Загальні положення вилучення (викупу) та надання земельних ділянок громадянам.

Відповідно до Конституції та Земельного законодавства України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. При цьому право власності на землю гарантується.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Громадяни України за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть отримувати безоплатно у власність або в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом України. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки за цивільно-правовими угодами.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара. Для гаражного будівництва не більше 0,01 га. 1.

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об\'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об\'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Про передачу землі у власність робиться відмітка в паспорті один раз для кожному виду.

Право на одержання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва мають всі дорослі громадяни України в порядку встановленої черги.

Для обліку людей, які бажають вести індивідуальне будівництво в межах населеного пункту створюється черга і виділення ділянок здійснюється в порядку надходження заяв, проте окремі категорії громадян можуть мати пільги:

- репресовані;

- потерпілі від стихійного лиха;

- учасники бойових дій;

Дії щодо надання землі для індивідуального житлового будівництва базуються на принципах до яких відносяться: а) надання землі у власність чи користування державними компетентними органами; б) забезпечення умов для рівноправного розвитку всіх форм власності і господарювання; в) цільове призначення земельних: ділянок, які надаються; г) пріоритет сільськогосподарського використання земель д) виділення земельних ділянок оптимальних розмірі всім землекористувачам, власникам землі; е) забезпечення умов раціонального використання земельних ресурсів в поєднанні з інтересами охорони інших об\'єктів природи.

Право власності, користування на земельну ділянку виникає після встановлення її меж в натурі і одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації земельної ділянки.

Надання земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Дані процеси пов’язані між собою і розглядаються, як дві сторони одного процесу.

Вилучення землі проходить за згодою власника або землекористувача.

Вилучення особливо цінних земель забороняється, крім особливих випадків, після додаткового вивчення, за погодженням з Верховною Радою України.

При вилучені земель відшкодовуються збитки землекористувачеві, а також відшкодовуються втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.