Загальні положення

Фермерство - нова для сучасного періоду форма господарювання на землях сільськогосподарського призначення. Отже, це явище, яке характеризує сільськогосподарський сектор економіки, а через нього - всієї економіки України.

Певні зародки фермерства в Україні (особливо в західному її регіоні) існували давно, але від переходу в 30-х роках (на Галичині - в 50-х) до суцільної колективізації сільського господарства вони були придушені монополією колгоспів і фактично зникли.

Сильний поштовх розвиткові фермерських господарств дало проголошення України суверенною незалежною державою та пов\'язані з цим радикальні економічні реформи.

Принципово важливим положенням нового Земельного Кодексу України, прийнятого Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року, щодо фермерських господарств є те, що розміри земельної ділянки, яка може перебувати у власності, або в оренді фермерського господарства не обмежуються.

Нині в Україні зареєстровано біля 36 тисяч фермерських господарств. Вони використовують 1004,2 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, але це лише біля 2% від їхньої загальної площі. У середньому в Україні на одне господарство припадає 28 гектарів земель.

Найбільше фермерських господарств зареєстровано в Одеській (4329), Миколаївській (4203), Херсонській (2998), Дніпропетровській (2755), Кіровоградській (2036) областях. Певною мірою це зумовлено наявністю значних площ земель сільськогосподарського призначення в цих областях, а тому багаті на земельні масиви там і фермерські господарства (у середньому від 49 до 25га). Станом на початок липня 1998 р. у Львівській області існує понад 1200 фермерських господарств (середня площа сільгоспугідь - 19 га), Закарпатській - 1351 (4 га), Івано-Франківській - 632 (15 га), Волинській - 537 (17 га), Рівненській - 436 (13 га).

Невелика поки що питома вага виробництва продукції фермерськими господарствами: 7,5 - 3,0% до всієї продукції рослинництва. І все ж таки фермерство сьогодні стало загальним всеукраїнським явищем.

Правовою основою створення фермерського господарства є Закон України “Про фермерське господарство”, який був прийнятий 19.06.2003 року № 973-ІУ. Дія цього Закону не поширюється на громадян, які ведуть особисте селянське господарство або які використовують земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби.

Земельним кодексом 1992 року та відповідним Законом України вживався термін “селянське (фермерське) господарство” Зараз за Земельним кодексом 2001 року вживається термін “фермерське господарство”. Ці два терміни говорять про одну і ту ж форму господарювання.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім\'ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп і діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.