Загальні положення і правові основи купівлі-продажу землі

Земельні правовідносини щодо купівлі-продажу землі в Україні є об\'єктивною реальністю з часу демократичних перетворень, що вперше знайшло законодавче закріплення в Земельному кодексі.

а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Купівля-продаж землі – угода, за якою одна сторона (продавець) зобов’язується передати землю у власність іншій стороні (покупцеві), а та має прийняти землю і сплатити за неї певну грошову суму. Укладання угоди може проходити двояко:

- полюбовно між продавцем і покупцем, як це переважно буває при зміні права власності на товар;

- на конкурентних засадах шляхом проведення земельного аукціону, конкурсу.

Полюбовне укладання угод на купівлю-продаж землі посвідчується у нотаріальному порядку і після сплати вартості земельної ділянки є підставою для видачі покупцеві Державного акта на право власності на землю та його реєстрації.

Поруч з цим, згідно чинного земельного законодавства України з метою організації більш ефективного використання земель передбачаться проведення земельних торгів (аукціонів, конкурсів).

Правовою основою купівлі –продажу землі є Земельний кодекс України. Проте, для повного вирішення цього питання цього не достатньо. Потрібен Закон України “Про ринок землі”, але його, нажаль, сьогодні немає. Життя не стоїть на місці і приходиться вирішувати питання за аналогами. Так робити можна, але це потребує на кожному кроці відповідних обґрунтувань, які не гарантують від помилок.