ДСНС України, Державний центр сертифікації ДСНС України, Центр оперативного зв'язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій ДСНС України та ін.);

- заклади вищої освіти та науково-дослідні установи;

- спеціалізовані формування (воєнізовані гірничорятувальні, або аварійно-рятувальні загони ДСНС України);

- підприємства, установи та організації сфери управління.

На підставі статті 24 чинного Кодексу цивільного захисту Укра­їни та Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвер­дженого наказом МВС України від 03.07.2014 № 631 у структурі ДСНС України діє Оперативно-рятувальна служба цивільного захи­сту України (далі - ОР СЦЗ) як спеціальне об'єднання аварійно-ряту­вальних та інших формувань (підрозділів) та органів управління та­кими формуваннями, підпорядковане Департаменту реагування на надзвичайні ситуації. ОР СЦЗ є правонаступницею військ Цивільної оборони України та Державної пожежної охорони МВС України[119].

За своєю структурою ОРС ЦЗ складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеці­альних авіаційних та інших формувань, державних пожежно-ряту­вальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.

Основними завданнями ОРС ЦЗ є проведення робіт і вжиття за­ходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту насе­лення і територій від них, проведення аварійно-рятувальних та ін­ших невідкладних робіт, гасіння пожеж, а також ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

Завдання, повноваження та права конкретних формувань ОРС ЦЗ визначаються їх статутами (положеннями), які погоджуються з ДСНС України та затверджуються згідно із законодавством України.

Загальне керівництво ОРС ЦЗ здійснює голова Державної слу­жби України з надзвичайних ситуацій. Спрямування і координацію діяльності органів управління і формувань ОРС ЦЗ здійснюють пер­ший заступник голови і заступник голови (відповідно до розподілу обов’язків) через структурні підрозділи апарату ДСНС України за на­прямами діяльності.

Органами управління ОРС ЦЗ є апарат ДСНС України та головні управління (управління) ДСНС України в областях і місті Києві (те­риторіальні органи управління). Структурні підрозділи апарату ДСНС України забезпечують організацію діяльності формувань ОРС ЦЗ за визначеними напрямами і покладеними на них завданнями, вносять пропозиції щодо вдосконалення діяльності і структури те­риторіальних органів управління та формувань ОРС ЦЗ.

Координацію діяльності Спеціального авіаційного загону щодо застосування авіації та контроль за підготовкою його до дій за при­значенням здійснює структурний підрозділ апарату ДСНС України, до компетенції якого законодавством віднесено функції щодо авіа­ційного пошуку та рятування.

Для формувань ОРС ЦЗ центрального підпорядкування рішен­ням голови ДСНС України встановлюються зони відповідальності щодо реагування на надзвичайні ситуації. Порядок організації і про­ведення органами управління та формуваннями ОРС ЦЗ аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт і гасіння пожеж, а також організація їх взаємодії з іншими органами управління та силами цивільного захисту визначаються статутом дій у надзвичайних си­туаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженим центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує держа­вну політику у сфері цивільного захисту.

Крім того, для підготовки рекомендацій щодо виконання пок­ладених на ДСНС завдань у Службі може утворюватися колегія, рі­шення якої можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу ДСНС України.

Для розгляду наукових рекомендацій і проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у ДСНС України можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію

колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорад­чих та інших допоміжних органів, їх кількісний і персональний склад та положення про них затверджуються головою ДСНС.

ДСНС України є юридичною особою публічного права, має печа­тку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуван­ням, власні бланки та рахунки в органах Казначейства.

Структуру апарату ДСНС України затверджує її голова за пого­дженням з міністром внутрішніх справ. Штатний розпис і кошторис апарату ДСНС України затверджує її голова за погодженням з Мінфіном.

Кадри (персонал) ДСНСУкраїни становлять:

- особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (у тому числі курсанти закладів вищої освіти ДСНС України), які уклали контракт про проходження служби (навчання) і яким присвоюються спеціальні звання служби цивільного захисту відпо­відно до Кодексу цивільного захисту України і «Положення про по­рядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міні­стрів України від 11.07.2013 № 593[120];

- державні службовці відповідно до Закону України «Про дер­жавну службу»;

- працівники, які уклали трудовий договір відповідно до КЗпП України.

Гранична чисельність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, державних службовців і працівників ДСНС затверджується Кабінетом Міністрів України.

Служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і те­риторій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, уживає за­ходів для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації й лікві­дації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

На службу цивільного захисту із зарахуванням до персоналу (кадрів) ДСНС України приймаються у добровільному порядку та за контрактом громадяни України, які досягли 18-річного віку, відпо­відають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, ді­ловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я виконувати службовий обов'язок.

Статус особи рядового і начальницького складу підтверджу­ється службовим посвідченням, форма та порядок видачі якого встановлюються ДСНС України. Також вони забезпечуються фор­меним одягом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 81 «Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення осіб рядового і начальниць­кого складу служби цивільного захисту та норм забезпечення фор­меним одягом».

У лютому 2015-го року Верховною Радою України були внесені зміни до низки законодавчих актів, за якими проходження служби цивільного захисту фактично було прирівняно до військової служби за умов настання в державі особливого періоду або оголошення ці­льової мобілізації. Зокрема, передбачається кримінальна відповіда­льність за ухилення від такої служби в зазначених умовах на строк від 2 до 5 років позбавлення волі.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення цивільного захисту та охарактеризуйте принципи його забезпечення.

2. Які органи входять до Єдиної системи цивільного захисту в Україні?

3. Визначте призначення та правове регулювання діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

4. Основні завдання та функції Державної служби надзвичай­них ситуацій.

5. Визначте структуру Державної служби України з надзвичай­них ситуацій.

6. Якими є мета, завдання та повноваження Оперативно-ряту­вальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій?

7. Порядок проходження служби цивільного захисту, вимоги до кандидатів на службу в підрозділи Державної служби України з над­звичайних ситуацій.

8. Перелічіть права та обов'язки голови Державної служби Ук­раїни з надзвичайних ситуацій.

<< | >>
Источник: Судові, правоохоронні, контрольно-наглядові та правозахисні органи України : підручник / МВС Украї­ни, Харків. нац. ун-т внутр. справ ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. С. М. Гусарова ; [С. М. Гусаров, О. Ю. Салма­нова, А. Т. Комзюк та ін.]. - Харків,2020. - 508 с.. 2020

Еще по теме § 4. Державна служба України з надзвичайних ситуацій:

  1. Діяльність Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
  2. Глава 10 Державна податкова служба України
  3. Глава 9 Державна кримінально-виконавча служба України
  4. § 2. Державна прикордонна служба України
  5. § 3. Державна міграційна служба України
  6. Глава 11 Державна митна служба України
  7. Глава 16 Державна регуляторна служба України
  8. Глава 6 Державна авіаційна служба України
  9. Глава 7 Державна служба України з безпеки на транспорті
  10. Глава 8 Державна служба України з питань праці
  11. Глава 9 Державна служба геології та надр України
  12. Глава 12 Державна служба фінансового моніторингу України
  13. Глава 10 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
  14. 3.13. Ухвала Колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2013 року запозовом ОСОБА_4 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про визнання неправомірними дій та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2010 року.
  15. Взаємодія Національної поліції України з органами Служби безпеки України в умовах воєнного стану
  16. 3.7. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2012 року за заявою старшого державного виконавця А.Н.Рагімова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання рішення .
  17. ЗАКОН УКРАЇНИ Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 22-23, ст.194) – актуальний на 02.08.2025, 1999
  18. 10.6. Державна податкова служба в РФ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -