Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок

1. Земельні ділянки, надані у постійне користуван­ня із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів мі­сцевого самоврядування.

2. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабі­нету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

3. Сільські, селищні, міські ради вилучають земель­ні ділянки комунальної власності відповідних тери­

387

торіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з ура­хуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних гро­мад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб.

5. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев\'ятою цієї статті;

в) будівництва об\'єктів, пов\'язаних з обслуговуван­ням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

6. Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунк­тів для всіх потреб, крім випадків, визначених час­тинами п\'ятою, дев\'ятою цієї статті.

7. Київська, Севастопольська міські державні ад­міністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуван­ні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випад­ків, визначених частиною дев\'ятою цієї статті.

8. Рада міністрів Автономної Республіки Крим ви­лучає земельні ділянки державної власності, які пе­ребувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п\'ятою, дев\'ятою цієї статті.

9. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у по­

388

стінному користуванні, — ріллю, багаторічні наса­дження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначе­них частинами п\'ятою-восьмою цієї статті, та у ви­падках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

10. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

В статті визначається порядок вилучення земельних ділянок. Головним чином мова йде про компетенцію відповідних державних органів відносно вилучаемих земель. Перші дві частини присвячені переліку орга­нів державної влади та органів місцевого самовряду­вання, які можуть вилучати земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та кому­нальної власності. Такими органами є: Кабінет Міні­стрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна та районна державні адміністрації, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, об­ласні, районні, міські, селищні, сільські ради. Вилучен­ня земельних ділянок провадиться за згодою землеко­ристувачів. Інші сім частин (за виключенням остан­ньої) регулюють питання, пов\'язані з компетенцією органів державної влади та органів місцевого самовря­дування по вилученню відповідних категорій земель та їх цільового використання.

Органам місцевого самоврядування (сільським, се­лищним, міським радам) надано право вилучати зе­мельні ділянки комунальної власності відповідних те­риторіальних громад, що перебувають у постійному ко­ристуванні для всіх потреб. Виключення складають лише особливо цінні землі, перелік яких наведено в ст.

389

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обла­сним та районним радам надано право вилучати зе­мельні ділянки спільної власності відповідних тери­торіальних громад, що перебувають у постійному ко­ристуванні, для всіх потреб. В даному випадку мова йде про спільну власність на земельну ділянку територі­альних громад, суб\'єктами яких можуть бути районні та обласні ради.

Районним державним адміністраціям надано пра­во вилучати земельні ділянки державної власності, що знаходяться на їх території, перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного зна­чення для всіх потреб.

Вони також мають право вилучати відповідні землі за межами населених пунктів для визначених в статті цілей, а саме: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випад­ків, визначених частиною дев\'ятою цієї статті (див. коментар до ч. 9); в) будівництва об\'єктів, пов\'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади ре­гіону (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Обласним державним адміністраціям надано пра­во вилучати земельні ділянки державної власності, що знаходяться на їх території та перебувають у постійно­му користуванні: а) в межах міст обласного значення для всіх потреб; б) за межами населених пунктів для всіх потреб, за винятком випадків, передбачених части­нами п\'ятою та дев\'ятою коментованої статті. Мова йде про те, що обласні державні адміністрації за межами населених пунктів не вправі вилучати земельні ділян­ки державної власності, якщо їх вилучення входить до компетенції Кабінету Міністрів України (ч. 9).

Раді міністрів Автономної Республіки Крим надано право вилучати земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні: а) в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення для всіх потреб; б) за межами населених пунктів для всіх потреб, за винятком випадків, перед­бачених частинами п\'ятою та дев\'ятою коментованої статті.

390

Республіки Крим за межами населених пунктів не вправі вилучати земельні ділянки державної власнос­ті, якщо їх вилучення входить до компетенції район­них державних адміністрацій (ч. б) або Кабінету Мі­ністрів України (ч. 9).

Своєрідною компетенцією щодо вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постій­ному користуванні, наділений Кабінет Міністрів Укра­їни. Важливим є те, що Кабінету Міністрів України надано право вилучати ті категорії та різновиди земель, які мають особливу цінність для сільськогосподарсько­го та лісогосподарського виробництва або які знаходять­ся під особливою охороною. Так, зазначений орган впра­ві вилучати ріллю, багаторічні насадження для несіль-ськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природо­охоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення за винятком випадків, коли зазначені категорії та різно­види земель знаходяться в межах сіл, селищ, міст рес­публіканського (Автономної Республіки Крим) значен­ня. Крім того, Кабінет Міністрів України має право ви­лучати особливо цінні землі у випадках визначених стат­тею 150 Земельного кодексу України (див. коментар до ст. 150 ЗК України).

Якщо землекористувач, який має право постійного користування земельною ділянкою державної або ко­мунальної власності, не згоден із вилученням земель­ної ділянки, органи державної влади та органи місце­вого самоврядування вправі звертатися до судових органів для остаточного вирішення зазначених питань.