<<
>>

Стаття 123. Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам

1. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рі­шень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

2. Умови і строки розроблення проектів відведен­ня земельних ділянок визначаються договором, укла­деним замовником з виконавцем цих робіт.

3. Юридична особа, зацікавлена в одержанні зе­мельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

4. До клопотання про відведення земельної ділян­ки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

5. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотан­ня у місячний строк і дає згоду на розроблення про­екту відведення земельної ділянки.

6. Проект відведення земельної ділянки погоджу­ється із землекористувачем, органом по земельних

331

ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміояо-гічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об\'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, при­ймають рішення про надання земельної ділянки.

7. При наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Радою мі­ністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, район­ні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній адміністра­ції, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

8. При наданні земельної ділянки у користування Кабінетом Міністрів України Рада міністрів Автоном­ної Республіки Крим, Обласні, Київська, Севастополь­ська міські державні адміністрації подають свої ви­сновки та проект відведення земельної ділянки цент­ральному органу виконавчої влади з питань земель­них ресурсів, який розглядає ці матеріали і у місяч­ний строк подає їх до Кабінету Міністрів України.

9. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділян­ки в користування або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржено в судовому порядку.

Незважаючи на вузько спеціальну назву, що вказує на регулювання тільки відносин з надання в постійне користування земельних ділянок юридичним особам, ця стаття широко кореспондується з багатьма стаття­ми Земельного кодексу і, зокрема, зі статтею 124. Стаття 123 Земельного кодексу містить загальні норми відве­дення земельних ділянок юридичним особам для будь-яких цілей, включаючи повний ланцюжок необхідних для цього погоджень.

332

Як єдина правова підстава надання земельних діля­нок юридичним особам у постійне користування визна­ється рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Приведена норма по суті виключає можливість договірно-правового регулю­вання відносин постійного користування між землеко­ристувачем і органом, що надає ділянку. Усі права й обов\'язки щодо земельної ділянки виникають, зміню­ються і припиняються у постійного землекористувача виключно відповідно до норм законодавства. Іншою важливою особливістю частини 1 статті, що коментуєть­ся, є необхідність розробки проекту відведення незалежно від визначеності меж земельної ділянки, збереження її цільового призначення тощо.

Ліцензована землевпорядна організація, що одержа­ла замовлення на розробку проекту відведення земель­ної ділянки, укладає з замовником договір, у якому визначаються порядок, вартість, терміни та інші умо­ви розробки проекту відведення.

З метою уніфікації практики та умов розробки про­ектів відведення землевпорядними організаціями ор­ганом виконавчої влади з питань земельних ресурсів може розроблятися і затверджуватися еталон проекту відводу, зміст якого повинні обов\'язково враховувати всі розроблювані даних документів.

Межі договірно-правового регулювання порядку і вартості робіт зі скла­дання проекту відведення земельної ділянки визначе­ні спільним Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року № 97/298/124 «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт і послуг».

Частина третя статті, що коментується, визначає форму вираження волевиявлення юридичної особи, зацікавленої в одержанні земельної ділянки в постій­не користування із земель державної чи комунальної власності. Для отримання в постійне користування земельної ділянки із земель державної власності, таке волевиявлення повинне оформлюватись у вигляді кло­потання на ім\'я районних, Київської і Севастопольсь-

333

кої міських державних адміністрацій, а із земель ко­мунальної власності — на ім\'я відповідних сільських, селищних чи міських рад.

До розмежування земель державної і комунальної власності відповідно до частини 12 Розділу X «Перехід­ні положення» Земельного кодексу для отримання в постійне користування земельних ділянок у межах населених пунктів зацікавлені юридичні особи повинні звертатися у відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — у відповідні органи виконавчої влади.

До клопотання про відведення земельної ділянки зацікавлена особа повинна прикласти документи, що обґрунтовують розмір, цільове призначення і місце розташування ділянки. У випадку, якщо ділянку пла­нується отримати для експлуатації існуючої будівлі чи споруди, що належить заявнику, документами, які об­ґрунтовують її розмір, цільове призначення і місце розташування, можуть бути технічний паспорт будів­лі чи споруди» проектна документація на даний об\'єкт, план детального планування території мікрорайону (кварталу)» викопіювання з генерального плану насе­леного пункту, технічні обґрунтування щодо. Якщо ділянку планується отримати для здійснення нового будівництва, документами, що обґрунтовують її розмір, цільове призначення і місце розташування, можуть бути матеріали узгодження місця розташування об\'­єкта будівництва, попередпроектна\'чи проектна доку­ментація на нього, інші документи, що обґрунтовують відповідність будівництва, яке передбачається, плану­вальним рішенням тощо.

Після отримання клопотання про відведення земель­ної ділянки відповідна районна державна адміністра­ція чи сільська, селищна, міська рада розглядає його у місячний термін і за результатами розгляду приймає обґрунтоване рішення про дачу згоди на розробку про­екту відведення земельної ділянки чи про мотивова­ну відмову в дачі такої згоди. Згода уповноваженого органу на розробку проекту відведення земельної* ді­лянки є правовою підставою для видачі доручення лі­

334

цензованій землевпорядній організації на його розроб­ку та укладення відповідного договору між землевпо­рядною організацією і замовником.

Частина 6 статті, що коментується, встановлює по­рядок узгодження і затвердження проектів відведен­ня земельних ділянок юридичним особам. Порядок узгодження розробленого проекту відведення передба­чає необхідність отримання позитивних висновків (по­годжень) самого землекористувача, а також органів по земельних ресурсах, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів архітектури й охоро­ни культурної спадщини. Погоджений проект відве­дення направляється на державну землевпорядну екс­пертизу (по об\'єктах, що їй підлягають), яка перевіряє відповідність проектної документації вимогам земель­ного законодавства і нормативно-технічних докумен­тів. При наявності позитивного висновку проект по­дається у відповідну державну адміністрацію чи сіль­ську, селищну, міську раду. Відповідний орган у межах своїх повноважень розглядає його в місячний термін і приймає рішення про надання земельної ділянки. При цьому проект відведення земельної ділянки є невід\'­ємною частиною рішення, додатком до нього.

На відміну від частини 2 статті З ЗК 1992 року чинний Земельний кодекс не передбачає можливості делегування місцевими радами повноважень з надан­ня земельних ділянок своїм виконавчим органам або відповідним державним адміністраціям.

З метою максимального врахування прав і законних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст, рай­онів і областей, а також інтересів районних органів ви­конавчої влади, законодавець передбачив додатково обов\'язкове подання даними органами виконавчої вла­ди і місцевого самоврядування за місцем розташуван­ня земельних ділянок своїх висновків про можливість надання земельних ділянок, якщо таке надання відпо­відно до норм чинного Земельного кодексу віднесено до компетенції обласних державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи Кабі­нету Міністрів України.

335

З огляду на особливу цінність земель, компетенцією по наданню яких наділений Кабінет Міністрів Украї­ни, законодавець передбачив особливу процедуру по­переднього розгляду документації, що передує прий­няттю Кабінетом Міністрів України рішення про на­дання земельної ділянки. Ця процедура містить у собі надання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями своїх висновків щодо проекту відведення і самого проекту відведення земель­ної ділянки центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який у місячний строк попередньо розглядає матеріали і представляє їх у Ка­бінет Міністрів України для прийняття рішення про відведення ділянки.

Частина 9 статті, що коментується, у відповідності зі статтями 55, 124 Конституції України гарантує осо­бам, що звернулися в органи виконавчої влади чи міс­цевого самоврядування з клопотанням про надання земельних ділянок, право оскаржити в судовому поряд­ку відмову зазначених органів у наданні земельної ділянки чи залишення клопотання без розгляду. Вар­то мати на увазі, що залишення клопотання без роз­гляду в даному випадку може означати як нерозгляд клопотання протягом встановленого для цього строку, так і деякі інші дії. Мова йде, зокрема, про можливість оскарження і негативних висновків служб (зазначених у частині 6 цієї статті), необхідних для ухвалення по­зитивного рішення, а також незаконних дій (бездіяль­ності) посадових осіб, що мають відношення до прохо­дження (у тому числі візуванню) документації до роз­гляду органом виконавчої влади чи місцевого самовря­дування питання про надання земельної ділянки.

<< | >>
Источник: Гетьман А.П та ін.. Земельний кодекс України. — X., 2002. — 600 с.. 2002

Еще по теме Стаття 123. Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам:

  1. Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування
  2. Стаття 128. Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам
  3. Стаття 129. Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам
  4. Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою
  5. Порядок надання земельних ділянок громадянам для індивідуального житлового будівництва.
  6. 3. Процесуальний порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
  7. Право постійного користування земельною ділянкою
  8. Тема 5. Процесуальний порядок вилучення (викупу) та надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва.
  9. Стаття 142. Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою
  10. Загальні положення вилучення (викупу) та надання земельних ділянок громадянам.
  11. Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства
  12. Стаття 124. Порядок передачі земельних ділянок в оренду
  13. Основними юридичними актами, що визначають правила іпотеки та страхування земельних ділянок, є:
  14. Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -